Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №916/2988/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №916/2988/25

Суддя: Кібенко О. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 916/2988/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

учасника справи - ОСОБА_1

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Донін С.В.,

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43" - Казімір Н.В., Коюда М.А.,

Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвої Ю.В. - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2026 (суддя Невінгловська Ю.М.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 (колегія суддів: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., Таран С.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43" (далі - ОСББ "СВОБОДА-43", ОСББ, Об`єднання),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвої Ю.В. (далі - державний реєстратор),

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації.

Суть спору

1. ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку в м. Одесі і до травня 2025 року очолювала правління ОСББ "СВОБОДА-43".

2. 30.04.2025 з ініціативи групи співвласників відбулися загальні збори Об`єднання, які припинили повноваження попереднього складу правління та ревізійної комісії, обрали нові органи і вирішили низку питань господарської діяльності. Голосування відбувалося на зборах і шляхом письмового опитування. Згідно з протоколом кожне з рішень підтримали 57-58 із 108 співвласників.

3. Позивачка звернулася з позовом, у якому просить визнати рішення зборів недійсними і скасувати державну реєстрацію змін щодо керівника ОСББ. Вона стверджує, що частину листків письмового опитування підроблено, окремі співвласники на час зборів перебували за кордоном, повноваження представників не підтверджено, а тому рішення ухвалено без необхідної кількості голосів.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, в позові відмовив. Суди встановили, що порядок скликання зборів дотримано, кількість голосів підтверджена оригіналами листків опитування, а твердження про підроблення підписів допустимими доказами не доведено. При цьому суд першої інстанції відмовив позивачці у витребуванні від Державної прикордонної служби відомостей про перетин кордону десятьма співвласниками, а апеляційний суд не прийняв доказів, поданих без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції, а також отриманих після ухвалення рішення суду першої інстанції, і залишив без розгляду повторне клопотання про витребування доказів.

5. Позивачка оскаржує цій судові рішення. Вважає, що відмова у витребуванні та долученні доказів унеможливила встановлення дійсної кількості голосів, а суди врахували недопустимі докази і безпідставно стягнули з неї витрати відповідача на правничу допомогу.

6. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи обґрунтовано суди відмовили у витребуванні відомостей про перетин державного кордону співвласниками, які не є учасниками справи;

- чи правомірно апеляційний суд не прийняв докази, створені після ухвалення рішення суду першої інстанції, та залишив без розгляду клопотання про витребування доказів;

- чи є підстави вважати, що обставини, які мають суттєве значення, встановлено на підставі недопустимих доказів.

7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Співвласниками багатоквартирного будинку є 108 осіб; загальна площа квартир і нежитлових приміщень - 6478,01 кв.м. Будинок перебуває в управлінні ОСББ "СВОБОДА-43", створеного 30.07.2012.

9. Статут ОСББ "СВОБОДА-43" у редакції, затвердженій загальними зборами 03.12.2022 (далі - Статут), передбачає, зокрема, таке:

- загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом письмове повідомлення про проведення зборів (п.3.6);

- кожний співвласник (його представник) має на загальних зборах один голос (п.3.8);

- рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників; рішення викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував (п.3.9);

- якщо на загальних зборах не набрано необхідної кількості голосів, ініціатор зборів проводить письмове опитування серед співвласників, які не голосували на зборах, протягом 15 календарних днів (п.3.10);

- під час підрахунку голосів враховуються голоси, подані на зборах і під час письмового опитування (п.3.11).

10. Ініціативна група у складі семи співвласників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) повідомила співвласників про проведення 30.04.2025 о 16:00 загальних зборів ОСББ "СВОБОДА-43" з порядком денним із дев`яти питань, серед яких: обрання голови та секретаря зборів; обрання членів правління, обрання голови правління та припинення повноважень попереднього складу правління ( ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ); обрання ревізійної комісії та припинення повноважень попереднього її складу; затвердження порядку діяльності ревізійної комісії; зобов`язання ОСОБА_1 надати звітність про рух коштів за період з 03.12.2022 по 30.04.2025; уповноваження правління на укладення договору водопостачання та водовідведення і на призначення відповідальних осіб; затвердження порядку сплати внесків.

11. Згідно зі списком від 15.04.2025 повідомлення про збори особисто отримали 21 співвласник; іншим 87 співвласникам повідомлення направлено 15.04.2025 рекомендованими листами, що підтверджується поштовими накладними. Поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 вручено адресату 30.04.2025. Повідомлення також було розміщене в місці загального користування будинку. Позивачка дізналася про збори 18.04.2025 і була присутня на них.

12. Відповідно до протоколу №2025/0430 загальних зборів ОСББ "СВОБОДА-43" від 30.04.2025 (далі - Протокол) участь у зборах особисто або через представників взяли 31 співвласник (загальна площа приміщень 2134,6 кв.м), у письмовому опитуванні - 28 співвласників (1698,7 кв.м), усього 59 співвласників (3833,3 кв.м). Питання порядку денного, за які голосували співвласники, тотожні питанням, зазначеним у повідомленні про збори.

13. За результатами голосування: з першого питання головою зборів обрано ОСОБА_3 , секретарем - ОСОБА_5 ; ОСОБА_3 уповноважено на підписання Протоколу ("за" - 31 співвласник, 100% присутніх); з другого питання припинено повноваження попереднього складу правління та обрано правління у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 ("за" - 57 співвласників, "проти" - 1); з третього питання припинено повноваження попереднього складу ревізійної комісії та обрано її новий склад ("за" - 57, "проти" - 1); з четвертого, шостого, сьомого та восьмого питань - "за" 58 співвласників; з п`ятого та дев`ятого питань - "за" 57, "проти" - 1.

14. Додатком до Протоколу є перелік 59 співвласників, які взяли участь у зборах або письмовому опитуванні, із зазначенням номерів квартир, площі та частки у праві власності. У журналі присутніх на зборах 30.04.2025 зафіксовано участь власників 33 об`єктів особисто або через представників за довіреністю ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30., ОСОБА_2., ОСОБА_31., ОСОБА_13 ).

15. У матеріалах справи наявні копії листів опитування від 30.04.2025 з першого питання порядку денного (т.2, а.с.24-54) та з 2- 9 питань (т.2, а.с.55-180). Суди встановили відповідність кількості осіб і результатів голосування, зафіксованих у Протоколі, листам опитування: у голосуванні з першого питання взяли участь 31 співвласник, присутній на зборах; у голосуванні з 2- 9 питань - 59 співвласників, з яких 28 не були присутні на зборах і взяли участь лише у письмовому опитуванні. Останній співвласник проголосував 09.05.2025.

16. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.3, а.с.95-124) особи, щодо права власності яких у позивачки виникли сумніви (власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ), є співвласниками будинку.

17. Протоколом засідання правління ОСББ "СВОБОДА-43" від 09.05.2025 припинено повноваження голови правління ОСОБА_1 з 12.05.2025 та обрано головою правління ОСОБА_11 з 13.05.2025; згідно з наказом №02 від 12.05.2025 ОСОБА_11 приступила до виконання обов`язків.

18. 15.05.2025 державний реєстратор провів державну реєстрацію змін до відомостей про ОСББ "СВОБОДА-43" (записи №1005561070003044220 та №1005567770004044220): змінено відомості про керівника та підписанта - виключено ОСОБА_1 та включено ОСОБА_11 .

19. Позивачка подала до суду першої інстанції заяви ОСОБА_14 від 25.05.2025 (щодо власника квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_15 ), ОСОБА_16 від 27.05.2025 (квартира АДРЕСА_9 ), ОСОБА_17 від 02.06.2025 (квартира АДРЕСА_10 ), ОСОБА_18 від 25.05.2025 (квартира АДРЕСА_11 ) та ОСОБА_19 від 25.05.2025 (квартира АДРЕСА_12 ), адресовані правоохоронним і судовим органам, про те, що ці особи не брали участі у зборах і не підписували листків опитування. Підписи на заявах нотаріально не посвідчені; заяви не містять підтвердження про обізнаність із кримінальною відповідальністю за неправдиві показання. У відповіді на відзив позивачка додатково послалася на підроблення листків опитування власників квартир АДРЕСА_13 ( ОСОБА_20 ), АДРЕСА_14 ( ОСОБА_21 ), АДРЕСА_15 ( ОСОБА_22 ), АДРЕСА_16 ( ОСОБА_23 ) та АДРЕСА_17 ( ОСОБА_24 ), не подавши щодо них жодних доказів.

20. За заявою ОСОБА_1 20.06.2025 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження №12025162480000808 за ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України. Вироку в цій справі немає.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

21. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ "СВОБОДА-43" про:

- визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів ОСББ "СВОБОДА-43", оформленого Протоколом від 30.04.2025;

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "СВОБОДА-43" за №1005561070003044220 та №1005567770004044220 від 15.05.2025.

22. Позов обґрунтований тим, що збори скликано та проведено з порушенням Статуту, Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку": співвласників не повідомили належним чином; Протокол не підписаний секретарем зборів і не містить дати складення; у додатку до Протоколу не зазначено реквізитів документів, що підтверджують повноваження представників; частину листків опитування підроблено, а інші складено з порушеннями; фактично у зборах взяли участь 54 співвласники, чого недостатньо для прийняття рішень. Унаслідок цього позивачку позбавлено можливості прозвітувати про роботу правління, а головою правління обрано особу, яка не є співвласником.

23. Відповідач проти позову заперечив: усіх співвласників повідомлено під підпис або рекомендованими листами не менше ніж за 14 днів до зборів; оголошення розміщувалися на дошках оголошень та загальнобудинковому чаті Viber; за рішення проголосували не менше 57 співвласників, що підтверджується листками опитування; позивачка не надала доказів підроблення підписів на листках опитування; закон не забороняє обирати головою правління особу, яка не є співвласником; позивачка не довела порушення своїх прав як співвласника.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24. Господарський суд Одеської області рішенням від 29.01.2026 у задоволенні позову відмовив.

25. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване таким:

- ініціативна група дотримала порядку повідомлення співвласників про збори як щодо строків, так і щодо способу повідомлення кожного співвласника; сама позивачка дізналася про збори 18.04.2025 і була присутня на них, а за усталеною практикою Верховного Суду відсутність доказів повідомлення учасника не є підставою для недійсності рішень зборів, якщо учасник був присутній;

- питання, винесені на голосування, тотожні порядку денному з повідомлення; Протокол підписує голова зборів (ч.15 ст.10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"), тому відсутність підпису секретаря не є порушенням;

- участь у зборах і письмовому опитуванні взяли 59 із 108 співвласників, за рішення з 2-9 питань проголосували 57-58 співвласників, тобто більше половини загальної кількості голосів, як того вимагають ст.10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ч.13 ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та п.3.9 Статуту; безумовних підстав для недійсності (відсутність кворуму, рішення з питань, не включених в порядок денний) не встановлено;

- окремі недоліки листків опитування (неповне зазначення реквізитів правовстановлюючих документів, довіреностей) не позбавляють можливості ідентифікувати співвласника та врахувати його волю; обов`язкового нотаріального посвідчення довіреності на участь у зборах ОСББ закон не вимагає (постанови Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 12.07.2023 у справі №906/907/21, Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20); жоден із співвласників, листки яких позивачка вважає неналежними, не заперечив своє волевиявлення;

- заяви співвласників про те, що вони не голосували, не відповідають вимогам статей 87, 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) і не є належними доказами; інших доказів підроблення не подано; вирок у кримінальному провадженні відсутній, заявником у ньому є сама позивачка, а не особи, підписи яких нібито підроблено;

- відмова у витребуванні відомостей про перетин кордону мотивована тим, що ці відомості стосуються осіб, які не є учасниками справи, є конфіденційною інформацією (ч.6 ст.6 Закону "Про захист персональних даних"), а належних доказів згоди цих осіб на обробку їхніх персональних даних немає, оскільки подані заяви не відповідають статтям 87, 88 ГПК;

- особи, які вважають свої права порушеними через підроблення їхніх підписів, мали б звернутися з позовом від свого імені (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8311/20); позивачка не довела порушення оскаржуваними рішеннями своїх прав як співвласника.

26. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 06.07.2026 рішення суду першої інстанції залишив без змін; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "СВОБОДА-43" 10 560,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

27. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- щодо клопотань позивачки про долучення доказів від 02.03.2026 та 05.03.2026: докази, датовані до ухвалення рішення (витяг з реєстру речових прав від 28.03.2014, копія паспорта, довіреність від 26.08.2021, довідка про реєстрацію місця проживання від 17.01.2022, витяг з реєстру територіальної громади від 02.02.2025), позивачка могла подати до суду першої інстанції і не обґрунтувала виняткових обставин, які цьому перешкодили; докази, датовані після ухвалення рішення (нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_25 від 18.02.2026 та ОСОБА_14 від 02.03.2026, копія закордонного паспорта ОСОБА_19 , відповіді ГЦОСІ ДПС від 03.03.2026 на адвокатські запити від 26.02.2026, ордери на представництво ОСОБА_17 та ОСОБА_19 від 26.02.2026), не існували на час ухвалення рішення, що виключає їх прийняття апеляційним судом за ст.269 ГПК незалежно від причин неподання (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 16.12.2020 у справі №908/1908/19);

- щодо клопотання про витребування доказів від 25.04.2026: клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, зазначаються у скарзі (п.7 ч.2 ст.258 ГПК), а питання витребування доказів вирішує суддя-доповідач у порядку підготовки справи до розгляду (п.6 ч.1 ст.267 ГПК); клопотання подано після закінчення цього строку; тимчасова непрацездатність представника з 02.03.2026 по 10.03.2026 не є поважною причиною, оскільки не завадила подати апеляційну скаргу 02.03.2026 і клопотання про долучення доказів 05.03.2026, а клопотання про витребування подано майже через півтора місяця після одужання; клопотання підлягає залишенню без розгляду (статті 118, 119 ГПК);

- порядок повідомлення співвласників дотримано; рішення прийнято за наявності кворуму: з 2-9 питань проголосували 59 співвласників із 108, "за" - 57-58;

- доводи про підроблення листків опитування ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не підтвердилися: заява ОСОБА_14 подана особою, не уповноваженою представляти ОСОБА_15 ; заяви решти осіб не відповідають частинам 2, 3 ст.88 ГПК; у матеріалах справи є листки опитування цих осіб із голосуванням "за"; висновку експерта чи заяв свідків, оформлених за ст.88 ГПК, позивачка не подала; щодо ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 не подано жодних доказів;

- суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у витребуванні відомостей про перетин кордону: за п.13 Положення про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614 (далі - Положення №614), це конфіденційна інформація, для отримання якої потрібна згода осіб, яких вона стосується; суд мав пересвідчитись, що заяви про згоду подані саме цими особами, а нотаріального посвідчення їхніх підписів немає; самі співвласники не були позбавлені можливості звернутися до Держприкордонслужби або надати копії закордонних паспортів, а також подати заяви свідків, чого не зробили;

- позивачка мала обґрунтувати порушення саме своїх прав; особи, які вважають свої права порушеними, мали б звернутися з позовом від свого імені (постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/8311/20, від 17.09.2025 у справі №904/1548/23); суд повинен утримуватися від зайвого втручання в діяльність ОСББ, якщо рішення підтримані більшістю співвласників (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22);

- інформація про документи, що підтверджують право власності, міститься у додатку до Протоколу та листках опитування; інформація про повноваження представників - у журналі присутніх і листках опитування; позивачка не вказала конкретних дефектів довіреностей чи відсутності волевиявлення довірителів; нотаріальне посвідчення довіреності на участь у зборах ОСББ не вимагається;

- зазначення у листку опитування власника квартири АДРЕСА_18 дати 30.03.2025 є технічною опискою, оскільки перелік питань у листку збігається з порядком денним зборів 30.04.2025, а доказів проведення зборів 30.03.2025 немає;

- письмове опитування проводиться протягом 15 календарних днів з дати зборів (ст.10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", п.3.10 Статуту), тобто до 15.05.2025; останній співвласник проголосував 09.05.2025, тому опитування проведено в межах строку;

- вимоги абз.1 п.6 ч.1 ст.15 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" стосуються документів для державної реєстрації; позивачка не пояснила, як вони впливають на законність рішення зборів, а правомірність дій державного реєстратора не є предметом спору;

- щодо витрат на правничу допомогу: відповідач у відзиві на апеляційну скаргу навів попередній розрахунок, а 12.05.2026 і 06.07.2026 подав договір від 30.01.2026 №01-01/Ю26, додаткову угоду №1 від 31.03.2026, якою до предмета договору включено справу №916/2988/25, акти приймання-передачі послуг №3 від 17.04.2026 (5 040 грн), №4 від 27.05.2026 (1 520 грн), №7 від 03.07.2026 (4 000 грн) та платіжні інструкції; частина 8 ст.129 ГПК не обмежує кількості заяв із доказами витрат, а лише строк їх подання; зазначення у платіжних документах статусу фізичної особи - підприємця не впливає на розподіл витрат, оскільки факт оплати не є визначальним (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19); вартість послуг в актах не перевищує розрахованої за ставкою, погодженою в договорі; заявлена сума співмірна зі складністю справи та обсягом послуг.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв

28. 28.07.2026 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026; просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

29. Скаржниця як на підстави касаційного оскарження послалася на пункти 2, 4 ч.2 ст.287 ГПК та вказала таке:

- щодо підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК у поєднанні з п.3 ч.3 ст.310 ГПК: суд першої інстанції 22.09.2025 безпідставно, без постановлення окремої ухвали, відмовив у витребуванні від ГЦОСІ ДПС відомостей про перетин кордону десятьма співвласниками, чим порушив статті 73, 76, 81, 232, 234 ГПК, а 20.10.2025 відмовив у забезпеченні доказів з посиланням на ст.6 Закону "Про захист персональних даних", хоча закон не обмежував суд у витребуванні цих відомостей; апеляційний суд з формальних причин відмовив у задоволенні клопотань про долучення доказів від 02.03.2026 та 05.03.2026 і про витребування доказів від 25.04.2026, пославшись на постанови Верховного Суду, ухвалені в неподібних правовідносинах; унаслідок цього суди не встановили, чи дійсно голосували на зборах і під час письмового опитування власники квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_9 ;

- щодо підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК у поєднанні з п.4 ч.3 ст.310 ГПК: суди порушили статті 73, 76, 78 ГПК, оскільки врахували листок опитування власника квартири АДРЕСА_18 , датований 30.03.2025; врахували голоси представників співвласників квартир АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 за відсутності у додатку до Протоколу відомостей про довіреності; врахували голоси власників квартир АДРЕСА_21 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_9 , подані після 09.05.2025, коли вже відбулося засідання нового правління, а власник квартири АДРЕСА_9 голосував 10.05.2025; врахували Протокол, підпис голови зборів на якому не засвідчено нотаріально всупереч абз.1 п.6 ч.1 ст.15 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- апеляційний суд безпідставно стягнув витрати на правничу допомогу: ч.8 ст.129 ГПК не передбачає подання кількох клопотань; адвокат Коюда М.А. у платіжних документах та актах зазначений як фізична особа - підприємець, що суперечить Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; договір від 30.01.2026 №01-01/Ю26 укладено щодо іншої справи (№916/5258/25), він не передбачає укладення додаткових угод, а його умови стосуються інших видів судочинства; назва договору в актах і платіжних інструкціях не збігається з назвою самого договору; гонорар, визначений договором, не відповідає зазначеному в актах; заперечення позивачки, заявлені в судовому засіданні 06.07.2026, суд проігнорував;

- щодо підстави, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК: існує необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 02.05.2024 у справі №910/10400/22, від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 17.09.2025 у справі №904/1548/23, від 07.09.2022 у справі №910/8311/20, від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 та інших, на які послався апеляційний суд, оскільки обставини цих справ відрізняються від обставин справи №916/2988/25.

30. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2026 залишив касаційну скаргу без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК для належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.2 ч.2 ст.287 ГПК. 25.08.2026 ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків.

31. 01.10.2026 ОСББ "СВОБОДА-43" подало відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, та покласти на скаржницю понесені ним судові витрати.

32. У відзиві ОСББ "СВОБОДА-43" зазначає, зокрема, таке:

- ухвала суду першої інстанції про відмову в забезпеченні доказів від 20.10.2025 набрала законної сили і не оскаржувалась; відмова у витребуванні доказів мотивована невідповідністю заяв співвласників статтям 87, 88 ГПК та відсутністю згоди цих осіб на обробку персональних даних; скаржниця не пояснила, яке значення для справи мають відомості про перетин кордону, оскільки закон не вимагає перебування співвласника на території України для участі у письмовому опитуванні;

- докази, подані до апеляційного суду, створені після ухвалення рішення; дії щодо їх отримання позивачка вчинила вже після розгляду справи судом першої інстанції, хоча розгляд тривав понад шість місяців; клопотання про витребування доказів в апеляційному суді подано поза встановленим строком без поважних причин;

- для врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права подібність матеріальних правовідносин значення не має, порівнюються процесуальні ситуації (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21);

- частина 8 ст.129 ГПК не обмежує кількості заяв з доказами судових витрат; статус фізичної особи - підприємця не припиняє статусу адвоката; визначальним є факт надання правничої допомоги та її обсяг;

- недоліки відображення реквізитів довіреностей у Протоколі не впливають на дійсність волевиявлення співвласників; позивачка не довела, що будь-яке з наведених нею порушень вплинуло на результати голосування або порушило її права як співвласника; вона була повідомлена про збори і присутня на них.

33. У відзиві наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції - 10 540,00 грн та додано договір про надання правової допомоги від 30.01.2026 №01-01/Ю26, додаткову угоду №1, замовлення та акт приймання-передачі наданих послуг, ордер, платіжну інструкцію.

34. 16.10.2026 ОСОБА_1 подала заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. Позивачка просить відмовити у стягненні 10 540 грн, оскільки відповідач не подав рахунка; договір від 30.01.2026 №01-01/Ю26 стосується справи №916/5258/25, не передбачає укладення додаткових угод і містить положення про інші види судочинства; у замовленні та акті №8 від 30.09.2026 адвокат зазначений як фізична особа - підприємець; сума послуг у замовленні (10 500 грн) не відповідає ціні послуг в акті (10 540 грн); у платіжній інструкції №442 від 30.09.2026 не зазначено номера справи; адвокатська діяльність у формі фізичної особи - підприємця законом не передбачена.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 16.09.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 лише з підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК; розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 04.11.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж касаційного перегляду

36. Згідно з частинами 1 та 2 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами фактичних обставин. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК, у межах доводів скаржниці про порушення судами норм процесуального права, які, на її думку, унеможливили встановлення фактичних обставин справи (ч.3 ст.310 ГПК). В ухвалі про відкриття касаційного провадження відтворено як доводи про необґрунтовану відмову у витребуванні та долученні доказів (п.3 ч.3 ст.310 ГПК), так і доводи про встановлення обставин на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.3 ст.310 ГПК).

38. Верховний Суд перевіряє ці доводи у межах, визначених ч.3 ст.310 ГПК. Порушення норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень лише тоді, коли воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

39. Натомість підстава касаційного оскарження, передбачена п.2 ч.2 ст.287 ГПК, не стала підставою для відкриття провадження, оскільки скаржниця належно не обґрунтувала необхідності відступу від висновків Верховного Суду, зроблених у подібних правовідносинах, натомість стверджувала, що ці висновки сформовано у правовідносинах, які не є подібними, і їх застосовано судами помилково.

40. Отже, доводи касаційної скарги про нерелевантність постанов Верховного Суду, на які послалися суди при застосуванні статей 6, 10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Верховний Суд не розглядає. З цих самих причин Верховний Суд не переглядає висновки судів щодо дотримання порядку скликання зборів, наявності кворуму та відсутності порушення прав позивачки.

Щодо відмови суду першої інстанції у витребуванні та забезпеченні доказів (п.3 ч.3 ст.310 ГПК)

41. Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що клопотання про витребування доказів від 17.09.2025 розглянуто в судовому засіданні 22.09.2025 і відхилено ухвалою без оформлення окремого документа; заяву про забезпечення доказів відхилено ухвалою від 20.10.2025, яка не оскаржувалась.

42. Обидві відмови мотивовані тим, що відомості про перетин кордону є конфіденційною інформацією про осіб, які не є учасниками справи, а подані позивачкою заяви цих осіб не дозволяють пересвідчитись у їхній згоді на обробку персональних даних, оскільки підписи на них нотаріально не посвідчені і заяви не відповідають статтям 87, 88 ГПК.

43. Апеляційний господарський суд додатково вказав, що самі співвласники не були позбавлені можливості звернутися до Держприкордонслужби чи надати копії закордонних паспортів, а також подати заяви свідків, чого не зробили.

44. Скаржниця стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у витребуванні від ГЦОСІ ДПС відомостей про перетин державного кордону десятьма співвласниками, а отже не з`ясував, чи могли ці особи голосувати на зборах і під час письмового опитування. Відмову, на її думку, оформлено без окремої ухвали і з посиланням на Закон "Про захист персональних даних", який не обмежував суд у витребуванні доказів.

45. У відзиві ОСББ "СВОБОДА-43" наголошує, що законодавство не вимагає перебування співвласника в Україні для участі у письмовому опитуванні, а скаржниця не пояснила, яке значення для справи мають ці відомості.

46. Верховний Суд відхиляє довід скаржниці з таких міркувань.

47. Відповідно до ст.13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

48. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).

49. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК).

50. Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст.80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

51. У клопотанні про витребування судом доказів, серед іншого, зазначаються обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, та заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, і докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.2 ст.81 ГПК).

52. Отже, витребування доказів судом є винятком із загального правила про тягар доказування і застосовується, якщо сторона не може отримати доказ самостійно.

53. Ухвала суду, якою відхилено клопотання про витребування доказів, постановлена без оформлення окремого документа. Однак скаржниця, з посиланням на висновки Верховного Суду, їх відсутність тощо (тобто з посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження) незаконність такого постановлення не довела.

54. Більше того, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч.2 ст.309 ГПК), а порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (ч.2 ст.311 ГПК).

55. Отже, сам по собі спосіб оформлення ухвали від 22.09.2025 не свідчить про таке порушення норм процесуального права, яке тягне за собою необхідність скасування судових рішень, тим більше з врахуванням того, що мотиви відмови в клопотанні відтворено в рішенні суду, що дає Верховному Суду змогу їх перевірити.

56. Відповідно до ч.2 ст.21 Закону "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

57. Закон "Про захист персональних даних" передбачає, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.6 ст.6). Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення (ч.2 ст.14).

58. Пункт 13 Положення №614 закріплює, що інформація (відомості) про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території, що обробляється в Базі даних, є інформацією з обмеженим доступом, а саме конфіденційною інформацією (персональними даними). Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься в Базі даних, здійснюються відповідно до законодавства.

59. Отже, відомості про перетин державного кордону є інформацією з обмеженим доступом - конфіденційною інформацією про фізичну особу (ч.2 ст.21 Закону "Про інформацію", ч.6 ст.6, ч.2 ст.14 Закону "Про захист персональних даних", п.13 Положення №614).

60. Витребування таких відомостей щодо осіб, які не є учасниками справи, становить втручання у їхнє приватне життя і допускається лише у виключних випадках. Суд, вирішуючи таке клопотання, вправі перевірити, чи дійсно особи, яких стосується інформація, погодилися на її отримання, і чи не може сторона отримати доказ без втручання суду. Вимога суду першої інстанції щодо належного посвідчення заяв співвласників зумовлена саме потребою ідентифікувати осіб, які надають свою згоду.

61. Також позивачка не довела, що не могла отримати ці відомості самостійно. Навпаки, під час апеляційного перегляду вона подала відповіді ГЦОСІ ДПС від 03.03.2026 на адвокатські запити від 26.02.2026, направлені за ордерами, виданими двома із десяти співвласників ( ОСОБА_17 та ОСОБА_19 ).

62. Це підтверджує, що відомості про перетин кордону могли бути отримані за згодою відповідних осіб без допомоги суду, і що такі дії під час розгляду справи в суді першої інстанції, який тривав з серпня 2025 року до січня 2026 року, позивачка не вчинила.

63. За таких обставин умови для витребування доказів судом, передбачені частинами 1, 2 ст.81 ГПК, були відсутні.

64. Крім того, відомості про перетин кордону самі по собі не підтверджують підроблення підпису на листку опитування.

65. Обставина, яку позивачка прагнула довести - що листки опитування підписано не тими особами, від імені яких вони складені, - підтверджується насамперед заявами самих цих осіб як свідків (статті 87, 88 ГПК) або висновком експерта (ст.98 ГПК). Таких доказів позивачка не подала і суди не встановили, що вона просила призначити відповідну експертизу.

66. Також суди правильно виходили з того, що зі спростуванням свого волевиявлення мали б звернутися самі співвласники, підписи яких, за твердженням позивачки, підроблено. Жоден із десяти співвласників не вступив у справу, не подав заяви свідка і не звернувся з власним позовом.

67. Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07.09.2022 у справі №910/8311/20 та від 17.09.2025 у справі №904/1548/23, на які послалися суди попередніх інстанцій.

68. Так, у п.87 постанови від 17.09.2025 у справі №904/1548/23 Верховний Суд навів свій же висновок із постанови від 07.09.2022 у справі №910/8311/20:

"102. Верховний Суд звертає увагу, що серед усіх 1 765 співвласників з позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів звернулася лише ОСОБА_26 . З позовами не зверталися ті власники квартир, які, на думку скаржниці, не підписували листи опитування, не зверталися й інші співвласники будинку, які, як стверджує позивачка, були неналежним чином повідомлені про збори.

103. У матеріалах справи є лише заяви третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , про те, що вони не підписували листки письмового опитування від свого імені, які були враховані під час проведення установчих зборів ОСББ, а тому оспорюваними рішеннями установчих зборів порушено їх права та інтереси. Втім, суди дійшли правильного висновку, що такі особи мали би звернутися з позовом від свого імені для захисту своїх прав, чого вони не зробили".

69. Отже, відмова у витребуванні та забезпеченні доказів була вмотивованою і не є необґрунтованим відхиленням клопотання у розумінні п.3 ч.3 ст.310 ГПК. Неможливість встановити обставини, що мають значення для справи, зумовлена не помилковими діями суду, а тим, як позивачка реалізувала свій обов`язок з доказування.

Щодо відмови апеляційного суду у прийнятті додаткових доказів та залишення без розгляду клопотання про витребування доказів (п.3 ч.3 ст.310 ГПК)

70. Суд апеляційної інстанції встановив, що частина поданих доказів датована до ухвалення рішення суду першої інстанції, і позивачка не обґрунтувала, які виняткові обставини перешкодили подати їх до суду першої інстанції; інша частина (нотаріально засвідчені заяви від 18.02.2026 та 02.03.2026, відповіді ГЦОСІ ДПС від 03.03.2026, адвокатські запити та ордери від 26.02.2026, копія паспорта зі штампами про перетин кордону) створена після ухвалення рішення 29.01.2026. Клопотання про витребування доказів подано 25.04.2026, тобто після закінчення строку, встановленого для подання клопотань разом з апеляційною скаргою; хвороба представника з 02.03.2026 по 10.03.2026 не визнана поважною причиною пропуску строку.

71. Скаржниця вважає, що апеляційний суд з формальних причин відмовив у задоволенні клопотань про долучення доказів від 02.03.2026 та 05.03.2026 і про витребування доказів від 25.04.2026, а постанови Верховного Суду, на які він послався, ухвалені в неподібних правовідносинах.

72. У відзиві ОСББ "СВОБОДА-43" зазначає, що дії зі збирання цих доказів позивачка вчинила після розгляду справи судом першої інстанції, а для застосування висновків Верховного Суду щодо процесуальних норм значення має подібність процесуальних ситуацій, а не матеріальних правовідносин.

73. Верховний Суд відхиляє довід скаржниці, виходячи з таких мотивів.

74. Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

75. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.269 ГПК), тобто оцінює рішення з огляду на обставини та докази, які існували на час його ухвалення і могли бути подані суду.

76. Докази, створені після ухвалення рішення, не можуть свідчити про його незаконність. Саме такий підхід послідовно застосовує Верховний Суд у постановах, наведених апеляційним судом, зокрема від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

77. При цьому при врахуванні висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права слід виходити не з подібності спірних матеріальних правовідносин, а з подібності саме процесуальних правовідносин (процесуальних обставин (ситуацій)) у порівнюваних справах, що виникли у ході розгляду справи судом та які врегульовані процесуальною нормою, щодо застосування якої Верховним Судом був зроблений відповідний висновок (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).

78. Процесуальна ситуація у цій справі - подання до суду апеляційної інстанції доказів, яких не існувало на час ухвалення рішення, - є тотожною тій, щодо якої сформовано наведені висновки. Доводи скаржниці про відмінність предмета спору і складу учасників у цих справах не спростовують правильності застосування ст.269 ГПК.

79. Щодо доказів, датованих до ухвалення рішення, позивачка не навела жодних обставин, які перешкоджали їх поданню до суду першої інстанції, тож апеляційний суд правомірно не прийняв і їх.

80. Щодо відомостей про перетин кордону Верховний Суд зазначає, що адвокатські запити, на підставі яких їх отримано, направлено 26.02.2026, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції. Перешкод для таких самих дій під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачка не навела. Неналежне виконання стороною обов`язку з доказування у суді першої інстанції не може бути компенсоване на наступних стадіях процесу, оскільки інакше це призвело б до скасування законного рішення з підстав, які залежали виключно від поведінки сторони.

81. Залишення без розгляду клопотання про витребування доказів від 25.04.2026 відповідає статтям 118, 119, п.7 ч.2 ст.258, п.6 ч.1 ст.267 ГПК. Апеляційний суд врахував, що непрацездатність представника тривала до 10.03.2026 і не перешкодила подати апеляційну скаргу 02.03.2026 та клопотання про долучення доказів 05.03.2026, а клопотання про витребування доказів подано через півтора місяця після одужання. Ця оцінка є логічною та обґрунтованою. До того ж клопотання стосувалося тих самих відомостей, у витребуванні яких обґрунтовано відмовив суд першої інстанції.

82. Таким чином, порушень апеляційним судом норм процесуального права, які унеможливили б встановлення обставин справи, скаржниця не довела.

Щодо доводів про встановлення обставин на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.3 ст.310 ГПК)

83. Скаржниця стверджує, що суди необґрунтовано врахували: (1) листок опитування власника квартири АДРЕСА_18 , датований 30.03.2025, а не 30.04.2025 (дата проведення загальних зборів); (2) голоси представників співвласників, повноваження яких не відображено у додатку до Протоколу, а саме не зазначено жодної інформації щодо довіреностей та/або договорів доручення; (3) голоси, подані після 09.05.2025 (дата засідання нового складу правління); (4) Протокол, підпис голови зборів на якому не засвідчено нотаріально.

84. Щодо цих доводів Верховний Суд зазначає таке.

85. Відповідно до ст.77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

86. Натомість доводи скаржниці не вказують на одержання доказів з порушенням закону або на підтвердження відповідної обставини не тим засобом доказування, якого вимагає закон.

87. Так, апеляційний суд оцінив як описку зазначення в листку опитування власника квартири АДРЕСА_18 дати 30.03.2025, врахувавши, що перелік питань у листку збігається з порядком денним зборів 30.04.2025, при тому, що жодних доказів проведення інших зборів 30.03.2025 немає.

88. Верховний Суд зазначає, що очевидна описка в даті, враховуючи надану судом оцінку шляхом зіставлення питань порядку денного, не робить документ недопустимим доказом.

89. Щодо повноважень представників суди встановили, що відомості про них містяться у журналі присутніх та листках опитування, а довіреність на участь у зборах ОСББ не потребує нотаріального посвідчення (ч.1 ст.245 ЦК, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 12.07.2023 у справі №906/907/21).

90. Неповне відображення реквізитів довіреностей у додатку до Протоколу є недоліком оформлення Протоколу, який сам по собі не свідчить про відсутність повноважень на представництво. Більше того, скаржниця не доводить, що хтось із відповідних співвласників заперечує надання повноважень представникам або результат голосування від його імені.

91. Довід про голосування після проведення засідання нового складу правління також відхиляється, оскільки Закон "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (статті 6, 10) та Статут (п.3.10) пов`язують закінчення письмового опитування зі спливом 45 та 15 календарних днів відповідно з дати проведення зборів, а не з моментом засідання новообраного складу правління чи складення Протоколу.

92. Збори відбулися 30.04.2025, тому голоси, подані до 15.05.2025 включно, підлягали врахуванню. Апеляційний суд встановив, що останній співвласник проголосував 09.05.2025, а твердження про голосування власника квартири АДРЕСА_9 10.05.2025 спрямоване на переоцінку доказів. Більше того, навіть якщо вважати цю обставину встановленою, то голосування 10.05.2025 не виходить за межі строку опитування (до 15.05.2025 включно).

93. Те, що правління, обране на зборах, провело засідання 09.05.2025, до закінчення опитування, не впливає на дійсність голосів співвласників, поданих у встановлений строк.

94. В контексті доводів про відсутність нотаріального посвідчення протоколу зборів Верховний Суд зазначає, що потрібно відокремлювати вимоги до рішення загальних зборів від вимог до документа, який подається для державної реєстрації. Так, абз.1 п.6 ч.1 ст.15 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначає вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації. Недотримання цих вимог є підставою для зупинення розгляду документів або відмови у державній реєстрації, а не для недійсності рішення загальних зборів.

95. У той же час Закон "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (статті 6, 10) і Закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (ст.10) не передбачають нотаріального засвідчення протоколу загальних зборів співвласників, натомість передбачають, що протокол підписує голова зборів.

96. Дії державного реєстратора у цій справі не оскаржуються, а вимога про скасування державної реєстрації є похідною від вимоги про недійсність рішення загальних зборів. Тому суди обґрунтовано відхилили цей довід.

97. Отже, обставини, покладені в основу судових рішень, встановлено на підставі Протоколу, журналу присутніх та листків опитування. Ознак недопустимості цих доказів скаржниця не навела, натомість її доводи зводяться до незгоди з їх оцінкою.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції

98. Скаржниця вважає, що апеляційний суд стягнув витрати на правничу допомогу на підставі сумнівних доказів і проігнорував її заперечення: відповідач подав два клопотання замість одного; адвокат у платіжних документах зазначений як фізична особа - підприємець; договір укладено щодо іншої справи; гонорар у договорі та актах не збігається.

99. Зміст постанови апеляційного суду спростовує твердження скаржниці про ігнорування заперечень, оскільки суд відтворив і відповів на кожне з них. Він встановив, що додатковою угодою №1 від 31.03.2026 до договору включено справу №916/2988/25; докази витрат подано до закінчення судових дебатів, а ч.8 ст.129 ГПК обмежує строк подання доказів, а не кількість заяв; вартість послуг в актах не перевищує розрахованої за погодженою в договорі ставкою; адвокат підготував відзив на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання позивачки та взяв участь у двох судових засіданнях.

100. Для розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначальними є наявність у представника статусу адвоката, договірних відносин з клієнтом та підтвердження обсягу і вартості наданих послуг (частини 1-3 ст.126 ГПК).

101. Витрати підлягають розподілу незалежно від того, чи їх фактично сплачено (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

102. Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не позбавляє адвоката статусу через його державну реєстрацію як фізичної особи - підприємця, а зазначення такого статусу у платіжних документах не спростовує факту надання правничої допомоги адвокатом, який діяв на підставі ордера (див. постанови Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/10935/20, від 09.04.2024 у справі №905/342/23, від 29.10.2024 у справі №911/22/24).

103. Розмір витрат апеляційний суд визнав співмірним зі складністю справи та обсягом послуг; клопотання про зменшення витрат з мотивів неспівмірності (частини 5, 6 ст.126 ГПК) скаржниця не заявляла.

104. Обставини, пов`язані з підтвердженням обсягу та вартості послуг, є питаннями факту, які встановлено судом попередньої інстанції на підставі досліджених доказів.

105. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, у контексті цих доводів також не знайшла свого підтвердження.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції

106. ОСББ "СВОБОДА-43" у відзиві заявило про понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 10 540,00 грн і подало договір про надання правової допомоги від 30.01.2026 №01-01/Ю26, додаткову угоду №1 від 31.03.2026, замовлення, акт приймання-передачі наданих послуг №8 від 30.09.2026, платіжну інструкцію №442 від 30.09.2026 та ордер адвоката Коюди М.А.

107. Верховний Суд дійшов висновку про задоволення цієї заяви з огляду на таке.

108. Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

109. Докази подано разом з відзивом, тобто до закінчення розгляду справи (ч.8 ст.129 ГПК).

110. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

111. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

112. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК).

113. Дослідивши зміст заяви про відшкодування судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи.

114. Так, предмет договору з урахуванням додаткової угоди №1 охоплює справу №916/2988/25, а відповідно до наданих заявником документів послуги полягали у підготовці відзиву на касаційну скаргу.

115. Доводи позивачки про неможливість надання правничої допомоги адвокатом, який має статус фізичної особи - підприємця, та про невідповідність назви договору в актах відхиляються з мотивів, наведених вище в цій постанові.

116. Розбіжність між сумою в замовленні та актом не впливає на розмір витрат, підтверджених актом і платіжною інструкцією.

117. Клопотання про зменшення витрат з мотивів їх неспівмірності позивачка не заявляла; сума 10 540,00 грн за підготовку відзиву на касаційну скаргу у цій справі не є явно непропорційною.

118. Враховуючи зазначене, оцінивши доводи заявника про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зміст заперечень щодо них, виходячи з критеріїв, визначених у статтях 126, 129 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції підлягає задоволенню у розмірі 10 540 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

119. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

120. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

121. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення та постанови судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

122. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 29.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 у справі №916/2988/25 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_30 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43" (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 43А; код ЄДРПОУ 38296782) 10 540,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua