Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №910/14309/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №910/14309/25

Суддя: Кібенко О. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 910/14309/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" - не з`явився,

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Драчова М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 (суддя Грєхова О.А.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (колегія суддів: Колесник Р.М., Горбасенко П.В., Сковородіна О.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (далі - ТОВ "Енера Суми")

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго")

про стягнення 53 962 004,92 грн.

Суть спору

1. ТОВ "Енера Суми" як постачальник універсальних послуг на виконання покладених на нього спеціальних обов`язків купує електричну енергію за "зеленим" тарифом. Різницю між "зеленим" тарифом і ринковою ціною йому компенсує НЕК "Укренерго" як оператор системи передачі за договором 2019 року про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Вартість послуги за кожен місяць затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), після чого НЕК "Укренерго" має оплатити її протягом трьох робочих днів.

2. За послуги, надані у серпні та вересні 2025 року, НЕК "Укренерго" у встановлений строк сплатило лише частину затвердженої НКРЕКП вартості; несплаченими залишилися 53 593 825,39 грн.

3. У листопаді 2025 року ТОВ "Енера Суми" звернулося до суду з позовом про стягнення з НЕК "Укренерго" цієї заборгованості, а також інфляційних втрат та 3% річних за прострочення її оплати.

4. Під час розгляду справи НЕК "Укренерго" погасило основну заборгованість у повному обсязі.

5. Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору, а інфляційні втрати та 3% річних стягнув у заявленому позивачем розмірі. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

6. НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці рішення, просить їх скасувати в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. НЕК "Укренерго" вважає, що прострочило оплату не зі своєї вини: єдиним джерелом покриття його витрат на виконання спеціальних обов`язків є тариф на послуги з передачі електричної енергії, а учасники ринку заборгували йому значні суми за ці послуги.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання: чи звільняє оператора системи передачі від сплати інфляційних втрат та 3% річних за ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відсутність його вини у простроченні оплати послуг, зумовленому заборгованістю учасників ринку та обмеженістю тарифного джерела фінансування спеціальних обов`язків.

8. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 25.07.2019 ТОВ "Енера Суми" (як постачальник послуг) та Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") (як замовник) уклали договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0154-09021 (далі - Договір), за умовами якого:

- для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим Договором;

- замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього Договору (п.1.2);

- вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п.2.1).

10. Додатковою угодою №10 у зв`язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП від 26.07.2024 №1381 "Про затвердження змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641", згідно з якою затверджено типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг, ТОВ "Енера Суми" та НЕК "Укренерго" домовилися викласти Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у новій редакції.

11. ТОВ "Енера Суми" та НЕК "Укренерго" у п.4 додаткової угоди №10 визначили, що умови додаткової угоди поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 31.07.2024.

12. Відповідно до Договору у новій редакції:

- для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором; замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього Договору (пунктів 1.1, 1.2);

- вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 (п.2.1);

13. На виконання умов укладеного Договору ТОВ "Енера Суми" та НЕК "Укренерго" без заперечень та зауважень склали та підписали:

- акт №8 від 31.08.2025 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.08.2025 до 31.08.2025 на суму 38 323 248,19 грн з ПДВ (31 936 040,16 грн без ПДВ);

- акт №9 від 30.09.2025 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з 01.09.2025 до 30.09.2025 на суму 35 874 511,00 грн з ПДВ (29 895 425,83 грн без ПДВ).

14. 23.09.2025 НКРЕКП як Регулятор постановою №1526 затвердив розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у серпні 2025 року, зокрема, для ТОВ "Енера Суми" у розмірі 31 936 040,16 грн (без ПДВ).

15. 28.10.2025 НКРЕКП постановою №1751 затвердив розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у вересні 2025 року, зокрема, для ТОВ "Енера Суми" у розмірі 29 895 425,83 грн (без ПДВ).

Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти них

16. У листопаді 2025 року ТОВ "Енера Суми" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення 53 593 825,39 грн основної заборгованості, 240 191,48 грн інфляційних втрат, 127 988,05 грн 3% річних.

17. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків.

18. НЕК "Укренерго", заперечуючи проти позову, зазначало, що законодавство забороняє йому оплачувати послуги за рахунок коштів, які за структурою тарифу, затвердженою НКРЕКП, призначені на інші цілі. Також НЕК "Укренерго" просило зменшити розмір 3% річних до 1%.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.03.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 53 593 825,39 грн основної заборгованості; задовольнив позов в іншій частині; стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енера Суми" 240 191,48 грн інфляційних втрат та 127 988,05 грн 3% річних.

20. Рішення суду першої інстанції мотивоване зокрема таким:

- після відкриття провадження у справі НЕК "Укренерго" сплатило заборгованість у розмірі 53 593 825,39 грн, а саме: 01.12.2025 в розмірі 7 664 776,98 грн, 19.12.2025 в розмірі 6 391 783,49 грн, 30.12.2025 в розмірі 9 599 850,07 грн, 20.02.2026 в розмірі 3 031 531,60 грн, 27.02.2026 в розмірі 11 704 059,21 грн, 03.03.2026 в розмірі 8 437 012,34 грн та 10.03.2026 в розмірі 6 764 811,70 грн;

- спір у цій справі припинив своє існування у зв`язку з оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 53 593 825,39 грн; з урахуванням цього суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 53 593 825,39 грн;

- заперечення відповідача про заборону оплачувати послуги за рахунок тарифних коштів, призначених на інші цілі, суд відхилив, посилаючись на те, що ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку ОСП з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачає можливість для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21);

- встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на ненадання відповідачем власного контррозрахунку, встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 127 988,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 240 191,48 грн;

- суд не може зменшити визначений ЦК мінімальний розмір трьох процентів річних; у справі, що розглядається, розмір процентів річних становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних, інший розмір процентів не встановлений ані Договором, ані законом, а відтак заявлене відповідачем клопотання про зменшення нарахованих 3% річних задоволенню не підлягає.

21. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- апеляційна скарга зводиться до незгоди з відмовою у зменшенні нарахованих 3% річних та інфляційних втрат через наявність виключних обставин, а саме, ситуації в країні в цілому та ролі НЕК "Укренерго" при забезпечені стабільної роботи енергетичної системи під час постійних масованих обстрілів;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 однозначно виснувала про те, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання; три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником, тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних;

- враховуючи те, що розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних, у будь-якому разі не підлягає зменшенню судом, а зменшення інфляційних втрат неможливо взагалі в силу положень цивільного законодавства, суд першої інстанції дійшов беззаперечних та безспірних висновків про те, що заявлене відповідачем клопотання про зменшення 3% річних задоволенню не підлягає, а позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 240 191,48 грн інфляційних втрат, 127 988,05 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

22. 29.07.2026 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, в якій просить скасувати їх в частині стягнення з НЕК "Укренерго" 240 191,48 грн інфляційних втрат та 127 988,05 грн 3% річних і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Енера Суми".

23. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.614 ЦК (щодо наявності вини за порушення зобов`язання) у поєднанні з п.13.4 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП від 13.12.2019 №2802), ч.1 ст.4, п.4 ч.3 ст.6, п.23 ч.1, ч.8 ст.33, ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії", ст.1, ч.1 ст.3, ч.1 ст.17 Закону "Про НКРЕКП" в контексті висновків апеляційного суду.

24. Доводи НЕК "Укренерго" обґрунтовані таким:

- єдиним джерелом покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов`язків є тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП (на 2025 рік - постановою від 19.12.2024 №2200, у структурі якого на ці цілі передбачено 3 121 368 тис. грн без ПДВ); інших джерел законодавство не передбачає;

- станом на 31.12.2025 заборгованість учасників ринку перед НЕК "Укренерго" за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії становила 7 117 984 323,06 грн, що унеможливлює своєчасні розрахунки з постачальниками універсальних послуг; тому НЕК "Укренерго" оплачувало послуги за рахунок власних коштів за наявності фінансової можливості;

- відповідальність за порушення зобов`язання настає лише за наявності вини (ч.1 ст.614 ЦК); вина НЕК "Укренерго" у затримці оплати послуг відсутня, тому стягнення з нього інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованим;

- інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а є платою за користування коштами кредитора (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 07.04.2020 у справі №910/4590/19); НЕК "Укренерго" не користувалося коштами, які мало сплатити позивачу.

25. 25.09.2026 через систему Електронний суд надійшов відзив ТОВ "Енера Суми", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

26. У відзиві ТОВ "Енера Суми" зазначає, зокрема, таке:

- доводи скаржника є безпідставними, оскільки станом на дату подання касаційної скарги (29.07.2026) відповідний правовий висновок Верховного Суду вже сформульовано; посилається на постанови Верховного Суду від 14.10.2025 у справі №910/9762/24 (ухвалена між тими самими сторонами з подібним предметом та підставами позову), від 06.05.2025 у справі №910/16423/23 (за позовом ТОВ "Енера Суми" до НЕК "Укренерго"), від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 (за позовом ТОВ "Енера Чернігів" до НЕК "Укренерго"), від 13.09.2023 у справі №910/8741/22, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, від 23.03.2023 у справі №910/1193/22, від 02.08.2023 у справі №910/8451/21 та від 03.12.2024 у справі №910/14554/23;

- посилання НЕК "Укренерго" на відсутність своєї вини у простроченні оплати послуг, у тому числі з мотивів недостатності коштів у структурі тарифу на передачу електричної енергії та заборгованості інших учасників ринку перед НЕК "Укренерго", не мають правового значення для вирішення спору про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ст.625 ЦК та не звільняють відповідача від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання (посилається на постанови Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22, від 06.05.2025 у справі №910/16423/23);

- НЕК "Укренерго" не довело належними і допустимими доказами ні факт, ні розмір заборгованості учасників ринку, на яку посилається як на причину прострочення (статті 74, 76, 77 ГПК);

- суди попередніх інстанцій за результатами повного і всебічного дослідження наявних у справі доказів встановили всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано належну оцінку доводам відповідача, у тому числі щодо застосування спеціального законодавства про ринок електричної енергії, що узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

27. Верховний Суд ухвалою від 16.09.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 04.11.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Предметом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енера Суми" 240 191,48 грн інфляційних втрат та 127 988,05 грн 3% річних; ці рішення в частині закриття провадження щодо основної заборгованості не оскаржуються. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" не ставить питання про зменшення розміру нарахувань, з яким воно зверталося до судів попередніх інстанцій, тому Верховний Суд його не розглядає (ч.1 ст.300 ГПК).

Щодо вини як умови відповідальності за прострочення грошового зобов`язання

29. Скаржник посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК і стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.614 ЦК (вина як умова відповідальності за порушення зобов`язання) у поєднанні з п.13.4 Порядку, ч.1 ст.4, п.4 ч.3 ст.6, п.23 ч.1, ч.8 ст.33, ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії", ст.1, ч.1 ст.3, ч.1 ст.17 Закону "Про НКРЕКП". Скаржник вважає, що Верховний Суд має надати висновок про те, чи звільняє оператора системи передачі від відповідальності за прострочення оплати послуг постачальника універсальних послуг те, що джерелом покриття його витрат на виконання спеціальних обов`язків є лише тариф на передачу електричної енергії, а учасники ринку заборгували йому оплату послуг з передачі.

30. ТОВ "Енера Суми" у відзиві на касаційну скаргу заперечує відсутність такого висновку і посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 14.10.2025 у справі №910/9762/24 за позовом ТОВ "Енера Суми" до НЕК "Укренерго" за тим самим Договором, в якій оцінено ті самі доводи НЕК "Укренерго".

31. Верховний Суд щодо доводів скаржника в цій частині зазначає таке.

32. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК).

33. З частин 1, 2 ст.614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

34. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст.617 ЦК).

35. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК).

36. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

37. Нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних за ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці суми нараховуються незалежно від вини боржника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на які посилається скаржник).

38. Верховний Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (ст.607 ЦК) або відсутність вини (статті 614, 617 ЦК). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справі №913/869/14, від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 13.09.2023 у справі №910/8741/22).

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 також зазначила, що ст.617 ЦК не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів (п.53), а держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію, інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу (п.56).

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що НЕК "Укренерго" не оплатило у встановлений Порядком строк послуги, надані ТОВ "Енера Суми" у серпні та вересні 2025 року, тобто прострочило виконання грошового зобов`язання. Цього факту, як і періоду прострочення та розрахунку нарахованих сум, скаржник не заперечує.

41. Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.10.2025 у справі №910/9762/24 зазначив таке:

"36. Утім колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що ані умови договору, ані положення Порядку та наведені постанови Регулятора про затвердження розміру вартості послуг у спірні періоди, на які послалися суди, не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу на передачу електричної енергії зі сторони Регулятора. Адже відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, на що посилається скаржник, не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань за названим договором.

37. Положення статті 625 ЦК України не передбачають можливості звільнення боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, якщо він не має необхідних коштів.

39. Отже, відсутність вини ПрАТ "Укренерго" у простроченні виконання грошового зобов`язання (стаття 614 ЦК України) не впливає на обсяг його обов`язків як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, та не вважається випадком відсутність у нього необхідних коштів".

42. Отже, наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, а наведені ним доводи в касаційній скарзі не вважаються випадком, зокрема, який виключає вину відповідача. Аналогічна правова позиція застосована Верховний Судом у постанові від 13.01.2026 у справі №910/14710/23.

43. Такі самі доводи НЕК "Укренерго" Верховний Суд відхилив у постановах від 06.05.2025 у справі №910/16423/23 (за позовом ТОВ "Енера Суми"), від 13.01.2026 у справі №910/14710/23, від 04.02.2026 у справі №910/52/25, від 10.02.2026 у справі №910/14427/24, від 12.02.2026 у справі №910/5479/25, від 21.05.2026 у справі №910/1556/25 у спорах постачальників універсальних послуг з НЕК "Укренерго" за договорами про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

44. Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.10.2026 у справі №910/1607/26 (яка ухвалена після звернення скаржника з касаційною скаргою у цій справі та висновки якої Верховний Суд враховує відповідно до ч.4 ст.300 ГПК) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 відхилив посилання НЕК "Укренерго" на те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини (ст.614 ЦК, п.13.4 Порядку, Закону "Про ринок електричної енергії", Закону "Про НКРЕКП"), оскільки не вбачав наявності обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності.

Щодо законодавства про ринок електричної енергії та джерела фінансування спеціальних обов`язків

45. Скаржник стверджує, що за Законом "Про ринок електричної енергії" та Законом "Про НКРЕКП" єдиним джерелом покриття його витрат на виконання спеціальних обов`язків є тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП, а через заборгованість учасників ринку за ці послуги (понад 7,1 млрд грн станом на 31.12.2025) він не мав можливості своєчасно розраховуватися з постачальниками універсальних послуг.

46. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.

47. Оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (п.23 ч.1 ст.33 Закону "Про ринок електричної енергії").

48. Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків (ч.8 ст.33 Закону "Про ринок електричної енергії").

49. Умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків (ч.7 ст.62 Закону "Про ринок електричної енергії").

50. Оператор системи передачі здійснює 100% оплату постачальнику універсальних послуг вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці (п.15.4 Порядку; у редакції Порядку, на яку посилається скаржник, - п.13.4).

51. Вказані норми визначають, що оператор системи передачі виконує спеціальні обов`язки і що умови їх виконання мають покривати його витрати. Вони не встановлюють для оплати послуг постачальника універсальних послуг іншого строку, ніж визначений Порядком, і не ставлять цей строк у залежність ані від надходження оператору коштів від учасників ринку за послуги з передачі, ані від розміру витрат, передбачених у структурі тарифу. Винятку з правил ст.625 ЦК для оператора системи передачі наведені вище положення законодавства не містять.

52. При цьому, відносини НЕК "Укренерго" з Регулятором щодо встановлення тарифу та з учасниками ринку щодо оплати послуг з передачі не є предметом цього спору і не змінюють змісту його грошового зобов`язання перед ТОВ "Енера Суми".

53. Закон "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії тільки коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21). Суд першої інстанції це врахував, відхиливши заперечення НЕК "Укренерго" про цільове призначення тарифних коштів, і скаржник цього висновку не спростовує.

54. Обставин щодо розміру заборгованості учасників ринку перед НЕК "Укренерго" та структури тарифу на 2025 рік суди попередніх інстанцій не встановлювали, а скаржник не вказує, які докази цих обставин є у матеріалах справи і не були досліджені судами. Верховний Суд не має права самостійно встановлювати нові обставини (ч.2 ст.300 ГПК). Крім того, ці обставини не впливають на результат розгляду справи та навіть за їх наявності вони не є підставою для звільнення НЕК "Укренерго" від сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо користування коштами кредитора

55. Скаржник стверджує, що інфляційні втрати та 3% річних є платою за користування коштами кредитора, тоді як НЕК "Укренерго" коштами, належними ТОВ "Енера Суми", не користувалося.

56. В аспекті доводів скаржника стосовно того, що він не здійснював користування коштами, належними до сплати позивачу, тому позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних є необґрунтованими, Верховний Суд зауважує, що термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (п.34)).

57. Таким чином, прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22 (п.33), від 15.05.2024 у справі №910/6267/23 (п.5.25), від 21.05.2024 у справі №922/856/23 (п.20.8), від 01.04.2025 у справі №910/19066/23 (п.50)).

58. Для кредитора не має значення, чи використовував боржник ці кошти на власні потреби, на яких рахунках вони перебували і з якого джерела боржник має залучити кошти для оплати. Інфляційні втрати компенсують знецінення коштів кредитора за час прострочення і не залежать від того, як саме боржник розпоряджався своїми коштами.

59. Тому довід про те, що НЕК "Укренерго" не користувалося коштами ТОВ "Енера Суми", не спростовує підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

60. З огляду на це, суди попередніх інстанцій правильно застосували ст.625 ЦК, їх висновки відповідають усталеній практиці Верховного Суду у подібних спорах за участю НЕК "Укренерго", а доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.

61. Тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині - залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

63. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині - без змін.

Судові витрати

65. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №910/14309/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua