Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №488/1276/26
Суддя: Селіщева Л. І.
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1276/26
Провадження № 2/488/1851/26 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі – Гейко І.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 10 653,89 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 грудня 2025 року у справі № 488/5081/25 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЄПРІ № 508777 від 03 вересня 2025 року, 03 вересня 2025 року о 14 год 40 хв. у м. Миколаєві на перехресті проспекту Богоявленського та вул. Океанівської відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_1 , внаслідок чого здійснив на неї наїзд.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження, зокрема численні садна, забої, гематоми та травму голови, у зв`язку з чим перебувала на стаціонарному лікуванні протягом восьми днів, а після виписки продовжувала лікування амбулаторно.
Позивачка зазначає, що отримані травми спричинили тривалий фізичний біль, головний біль, порушення пам`яті, швидку втомлюваність та обмеження рухливості. Зазначені наслідки негативно вплинули на її повсякденне життя та навчання на першому курсі Чорноморського національного університету імені Петра Могили.
Також позивачка вказує, що відповідач добровільно завдану шкоду не відшкодував та допомоги їй не надавав.
На підставі викладеного позивачка просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 10 653,89 грн та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
02.04.2026 року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.
Представник позивача надав заяву, в якій просив про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази, та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 03 вересня 2025 року о 14 год 40 хв у м. Миколаєві на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Океанівської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та пішохода ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЄПРІ № 508777 від 03 вересня 2025 року, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину дороги, внаслідок чого здійснив на неї наїзд.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 грудня 2025 року у справі № 488/5081/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим перебувала на стаціонарному лікуванні протягом восьми днів, після чого продовжила лікування в домашніх умовах.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частинами першою та другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин обігу, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Судом встановлено, що на підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачкою надано три видаткові накладні на загальну суму 4 558,89 гривень. Водночас позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди заявлені на суму 10 653,89 гривень. Будь-яких інших належних і допустимих доказів на підтвердження витрат на придбання ліків, медичних виробів чи послуг на суму, що перевищує 4 558,89 гривень, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що розмір завданої майнової шкоди підлягає доведенню позивачем шляхом надання належних доказів, а документально підтверджені витрати становлять 4 558,89 гривень, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 4 558,89 гривень.
У задоволенні решти вимог про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити за їх недоведеністю.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., суд виходить з наступного.
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, перенесла фізичний біль, перебувала на стаціонарному лікуванні протягом восьми днів із подальшим амбулаторним лікуванням, зазнала порушень звичного способу життя, що негативно вплинуло на її навчання на першому курсі вищого навчального закладу.
Оцінюючи глибину та тривалість душевних і фізичних страждань позивачки, приймаючи до уваги характер правопорушення, ступінь вини відповідача, а також керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4 558,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Л.І. Селіщева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua