Суд: Господарський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №922/3486/26
Суддя: Буракова А.М.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3486/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомАкціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
доКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків
простягнення 3 773,31 грн
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 02 жовтня 2026 року з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3 773,31 грн, з яких: 3% річних за надану послугу з розподілу електричної енергії у розмірі 794,56 грн, 3 % на послугу із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 24,15 грн, інфляційні витрати на послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 2 917,25 грн, інфляційні витрати на послугу із перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 37,35 грн, а також судових витрат зі спати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019 в частині своєчасної та повної оплати послуг, внаслідок чого позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №3486/26 від 02.10.2026) залишено без руху; встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням вірного найменування відповідача та уточнення прохальної частини позову.
07.10.2026, в межах строку встановленого судом, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. №24792)
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08.10.2026 отримано сторонами 08.10.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронні кабінети сторін.
21.10.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 26064).
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень вказує на те, що заборгованість зі сплати 3% річних за спожиту електричну енергію за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №14110 від 01.01.2019 за період лютий-липень 2026 року станом на 01.08.2026 в розмірі 794,56 грн 24,15 грн, не відповідає дійсності, так як позивачем не було враховано в розрахунках оплату за платіжними дорученнями від 22.01.2026 № 3 за грудень 2025 року, від 27.02.2026 за № 116 за січень 2026 року, від 10.04.2026 № 471 за лютий 2026 року, від 20.05.2026 № 795 за березень 2026 року. На підставі зазначеного, до сплати повинно бути заявлено 3,12 грн, різниця становить 21,03 грн. Заборгованість зі сплати інфляційних витрат на послугу з розподілу електричної енергії за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №14110 від 01.01.2019 за період лютий-грудень 2024 року станом на 01.08.2026 в розмірі 2917,25 грн, не відповідає дійсності, так як позивачем не було враховано в розрахунках оплату за меморіальним ордером № 1 від 20.11.2024 на виконання судового рішення № 922/911/24. Відтак, до сплати повинно бути заявлено 2 384,47 грн, різниця становить 532,78 грн. Заборгованість зі сплати інфляційних витрат за спожиту реактивну електричну енергію за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019 за період квітень-червень 2026 року станом на 01.08.2026 в розмірі 37,35 грн не відповідає дійсності, так як позивачем не було враховано в розрахунках оплату за платіжними дорученнями від 22.01.2026 № 3 за грудень 2025 року, від 27.02.2026 за № 116 за січень 2026 року. На підставі викладеного, заборгованість у Квартирно - експлуатаційного відділу міста Харків перед Акціонерним товариством «Харківобленерго» відсутня, сума в розмірі 37,35 грн, не повинна була бути заявлена до стягнення. Таким чином, сума позовних вимог повинна бути зменшена на 591,16 грн та становити 3 182,15 грн з розрахунку (3 773,31 грн – 591,16 грн = 3 182,15 грн.). Крім того зазначено, що Квартирно - експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином Квартирно - експлуатаційний відділ міста Харків фінансуються виключно з Держбюджету. Стаття 51 Бюджетного кодексу зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок заборгованості зі сплати комунальних платежів мешканців гуртожитку та через недостатнє бюджетне асигнування, встановлене кошторисом на відповідний рік. Для сплати заборгованості за попередній період у Квартирно - експлуатаційного відділу міста Харків відсутнє відповідне фінансування. Відповідач вказує на те, що після початку повномасштабної воєнної агресії, введення воєнного стану, виконував покладені на нього обов`язки щодо забезпечення оборони Держави Україна та належного функціювання військових частин та установ Міністерства оборони України на території Харківської області, здійснював вагому діяльність стосовно забезпечення потреб військовослужбовців в зоні проведення бойових дій, зокрема, організовує постачання та зведення укріплень, наметових містечок, казарм, обладнання для проживання військовослужбовців тощо. Зазначено, що в його діях відповідача не вбачається вини, а отже він повинен бути звільнений від відповідальності.
26.10.2026 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 26488).
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує на те, що з 01.02.2021 по Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 від 01 січня 2019 року наявні два особові рахунки, а саме: 14110 «КЕВ м. Харків» та 14110 «КЕВ м. Харків (населення)». Згідно з наданими відповідачем платіжними інструкціями, з огляду на вказані в них призначення платежу, відповідачем сплачувалася заборгованість за Договором № 4, а не 14100 (порушення умов якого стало підставою для звернення з даним позовом до суду). Із наданих відповідачем реєстрів сплати за послуги із забезпечення перетікання реактивної електроенергії, відповідач просив віднести сплачену за: грудень 2025 року, січень 2026 року, лютий 2026 року, березень 2026 року на оплату за Договором № 14100 (529.32 грн — грудень 2025 року; 515,63 — січень 2026 року; 480,20 — лютий 2026 року; 594.55 — березень 2026 року). Тобто, віднести вказані оплати на особовий рахунок 14110 «КЕВ м. Харків», а не на особовий рахунок 14110 «КЕВ м. Харків (населення)». Відповідно вказані оплати й було віднесено за надані послуги із забезпечення перетікання реактивної електроенергії. Розмежування відповідачем вказаних особових рахунків підтверджується наданими відповідачем реєстрами сплати за послуги з розподілу електроенергії. Як вбачається з рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії та рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (за спірний період) вони виставлялися по споживачу «КЕВ м. Харків (населення)». Тобто, оплату наданих послуг саме за особовим рахунком 4110 «КЕВ м. Харків (населення)», а не за особовим рахунком «КЕВ м. Харків». Також зазначено, що предметом розгляду справи № 922/911/24, на явку посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, було стягнення на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 в сумі 29 078,01 грн, з яких: 28 040,83 грн за послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2023 року, пеня у сумі 942,88 грн та 3% річних у сумі 94,30 грн. Як вбачається з рахунку на оплату послуг з розподілу електричної енергії в листопаді 2023 року по споживачу «КЕВ м. Харків (населення)» за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019. Відповідно, предметом розгляду справи було стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за особовим рахунком (населення), на який і було Акціонерним товариством «Харківобленерго» віднесено платіж за меморіальним ордером. Відповідно до діючого законодавства України та практики Європейського Суду з прав людини, відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов`язання зі сплати заборгованості за Договором, незважаючи на те, що стало причиною відсутність у відповідача необхідної суми коштів (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Затримка фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення Квартирно - експлуатаційного відділу міста Харків від відповідальності щодо сплати нарахованої заборгованості.
У свою чергу відповідач заперечення на відповідь на відзив до суду не подавав.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 № 1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території міста Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу далі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.
01.01.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова приєднався до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах Договору постачання електричної енергії №14110 від 09.02.2006 (далі - Договір) за особовим рахунком № 14110 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Також, між Акціонерним товариством «Харківобленерго» та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова укладені Договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за 2024-2026 роки (№ 765 від 31.05.2024 з Додатком № 2, № 554 від 21.03.2025 з Додатком № 2 та № 3 від 19.01.2026 з Додатком № 2), відповідно до яких відповідач оплачує вартість послуги з розподілу електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами публічного договору приєднання — Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (згідно Додатку 2).
Тобто, відповідно до умов Додатку № 2 до Договорів про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії платником за Договором №14110 є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови 312 з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Згідно із п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Згідно із п. 2.1.5. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Відповідно до п. 1.1 Типового Договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Положеннями п. 2.1 Типового Договору визначено, що Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.
Відповідно до п. 5.1-5.5 Типового Договору, ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків». Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 11.1 Типового Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового Договору, Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 1 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» визначено, що до Типового Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п. 3 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, Оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Пунктом 4 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору встановлено, що розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.
Як визначено у п. 5 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору.
Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор систми розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.
Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.
На виконання умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №14110 від 01.01.2019 відповідачу надавались послуги з розподілу електричної енергії за період з листопада 2023 по липень 2026, що підтверджується Звітами про використану електричну енергію, Актами про обсяги розподіленої електричної енергії та Актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Позивач вказує, що за результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані відповідачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії за вказаний період. Рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії та Акти приймання-передачі направлені на поштову адресу відповідача згрупованими відправленнями рекомендованих листів.
Також, на виконання укладеного між сторонами 01.12.2020 Додатку № 10 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 позивачем були надані послуги із перетікання реактивної електричної енергії за період грудень 2025 року, січень 2026 року – червень 2026 року, що підтверджується Звітами про використану електричну енергію та Актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії.
За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані Споживачу рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за вказаний період. Рахунки на оплату послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за вказаний період направлені згрупованими рекомендованих листів на адресу Споживача.
Однак, в порушення умов Договорів, відповідачем сплачено вартість отриманих послуг з порушенням встановлених строків, що відображено в реєстрі платежів та копіях платіжних інструкцій за Договором № 14110.
Як зазначає позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії, на підставі ст. 625 ЦК України донараховано до стягнення інфляційні втрати за вказаними зобов`язаннями в сумі 2 954,60 грн та 3% річних в сумі 818,71 грн нарахованих на заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії (детальні розрахунки, а також документи, що підтверджують надання послуг у місяцях, на заборгованість по яких здійснено нарахування додаються).
Положеннями пп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Разом з тим, згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 по справі № 922/911/24, фактична сума боргу відповідача у сумі 28 135,13 грн, що складається із заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 28 040,83 грн за листопад 2023 року та 3 % річних за надану послугу з розподілу електричної енергії в сумі 94,30 грн підтверджена та стягнута на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго».
Відтак, за твердженнями позивача, заборгованість відповідача за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 станом на 01.08.2026 становить 3 773,31 грн, з яких: 794,56 грн – 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 року, лютий 2024 року, березень 2025 року – квітень 2025 року, серпень 2025 року, лютий 2026 року – травень 2026 року; 24,15 грн – 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу із забезпечення перетікання реактивної енергії за період грудень 2025 року, січень 2026 року – квітень 2026 року; 2 917,25 грн – інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 року, лютий 2024 року, червень 2024 року; 37,35 грн – інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу із забезпечення перетікання реактивної енергії за період грудень 2025 року, січень 2026 – лютий 2026 року.
У зв`язку з неможливістю врегулювання наявного спору в досудовому порядку, позивач змушений звернутися до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії». Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ч. 1 ст. 63 вказаної Закону).
Відповідно до вимог ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Положеннями пп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідач своїм підписом в Договорі взяв на себе обов`язок компенсувати позивачу суму спожитих користувачем комунальних послуг і відповідно до зазначених норм Порядку мав зареєструвати свої зобов`язання за договором для належного їх виконання.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.
Положеннями ст. 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Законодавством не установлено залежності оплати товару та/або здійснених нарахувань сум штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат (у разі порушення зобов`язання) від фактичного фінансування видатків державного бюджету.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі № 904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.
Таким чином, посилання відповідача, як на підставу для відмови в позові, на те, що відповідач є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду, є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за спожиту електричну енергію за Договором № 14110 у листопаді 2023 року на загальну суму 28040,83 грн не розрахувався.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі № 922/911/24 позов задоволено; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» 28040,83 грн за послугу з розподілу електричної енергії за листопад 2023 року, пеню в сумі 942,88 грн, 3% річних у сумі 94,30 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі № 922/922/24 рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» пені в сумі 942,88 грн – скасовано та ухвалено в цій справі нове рішення про відмову в позові. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 у справі № 922/911/24 в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 28 040,83 грн за послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2023 року, 3% річних у сумі 94,30 грн, а також судовий збір у розмірі 2 343,85 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовити».
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Встановлено, що позивачем нараховано відповідачу на суму заборгованості 3 % річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/14761/19.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином, надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії та послуги із перетікання реактивної електричної енергії. Однак, відповідачем порушено строки оплати наданих послуг.
Відсутність вчасної оплати виставлених рахунків, є порушенням з боку відповідача, як умов Договору, так і норм чинного законодавства, що є підставою для нарахування постачальником, в тому числі 3% річних та інфляційних втрат.
Разом з тим, відповідно до положень п. 1 Додаткової угоди № 4 від 19.06.2025 до Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії № 554 від 21.03.2025, Сторони домовились внести наступні зміни до Договору: 1.1. Викласти п. 4.1. Розділу IV. «Порядок здійснення оплати» в наступній редакції: 4.1. Розрахунки Споживача за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюються на підставі виставленого Оператором системи рахунка та акта приймання-передачі розподіленої електричної енергії, що складається після приймання-передачі наданих послуг, у строки визначені Договором, а саме у термін, що не перевищує 20 робочих днів з дня отримання рахунка.».
Відповідно до п. 7-8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового Договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.
Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені Споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.
Положення пп. 1 п. 6.2 Договору, передбачено обов`язок боржника виконувати умови цього Договору.
Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованість відповідача за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 станом на 01.08.2026 становить 3 773,31 грн, з яких: 794,56 грн – 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 року, лютий 2024 року, березень 2025 року – квітень 2025 року, серпень 2025 року, лютий 2026 року – травень 2026 року; 24,15 грн – 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу із забезпечення перетікання реактивної енергії за період грудень 2025 року, січень 2026 року – квітень 2026 року; 2 917,25 грн – інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 року, лютий 2024 року, червень 2024 року; 37,35 грн – інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу із забезпечення перетікання реактивної енергії за період грудень 2025 року, січень 2026 – лютий 2026 року.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що не визнає такі позовні вимоги: суму заборгованості 3% річних за спожиту реактивну електричну енергію за Договором про надання послуги з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019, за період з лютий 2026 року - липень 2026 року, станом на 01.08.2026 у розмірі 21,03 грн; суму заборгованості інфляційних втрат за спожиту реактивну електричну енергію за Договором про надання послуги з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019, за період з квітень 2026 року - червень 2026 року, станом на 01.08.2026 у розмірі 37,35 грн; суму заборгованості інфляційних втрат на послугу з розподілу електричної енергії за Договором про надання послуги з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019, за період лютий 2024 року - грудень 2024 року, станом на 01.08.2026 у розмірі 532,78 грн. Таким чином, на думку відповідача, загальна сума заборгованості повинна бути зменшена на 591,16 грн та складати всього в сумі 3182,15 грн.
Стосовно доводів відповідача про неврахування позивачем платіжних доручень від № 3 від 22.01.2026 - за грудень 2025 року, № 116 від 27 лютого 2026 року - за січень 2026 року, № 417 від 10.04.2026 - за лютий 2026 року, № 795 від 20.05.2026 - за березень 2026 року та меморіального ордеру № 1 від 20.11.2024 на виконання судового рішення № 922/911/24, суд зазначає таке.
Предметом позову в цій справі є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.32019.
Як вбачається із Додатку до Заяви-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивач надає відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за такими об`єктами:
1) вид об`єкта — складські приміщення, адреса за об`єктом споживача — м. Чугуїв, вул. Гвардейська, б. 15, номер приладу обліку — 269493, ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача — 62Z6038393370237;
2) вид об`єкта - багатоквартирні житлові будинки, адреса за об`єктом споживача — м. Чугуїв, вул. Гвардейська, б. 1, номер приладу обліку 008378, ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача — 62Z 7643251108200;
3) вид об`єкта — гуртожиток, адреса за об`єктом споживача — м. Чугуїв, вул. Горішного, б. 217, номер приладу обліку — 10366945, ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача — 62Z6012863078449;
4) вид об`єкта — складські приміщення, адреса за об`єктом споживача — м. Чугуїв, вул. Б. Хмельницького, номер приладу обліку 269504, ЕІС код точки комерційного обліку за об`єктом споживача — 62Z3446028459851.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків своїм листом від 14.01.2021 (вих. № 182) просив Акціонерне товариство «Харківобленерго» роз`єднати з 01.02.2021 вказані точки обліку, так як споживання буде у різних постачальниках.
Таким чином, з 01.02.2021 по Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 від 01.01.2019 наявні два особові рахунки, а саме: 14110 «КЕВ м. Харків» та 14110 «КЕВ м. Харків (населення).
На підтвердження своїх заперечень, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копії платіжних інструкцій.
Із наданих платіжних інструкції вбачається, що відповідачем при здійсненні оплат зазначено такі «призначення платежу»:
1) платіжна інструкція № 3 від 21.01.2026 - 2101020;2273; опл посл із забезпечення перетікань реакт ел енергії за період з 01.01-15.01.26; акт № 1 від 20.01.26, дог. № 4 від 19.01.26; **2;2273.010; **ПДВ-6198,95;
2) платіжна інструкція № 116 від 26.02.2026 - 2101020;2273; опл посл із забезпечення перетікань реакт ел енергії за період з 16.01-31.01.26; акт № 2 від 23.02.26, дог. № 4 від 19.01.26, д у № 1 від 23.02.26; **2;2273.010; **ПДВ-28276,61.;
3) платіжна інструкція № 471 від 10.04.2026 - 2101020;2273;опл посл із забезпечення перетікань реакт ел енергії за 02.26; акт № 3 від 25.03.26, дог. № 4 від 19.01.26, ду № 2 від 25.03.26; **2;2273.010; **ПДВ-29478,13;
4) платіжна інструкція № 795 від 19.05.2026 - 2101020;2273; опл посл із забезпечення перетікань реакт ел енергії за 03.26; акт № 4 від 29.04.26, дог. № 4 від 19.01.26, ду № 3 від 29.04.26; **2;2273.010; **ПДВ-38632,71.
Отже, згідно з вищевказаними призначеннями платежів, відповідачем сплачувалася заборгованість за Договором № 4 від 19.01.2026, а не за Договором № 14100, порушення умов якого і стало підставою для звернення позивача з цією позовною заявою до суду.
Відповідно до Реєстрів споживачів до платежів за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії, відповідачем зазначено про віднесення сплати за: 12.2025 (529,32 грн), 01.2026 (515,63 грн), 02.2026 (480,20 грн), 03.2026 (594,55 грн) на оплату за Договором № 14100, тобто, віднести вказані оплати на особовий рахунок 14110 «КЕВ м. Харків», а не на особовий рахунок 14110 «КЕВ м. Харків (населення)». Відповідно вказані оплати було віднесено за надані послуги із забезпечення перетікання реактивної електроенергії.
Також, факт розмежування відповідачем вказаних особових рахунків підтверджується наданими позивачу з боку відповідача Реєстрами сплати за послуги з розподілу електроенергії за: 01.02.2024-21.02.2024; 01.03.2025-31.03.2025; 01.04.2025-30.04.2025; 01.05.2025-31.05.2025; 01.06.2025-30.06.2025; 01.07.2025-31.07.2025; 01.08.2025-21.08.2025; 22.08.2025-31.08.2025; 01.09.2025-30.09.2025; 01.10.2025-31.10.2025; 01.11.2025-30.11.2025; 01.12.2025-05.12.2025; 12.2025; за січень 2026; за лютий 2026; за березень 2026.
Матеріали справи містять рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії та рахунки на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (за спірний період), з яких вбачається, що вони виставлялися по споживачу «КЕВ м. Харків (населення)». Тобто, на оплату наданих послуг саме за особовим рахунком 14110 «КЕВ м. Харків (населення)», а не за особовим рахунком 14110 «КЕВ м. Харків».
Таким чином, доводи відповідача про неврахування позивачем зазначених платіжних інструкцій є необґрунтованими, з огляду на призначення платежу у вказаних платіжних інструкціях та Реєстри відповідача, в яких він відносить вказані грошові кошти в оплату особового рахунку, порушення строків оплати якого не є предметом розгляду цієї справи.
Щодо аргументів відповідача про неврахування позивачем меморіального ордеру № 1 від 18.11.2024 на суму 30 478,98 грн (сплата заборгованості згідно наказу Госп.Суду Х/о від 22.08.2024, справа № 922/911/24), суд зазначає таке.
Як вже зазначалося текстом вище, предметом розгляду справи № 922/911/24 було стягнення на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 14110 в сумі 29 078,01 грн, з яких: 28 040,83 грн за послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2023 року, пеня у сумі 942,88 грн та 3% річних у сумі 94,30 грн.
Згідно із рахунком на оплату послуг з розподілу електричної енергії в листопаді 2023 року, він виставлявся по споживачу «КЕВ м. Харків (населення)» за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019.
Відповідно, предметом розгляду справи було стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії за особовим рахунком (населення), на який Акціонерним товариством «Харківобленерго» і віднесено платіж за вказаним вище меморіальним ордером.
Так, відповідачем не доведено своїх аргументів щодо наявності недостовірних відомостей (помилок) у здійснених позивачем розрахунках.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних, та інфляційних втрат, суд встановив, що вказані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Слід зауважити, що сам по собі факт незгоди відповідача з розрахунками позивача не є доказом їх неправомірності.
При цьому, інші доводи та міркування відповідача є такими, що не впливають на висновки суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд зауважує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву, судом визнані безпідставними та недоведеними.
Невиконання відповідачем обов`язків з оплати є порушенням умов договору, а також норм чинного законодавства, що регулюють господарські зобов`язання. Відсутність сплати за фактично надану послугу порушує принципи належного виконання зобов`язань, добросовісності та справедливості.
У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, ст. 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, всупереч вимог статей 73, 74 ГПК України, не надано доказів які б свідчили про сплату ним заборгованості, або які б спростовували наявність у нього обов`язку зі сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2 662,40 грн, суд зазначає таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 4, 11, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; IBAN НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість у загальній сумі 3 773,31 грн, з яких: 794,56 грн - 3% річних за надану послугу з розподілу електричної енергії; 24,15 грн - 3 % на послугу із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії; 2 917,25 грн - інфляційні витрати на послуги з розподілу електричної енергії; 37,35 грн - інфляційні витрати на послугу із перетікання реактивної електричної енергії.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; IBAN НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954);
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "12" листопада 2026 р.
СуддяА.М. Буракова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua