Суд: Доманівський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №475/593/26
Суддя: Кривенко О. В.
Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/593/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.11.2026смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Кривенко О.В.
при секретарі - Маташнюк О.В.
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща. Доманівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13858,00 грн. та судових витрат.
Заявлений позов обґрунтовував тим, що 16.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8866057, згідно з умовами якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 4100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, остання не виконала умови кредитного договору. Договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс -повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.
20.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №8866057 від 16.11.2019. Сума та розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором передано позивачу від первісного кредитора ТОВ «Мілоан». Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, заборгованість відповідача становить 13858 грн, з яких 4100,00 грн. залишок по тілу кредиту, 6478, 00 грн. залишок по відсотках, 1230,00 грн. залишок по комісії, 2050, 00 грн. заборгованість по штрафах/пені. Просив стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із суму сплаченого судового збору 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 8000, 00 грн.
Ухвалою суду від 22.05.2026 року позовна заява прийнята до розгляду та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. За клопотанням позивача, яке надійшло разом із позовною заявою, судом витребувано докази у АТ «Райффайзен Банк».
22.06.2026 року відповідач надала до суду заяву, в якій просила надати матеріали справи для ознайомлення та відкласти розгляд справи на іншу дату.
17.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 направила на адресу суду пояснення по справі, в яких зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки вказаний кредит не оформлювала та не отримувала кредитні кошти, з цього приводу було звернення із заявою до поліції (шахрайство) (матеріали звернення додаються). Крім того, зазначила, що клієнтом «Райффайзен Банк» ніколи не була, рахунки не відкривала, картки не отримувала. Просила повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
02.09.2026 року від АТ «Райффайзен Банк» надійшло повідомлення в якому зазначено про недостатність ідентифікаційних данихдля надання запитуваної інформації.
05.10.2026 року ухвалою суду уточнено інформацію щодо особи та витребувано докази у АТ «Райффайзен Банк».
26.10.2026 року від АТ «Райффайзен Банк» надійшли витребувані докази.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду направлено заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не визнає. Стверджує, що кредитний договір не укладала, а також картковий рахунок на який були перераховані кошти їй не належить.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору про споживчий кредит № 8866057 (індивідуальна частина) від 16 листопада 2019 року, ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 4100 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором, загальним строком на 19 днів з 16.11.2019 року, дата повернення кредиту 05.12.2019 року, комісія за надання кредиту 1230 грн. У договорі зазначено, що він укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства; укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
До договору позивачем долучено копію графіку розрахунків Додаток №1 до кредитного договору №8866057 від 16.11.2019 року, копію анкети-заяви на кредит №8866057 від 16.11.2019 року.
20.02.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ. Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 8866057 від 16 листопада 2019 року.
Позивачем заявлено про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит №8866057 від 16.11.2019 року, яка за наданим ним розрахунком становить 13858, 00 грн, з яких 4100,00 грн. залишок по тілу кредиту, 6478, 00 грн. залишок по відсотках, 1230,00 грн. залишок по комісії, 2050, 00 грн. заборгованість по штрафах/пені. Вказана заборгованість підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення та випискою з особового рахунку за кредитним договором №8866057 від 16.11.2019 року.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Відповідно до положень ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується
відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження законності позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало копію договору про споживчий кредит № 8866057 від 16.11.2019 року, однак даний договір не містить підпису одноразовим ідентифікатором позичальника.
Разом з тим, обставини щодо умов договору про споживчий кредит від 16.11.2019 року №8866057, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не доведено, тому що позивач не надав копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які є частиною договору.
Також, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало суду належних та допустимих доказів надсилання електронного повідомлення на укладення електронного договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації особи відповідача при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Позивач надав довідку ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, яка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір № 8866057 від 16.11.2019 року був ідентифікований ТОВ«Мілоан». Проте вказана довідка сформована самим кредитодавцем ТОВ «Мілоан», і не може вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації відповідача при укладенні договору. Суд також враховує, що договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) взагалі не містить підпису одноразовим ідентифікатором позичальника, який міститься в довідці про ідентифікацію.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора на мобільний телефон у вигляді СМС-повідомлення, а також у справі відсутні докази реєстрації саме ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», відсутні докази отримання та користування відповідачем коштів згідно з договором.
Крім того, у наданих поясненнях ОСОБА_1 зазначала, що стала жертвою дій шахраїв, оформлення кредиту відбулося не з її волі, з приводу чого вона зверталася в поліцію, про що надала суду відповідні докази, в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.11.2019 року, який містить підпис ОСОБА_1 (заявника) та підпис працівника поліції, який прийняв заяву ОСОБА_2 , зазначено, що 14.11.2019 року було заблоковано сім карту МТС, номер НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_1 та відкрито на її ім`я кредити. Саме номер телефону НОМЕР_1 зазначений у кредитному договорі та на нього відправлявся одноразовий ідентифікатор. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 фізично не могла отримати ідентифікатор на заблокований номер та вести його для підпису кредитного договору.
Позивач на підтвердження факту укладення відповідачем кредитного договору та виконання ТОВ «Мілоан» як позикодавцем його умов в частині передачі грошових коштів позичальнику у сумі 4100,00 грн., у позовній заяві посилається на платіжне доручення № 3440329 від 16.11.2019 року.
Дослідивши вищевказане платіжне доручення, суд зазначає, що воно не відповідає критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі, з огляду на таке.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Абзацом 14 п. 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (це Положення розроблене відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №75), передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Пунктами 43, 48, 51, 52 Положення № 75 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
Дослідивши копію платіжного доручення № 3440329 від 16.11.2019 року суд дійшов висновку, що на підставі вказаного документа не можна встановити дійсні обставини справи щодо перерахунку ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 грошових коштів як кредитних в сумі 4100,00 грн., оскільки платіжне доручення не містить таких обов`язкових реквізитів первинного документа як: найменування банку, від імені якого складений документ, посаду особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (у платіжному дорученні відсутній підпис працівника банку, відповідального за здійснення операції, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком означеної операції) та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (будь яких підписів, в тому числі електронних цифрових, платіжне доручення не містить).
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що у дослідженому платіжному дорученні № 3440329 від 16.11.2019 року замість зазначених обов`язкових реквізитів для здійснення відповідної банківської операції, зазначено відповідно «VISA»та № НОМЕР_2 , (водночас доручення має містити усі відкриті цифри (номер рахунку), а не їх частину), що є об`єктивною перешкодою для здійснення будь-якою банківською установою такої грошової операції.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що ані кредитний договір, ані графік розрахунків як додаток до нього, не містять реквізитів банківського
рахунку, на який ТОВ «Мілоан» мало перерахувати кредитні кошти в сумі 4100,00 грн. відповідачу, зокрема, і того, що зазначений у платіжному дорученні № 3440329 від 16.11.2019 року.
Таким чином, додане до позовної заяви платіжне доручення, що завірене лише підписом уповноваженої особи і печаткою ТОВ «Мілоан», із зазначенням неповного номера банківської картки, не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору.
Крім того, дослідивши витребуванні докази, які надійшли від АТ "Райффайзен Банк", вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в банку не емітована банківська картка № НОМЕР_2 . Також клієнта за наданими даними не знайдено.
З вище зазначеного слідує, що карта № НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 , тому відсутнє підтвердження факту перерахування коштів в сумі 4100 грн. саме відповідачу ОСОБА_1 .
Отже, не підтверджено належними та допустимими доказами перерахування відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 4100 грн. від ТОВ «Мілоан» 16.11.2019 року. Інформації, що кошти в сумі 4100грн. були зараховані на картку ОСОБА_1 , витребувані докази від АТ «Райффайзен Банк» не містять.
Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду належних доказів того, що первісним кредитором виконані умови кредитного договору та надано позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти, та що такий договір був підписаний саме відповідачем ОСОБА_1 .
Таким чином, виходячи із вищевказаних положень та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду доказів, які з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку свідчили б про те, що у ОСОБА_1 наявне невиконане грошове зобов`язання за договором № 8866057 від 16.11.2019 року, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору та правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 263-265, 279 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя :О. В. Кривенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua