Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №473/5698/26
Суддя: Усіков О. В.
Справа № 473/5698/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
"12" листопада 2026 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді: Усікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
У протоколі серія ЕПР1 №782697 від 27.09.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «27.09.2026 17:51:00 м. Вознесенськ, вул. Калинова 103 27.09.202 6 року близько 17 год 51 хв за адресою м. Вознесенськ по вул. Калинова, поблизу буд. 103 водій гр. ОСОБА_1 керував т.з ВАЗ 21101 д.н.з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд пройшов на місці зупинки т.з за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 ARSM 0808 з позитивним результатом в 1,20 проміле гр. ОСОБА_1 згоден від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП ??? ВБЛ ВМР відмовився, чим порушив п.2.9.а. ПДР Керування ТЗ особами в стані алк., нарк, чи ін. сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, подав до суду письмові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 послався на порушення процедури зупинки та огляду, вказавши, що працівники поліції не вказали йому ознак сп`яніння, не надали сертифікат та свідоцтво про повірку приладу «Drager Alcotest 6820», останнє калібрування якого було проведене 22.10.2025 року, тоді як інструкцією виробника нібито передбачено калібрування кожні 6 місяців. Крім того, ОСОБА_1 вказав на недопустимість як доказів акта огляду, направлення на медичний огляд та роздруківки алкотесту з огляду на те, що вони не зазначені в переліку додатків у п. 11 протоколу, складені інспектором Афоніним О.О., який безпосередньо не проводив огляд на місці, а в направленні зазначено час 18:00 год., тоді як продуття алкотестера розпочалося о 18:04 год. Також зазначив, що працівники поліції ввели його в оману під час поїздки до медичного закладу, повідомивши, що в лікарні огляд також проводиться за допомогою приладу «Drager», що нібито вплинуло на його відмову, а також послався на відсутність у матеріалах справи зобов`язання про відсторонення від керування транспортним засобом.
Допитаний у судовому засіданні за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що є власником автомобіля ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 . 27.09.2026 року у вечірній час він дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим попросив свого знайомого ОСОБА_1 сісти за кермо та перегнати його автомобіль з проїжджої частини вул. Калинової до його будинку.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши долучений відеозапис із нагрудних камер поліцейських, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 18 КУпАП, крайньої необхідності не було, оскільки припарковане авто не створювало невідворотної небезпеки — достатньо було вийняти ключі, увімкнути «аварійний сигнал» або залучити тверезого водія. Сівши за кермо без прав із показником 1,20 проміле, ОСОБА_1 сам створив більшу небезпеку. Правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є закінченим із моменту початку руху, незалежно від проїханої відстані.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог законодавства, а вираження суперечності у записі «...згоден від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП КНП ВБЛ ВМР відмовився, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР» виникло виключно через відсутність розділового знака — коми після слова «згоден», яку працівники поліції не поставили під час оформлення бланка (оскільки водій спочатку погодився на огляд на місці, а згодом відмовився від медогляду в лікарні). Попри цю пунктуаційну похибку, зміст протоколу чітко, однозначно і послідовно викладає суть інкримінованого правопорушення: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, з кваліфікацією дій за п. 2.9 «а» ПДР України, а не за п. 2.5 ПДР, який передбачає відповідальність за відмову від огляду. Подальша відмова водія від повторного огляду в лікарні вказана поліцейським для повноти викладення хронології подій, відсутність медичного висновку, який би спростував показники приладу «Drager». Суд не змінює і не редагує фабулу обвинувачення, а розглядає справу суворо в межах пред`явленого порушення п. 2.9 «а» ПДР України, тому посилання на рішення ЄСПЛ у справі «Malofeyeva v. Russia» є нерелевантним.
Також не можуть бути підставою для закриття провадження у справі заперечення про закінчення шестимісячного терміну від останнього калібрування спеціального технічного засобу, з допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до постанови КМУ від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» було установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Натомість, на час керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в Україні діяв воєнний стан, введений відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому був неодноразово продовжений, тому зазначене свідчить про продовження чинності результатів калібрування ОСОБА_1 спеціального технічного засобу, з допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння станом на час його проведення.
Як визнає сам ОСОБА_1 та як зафіксовано на відеозаписі, на місці події перебував наряд поліції, у складі якого були як інспектор СРПП лейтенант поліції Третяк О.О., так і інспектор СРПП лейтенант поліції Афонін О.О. Оформлення документів різними членами одного або спільного екіпажу поліції на місці події не суперечить вимогам законодавства: ОСОБА_4 є уповноваженою службовою особою Національної поліції та має спеціальне звання лейтенанта поліції.
Щодо часу в документах: у Направленні зазначено орієнтовний початок процедури огляду о «18:00», на відеозаписі продуття відбувається о 18:04 (на чеку приладу «Drager» час зафіксовано як 17:59 у зв`язку з незначною похибкою синхронізації годинників технічних пристроїв у межах 4–5 хвилин). Така незначна розбіжність у хвилинах на годинниках бодікамери, газоаналізатора та наручного годинника поліцейського жодним чином не ставить під сумнів достовірність самого факту огляду, який нерозривно зафіксований на відеозаписі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вислів поліцейського дорогою до лікарні, «В больниці такий самий Драйгер», ввів його в оману та змусив відмовитися від медичного огляду, є безпідставним перекладанням власної відповідальності на працівників поліції. Порядок проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я визначається виключно лікарем зазначеного закладу згідно з розділом ІІІ Інструкції № 1452/735, який передбачає як попереднє використання газоаналізатора, так і обов`язкове лабораторне дослідження біологічного середовища — слини, сечі чи крові. ОСОБА_1 мав повну можливість з`ясувати процедуру безпосередньо у медичного працівника та здати біологічні зразки, однак свідомо й добровільно відмовився від проходження медичного огляду.
Відсутність у матеріалах справи окремого письмового зобов`язання про відсторонення від керування транспортним засобом також не є підставою для закриття провадження, оскільки відсторонення за ст. 266 КУпАП є заходом забезпечення провадження у справі, а не доказом події чи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання заявника на практику ЄСПЛ є нерелевантними, позаяк суд оцінює виключно докази, надані уповноваженим органом, не перебираючи на себе функцію обвинувачення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП відсутні, а вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №782697 від 27.09.2026 р., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 27.09.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 27.09.2026 р., корінцем алкотесту № 66 від 27.09.2026 року та встановлено, що на відеозапису містяться дані, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в сукупності.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сукупність досліджених у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, дані про особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді та тривалістю, передбаченими санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно водіїв.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
1.Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283-285, 301, 304 КУпАП, суд,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави: (рахунок: UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП в разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Докази сплати штрафу та судового збору необхідно надати суду.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Усіков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua