Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №467/1427/26
Суддя: Догарєва І. О.
Справа № 467/1427/26
Провадження № 3/467/351/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026 Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області справу про про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , пенсінер, РНОКПП НОМЕР_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Судом визнано доведеним, що 12.09.2026 року, близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи по АДРЕСА_2 , за місцем спільного мешкання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив сварку, в ході якої кричав на неї, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
За диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливості настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, і такі діяння є умисними.
Умисним є правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєному порушенні не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 дійсно є його колишньою дружиною і вони проживають за однією адресою в АДРЕСА_2 . 12.09.2026 року зранку він намагався полагодити сітку у дворі зазначеного будинку, та в певний момент вилаявся до себе, що було пов`язано з виконуваною роботою, проте ОСОБА_2 сприйняла це як лайку на свою адресу та почала сварку. Між ними дійсно сталася розмова на підвищених тонах, проте він ОСОБА_2 не ображав, насильства щодо неї будь-якого характеру не вчиняв, навпаки, під час сварки пропонував їй викликати поліцію. ОСОБА_2 поліцію викликати 12.09.2026 року не стала, почувала себе нормально, проте 15.09.2026 року звернулась до поліції. Вважає, що стан ОСОБА_2 , зафіксований під час огляду лікарем 15.09.2026 року не пов`язаний з подіями 12.09.2026 року. ОСОБА_2 вже притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення хибного виклику працівників поліції, тому й не викликала поліцейських, а пішла 15.09.2026 року до поліції самостійно. Вважає, що ОСОБА_2 спеціально провокує конфлікти щоби звинуватити його у домашньому насильстві та виселити з будинку. Просив урахувати, що ОСОБА_2 уже проходила лікування у зв`язку з психічними розладами та її поведінка може бути проявом такого розладу.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, з яким вони розлучені з вересня 2023 року. 12.09.2026 року, близько 09 год. 30 хв. за місцем спільного мешкання по АДРЕСА_2 вони разом перебували у дворі зазначеного будинку, де ОСОБА_1 намагався полагодити сітку. В певний момент ОСОБА_1 вирішив, що вона знімає його на телефон та накинувся на неї, кричав, ображав нецензурною лайкою, погрожував, намагався забрати телефон, пошкодив екран, хапав за руки. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 вона не втрималася на ногах і впала на бетонне покриття, забила лікоть. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 вона розхвилювалася, в неї піднявся тиск та декілька днів вона почувалася погано. До поліції дійсно пішла не одразу, так як сумнівалася, оскільки у дворі під час сварки перебували тільки вони удвох і не було кому підтвердити її слова, та дійсно раніше мав місце випадок, коли вона звернулася до поліції і не змогла підтвердити своїх слів, за що її було притягнуто до відповідальності за хибний виклик. 15.09.2026 року вона була у місті Південноукраїнську, звернулася до лікаря, і вже з довідкою пішла до поліції. Щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, то подібні дії він вчиняє систематично, ображає її, погрожує фізичною розправою, внаслідок таких дій ОСОБА_1 вона постійно страждає, відчуває побоювання за свою безпеку, навіть перебування з ним у одному приміщенні є для ОСОБА_2 нестерпним, тому вона не заперечує, що дійсно бажає, щоби колишній чоловік виїхав з будинку, який належить особисто їй.
Не дивлячись на позицію ОСОБА_1 , на переконання суду, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №877261 від 15.09.2026 року, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП та потерпілою.
У своїх письмових поясненнях від 15.09.2026 року потерпіла ОСОБА_2 вказувала, що вона перебувала з ОСОБА_1 у офіційному шлюбі та прожила з ним понад 40 років, після розлучення вони проживають разом по АДРЕСА_2 , мають двох дорослих доньок. ОСОБА_1 постійно її ображає, востаннє 12.09.2026 року о 09-30 год. вони з ОСОБА_1 перебували дома удвох, він ображав її нецензурною лайкою, штовхнув, хапав за руки, вона впала на бетон, в результаті вчиненого домашнього насильства у неї піднявся тиск та серцебиття, вона почала себе погано почувати.
ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 15.09.2026 року зазначив. Що 12.09.2026 року перебував за місцем мешкання разом із колишньою дружиною ОСОБА_2 , з якою в ході спілкування виникла словесна перепалка, він сказав ОСОБА_2 щоб вона викликала поліцію, але вона не викликала і словесна перепалка закінчилася. Також додав, що ОСОБА_2 проходила лікування у психдиспансері у м. Миколаєві, де лікувалася психотропними препаратами.
Згідно довідки №3935, виданої 15.09.2026 року черговим лікарем КНП «ЮМБЛ» оглянуто ОСОБА_2 , встановлено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії, ризик 3. Астено-невротичний синдром, стан після стресу, психологічного насилля.
Поліцейським заповнено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, де опитано кривдника ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 . Відповідно до вказаної форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, протягом останнього року до ОСОБА_1 вже застосовувався терміновий заборонний припис (п.6), кривдник схильний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи (п.8), кривдник залякував та переслідував постраждалу особу та погрожував їй (п.10), кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи психологічне насильство (п.17), кривдник виганяв постраждалу особу з місця проживання, погрожував такими діями (п.26).
Допитана в судовому засіданні у якості свідка дочка колишнього подружжя, ОСОБА_3 , пояснила, що наступного дня після конфлікту, чи через день, більш точно вона не пам`ятає, вона приїздила в гості до батьків, де мати скаржилась їй, що батько у черговий раз застосовував до неї психологічне насильство, кричав, ображав. Мати погано почувалася, демонструвала садно на лікті, пояснивши, що під час конфлікту батько її штовхнув, показувала пошкоджений телефон. Свідок підтвердила, що сварки між колишнім подружжям відбуваються постійно, приводи різні, мати постійно перебуває у стані психологічної напруги.
На переконання суду, вищенаведені докази, які узгоджуються між собою, в повній і достатній мірі підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .
Доводи ОСОБА_1 щодо не звернення ОСОБА_2 до поліції безпосередньо під час конфлікту, або того ж дня, висновків суду жодним чином не спростовують.
Так, сторони не заперечують того факту, що 12.09.2026 року між ним стався конфлікт. Однак, з матеріалів справи встановлено, що поведінка ОСОБА_1 виходила за межі звичайного сімейного конфлікту, оскільки мала незначний привід, супроводжувалася нецензурною лайкою та шарпанням, тобто мала ознаки психологічного та фізичного насильства, що відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а тому не може розцінюватися як звичайний побутовий спір. Також слід врахувати, що конфлікт між сторонами носить триваючий характер, щодо ОСОБА_1 вже виносився терміновий заборонний припис 23.10.2024 року як до кривдника по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 , потерпіла неодноразово зверталась за медичною допомогою з приводу насильства по відношенню до неї з боку колишнього чоловіка.
Надані ОСОБА_1 матеріали перевірки ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо провокацій з боку ОСОБА_4 з метою подальшого виселення його з будинку містять відомості, які походять виключно від заявника, тобто ОСОБА_1 , та за результатом перевірки ознак правопорушення в діях ОСОБА_4 не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередження інших правопорушень.
Крім того, відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Так, у п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.
Разом з тим, суб`єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 згаданого Закону).
Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.
Враховуючи встановлені обставини, тривалість конфлікту, на фоні якого відбулося домашнє насильство, характер відносин між сторонами, які не дивлячись на тривалий конфлікт продовжують спільне проживання, з метою попередження у подальшому повторних правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 3 місяці.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і призначити йому адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Направити ОСОБА_1 до Південноукраїнського міського центру соціальних служб (м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області, бульвар Квітковий, буд. 9) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.
Роз`яснити ОСОБА_2 можливість звернення за психологічною допомогою особам, які постраждали від домашнього насильства до Південноукраїнського міського центру соціальних служб (м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області, бульвар Квітковий, буд. 9).
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя І.О. Догарєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua