Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Державна зрада
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №751/6543/23
Суддя: Остапук Віктор Іванович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 751/6543/23
провадження № 51-727 км 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000116, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України в умовах воєнного стану, а його дії полягали в наданні представнику іноземної держави, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_8 , працюючи з 12 вересня 2022 року на посаді виконувача обов`язків заступника начальника ВП «Моторвагонне депо Чернігів» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», не пізніше 23 березня 2022 року, точний час встановити не виявилось можливим, прийняв для себе рішення про надання представникам іноземної держави (російської федерації) допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, за таких обставин.
У невстановленому місці та у невстановлений час та дату, але не пізніше 23 березня 2022 року ОСОБА_8 налагодив контакт зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_9 (дівоче - ОСОБА_10 ), громадянкою рф і яка з 2005 року є діючим співробітником федеральної служби безпеки рф.
23 березня 2022 року, ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Києві, більш точного місця не встановлено, за допомогою власного мобільного телефону Redmi Note 9 Pro (серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ) з інстальованим на ньому застосунком для обміну повідомленнями та дзвінками «Telegram», зареєстрованим на номер НОМЕР_4 , із обліковим записом із нік-неймом « ОСОБА_11 » відправив користувачу додатку «Telegram» із обліковим записом зареєстрованим на номер телефону НОМЕР_5 , який використовує діючий співробітник федеральної служби безпеки рф ОСОБА_9 о 10:45 відеофайл ОСОБА_12 «Вакуума власти не бывает если его не заполняешь ты, то его заполнит противник, на примере ОСОБА_13 » з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та аудіо повідомлення тривалістю 30 с, яким висловив бажання взяти участь у створенні та функціонуванні адміністрацій на окупованих, територіях, прохання допомогти донести інформацію російській владі, пропозицію своєї кандидатури на посади у новостворених окупованих адміністраціях, повідомивши таким чином про намір надавати допомогу представникам іноземної держави (російської федерації) у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду її суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
У подальшому 21 листопада 2022 року о 01:28 годині ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Чернігові, більш точного місця не встановлено, взяв участь в смс-листуванні із користувачем застосунку «Telegram» із обліковим записом, зареєстрованим на номер телефону НОМЕР_6 абонентом під нік-неймом « ОСОБА_14 », який є представником російської федерації та повідомив останньому інформацію щодо об`єктів критичної інфраструктури, зокрема інформацію щодо фактичного розташування електричної підстанції в районі с. Архипівка, Семенівської міської громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області та електричної підстанції «Київська ТЕЦ-6» у м. Києві по АДРЕСА_2, з можливістю ідентифікації на місцевості, а також інформацію щодо забезпечення охорони вказаних об`єктів критичної інфраструктури Збройними Силами України, обстрілів підстанцій з боку військових російської федерації, стану їх працездатності. При цьому, ОСОБА_8 розумів, що надана ним інформація може бути використана представниками російської федерації з метою підриву обороноздатності України і бажав настання таких наслідків. В ході вказаного листування, абонент з нік-неймом « ОСОБА_14 », доручив ОСОБА_8 виконання завдання щодо здійснення прихованої відеофіксації обстановки біля електричної підстанції «Київська ТЕЦ-6» у м. Києві по АДРЕСА_2.
Продовжуючи злочинну діяльність 22 листопада 2022 року о 00:36 годині, ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Чернігові, в ході смс-листування через застосунок «Telegram» із обліковим записом під нік-неймом « ОСОБА_14 », повідомив останньому, що виконання попереднього завдання щодо збору інформації про об`єкти критичної інфраструктури триває та в подальшому отримав від представника російської федерації нове завдання щодо встановлення шляхів постачання залізничною дорогою військового озброєння та військової техніки з метою перешкоджання її надходженню. На виконання цього завдання ОСОБА_8 надав відомості щодо працівників ВП «Моторвагонне депо Чернігів» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - ПІБ, посади та номери мобільних телефонів, які, на його думку, мають доступ до секретної інформації щодо переміщення військової техніки залізничними коліями та повідомив про наміри завербувати вказаних осіб в інтересах рф.
07 лютого 2023 року протиправна діяльність ОСОБА_8 , яка полягала в умисному наданні іноземній державі (російській федерації), представникам іноземної організації (російській федерації) допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану шляхом виконання завдань щодо збору та передачі ним відомостей щодо стратегічно важливих об`єктів Збройних Сил України, їх чисельності, дислокації, а також інших об`єктів критичної інфраструктури на територіях Чернігівської та Київської областей була припинена.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу судів щодо ОСОБА_8 і кримінальне провадження закрити. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами винуватості та вчинення ОСОБА_8 злочину, за який його засуджено і стверджує про відсутність в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Вважає, що у ході досудового розслідування було порушено право на захист ОСОБА_8 , а також зазначає про недопустимість доказу - протоколу проведення негласної слідчо-розшукової дії від 24 червня 2022 року, оскільки ухвала суду, на підставі якої вчинено цю слідчу дію була прийнята пізніше.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог сторони захисту немає, а тому просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За приписами ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи з приписів кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Зі змісту вказаних норм та статей 7, 404, 419 КПК України у їх взаємозв`язку випливає, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені під час апеляційного провадження, дати на все вичерпну відповідь й, у випадку незгоди з ними, зазначити підстави їх необґрунтованості.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_8 колегією суддів встановлено, що зміст доводів касаційної скарги захисника аналогічний змісту та доводам апеляційних скарг сторони захисту, які були предметом апеляційного розгляду та за результатом яких постановлено судове рішення, що повністю відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону.
Так, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного провадження дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій саме за ч. 2 ст. 111 КК України. При цьому, перевірив твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про відсутність умислу зраджувати національні інтереси країни, визнавши таку позицію способом захисту та обґрунтовано залишивши ці твердження безпідставними, а також детально перевірив посилання засудженого та захисника щодо порушення, на їх думку, права ОСОБА_8 на захист в ході досудового розслідування та недопустимості деяких доказів.
Перевіривши вирок за апеляційною скаргою захисника та засудженого, апеляційний суд, у відповідності з вимогами ст. 419 КПК України, надав їм належну оцінку та визнав висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України такими, що ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених безпосередньо під час судового розгляду судом доказах, обґрунтованими та належним чином умотивованими.
Зокрема, таких висновків суд дійшов на підставі безпосередньо досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показань самого ОСОБА_8 , який своєї вини не визнавав та стверджував, що все смс листування фейкове та створене працівниками СБУ, показань свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , даних які містяться у протоколах обшуків від 07 лютого 2023 року, даних висновку судової психологічної експертизи № 14893/14894/23-61 від 30 травня 2023 року, висновку експертизи відео - та звукозапису № СЕ - 19/115 -23/7484-ВЗ від 01 червня 2023 року, висновку експертизи № 520-95/2025.01-7 від 20 травня 2025 року, висновку додаткової експертизи № 627-95/2025.01-7 від 26 травня 2025 року, даних протоколу за результатами проведення негласної розшукової (слідчої) дії №5/7/3/1-8027 від 24 червня 2022 року, даних протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 грудня 2022 року, даних висновку судово-лінгвістичної експертизи № СЕ-19/125-23/4973-ПЧ від 10 липня 2023 року, висновку експерта № СЕ-19/125-23/5981-КТ від 04 липня 2023 року, висновку експерта № СЕ-19-23/41976-КТ від 21 грудня 2023 року, даних протоколу огляду від 11 липня 2023 року з фото-таблицею, протоколу огляду від 24 липня 2023 року, даних протоколу огляду від 30 березня 2023 року, даних листа СБУ від 03 січня 2023 року № 5/7/3/1 - 609, даних протоколів огляду від 13 червня 2023 року, даних висновку експерта № СЕ-19 /125-23/5981-КТ від 04 липня 2023 року, даних висновку експерта № СЕ-19-23/41976-КТ від 21 грудня 2023 року, показань експертів ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , експерта ОСОБА_25 щодо проведених експертиз, а також інших доказів, зміст яких детально відображено у вироку суду.
Таким чином, проаналізувавши всі наявні докази в цій справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 «поза розумним сумнівом» у здійсненні ним, як громадянином України, державної зради в умовах воєнного стану.
Суб`єктивна сторона державної зради характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Про умисел свідчить не тільки спілкування в соціальних мережах, а також фотографування військових об`єктів з метою подальшої їх передачі військовослужбовцю країни-агресора та вчинення таких дій ОСОБА_8 було достовірно встановлено і доведено стороною обвинувачення в ході судового розгляду кримінального провадження.
Апеляційний суд не встановив порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційній скарзі захисника.
Постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України. Колегія суддів погоджується з наведеними в ній висновками та звертає увагу на те, що більшість доводів касаційної скарги захисника зводяться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника та засудженого, вказаний суд дав належну оцінку всім наведеним у ній посиланням на наявність, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в тому числі порушення права на захист ОСОБА_8 під час досудового розслідування, і ретельно перевіривши їх зміст та матеріали кримінального провадження, обґрунтовано не знайшов підстав для їх задоволення. З наведеними в ухвалі апеляційного суду мотивами визнання доводів сторони захисту безпідставними погоджується і колегія суддів, а нових доводів, які б свідчили, що цю справу розглянуто з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону у касаційній скарзі захисника не наведено.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про недопустимість доказу - протоколу проведення негласної слідчо-розшукової дії від 24 червня 2022 року, в зв`язку з тим, що ухвала суду, на підставі якої вчинено цю слідчу дію була прийнята пізніше, то вони є безпідставними та перевіркою матеріалів кримінального провадження свого об`єктивного підтвердження не знайшли, оскільки всі негласні слідчо-розшукові дії в цій справі було здійснено на підставі ухвал слідчих суддів Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, від 13 грудня 2022 року та від 11 жовтня 2022 року (т. 4 а.к.п. 53-57, 70-75, 84-88).
Покарання, призначене ОСОБА_8 , колегія суддів вважає таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог захисника немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Оригінал: reyestr.court.gov.ua