Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 10 жовтня 2026 р.
Справа: №134/1849/26
Суддя: Швець Л. В.
Справа № 134/1849/26
3/134/362/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2026 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
ОСОБА_1 11 жовтня 2026 року близько 08 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та застосуванням гранати щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим була завдана шкода її психологічному здоров`ю, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу серії ВАД № 032796 від 11 жовтня 2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 11 жовтня 2026 року близько 08 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та застосувати гранату, підірвавши усіх, свідком чого стала падчерка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим була завдана шкода її психологічному здоров`ю, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання 21 жовтня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений на номер телефону НОМЕР_1 , який він вказав в своїх заявах на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 11.10.2026 року. Згідно з довідкою SMS повідомлення про розгляд справи не доставлено причина: «Абонент тимчасово недоступний». Судові повістки, які направлялися на адресу, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та в поясненнях самого ОСОБА_1 , повернулись до суду невручені із поміткою працівника пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою»
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 173-2 розглядаються у триденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протокол про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного. Суд враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний з фактом складення щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та для виконання вимог ст. 277 КУпАП. Разом з тим, судом вжитті заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою судді від 19 жовтня 2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого), вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Суддя безпосередньо дослідила у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме:
- протокол серії ВАД № 032796 від 11 жовтня 2026 року згідно якого ОСОБА_1 11.10.2026 року близько 08 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 (виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою) свідком чого стала падчерка ОСОБА_4 , чим була завдана шкода її психологічному здоров`ю та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
- протокол серії ВАД № 032795 від 11 жовтня 2026, згідно якого ОСОБА_1 11.10.2026 року близько 08 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та застосуванням гранати відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- рапорт працівника поліції від 11.10.2026 року № 7573 згідно якого 11.10.2026 року о 09 год 38 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.10.2026 року о 09 год 37 хв за адресою: АДРЕСА_1 , повідомили про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (СЗЧ) вчиняє насильство психологічного характеру відносно падчерки ОСОБА_3 , 2012 року народження;
- рапорт працівника поліції від 11.10.2026 року № 7571 згідно якого 11.10.2026 року о 09 год. 02 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.10.2026 року о 09 год. 01 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , чутно погрозу від чоловіка, він погрожує дружині гранатою. Жінка плаче, але не спілкується з оператором;
- письмове пояснення ОСОБА_3 (як встановлено судом) ОСОБА_3 від 11.10.2026 року, в яких вона вказала, що вона проживає разом зі своєю мамою ОСОБА_2 , старшим братом ОСОБА_7 та вітчимом ОСОБА_1 , останнім часом її вітчим зловживає спиртними напоями, на ґрунті чого між ним та її матір`ю виникають сварки. В ході чого вітчим виражався в адресу матері у її присутності нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. А 11.10.2026 року близько 8 год. 08 хв. вітчим знову вчинив сварку, погрожував усіх підірвати гранатою. Під час даної сварки вона відчувала страх, як за своє життя, так і за життя своєї матері і брата;
- письмове пояснення ОСОБА_2 від 11.10.2026 року, в якому вона вказала, що 11.10.2026 року близько 08 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , її співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (який перебуває в СЗЧ) почав виражатись в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та словесно погрожував застосувати гранату, свідком чого стала її донька (його падчерка) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в результаті чого вона із донькою отримали шкоду психологічному здоров`ю, а саме в неї підскочив тиск, розболілась голова, тремтіли руки, плач, сильне душевне хвилювання. Донька отримала сильне хвилювання, тремтіння рук, плач, біль в голові;
- письмове пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в яких він вказав, що проживає зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_2 , 1976 року народження. З ОСОБА_9 маємо спільну дитину ОСОБА_10 , точніше вона не є його біологічною донькою, однак він її виховує, як рідну. Окрім того, в його дружини є ще дорослий син ОСОБА_7 , який на даний час проживає з ними. З ОСОБА_7 у нього відносини не склалися. 11.10.2026 року зранку він будучи у нетверезому стані почав виясняти відносини з дружиною та її сином ОСОБА_7 з приводу того, що він нічого не допомагає йому по господарству, в ході чого він виражався в їх адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. З приводу наявності у нього гранати чи інших заборонених предметів повідомив, що у нього їх ніколи не було;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- терміновим забороненим приписом стосовно кривдника серії АА № 504136;
- актом передачі військовослужбовця, який самовільно залишив військову час
- з переглянутого відео видно, як працівник поліції запитує у чоловіка, який знаходиться на подвір`ї: «Ви на ґрунті сімейних непорозумінь вчинили скандал?», чоловік відповів: «Так», на запитання працівника поліції чи у нього є граната, чоловік відповів, що немає. При цьому чоловік повідомив, що він являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і він на сьогодні знаходиться в СЗЧ. При опитуванні потерпілої ОСОБА_2 , вона вказала, що її співмешканець зловживає спиртними напоями, погрожував підірвати гранатою, також на відео видно, що жінка схвильована, голос тремтить. Також на відео видно, що при опитуванні неповнолітньої ОСОБА_3 , дитина налякана, схвильована та повідомила працівникам поліції, що вона була присутня при сварці матері та вітчима.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суддя враховує, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгоджуються між собою щодо обставин конфлікту, який стався 11 жовтня 2026 року, нецензурної лайки та погроз фізичною розправою. Зазначені пояснення узгоджуються також із письмовими поясненнями ОСОБА_1 в частині визнання ним факту конфлікту, перебування у стані алкогольного сп`яніння, використання нецензурної лайки та погроз фізичною розправою.
Пояснення ОСОБА_3 містять відомості про те, що під час конфлікту ОСОБА_1 погрожував підірвати всіх гранатою, унаслідок чого вона відчувала страх за своє життя та життя членів сім`ї. Ці обставини підлягають оцінці в сукупності з поясненнями ОСОБА_2 , матеріалами реагування працівників поліції та відеозаписом.
З урахуванням наведеного суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, так як його умисні дії психологічного характеру щодо ОСОБА_2 спричинили шкоду її психічному здоров`ю.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків та даних про особу правопорушника суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн, у межах санкції частини першої статті 173-2 КУпАП.
На переконання судді, таке стягнення є необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» програма для кривдника - це комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках та відповідального ставлення до своїх вчинків і їх наслідків.
Відповідно до статті 28 цього Закону суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суддя враховує характер вчиненого домашнього насильства, дані про особу правопорушника та наявні у матеріалах справи відомості оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
З огляду на встановлені обставини справи та відсутність достатніх даних, які б свідчили про необхідність застосування до правопорушника цього спеціального заходу, суддя вважає за можливе не направляти ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Щодо притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у рядку «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого), вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Законом України від 22 травня 2024 року № 3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» внесено зміни до статті 269 КУпАП.
Відповідно до частини четвертої статті 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілою незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням.
Зазначена норма розмежовує правовий статус дитини, яка була присутня під час вчинення домашнього насильства щодо іншої особи, та випадки безпосереднього вчинення домашнього насильства стосовно дитини.
Саме по собі визнання дитини потерпілою відповідно до статті 269 КУпАП не означає автоматичної наявності у діях кривдника складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, оскільки для цього необхідно встановити вчинення щодо такої дитини діянь, передбачених частиною першою цієї статті.
Як убачається зі змісту протоколу серії ВАД № 032796 від 11 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення домашнього насильства психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою і застосуванням гранати. При цьому неповнолітня ОСОБА_3 зазначена у протоколі як особа, у присутності якої було вчинено домашнє насильство.
Матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив стосовно ОСОБА_3 самостійні діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
При цьому суд враховує, що сама присутність неповнолітньої дитини під час вчинення домашнього насильства щодо іншої особи, навіть якщо така присутність супроводжувалася переживаннями та страхом за власне життя, не є достатньою підставою для кваліфікації дій кривдника за частиною другою статті 173-2 КУпАП без встановлення спрямованості відповідних діянь безпосередньо на дитину.
Отже, за відсутності належних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства саме стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Згідно із п. 3 ч. 1ст. 284 КУпАПпо справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
З огляду на викладене суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП слід закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст.173-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 07 серпня 1973, судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua