Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №909/553/26
Суддя: Максимів Т. В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/553/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 171 625 грн
14 коп.
за участю:
ОСОБА_1
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся керівник Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", в якій просить:
- визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 02.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 06.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 10.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 06.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 26.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- визнати недійсною Додаткову угоду №7 від 06.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради кошти у сумі 171 625 грн 14 коп.
Хід процесуальних дій та вирішення процесуальних питань у цій справі відображений в протоколах судових засідань та ухвалах, які містяться в матеріалах справи.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Щодо підстав звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Належить звернути увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "…Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради.
Відповідно до рішення Верховинської селищної ради від 03.12.2020 №15-1/2020 з 10.12.2020 створений виконавчий орган ради - відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради у статусі юридичної особи публічного права та затверджене Положення про відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради.
16.11.2022 Верховинська селищна рада затвердила нову редакцію Положення про відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради.
Згідно з п.6.1. Положення, відділ фінансується за рахунок коштів бюджету Верховинської селищної ради та інших коштів, переданих відділу згідно з чинним законодавством.
Відповідно до повідомлення про намір укласти договір та звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-20-000287-а, джерелом фінансування вказаної закупівлі є кошти місцевого бюджету.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (уразі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Таким чином, відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради є належним позивачем, оскільки є виконавчим органом Верховинської селищної ради зі статусом юридичної особи, а також фінансується з місцевого бюджету Верховинської селищної ради, тобто є розпорядником цих коштів.
05.12.2025 та 20.04.2026 прокурор звертався з листами №24-559ВИХ-25 та №24-253 ВИХ-26 до відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, в якому повідомив про виявлені порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", запропонував вжити відповідних заходів реагування та надати інформацію про вжиті заходи цивільно - правового характеру.
У відповідь на листи прокуратури відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради відповідно до листа № 533/01-12/03 від 21.04.2026 повідомив, що заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсними додаткових угод не вживались, позови не заявлялись.
23.04.2026 Івано-Франківська обласна прокуратура відповідно до листа №24-265 ВИХ-26 повідомила відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради про наявність підстав для пред"явлення позову. У відповідь на лист прокуратури відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради повідомив, що не заперечує проти звернення Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради до ТОВ "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 171 625 грн 14 коп.
Отже, Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради впродовж тривалого часу було обізнане з фактом порушення інтересів держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю електричної енергії і зменшення обсягу поставки, проте не здійснило заходів для усунення цього порушення, а саме не забезпечило належного захисту інтересів держави, що стало підставою для представництва прокурором в порядку, передбаченому законом.
Сам факт не звернення позивача до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконував свої повноваження та не вжив достатніх і своєчасних заходів для припинення їх порушення.
За таких обставин, прокурор при зверненні до суду з цим позовом дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Порушення ж інтересів держави у цьому випадку полягає у неправомірній надлишковій переплаті бюджетних коштів. Це, вочевидь, порушує інтереси держави оскільки будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що керівник Івано-Франківської окружної прокуратури, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Позиція прокурора та позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримані вимоги ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінені істотні умови Договору про постачання електричної енергії споживачу №200838 від 01.03.2021, не обґрунтовані та документально не підтверджені коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення договору. Внаслідок неправомірного збільшення ціни мала місце переплата Відділом освіти, молоді та спору Верховинської селищної ради коштів у сумі 171 625 грн 14 коп. Внесення змін до Договору №200838 від 01.03.2021 суперечить інтересам суспільства та держави, що має наслідком визнання додаткових угод №1 від 02.09.2021, №2 від 06.09.2021, № 3 від 10.09.2021, № 4 від 05.10.2021, №5 від 06.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 06.12.2021 недійсними у порядку ст.203, 215 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 171 625 грн 14 коп. оплати за непоставлений товар. Прокуратура обґрунтувала позов ст.11, 175, 525, 526, 530, 655, 670 ЦК України, ЗУ "Про публічні закупівлі".
Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, доводів позивача не спростував, доказів сплати коштів, суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
01.03.2021 за результатами проведення відкритих торгів Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради (надалі - Споживач) та ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (надалі - Постачальник) уклали Договір № 200838 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Відповідно до п.1.2 договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).
Згідно з п. 2.1 договору, за цим договором постачальник зобов"язується постачати споживачу у 2021 році зазначений у тендерній пропозиції товар- електричну енергію (ДК 021:2015:09310000-5), а Споживач прийняти та оплатити вартість електричної енергії на умовах цього договору.
Очікувані обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 502 470 кВт/год (п.2.2.).
Відповідно до п.3.3. договору, постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору.
За змістом п. 5.1 договору, ціна за спожиту електричну енергію у 2021 році становить 2,118 грн з ПДВ. Загальна вартість договору становить 1 064 231 грн 46 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 177 371 грн 91 коп.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, за умови надання постачальником рахунку та акта приймання - передачі (п.5.7.).
Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року (п.14.1.).
Згідно з п. 14.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (п.14.5.1.).
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
В подальшому сторони уклали 7 додаткових угод до Договору, відповідно до яких, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесли зміни до договору щодо ціни товару та його кількості.
02.09.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 1, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год -2,290998 грн., що на 8,16 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 01.08.2021.
06.09.2021 сторони уклали Додаткову угоду №2, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год - 2,291034 грн, що на 8,17 % більше початкової ціни. Відповідно до п.6 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 01.08.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-469 від 13.08.2021, у якій визначено середньозважені ціни купівлі продажу оператора ринку за 10 днів серпня та липня 2021 року.
10.09.2021 сторони уклали Додаткову угоду №3, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год -2, 480949 грн., що на 17,14 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини , що виникли з 11.08.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-477 від 26.08.2021 у якій визначено середньозважені ціни купівлі продажу оператора ринку за 20 днів серпня та липня 2021 року.
05.10.2021 сторони уклали Додаткову угоду №4, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год - 2,689516 грн., що на 26,98 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 01.09.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-499 від 08.09.2021 в якій зазначено інформацію ДП "Оператор ринку" за результатами торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за серпень 2021 року, , а також порівняння середньозважених цін на РДН та ВДР за липень, серпень 2021 року та серпень 2020 року.
06.10.2021 сторони уклали Додаткову угоду №5, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год - 2,918522 грн., що на 37,79 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 11.09.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-544 від 15.09.2021 в якій зазначено інформацію ДП "Оператор ринку" за результатами торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за 10 днів вересня 2021 року.
26.10.2021 сторони уклали Додаткову угоду №6, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год - 3,169971 грн., що на 49,66 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 01.10.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-604 від 13.10.2021 у якій визначено середньозважені ціни купівлі продажу оператора ринку за 10 днів жовтня та вересня 2021 року.
06.12.2021 сторони уклали Додаткову угоду №7, відповідно до якої внесли зміни щодо ціни за 1кВт/год - 3,446062 грн., що на 62,7 % більше початкової ціни. Відповідно до п.8 Додаткової угоди, вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст. 631 ЦК України поширює дію на відносини, що виникли з 01.11.2021.
В підтвердження коливання ціни відповідач покликався на фактографічну довідку № В-665 від 08.11.2021 у якій визначено середньозважені ціни купівлі продажу оператора ринку за жовтень 2021 року.
Як вбачається із змісту вказаних Додаткових угод такі укладені на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
На виконання умов договору відповідач у 2021 році поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 420 253 кВт*год., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про використану електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті укладення Додаткових угод №1- 7 ціна електричної енергії збільшилась з 2,118 грн до 3,446062 грн за 1 кВт*год, тобто на 62,7% від ціни, зазначеної в договорі, а її обсяг зменшився на 82 217 кВт*год менше від обсягу, визначеного сторонами у договорі.
Позивач в свою чергу вартість спожитої електричної енергії оплатив в повному обсязі на суму 1 061 721 грн 33 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи та не заперечується відповідачем.
Прокурор зазначив, що замовник - Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради здійснив оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленої електроенергії значно скоротився.
Про виявлене порушення та необхідність вжити заходів для його усунення прокуратура повідомила Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, що підтверджується листами, долученими до матеріалів справи. Однак заходів щодо усунення вказаного порушення Відділом не вживалися та позову до суду не заявляв, у зв"язку з чим, прокурор звернувся до господарського суду за захистом інтересів держави, шляхом подання позову про визнання додаткових угод № 1- 7 недійсними та повернення надмірно сплачених коштів за спожиту електроенергію.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом із тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).
В постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10. постанови).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
У роз`ясненні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною 5 статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
З аналізу вищенаведеного виходить, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку електроенергії за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/366/22 зазначив, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Верховний Суд також вказав, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання ним договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.
Відтак, з урахуванням положень закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання.
При цьому суд зазначає, що ціна на електричну енергію є динамічною та змінюється як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.
Приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень статті 652 Цивільного кодексу України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.
Заразом, оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для покупця електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.
В рамках розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виклала правовий висновок про те, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Як вбачається з матеріалів справи в підтвердження необхідності збільшення ціни товару та укладення Додаткових угод відповідач надавав фактографічні довідки Івано-Франківської торгово-промислової палати.
Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на електричну енергію, що за змістом вищенаведених приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору в частині збільшення ціни, оскільки у таких документах має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Суд зазначає, що до принципів здійснення публічних закупівель (згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі") віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").
Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний Суд, для прикладу у постановах від 16.02.2023 по справі № 903/383/22, від 31.05.2022 по справі № 927/515/21).
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 188 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 922/4089/20.
Відтак суд дійшов висновку, що позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі №200838 від 01.03.2021 року, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав додаткові угоди №1-7, внаслідок чого ціна електроенергії збільшилася на 62,7% без належного на те документального підтвердження, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
Згідно із приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За наведеного вбачається, що Додаткові угоді №2-7 укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положень статті 203 Цивільного кодексу України та без належних обґрунтувань підвищення ціни за одиницю товару, а тому суд дійшов висновку, що такі угоди є недійсними.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Відповідно до абзацу 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Обставина визнання оспорюваних додаткових угод недійсними означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором № 200838 від 01.03.2021, а отже вартість 1 кВт/год становить 2,118 грн з ПДВ.
Як вже зазначалось вище у спірний період відповідач поставив позивачу 420 253 кВт/год електричної енергії, вартість якої з урахуванням положень договору мала становити 890 095 грн 79 коп., при цьому споживач сплатив на користь ТОВ "Прикарпатенерготрейд" у 2021 році грошові кошти за поставлену електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії № 200838 від 01.03.2021 в загальній сумі 1 061 721 грн 30 коп., що на 171 625 грн 14 коп. більше, ніж мав сплатити.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
З огляду на те, що суд визнав недійсними Додаткові угоди №1-7 дійшов висновку, що отримана відповідачем оплата у сумі 171 625 грн 14 коп. за товар, який не був ним поставлений споживачу, належить до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради.
За правилами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Висновок суду.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1,2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір за подання позову сплатила Івано-Франківська обласна прокуратура в сумі 26 624 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №658 від 23 квітня 2026 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 26 624 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
задовольнити позов Керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 171 625 грн 14 коп.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 02.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 06.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 10.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 26.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 06.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 200838 від 01.03.2021, укладену Відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Стягнути з ТОВ "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано- Франківськ, 76019 (код 42129720) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, вул. І. Франка, буд. 3, с-ще Верховина, Івано-Франківська область, 78701, p/p UA048999980314040544000009622, отримувач ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Верховина/24060300, ЄДРПОУ 37951998) кошти в сумі 171 625 (сто сімдесят одну тисячу шістсот двадцять п"ять ) грн 14 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано- Франківськ (код 42129720) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000 ( код ЄДРПОУ 03530483, рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172) судовий збір в сумі 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 12.11.2026
Суддя Т. В. Максимів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua