Суд: Господарський суд Запорізької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №908/1649/26
Суддя: Проскуряков К.В.
номер провадження справи 5/124/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2026 Справа № 908/1649/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О. розглянув матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Тернівський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; код ЄДРПОУ 00191023)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес” (вул. Базарна/Академіка Амосова, буд. 1/32, прим. 2, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 37408149)
про стягнення 38 517,14 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Майтак І.В. (в режимі відеоконференції), ордер серії АЕ №1508915 від 27.05.2026;
Від відповідача: не з`явився;
СУТЬ СПОРУ:
08.07.2026 через підсистему “Електронний суд” ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес” про стягнення 38 517,14 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 справу №908/1649/26 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 09.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1649/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження – 5/124/26 та розгляд справи по суті вирішено розпочати з 04.08.2026.
Ухвалою від 04.08.2026 вирішено розгляд справи №908/1649/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначити на 12.08.2026 о/об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 07.08.2026 заяву Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” від 05.08.2026 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою від 12.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.09.2026 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 28.09.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.10.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС.
Ухвалою від 19.10.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.10.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд”.
У судовому засіданні 28.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 28.10.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 27 187,20 грн. та 15% річних в сумі 11 329,94 грн. нарахованих на підставі п. 6.2., 6.5. договору поставки №77 від 21.01.2025 у зв`язку з порушенням строку поставки товару. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 629, 693 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес” (код ЄДРПОУ 37408149) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 09.07.2026 про відкриття провадження у справі №908/1649/26, від 04.08.2026, від 12.08.2026, від 28.09.2026, від 19.10.2026 направлені до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС, які доставлені до електронного кабінету ТОВ “ТД Східний Експрес”, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься клопотання від 28.09.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес”, про відкладення судового засідання у зв`язку з поверненням повноважного представника з відрядження з м. Києва, яке надійшло до суду через підсистему “Електронний суд” ЄСІКС.
Інших клопотань по справі та письмового відзиву на позовну заяву від ТОВ “ТД Східний Експрес” до суду не находило.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1649/26 в суді.
Станом на 28.10.2026 Відповідач запропонований ухвалою суду від 09.07.2026 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої Позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2025 між Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі – Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес” (далі – Постачальник) укладено договір поставки №77 (далі – Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є поставка товару: матеріально технічних ресурсів.
Згідно п.2.1. Договору, кількість та номенклатура товарів зазначаються у Специфікаціях до Договору (надалі – «Специфікації»).
Відповідно до умов п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється в строки та на умовах зазначених у Специфікаціях.
Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється у строки/ терміни та згідно з умовами, зазначеними у Специфікаціях, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.
Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця, якщо умови оплати за Специфікаціями не передбачають іншого (п.4.4. Договору).
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків або обсягів поставки товару Постачальник сплачує неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого вчасно товару.
У пункті 6.5. Договору встановлено, що у разі порушення Постачальником строків поставки товарів, за який Покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, Постачальник за користування коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати до дня фактичної поставки товару або дня повернення коштів.
Відповідно до пункту 8.2. Договору строк дії договору до 21.01.2027.
Згідно з п. 8.3. Договору сторони домовилися, що підписання документів (Договору, додаткових угод до нього, Додатків, що є невід`ємною частиною Договору, а також первинних та інших документів, що оформлюються для виконання Договору) (далі - «Документи») в електронному вигляді може відбуватися уповноваженими особами Сторін з використанням кваліфікованих або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (далі – «КЕП/УЕП») у погодженій Сторонами системі електронного обміну документами.
Судом встановлено, що вказаний договір підписаний уповноваженими особами сторін в електронній формі - 29.01.2025 із використанням КЕП.
31.01.2025 сторони уклали Специфікацію №1 до Договору, яка підписана уповноваженими особами сторін в електронній формі із використанням КЕП.
Пунктом 1 Специфікації сторони визначили, що Постачальник передає, Покупець приймає і сплачує товар загальною вартістю 339 840,00 грн.
Транспортні витрати несе Постачальникю Товар поставляється автомобільним транспортом. Ціна товару вказана з урахування транспортних витрат.
Згідно п. 2. Специфікації, товар постачається на умовах СРТ - склад Покупця, м. Кривий Ріг, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
За умовами п. 3. Специфікації термін поставки протягом 60 календарних днів з моменту передоплати.
Відповідно до п. 4. Специфікації умови оплати: 100% передоплата.
Пунктом 7 Специфікації передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару Покупцем у визначеному місці поставки, зазначена у акті приймання-передачі або видатковій накладній, або іншому аналогічному документі.
На виконання пункту 4 Специфікації Позивач на підставі рахунку Відповідача №213 від 03.06.2025 перерахував суму попередньої оплати у розмірі 339 840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4500048799 від 25.06.2025.
Відповідачем здійснена поставка товару по специфікації на загальну суму 339 840,00 грн партіями, а саме: 12.09.2025 за Видатковою накладною №311 від 11.09.2025 на суму 297 360,00 грн; 29.09.2025 за Видатковою накладною №326 від 26.09.2025 на суму 42 480,00 грн.
З огляду на умови п.3 специфікації та дату здійснення Позивачем попередньої оплати -25.06.2025, термін поставки товару по Специфікації сплинув 24.08.2025.
Таким чином, зобов`язання за Договором виконано Позивачем належним чином та в повному обсязі, а Відповідачем допущено порушення вимог пункту 3 Специфікації в частині дотримання строків поставки товару, у зв`язку з чим Позивачем на підставі п.6.2., 6.5. Договору нараховано неустойку в сумі 27 187,20 грн та 15% річних в сумі 11 329,94 грн, що стало підставою для звернення Позивача з цим позовом до суду.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наведеного вище вбачається, що між сторонами у цій справі виникли відносини з поставки товару на підставі Договору №77 від 29.01.2025 та Специфікації до нього, за умовами яких Покупець зобов`язується відповідно до п. 4. Специфікації здійснити 100% передоплату за товар, а Постачальник зобов`язується відповідно до п. 3 Специфікації протягом 60 календарних днів з моменту здійснення Покупцем передоплати поставити Покупцю товар, зазначений в п. 1 Специфікації до цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання і здійснення 100% передоплати за товар, проте Відповідач поставив товар з порушенням визначеного Специфікацією строку – замість 24.08.2025, Відповідач поставив товар – 12.09.2025 та 29.09.2025, що підтверджується Видатковими накладними №311 від 11.09.2025 на суму 297 360,00 грн та №326 від 26.09.2025 на суму 42 480,00 грн.
У зв`язку з порушенням строку поставки товару Позивач заявлено до стягнення з Відповідача неустойку в сумі 27 187,20 грн. та 15% річних в сумі 11 329,94 грн. нарахованих на підставі п. 6.2., 6.5. договору поставки №77 від 21.01.2025.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вказувалося вище, пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків або обсягів поставки товару Постачальник сплачує неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого вчасно товару.
Відповідач контррозрахунку суми неустойки та 15% річних до суду не надав, проти арифметичного розрахунку не заперечив.
Суд перевіривши розрахунок неустойки, наданого позивачем, зазначає, що сума неустойки заявлена до стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8% від вартості не поставленого вчасно товару та здійснено наступним чином: 339 840,00 грн. х 8% = 27 187,20 грн., а отже вказаний розрахунок є вірним, відповідає вимогам законодавства та сума штрафу в розмірі 27 187,20 грн підлягає стягненню з Відповідача.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
У пункті 6.5. Договору встановлено, що у разі порушення Постачальником строків поставки товарів, за який Покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, Постачальник за користування коштами Покупця зобов`язаний сплатити Покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених Покупцем, за період з дня оплати до дня фактичної поставки товару або дня повернення коштів.
Таким чином, у п. 6.5. Договору встановлено збільшення розміру процентів річних до 15% у зв`язку з порушенням Відповідачем строків поставки товарів, а отже розмір ставки, на яку збільшена плата за користування коштами, слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором у відповідності з частиною другою статті 625 ЦК України.
Отже, нарахування 15% річних передбачено п. 6.5. Договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.
Суд, перевіривши розрахунок 15% річних, наданий Позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, зазначає, що Позивач нарахував 15 % річних за період з 25.06.2025 по 11.09.2025 від суми оплаченого товару в розмірі 297 360,00 грн. з урахуванням дня поставки товару (12.09.2025), - на суму 9 654,02 грн; за період з 25.06.2025 по 28.09.2025 від суми оплаченого товару в розмірі 42 480,00 грн. з урахуванням дня поставки товару (29.09.2025), - на суму 1 675,92 грн, а отже, суд встановив, що вказаний розрахунок є вірним, відповідає вимогам законодавства України та 15% річних в загальній сумі 11 329,94 грн підлягають стягненню з Відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76 – 79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Східний Експрес” (вул. Базарна/Академіка Амосова, буд. 1/32, прим. 2, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 37408149) на користь Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Тернівський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; код ЄДРПОУ 00191023) 8% штрафу в сумі 27 187 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят сім) грн 20 коп., 15% річних в сумі 11 329 (одинадцять тисяч триста двадцять дев`ять) грн 94 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв`язку із великою кількістю оголошених повітряних тривог у м. Запоріжжі, повний текст рішення складено та підписано 12.11.2026.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua