Суд: Господарський суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №907/961/26
Суддя: Худенко А. А.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/961/26
Суддя господарського суду – Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,
За позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот», м. Чоп Закарпатської області,
про стягнення 68 000 грн,
представники:
від позивача - не з`явився
від відповідача – не з`явився
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот» про стягнення 68 000 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.09.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.10.2026.
Суд у підготовчому засіданні 13.10.2026 дійшов висновків про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судове засіданні 12.11.2026 сторони не забезпечили участі представників, та представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, тому рішення ухвалюється на підставі наявних доказів.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов та стверджує, що згідно рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.07.2024 № 63/59-р/к ТОВ «Гррем-Нот» визнано таким, що вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Позивач вказує, що у зв`язку з неможливістю вручення відповідачу зазначеного рішення поштовим відправленням інформацію про його прийняття було оприлюднено в газеті «Урядовий кур`єр» від 28.08.2024, у зв`язку з чим рішення вважається врученим відповідачу 08.09.2024. Відтак, останнім днем строку для добровільної сплати штрафу та оскарження рішення було 11.11.2024.
Однак, як зазначає позивач, відповідач у встановлений законом строк штраф не сплатив та рішення адміністративної колегії до господарського суду не оскаржив, у зв`язку з чим воно набуло обов`язкового характеру та підлягає виконанню. З метою примусового стягнення штрафу позивачем 25.11.2024 видано відповідний наказ, який пред`явлено до органів державної виконавчої служби. Водночас, документи, що підтверджують сплату штрафу, позивачем не отримані.
Посилаючись на частину п`яту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивач зазначає, що за кожний день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу, при цьому її загальний розмір не може перевищувати розміру накладеного штрафу. За розрахунком позивача, за період з 12.11.2024 по 17.01.2025 розмір нарахованої пені становить 68 340,00 грн, однак з урахуванням законодавчого обмеження до стягнення підлягає 68 000,00 грн.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Гррем-Нот» до Державного бюджету України пеню в розмірі 68 000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не надав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Між тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 17 липня 2024 року у справі №63/4-01-136-2021 прийнято рішення за №63/59-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів», згідно якого визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот» вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
За означене порушення на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 липня 2024 року №63/59-р/к на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот» накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн.
Надсилання відповідачу рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/59-р/к від 17 липня 2024 року підтверджується списком поштових відправлень рекомендованих листів АТ «Укрпошта» №145 та службовим чеком АТ «Укрпошта» від 23.07.2024.
Як убачається з конверта поштового відправлення №0600944669016 та довідки його відстеження, зазначений лист не був вручений адресату та повернувся за вихідним номером у зв`язку з «закінченням встановленого терміну зберігання».
У зв`язку із неможливістю вручити відповідачу адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/59-р/к від 17 липня 2024 року, на підставі частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивач оприлюднив в офіційному друкованому органі – газеті «Урядовий кур`єр» від 28.08.2024 №174 (7834) – інформацію про прийняте рішення.
Оскільки протягом двомісячного строку на оскарження рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/59-р/к від 17 липня 2024 року відповідач не скористався своїм правом на його оскарження, вказане рішення набрало законної сили. Надалі позивачем було пред`явлено виконавчий документ для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
За позицією позивача, у встановлений частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк, тобто до 11.11.2024, відповідач накладений на нього штраф в розмірі 68 000 грн в добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в порядку ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за період з 12.11.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільного виконання відповідачем рішення) по 17.01.2025 (останній день необхідності нарахування пені) нараховано пеню в розмірі 68 000 грн.
Згідно зі ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено суб`єкти відповідальності, види порушень та розмір штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які накладаються органами Антимонопольного комітету України.
При цьому, частинами 3, 13 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» регламентовано, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
За встановленими у справі обставинами рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 липня 2024 року у справі №63/4-01-136-2021 прийнято рішення за №63/59-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот» вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв`язку з чим, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот» накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн.
Згідно з положеннями частини 1 статті 56 «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання, а частиною третьою встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
При цьому, частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено право заявника, відповідача, третьої особи повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
За встановленими у справі обставинами, копія рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/59-р/к від 17 липня 2024 року надіслана Відповідачу 23.07.2024, проте лист повернувся без вручення з відміткою «закінченням встановленого терміну зберігання» (список №145, чек від 23.07.2024, конверт №0600944669016).
У зв`язку з цим, на підставі ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», інформацію про прийняте рішення було оприлюднено в газеті «Урядовий кур`єр» від 28.08.2024 №174 (7834). Оскільки у визначений законом строк рішення не оскаржувалось, воно набрало законної сили.
Частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, у передбачений частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк, тобто до 11.11.2024, відповідач накладений на нього штраф в розмірі 68 000 грн в добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в порядку ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за період з 12.11.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільного виконання відповідачем рішення) по 17.01.2025 (останній день необхідності нарахування пені) нараховано пеню в розмірі 68 000 грн
Нормами ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції на час прийняття рішення адміністративною колегією позивача) передбачено, що в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відтак, оскільки судом встановлений факт порушеного права позивача щодо повної та своєчасної сплати штрафу за порушення антимонопольного законодавства суб`єктом, на якого такі санкції покладені рішенням органу Антимонопольного комітету України, - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот», у зв`язку з несплатою у встановлений законом строк накладеного рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/59-р/к від 17 липня 2024 року у справі №63/4-01-136-2021 штрафу, правомірними та такими, що підлягають до задоволення слід вважати вимоги про стягнення з відповідача 68 000 грн пені.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у справі.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот», м. Чоп, вул. Млинна, будинок 1, Закарпатська область, 89500 (код ЄДРПОУ 36908215) на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 68 000 грн (Шістдесят вісім тисяч гривень).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гррем-Нот», м. Чоп, вул. Млинна, будинок 1, Закарпатська область, 89500 (код ЄДРПОУ 36908215) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. М. Коперника, будинок 4, м. Львів, Львівська область, 79005 (код ЄДРПОУ 20812013) 2662,40 грн (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп) в повернення сплаченого судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, –://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя А.А. Худенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua