Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №903/513/26
Суддя: Мамченко Ю.А.
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Справа № 903/513/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М. , суддя Хабарова М.В.
секретар судового засідання Кульчин Д.А.
представники учасників справи:
позивач: Халупко С.І.,
відповідач: не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на рішення Господарського суду Волинської області від 29.09.2026 (повне рішення складено 02.10.2026) у справі №903/513/26 (суддя Вороняк А.С.),
за первісним позовом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»
до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс»
про стягнення 1675,92 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс»
до відповідача за зустрічним позовом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»
про стягнення 19411,20 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.09.2026 у справі №903/513/26 у задоволенні первісного позову Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» про стягнення 1675,92 грн відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» до відповідача за зустрічним позовом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про стягнення 19411,20 грн суд першої інстанції відмовив у повному обсязі.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що підставами для нарахування пені є, прострочення у виконанні грошового зобов`язання, яке допустив боржник, та встановлення конкретного розміру відповідної санкції договором або чинним законодавством.
Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» визнає, що окремі позиції товару поставлено після 15.12.2025 (16.12.2025 та 23.12.2025) та з метою добросовісного врегулювання спору перерахував і сплатив пеню за порушення строку поставки товарів за період з 16.12.2025 до 23.12.2025 на суму 2530,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.01.2026 №857955842.1.
Сторони в п.3.1. договору дійшли згоди, що товар має бути поставлений протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання від Покупця замовлення, але не пізніше до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, а у випадку його продовження - не пізніше 15 грудня 2025 року.
Суд зазначає, що оскільки воєнний стан у 2025 році не скасовано, а продовжено, кінцевою датою виконання зобов`язань за цим договірним формулюванням є 15.12.2025. Отже, враховуючи, що дію воєнного стану було продовжено, кінцевим і безальтернативним терміном поставки для поставки (навіть якщо замовлення надіслали за 2, 3 дні до цього) є 15.12.2025. Будь-яка поставка після цієї дати 15.12.2025 вважається простроченою.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що граничним строком поставки за спірним договором в умовах продовженого воєнного стану є 15.12.2025, відповідно, поставка за видатковою накладною № 15 від 12.12.2025 на суму 304080 грн була здійснена у межах терміну, визначеного договором, не може вважатися порушенням, а тому не може створювати підстав для нарахування пені. Відтак, в стягненні 1675,92 грн пені за первісним позовом відмовлено через безпідставність нарахування.
Крім того, за умовами договору №738/25 від 02.12.2025, позивач за зустрічним позовом сплатив відповідачу - ТОВ «Спецутильсервіс» забезпечення виконання договору в сумі 19411,20 грн (3% від суми договору), що підтверджується платіжною інструкцією №780648246.1 від 27.11.2025.
У п.14.2. договору сторони погодили, що відповідач взяв на себе обов`язок повернути дану суму забезпечення виконання не пізніше протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідного листа позивача, але не раніше належного виконання умов договору.
Водночас, у пункті 14.3. договору сторони погодили, що у разі невиконання та/або неналежного виконання умов договору постачальником, покупець звільняється від виконання зобов`язання, передбаченого п. 14.2 договору.
Як встановлено судом, позивач поставив відповідачу зазначений у специфікації товар за видатковою накладною №16 від 16.12.2025 на суму 304800 грн та №1 від 23.12.2025 на суму 312480 грн із порушенням обумовленого сторонами строку, що визнається обома сторонами. Доказів на підтвердження поважності причин прострочення поставки матеріали справи не містять.
Враховуючи, що встановлені судом обставини поставки товару відповідачем за договором із простроченням строку, визначеного пунктом 3.1. договору, є неналежним виконанням договору та погодження сторонами у пункті 14.3 договору, що у разі неналежного виконання умов договору постачальником, покупець звільняється від виконання зобов`язання, передбаченого п.14.2 договору(щодо повернення забезпечення виконання договору), відсутні підстави для повернення позивачу забезпечення виконання договору в розмірі 19411,20 грн.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні первісного позову, Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.09.2026 у даній справі у частині відмови в задоволенні первісного позову Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» про стягнення 1675,92 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити та стягнути пеню за порушення умов державного контракту (договору) №738/25 від 02.12.2025 в розмір 1675,92 грн.
Окрім того, скаржник також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у звязку з розглядом первісного позову в судах першої інстанції та апеляційної інстанцій, відповідно до ст.129 ГПК України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач за первісним позовом зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що пункт 3.1 Договору містить таке формулювання: товар має бути поставлений «протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання від Покупця замовлення», але не пізніше визначеної сторонами граничної дати. Зазначене положення встановлює два часові орієнтири виконання зобов`язання: основний строк поставки - сім календарних днів із дня отримання замовлення; граничний строк поставки – 15.12.2025 в разі продовження воєнного стану.
Ці умови не є взаємовиключними. Навпаки, вони мають застосовуватися в сукупності, оскільки обидві включені сторонами до одного пункту Договору та визначають порядок і строки виконання одного й того самого зобов`язання. Гранична дата 15.12.2025 обмежує строк виконання зобов`язання в часі, але сама по собі не скасовує погодженого сторонами семиденного строку, який обчислюється від отримання замовлення. Інше тлумачення фактично призводить до виключення з договору слів «протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання від Покупця замовлення» та надання умові про граничну дату значення, якого сторони прямо не погоджували.
Якщо сторони мали намір установити єдиний строк поставки незалежно від дати отримання замовлення, вони могли б прямо передбачити, що товар поставляється до 15.12.2025. Проте сторони погодили інше формулювання, яке прямо пов`язує строк виконання зобов`язання з моментом отримання замовлення.
Отже, суд першої інстанції, визначивши 15.12.2025 безумовним строком поставки, не надав належного значення всьому змісту пункту 3.1 Договору та фактично змінив погоджений сторонами порядок обчислення строку виконання зобов`язання.
Саме лише посилання на те, що воєнний стан не було припинено або скасовано, а його дію продовжено, не є достатньою підставою для ігнорування іншої, самостійно погодженої сторонами умови щодо строку поставки.
При цьому пунктом 3.1 Договору сторони прямо погодили спосіб направлення замовлення та передбачили, що факт його відправлення одним із визначених засобів зв`язку є презумпцією належного отримання Постачальником і не може заперечуватися чи оскаржуватися останнім.
З урахуванням загальних правил обчислення строків, передбачених статтями 253-255 Цивільного кодексу України, у разі якщо перебіг строку починається наступного дня після відповідної календарної дати, семиденний строк, обчислений від 04.12.2025, спливав 11.12.2025.
Відповідно, за умови встановлення судом належного отримання замовлення 04.12.2025 поставка товару 12.12.2025 потребує оцінки з погляду дотримання саме семиденного строку виконання зобов`язання.
На думку апелянта, окремо слід врахувати, що відповідач визнав факт прострочення поставки окремих партій товару після 15.12.2025 та добровільно сплатив частину нарахованої пені. Така поведінка підтверджує наявність договірних відносин щодо застосування відповідальності за порушення строків поставки, хоча сама по собі не є визнанням усієї суми, заявленої до стягнення. Водночас сплата пені за визнаний період не звільняє постачальника від відповідальності за інші доведені випадки прострочення, якщо вони охоплюються умовами Договору та належним чином підтверджені матеріалами справи. Отже, за наявності підтвердженого порушення строку поставки та правильного розрахунку пені застосування пункту 8.3 Договору є належним способом захисту порушеного права Департаменту.
Апелянт стверджує, що фактично суд надав перевагу одному елементу договірної умови та не застосував інший, хоча сторони погодили їх одночасно. Унаслідок цього суд дійшов хибного висновку про відсутність прострочення щодо поставки товару 12.12.2025 без належного визначення дати закінчення семиденного строку виконання зобов`язання. Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 637 Цивільного кодексу України, не надав належної оцінки змісту пункту 3.1 Договору в його взаємозв`язку з пунктом 8.3 Договору та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої пені.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М., суддя Хабарова М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №903/513/26. Розгляд скарги призначено на 09.11.2026.
Ухвалою від 02.11.2026 задоволено заяву Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.11.2026 від ТОВ «Спецутильсервіс» надійшов відзив, у якому він просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві відповідач за первісним позовом наголошує, що апелянт пропонує прочитання, згідно з яким семиденний строк є загальним для будь-якого замовлення, 15.12.2025 є лише крайньою межею, а другий абзац дозволяє вимагати поставку ще раніше. Однак Договір не називає та не розмежовує «звичайне» замовлення, яке начебто запускає загальний семиденний строк, і замовлення для поставки раніше визначеного строку: обидва документи позначені тим самим терміном, а конкретний порядок, канали та юридичні наслідки направлення замовлення детально описані саме у другому абзаці, пов`язаному з необхідністю поставки раніше визначеного строку. Якщо будь-який лист покупця без додаткового пояснення одночасно є і звичайним замовленням, і реалізацією спеціального механізму ранньої поставки, неможливо з самого тексту однозначно визначити, за якими ознаками ці способи виконання розрізняються та який із них покупець застосував.
Окрема дата 15.12.2025 у пункті 3.1 не повинна втрачати власного правового змісту. Вона зазначена в умовах поставки поряд із семиденним строком та спеціально пов`язана з продовженням воєнного стану. Таким чином, сам Договір розрізняє календарну дату, зазначену у строкових умовах поставки, і строк своєї дії.
У замовленні від 04.12.2025, зміст якого відтворено судом першої інстанції, покупець повторив формулювання про сім календарних днів з дня його отримання «але не пізніше 15 грудня 2025 року», не зазначивши окремою календарною датою 11.12.2025 і не роз`яснивши, як саме застосовується передбачений другим абзацом пункту 3.1 порядок поставки раніше визначеного строку. Проте односторонній документ, який повторює спірну формулу, не може сам по собі усунути неоднозначність її змісту та засвідчити наявність двостороннього погодженого тлумачення на користь лише покупця.
Проєкт державного контракту для участі в закупівлі був сформований та запропонований Замовником - Департаментом, а не ТОВ «Спецутильсервіс». Постачальник, перемігши у закупівлі, підписав запропоновану редакцію; це підтверджує обов`язковість погодженого договору, але не робить постачальника автором формулювання пункту 3.1. Якщо після застосування послідовних способів тлумачення об`єктивна неясність залишається, підлягає врахуванню правило тлумачення неясної умови проти сторони, яка її сформулювала.
Тлумачення, яке ґрунтується лише на першій частині одного речення, не відповідає необхідності встановити зміст договірного зобов`язання в цілому. Посилання лише на статті 530 і 612 ЦК України не вирішують спірного питання: ці норми передбачають наслідки пропуску встановленого строку, тоді як для їх застосування необхідно спочатку належно встановити сам зміст строкового зобов`язання.
Розрахована Департаментом сума 1675,92 грн є різницею, що виникає за припущення про завершення строку поставки 11.12.2025: 304,08 грн за накладною №15; 121,92 грн за накладною №16 та 1249,92 грн за накладною №1.
05.11.2026 від Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких департамент заперечує проти аргументів, викладених у відзиві та додатково підтримує свою апеляційну скаргу, при цьому у додаткових поясненнях апелянт зазначає наступне: позивач з первісним позовом додатково наголошує, що другий абзац пункту 3.1 Договору доповнює механізм виконання зобов`язання, а не нівелює положення першого абзацу. За таких обставин відповідач за первісним позовом не може посилатися на те, що замовлення не містило окремої календарної дати 11.12.2025, оскільки така дата визначається шляхом застосування погодженого сторонами семиденного строку та загальних правил обчислення строків. Водночас наявність різних позицій сторін щодо змісту договірної умови сама по собі не свідчить про її об`єктивну неоднозначність та не є підставою для звільнення сторони від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.
06.11.2026 від ТОВ «Спецутильсервіс» надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника товариства.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 09.11.2026 представник позивача за первісним позовом підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як стверджено матеріалами справи, 02.12.2025 року Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» (далі - Постачальник, Відповідач) укладено державний контракт (договір) № 738/25 (далі - Договір).
Згідно п.п.1.1.-1.3. договору постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар, зазначений у Додатку №1 до даного Договору (Специфікація), який є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити Товар на умовах та в порядку визначеному даним Договором. Товар, що є предметом даного Договору визначено за кодом ДК 021:2015: 38970000-5 - «Дослідницькі, випробувальні та науково-технічні симулятори». Найменування (номенклатура, асортимент), перелік, кількість Товару зазначено у Додатку №1 до даного Договору (Специфікація), який є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п.п.2.1., 2.4. договору загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку № 1 до даного Договору та складає: 647040 грн, у тому числі ПДВ складає: 107840 грн. Оплата здійснюється Покупцем за фактично отриманий належної якості Товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 7 (семи) робочих днів після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної на Товар.
Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що постачальник власними силами та засобами відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку Товару на склад Покупця за адресою: м. Київ; точна адреса поставки вказуватиметься у Замовленні. Сторони дійшли згоди, що товар має бути поставлений протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання від Покупця замовлення, але не пізніше до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, а у випадку його продовження - не пізніше 15 грудня 2025 року.
Покупець, у випадку необхідності поставки для нього Товару раніше строку вказаного у попередньому абзаці, відправляє Постачальнику по телефону (через Viber, WhatsApp, тощо) або на електрону пошту замовлення (у вигляді скан-файлу листа підписаного уповноваженою особою Покупця) на партію Товару, в якому визначає: асортимент, перелік, кількість та за необхідності дату, час поставки, умови поставки Товару. Факт відправки Покупцем замовлення (у вигляді скан-файлу) одним із вище перелічених засобів, є презумпцією належного отримання його Постачальником та не може заперечуватись чи оскаржуватись останнім. Скріншоти (знімки екрану) в такому випадку будуть вважатись належним доказом в суді. Контактні дані Постачальника вказані у розділі 16 Договору.
Відповідно до п.п.3.2.-3.6. договору постачальник повідомляє Покупця про дату, обсяг та орієнтовний час поставки Товару не пізніше ніж за 1 (один) день до такої дати. Поставка Товару за цим Договором може бути здійснена як у повному обсязі так і окремими партіями, але в межах строку поставки, визначеного в п.3.1. даного Договору. Товар має бути упаковано Постачальником таким чином, щоб унеможливити його втрату цілісності та функціональних властивостей під час транспортування до місця поставки Товару та його розвантажування.
Під час приймання Товару уповноважений представник Покупця перевіряє кількість, якість, найменування, технічні характеристики Товару тощо.
Факт приймання Товару, а також відсутність зауважень до Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін належним чином (відповідно до вимог чинного законодавства) оформленої накладної на Товар (на кожну окрему партію Товару).
Згідно п.п.8.1., 8.3. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, передбачених даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та додатково чинним законодавством України.
За порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Даний договір діє з дати його укладення і до 31.12.2025 року, а в частині оплати за поставлений товар, виконання гарантійних зобов`язань на товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п.13.1. договору).
Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками.
Крім того, 27.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» сплатило на користь Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» грошове забезпечення виконання договору у сумі 19411,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №780648246.1 від 27.11.2025. Призначення платежу: «Забезпечення виконання договору поставки - грошова застава в розмірі 3%. Без ПДВ» (а.с. 70).
04.12.2025 року постачальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» надіслано замовлення про поставку товару на електронну пошту відповідача наступного змісту: «Повідомляємо, що відповідно до пункту 3.1. Державного контракту (договору) №738/25 від 02.12.2025 року, укладеного за результатами спрощеної закупівлі манекенів-симуляторів для тренування навичок надання допомоги при ускладненнях прохідності дихальних шляхів та травмах грудної клітини, ідентифікатор: UA-2025-ll-10-016581-a, поставка товару, наведеного в Додатку 1 до цього Замовлення, здійснюватиметься за адресою: вул.Колекторна, 4, м.Київ. Строк поставки становить 7 (сім) календарних днів з дня отримання цього замовлення, але не пізніше 15 грудня 2025 року (в разі прострочення).
За порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості» (а.с. 15).
На виконання умов договору відповідач у грудні 2025 року згідно видаткових накладних №15 від 12.12.2025 року суму 304080 грн, №16 від 16.12.2025 на суму 30480,00 грн, №1 від 23.12.2025 на суму 312480 грн, поставлено, а позивачем прийнято, товарів загальною вартістю 647040,00 грн.
Вважаючи, що постачальник здійснив поставку товару з простроченням, оскільки товар повинен був поставлений не пізніше 11.12.2025, Департамент з метою досудового врегулювання спору направив 31.12.2025 на електрону адресу відповідачу претензію №18945-2025 з вимогою про сплату пені в розмірі 4206,24 грн (а.с.19-20).
02.01.2026 на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь на претензію про стягнення штрафних санкцій за державним контрактом (договором) №738/25 від 02.12.2025, згідно якої відповідач не погоджувався із сплатою пені за період з 11.12.2025 по 16.12.2025 (а.с. 21).
Також, 02.01.2026 ТОВ «Спецутильсервіс» направило покупцю вимогу вих. №20260102/2 про повернення грошової застави у сумі 19411,20 грн після фактичного виконання Договору та поставки товару у повному обсязі (а.с.66).
Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» листом №76-2026 від 05.01.2026 підтвердив отримання вимоги ТОВ «Спецутильсервіс» від 02.01.2026 за вхідним №57-2026/1-476.
У цьому ж листі Покупець визнав: 1) проведення закупівлі UA-2025-11-17- 017127-a; 2) внесення Постачальником забезпечення виконання Договору у розмірі 19411,20 грн; 3) факт поставки останньої партії товару 23.12.2025; 4) застосування до спірних правовідносин статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 14.2, 14.3 Договору.
Разом з тим покупець відмовився повернути забезпечення, пославшись на те, що товар, поставлено з простроченням, а також на пункт 14.3 Договору. Інших підстав для неповернення забезпечення - недоліки якості, неповна кількість, відмова від товару, розірвання Договору, втрата інтересу до виконання, наявність збитків - покупець не навів.
Також у цьому листі Департамент обґрунтував правомірність нарахування пені за договором, а також порядок обрахунку строків прострочення виконання зобов`язань (а.с. 23).
29.01.2026 ТОВ «Спецутильсервіс» листом-запереченням №20260129/1 визнало, що окремі позиції товару поставлено після 15.12.2025 (16.12.2025 та 23.12.2025) та з метою добросовісного врегулювання спору перерахувало та сплатило пеню за фактичний період прострочення щодо відповідних позицій, зокрема, перерахунок здійснено відповідно до п. 8.3 Договору (0,1% за кожен день прострочення від вартості товару, щодо якого допущено прострочення) і виходячи з видаткових накладних: ВН №16 від 16.12.2025 (30480,00 грн): прострочення 1 день - 30,48 грн.; ВН № 17 від 23.12.2025 (312480,00 грн): прострочення 8 днів (16-23.12.2025) - 2499,84 грн. Постачальник не погодився з нарахуванням пені за період до 15.12.2025 та/або за поставку 12.12.2025, оскільки такий підхід ґрунтується на спірному тлумаченні п.3.1 договору та ігнорує погоджену сторонами спеціальну умову щодо строку виконання в разі продовження воєнного стану (а.с.25).
Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» зазначаючи, що ТОВ «Спецутильсервіс» частково сплачено штрафні санкції по претензії в сумі 2530,32 грн, решту суми товариство відмовляється сплачувати, посилаючись на те, що кінцевою датою поставки товару є 15.12.2025, звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача 1675,92 грн пені за порушення строку поставки товару.
Крім того, ТОВ «Спецутильсервіс» також звернулось до господарського суду із зустрічним позовом про стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» суми депозиту як забезпечення виконання державного контракту (договору) №738/25 від 02.12.2025 у розмірі 19 411,20 грн.
Як зазначалось вище, Господарський суд Волинської області рішенням від 29.09.2026 у даній справі №903/513/26 відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи приписи частини 1 статті 269 ГПК України колегія суддів апеляційної інстанції не переглядає та залишає без змін рішення Господарського суду Волинської області рішенням від 29.09.2026 у даній справі №903/513/26 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь ТОВ «Спецутильсервіс» суми депозиту як забезпечення виконання державного контракту (договору) №738/25 від 02.12.2025 у розмірі 19411,20 грн.
Крім того, у апеляційній скарзі Департамент наголошує, що предметом апеляційного перегляду є виключно відмова в стягненні 1675,92 грн пені.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги по суті відмови у задоволенні первісного позову, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України.
За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.(ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1, 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ «Спецутильсервіс» у грудні 2025 року згідно видаткових накладних №15 від 12.12.2025 року суму 304080,00 грн, №16 від 16.12.2025 на суму 30480,00 грн, №1 від 23.12.2025 на суму 312480,00 грн, поставлено, а Департаментом прийнято, товар загальною вартістю 647040 грн.
Відповідно до п.8.3. договору порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
В силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Отже, підставами для нарахування пені є, по-перше, прострочення у виконанні грошового зобов`язання, яке допустив боржник, по-друге встановлення конкретного розміру відповідної санкції договором або чинним законодавством.
Позивачем нараховано відповідачу 4206,24 грн пені за порушення строку поставки товару, зокрема:
- 647,04 грн пені, нарахованої за порушення строку поставки за період з 11.12.2025 до 12.12.2025 із суми вартості товару 647040,00 грн;
- 1371,84 грн пені нарахованої за порушення строку поставки за період з 12.12.2025 до 16.12.2025 із суми вартості товару 342960 грн;
- 2187,36 грн пені нарахованої за порушення строку поставки за період з 16.12.2025 до 23.12.2025 із суми вартості товару 312480 грн.
Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецутильсервіс» визнає, що окремі позиції товару поставлено після 15.12.2025 (16.12.2025 та 23.12.2025) та з метою добросовісного врегулювання спору перерахував і сплатив пеню за порушення строку поставки товарів за період з 16.12.2025 до 23.12.2025 на суму 2530,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.01.2026 №857955842.1 (а.с. 26).
Розглядаючи підставність вимог щодо стягнення пені 1675,92 грн за період до 15.12.2025, колегія суддів враховує, що сторони в п.3.1. договору дійшли згоди, що товар має бути поставлений протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання від Покупця замовлення, але не пізніше до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, а у випадку його продовження - не пізніше 15 грудня 2025 року.
Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025, затвердженого Законом №4643-IX від 21.10.2025, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб, тобто до 03.02.2026.
З огляду на те, що воєнний стан у грудні 2025 року не скасовано, а продовжено, кінцевою датою виконання зобов`язань за договором є 15.12.2025, про що вірного висновку дійшов суд першої інстанції.
Отже, враховуючи, що дію воєнного стану було продовжено, кінцевим і безальтернативним терміном поставки для поставки є саме 15.12.2025 року. Будь-яка поставка після цієї дати 15.12.2025 вважається простроченою.
Відтак, граничним строком поставки за спірним договором в умовах продовженого воєнного стану є 15.12.2025, відповідно, поставка за видатковою накладною №15 від 12.12.2025 на суму 304080 грн була здійснена у межах терміну, визначеного договором, а тому не може вважатися порушенням, а тому не може створювати підстав для нарахування пені.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 612 ЦК України прострочення боржника можливе лише після настання строку виконання зобов`язання. До моменту настання такого строку відповідальність у вигляді пені не може застосовуватися, оскільки відсутній сам юридичний факт прострочення.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що в стягненні 1675,92 грн пені слід відмовити через відсутність правових підстав для задоволення первісного позову.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті апеляційним судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10.05.2011, пункт 58).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.86 ГПК України).
Отже, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на рішення Господарського суду Волинської області від 29.09.2026 у справі №903/513/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
3. Матеріали справи №903/513/26 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повна постанова складена "12" листопада 2026 р.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Кульчій І.М.
Суддя Хабарова М.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua