Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: підряду, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №910/5590/26
Суддя: Іванов В.П.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/5590/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іванова В.П.
суддів: Чапляна С.Є.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 27.10.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 (повний текст складено та підписано 05.08.2026) у справі № 910/5590/26 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 19 931 786,16 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" (позивач) подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) суми коштів в розмірі 19 931 786,16 грн (з урахуванням заяв про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог), у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору підряду від 30.07.2018 №04-4/1794-18.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" про призначення у справі судової експертизи задоволено, постановлено:
- призначити у справі будівельно-технічну та будівельно-економічну експертизу, проведення якої доручити експерту Державного підприємства "Центр судової експертизи та експертних досліджень" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, літера Ф, офіс 501), поставивши перед експертом наступні питання:
1. Чи відповідають фактично виконані об`єми додаткових робіт по договору підряду № 04-4/1794-18 від 30.07.2018, з урахуванням додаткових угод до нього, роботам зазначеним в актах на додаткові роботи та кошторисам до них?
2. Чи відповідає вартість фактично виконаних додаткових робіт по договору підряду № 04-4/1794-18 від 30.07.2018, з урахуванням додаткових угоди до нього, зазначених в актах на додаткові роботи договірній ціні та кошторисам?
- витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбуд";
- організацію забезпечення проведення експертизи в частині надання доступу до об`єкту дослідження покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";
- організацію забезпечення проведення експертизи в частині надання необхідних експерту документів покласти на сторін - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";
- зобов`язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі;
- провадження у справі № 910/5590/26 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинити.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що спір між сторонами виник у зв`язку з розбіжностями щодо фактично виконаних підрядником обсягів робіт: позивач стверджує, що відповідно до умов додаткової угоди № 2 виконав додаткові роботи на суму 20 553 065,54 грн, що підтверджено актами на додаткові будівельні роботи, затвердженими замовником, а відповідач заперечує фактичне виконання цих робіт, їх передачу та прийняття, наявність первинних документів за формами КБ-2в та КБ-3, внесення змін до проєктно-кошторисної документації та договірної ціни. Оскільки для з`ясування зазначених обставин необхідні спеціальні знання, які мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судової будівельно-технічної та будівельно-економічної експертизи. Зупиняючи провадження у справі, суд послався на п. 2 ч. 1 ст. 228 та п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", відповідач у справі, не погодилось з ухвалою суду першої інстанції та звернулось з апеляційною скаргою б/н від 17.08.2026 (вх. № 5779/26 від 18.08.2026) до Північного апеляційного господарського суду, за змістом якої скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/5590/26 про призначення експертизи та направити справу для продовження розгляду.
Апелянт посилається на неправильне застосування норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин щодо наявності підстав та необхідності призначення судової експертизи.
Зокрема, апелянт зазначив про те, що факт виконання додаткових робіт на суму 20 553 065,54 грн та обов`язок замовника їх оплатити підтверджуються не актами на додаткові будівельні роботи, а документами, які пп. 6.3, 6.4 договору підряду визначають як обов`язкові, а саме актами за формами КБ-2в і КБ-3, документами про витрати та якість ресурсів тощо.
Згідно з приписами ст. 526, ч. 1 ст. 854 і ч. 4 ст. 879 ЦК України обов`язок щодо оплати виконаних робіт настає лише після належної передачі робіт підрядником і їх прийняття замовником у договірному порядку, і саме ця обставина підлягає встановленню у справі, а встановити її можна з договору та письмових доказів, які подали сторони, без спеціальних знань, у зв`язку з чим, на думку скаржника, підстави передбачені ч. 1 ст. 99 ГПК України для призначення експертизи відсутні. При цьому скаржник посилається на позицію Верховного Суду про те, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, викладену у постановах від 28.01.2025 у справі № 922/304/24, від 04.12.2024 у справі № 910/2101/24 та від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19, а також наголошує, що зупинення провадження за ст. 228 ГПК є лише правом суду і що перед експертом не можна ставити питання, які не стосуються предмета доказування або належать до компетенції суду. На думку скаржника, суд першої інстанції не обґрунтував, чому експертиза потрібна у даній справі і чому відповідні обставини не можна з`ясувати на підставі наявних в матеріалах справи доказів за правилами ст. 86 ГПК, а отже порушив вимоги ст. 100 і ч. 1 ст. 234 ГПК.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Центрбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги з огляду на те, що спір між сторонами стосується обсягу та вартості додаткових робіт за договором підряду від 30.07.2018 № 04-4/1794-18. ТОВ «Центрбуд» стверджує, що виконав роботи на загальну суму 169 720 355,96 грн, а також додаткові роботи на суму 20 553 065,54 грн згідно з актами, затвердженими замовником, які залишилися неоплаченими та неоформленими, хоча позивач листами від 28.12.2022 № 364 та від 20.10.2023 № 366 надсилав замовнику кошторис і договірну ціну та просив укласти додаткову угоду й оплатити роботи, проте замовник залишив їх без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач фактично ставить під сумнів саме факт виконання додаткових робіт, а встановити їх обсяги та вартість без спеціальних знань неможливо, тому, на думку позивача, умови ч. 1 ст. 99 ГПК України для призначення експертизи виконано.
Також позивач зазначає про недобросовісну процесуальну поведінку скаржника, яка полягає у тому, що ТОВ «Центрбуд» уклало з КНДІСЕ договір від 15.07.2026 № 2473/07-26 на проведення експертизи за власною ініціативою і неодноразово просило забезпечити експертам доступ до об`єкта листами від 06.08.2026, від 18.08.2026 та від 27.08.2026, а також адвокатським запитом від 10.08.2026, проте НЕК «Укренерго» відмовило в доступі, посилаючись на те, що не є стороною договору з КНДІСЕ, а також на те, що дане питання має вирішуватись в судовому порядку. Отже, на думку позивача, скаржник одночасно перешкоджає поданню експертного висновку стороною і оскаржує судову експертизу. Крім того, ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» листом від 12.08.2026 № 806-2026 повідомило, що через завантаженість і брак експертів відповідного профілю провести експертизу наразі неможливо. З огляду на це позивач просить змінити оскаржувану ухвалу в частині експертної установи, доручивши проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а в іншій частині ухвалу залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Буравльова С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
24.08.2026 скаржником через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду подано заяву б/н від 24.08.2026 (вх. № 20549/26 від 24.08.2026) про усунення недоліків, до якої додано докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/5590/26 та призначено її до розгляду.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали складено 05.08.2026. Десятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 256 ГПК України, закінчувався в суботу 15.08.2026, а тому з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України останнім днем строку був перший після вихідних робочий день - 17.08.2026. Апеляційну скаргу подано через систему «Електронний суд» 17.08.2026, тобто без пропуску строку, у зв`язку з чим клопотання про його поновлення не потребує вирішення.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась протягом розумного строку.
Явка представників сторін
Представник відповідача в судовому засіданні 27.10.2026 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У відповідності до ч.1 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п.8 ч.2 ст.182 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Отже, судова експертиза призначається за наявністю визначених ст.99 ГПК України сукупності умов лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, та питання її призначення повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРБУД" (підрядник, позивач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (замовник/відповідач) було укладено Договір підряду від 30.07.2018 року № 04-4/1794-18.
За умовами п.1.1. Договору Підрядник зобов`язується на свій ризик, за завданням Замовника виконати роботи (за предметом закупівлі "ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Реконструкція з надбудовою нежитлової будівлі під адмінбудинок по вул. Симона Петлюри (Комінтерну) 25 у Шевченківському районі м. Києва Інв. №942/2 В 45454000 - 4 Реконструкція 45454000 - 4 Перебудування") (далі роботи) та передати Замовнику результат робіт (закінчені роботи), а Замовник зобов`язується передати Підряднику фронт робіт (об`єкт для виконання робіт), документацію (яка потрібна для виконання робіт згідно з вимогами чинного законодавства України та повинна бути у Замовника), прийняти належно виконані роботи (результати робіт) і здійснити оплату на умовах Договору.
Обсяги, показники робіт, їх якості, перелік матеріальних та інших ресурсів, що застосовуються при виконанні робіт, їх номенклатура, кількість, комплектність, інші показники (як то: характеристики, вимоги до якості тощо) визначено згідно з "Завданням на виконання робіт: ДСТУ Б.Д.1.101:2013 Реконструкція з надбудовою нежитлової будівлі під адмінбудинок по вулиці Симон Петлюри (Комінтерну), 25 у Шевченківському районі м. Києва Інв. № 942/2 В 45454000-4 Реконструкція", що є Додатком 1 до Договору (далі -Завдання), затвердженою проектною документацією, іншими умовами Договору, кошторисами на роботи, що є Додатком 2 до Договору. Додатком №1 до договору сторони погодили завдання на виконання робіт. Додатком №2 до договору сторони погодили договірну ціну (з усіма розрахунками та локальними кошторисами).
03.09.2018 сторони уклали додаткову угоду №1, якою внесено можливість зміни вартості устаткування, робіт та послуг без збільшення вартості договору зафіксовані умови зміни вартості. Викладно Додаток 2 (Договірна ціна (із усіма розрахунками та локальними кошторисами) в новій редакції (договірна ціна визначається - твердою).
15.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №2, якою внесли зміни та доповнення до Договору, доповнивши його пунктами 10.8 та виклавши п. 10.6 в новій редакції.
Додатковою угодою №2 передбачено умови збільшення вартості витрат, які не могли бути передбачені при проектуванні, факт виникнення яких підтверджено актом на додаткові будівельні роботи.
09.12.2019 сторони уклали додаткову угоду №3, якою збільшено термін дії договору, а саме - завершення виконання робіт до 01.11.2020, збільшено термін дії договору до 31.01.2021, внесено зміни до Календарного графіку виконання робіт (Додаток3), перейменовано Замовника - на ПАТ "НЕК "Укренерго".
19.11.2020 сторони уклали додаткову угоду №4, якою продовжено термін виконання робіт до 30.07.2021. Термін дії договору збільшено до 31.12.2021, продовжено термін дії банківської гарантії до 12.01.2022, календарний графік виконання робіт (Додаток3) викладений в новій редакції.
31.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №5, якою зменшено вартості у зв`язку з виключенням ІТ обладнання. Ціна договору становить 231 773 092,67 грн з ПДВ (Додаток 2 викладений в новій редакції), доповнено п.5. п.п. 5.5.3, що Замовник має право передавати устаткування підряднику для його подальшого монтажу на об`єкті.
06.10.2021 сторони уклали додаткову угоду №6, якою п.1.2, п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи по 31.12.2021, термін дії договору до 31.03.2022, п.2.2 Ціна договору становить 229 898 516,06 грн з ПДВ., Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
30.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 7, якою п.1.2, п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи до 31.05.2022, термін дії договору до 31.06.2022, п.2.2 Ціна договору становить 229 779 109,08 грн з ПДВ, Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
29.06.2022 сторони уклали додаткову угоду № 8, якою п.1.2 , п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи до 01.12.2022, термін дії договору до 31.12.2022, Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
30.08.2022 сторони уклали додаткову угоду № 9, якою змінені Реквізити Підрядника.
28.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 10, якою п.1.2, п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи до 31.12.2023, термін дії договору до 31.12.2023, Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
08.03.2023 сторони уклали додаткову угоду № 11.
28.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 12, якою п.1.2, п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи до 31.12.2024, термін дії договору до 31.12.2024, Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
30.12.2024 сторони уклали додаткову угоду № 13, якою п.1.2, п.11.1 договору викладені в новій редакції - Підрядник виконує роботи до 31.12.2025, термін дії договору до 31.01.2026, Додаток 3 (Календарний графік виконання робіт) викладений в новій редакції.
Підрядник повинен виконати роботи по договору на суму 229 779 109,08 грн з ПДВ, згідно додаткової угоди № 7 від 30.12.2021.
Додатковою угодою № 13 від 30.12.2024 строк дії договору визначено до 31.01.2026, а Календарний графік виконання робіт викладено в новій редакції.
Підрядником виконано роботи на суму 169 720 355,96 грн з ПДВ, відповідно до довідок про вартість виконаних робіт та витрат до договору Форма № КБ - 3.
Позивач також стверджує, що відповідно до умов додаткової угоди № 2 підрядником виконано додаткові роботи на загальну суму 20 553 065,54 грн, що підтверджено Актами на додаткові будівельні роботи, які затверджені Замовником, однак виконані роботи залишились не оплаченими Замовником.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини: фактичного виконання додаткових будівельних робіт; факт передачі Підрядником та прийняття Замовником додаткових будівельних робіт; наявність первинних облікових документів встановленої форми, зокрема актів за формами КБ-2в та КБ-3, які підтверджують обсяг, вартість та факт прийняття робіт Замовником; внесення змін до проектно-кошторисної документації та/або її коригування в частині виконання додаткових будівельних робіт; внесення змін до договірної ціни; виникнення обов`язку у НЕК "Укренерго" з оплати неприйнятих Замовником та невиконаних Підрядником додаткових будівельних робіт, а тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Таким чином, спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з розбіжностями щодо фактично виконаних Підрядником обсягів додаткових робіт та їх вартості, оскільки такі роботи не оформлено актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідками за формою КБ-3, а їх фактичне виконання відповідач заперечує.
Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, зокрема обсяги та вартість фактично виконаних підрядником будівельних робіт на Об`єкті та підтверджених актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3, позивач просив призначити у даній справі судову будівельно-технічну та будівельно- економічну експертизу.
Суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача та призначив у справі судову будівельно-технічну та будівельно-економічну експертизу, оскільки з урахуванням предмета та підстав позову існує потреба у спеціальних знаннях, поставивши перед експертом два питання щодо фактичних обсягів і вартості додаткових робіт, а також зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 2 статті 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно із ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Призначення судової експертизи в господарському судочинстві зумовлено тим, що в процесі здійснення правосуддя суд зіштовхується з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Предметом позову в цій справі є вимога ТОВ «Центрбуд» про стягнення з ПрАТ «НЕК «Укренерго» 19 931 786,16 грн у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду від 30.07.2018 № 04-4/1794-18, зокрема вартості додаткових робіт, які, за твердженням позивача, виконано відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 15.04.2019 на загальну суму 20 553 065,54 грн та підтверджено актами на додаткові будівельні роботи, затвердженими замовником.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичне виконання додаткових будівельних робіт, їх передачу підрядником та прийняття замовником, наявність первинних документів за формами КБ-2в та КБ-3, внесення змін до проєктно-кошторисної документації та договірної ціни, а також виникнення у відповідача обов`язку з оплати таких робіт.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо самого факту виконання додаткових робіт, їх фактичних обсягів та вартості, а також відповідності таких обсягів і вартості актам на додаткові роботи, кошторисам та договірній ціні. Наведені обставини входять до предмету доказування у справі, оскільки від їх встановлення залежить вирішення питання про наявність чи відсутність у відповідача обов`язку з оплати спірних робіт.
Встановлення фактичних обсягів будівельних робіт, виконаних на об`єкті реконструкції, їх відповідності актам на додаткові роботи та кошторисам, а також визначення вартості таких робіт з урахуванням договірної ціни та кошторисної документації потребує спеціальних знань у галузі будівництва та ціноутворення в будівництві, тобто у сфері іншій, ніж право. Такі обставини не можуть бути достовірно встановлені судом виключно шляхом дослідження письмових доказів, зміст і достовірність яких сторони оцінюють по-різному.
Такий висновок узгоджується з пунктами 5.1 та 5.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, якими до основних завдань будівельно-технічної експертизи віднесено визначення та перевірку обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та їх відповідності проєктно-кошторисній документації, а до орієнтовних питань - питання про перелік, обсяги та вартість фактично виконаних робіт і їх відповідність проєктно-кошторисній або первинній звітній документації. Отже, поставлені судом першої інстанції питання за своїм змістом належать до сфери спеціальних знань у галузі будівництва, а не до питань права.
При цьому жодною зі сторін не надано висновку експерта з цих самих питань. Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали (28.07.2026) висновку експерта з питань, поставлених перед експертом, у матеріалах справи не було, і скаржник протилежного не стверджує. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність сукупності умов, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення у справі судової будівельно-технічної та будівельно-економічної експертизи.
Доводи скаржника про те, що обов`язок з оплати робіт виникає лише після їх належної передачі підрядником та прийняття замовником у порядку, визначеному пп. 6.3, 6.4 договору, а тому відповідні обставини можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, колегія суддів відхиляє. Питання про те, чи виник у відповідача обов`язок з оплати додаткових робіт та чи є акти на додаткові будівельні роботи належною підставою для такої оплати, є питаннями права, які вирішуватимуться судом під час розгляду справи по суті. Водночас перед експертом поставлено не правові питання, а виключно питання щодо фактичних обсягів і вартості додаткових робіт та їх відповідності актам, кошторисам і договірній ціні, які безпосередньо стосуються предмету доказування та не виходять за межі спеціальних знань експерта.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Отже, призначення експертизи не підміняє оцінку судом наявних у справі письмових доказів, на які посилається скаржник, а лише забезпечує суд даними, необхідними для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 922/304/24, від 04.12.2024 у справі № 910/2101/24 та від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19 колегія суддів не приймає, оскільки у зазначених постановах викладено правовий висновок про те, що призначення експертизи є правом суду і вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. У даній справі суд першої інстанції реалізував таке право саме з урахуванням предмета і підстав позову та заперечень відповідача, а тому оскаржувана ухвала зазначеним висновкам не суперечить. Так, у справі № 922/304/24 Верховний Суд виходив з того, що наявні у справі докази були зрозумілими та достатніми для встановлення всіх істотних обставин без спеціальних знань, а у справі № 910/15160/19 наголосив, що експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях. У цій справі, на відміну від наведених, фактичне виконання, обсяги та вартість спірних додаткових робіт не підтверджені первинними документами, підписаними обома сторонами, і саме ці обставини відповідач заперечує. З тих самих підстав ця справа відрізняється від справи № 926/597/26, у якій Верховний Суд у постанові від 17.09.2026 погодився з відмовою в призначенні будівельно-технічної експертизи, оскільки обсяг і вартість робіт були погоджені сторонами в підписаних ними актах за формою КБ-2в і довідках за формою КБ-3.
Безпідставними є й доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не обґрунтував необхідності призначення експертизи. В оскаржуваній ухвалі суд навів підстави її призначення, визначив питання, з яких експерт має надати висновок, експертну установу, якій доручено проведення експертизи, та матеріали, що надаються для дослідження, тобто дотримався вимог ст. 100 та ч. 1 ст. 234 ГПК України.
Колегія суддів враховує, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, викладаючи доводи позивача, суд першої інстанції зазначив про обсяги та вартість робіт, «підтверджених актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3», хоча спірні додаткові роботи такими актами не оформлені. Водночас зі змісту питань, поставлених перед експертом, чітко вбачається, що предметом дослідження є фактичні обсяги та вартість саме додаткових робіт, зазначених в актах на додаткові роботи. Ця неточність не вплинула на правильність висновку про необхідність призначення експертизи, а відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України правильне по суті і законне судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, а згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у такому випадку зупиняється на час проведення експертизи. Оскільки для проведення експертизи експертній установі направлено матеріали справи, а розгляд справи по суті до отримання висновку експерта є неможливим, суд першої інстанції обґрунтовано скористався наданим йому правом та зупинив провадження у справі. Такий підхід відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17, за якою зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, зумовленим неможливістю вирішити спір по суті без висновку експерта.
Щодо викладених у відзиві на апеляційну скаргу доводів позивача про неможливість проведення експертизи ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (лист від 12.08.2026 № 806-2026) та його прохання змінити оскаржувану ухвалу в частині експертної установи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивач ухвалу суду першої інстанції не оскаржував, а обставини, на які він посилається, виникли після її постановлення, а тому не можуть бути підставою для зміни ухвали в апеляційному порядку. При цьому позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про заміну експертної установи до суду першої інстанції. Чинність ухвали про призначення експертизи не виключає можливості зміни експертної установи судом першої інстанції за наявності об`єктивних причин, що унеможливлюють проведення експертизи визначеною установою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23). Як зазначає сам позивач, відповідне клопотання ним уже подано до Господарського суду міста Києва.
Документи, додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу (листи позивача до відповідача від 06.08.2026, 18.08.2026 і 27.08.2026, адвокатський запит від 10.08.2026, відповіді відповідача від 14.08.2026, 26.08.2026 і 28.08.2026, лист ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» від 12.08.2026), складені після постановлення оскаржуваної ухвали до суду першої інстанції не подавалися і ним не досліджувалися. Докази, яких не існувало на момент ухвалення судового рішення судом першої інстанції, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в порядку ч. 3 ст. 269 ГПК України для перевірки законності цього рішення (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 910/14846/23). Тому колегія суддів не надає цим документам оцінки, а висновки щодо законності оскаржуваної ухвали ґрунтує на матеріалах, які були в розпорядженні суду першої інстанції.
З тих самих підстав колегія суддів не надає оцінки доводам позивача про недобросовісну процесуальну поведінку відповідача, пов`язану з недопуском на об`єкт експертів, залучених позивачем за власним договором, оскільки ці обставини виходять за межі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали. Водночас колегія суддів зауважує, що обов`язок забезпечити експерту доступ до об`єкта дослідження покладено на відповідача пунктом 6 резолютивної частини оскаржуваної ухвали, а наслідки ухилення учасника справи від участі в експертизі визначені ч. 4 ст. 102 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав наявність передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України умов для призначення у справі судової будівельно-технічної та будівельно-економічної експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення. Доводи апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення, а основні доводи скаржника колегією суддів досліджено та надано їм оцінку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати
Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/5590/26 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/5590/26 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи № 910/5590/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, оскільки ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи (п. 11 ч. 1 ст. 255 ГПК України) не належить до ухвал, визначених п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.11.2026.
Головуючий суддя В.П. Іванов
Судді С.Є. Чаплян
С.І. Буравльов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua