Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №910/2450/26
Суддя: Алданова С.О.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2026 р. Справа№ 910/2450/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 про відмову у відстроченні виконання рішення суду
в справі № 910/2450/26 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" (далі - позивач; ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (надалі - відповідач; ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"; ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО"; НЕК «Укренерго»; апелянт; скаржник; заявник) про стягнення 1 235 101 591,34 грн, з яких заборгованість - 1 181 070 331,42 грн, 3% річних - 24 902 664,27 грн та інфляційні втрати - 29 128 594,65 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 закрито провадження у справі № 910/2450/26 в частині стягнення 488 446 307,48 грн основного боргу. В іншій частині позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" основний борг - 692 624 023,94 грн (шістсот дев`яносто два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі двадцять три грн 94 коп.), інфляційні - 76 139 125,64 грн (сімдесят шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч сто двадцять п`ять грн 64 коп.), 3% річних - 30 305 369,82 грн (тридцять мільйонів триста п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять грн 82 коп.) та судовий збір - 546 524, 64 грн (п`ятсот сорок шість тисяч п`ятсот двадцять чотири грн 64 коп.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 у задоволенні клопотання ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/2450/26 відмовлено повністю.
Місцевим господарським судом зазначено, що відстрочення виконання рішення суду спрямовано саме на забезпечення виконання такого рішення, проте заявником не надано доказів того, що при наданні відстрочки відповідач виконає рішення суду в цій справі. Крім того, зважаючи на матеріальні інтереси обох сторін, наявні підстави для відмови в задоволенні поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 у справі № 910/2450/26. Клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/2450/26 задовольнити повністю та відстрочити виконання останнього на 1 рік.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом під час її прийняття суттєво порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права, не застосовано до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, а тому суд дійшов до неправильних висновків щодо обставин, які вважав встановленими.
Апелянт, посилаючись на фактичні обставини справи, зазначає, що акумулювання коштів для виконання судового рішення потребує часу та можливе орієнтовно протягом 1 року після прийняття рішення у справі № 910/2450/26, що вказує на наявність підстав для відстрочення його виконання.
Окремо скаржник вказує, що НЕК «Укренерго» є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2.2 Статуту НЕК «Укренерго»). Крім того, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан. Господарська діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі тощо. При цьому, дії агресора мають критичний негативний вплив на діяльність відповідача та функціонування системи передачі електричної енергїї. Наведені вище обставини вкрай негативно вплинули і на фінансовий стан заявника.
Також відповідач акцентує, що спір виник незалежно від дій відповідача і за відсутності його вини.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 18.08.2026, апеляційна скарга відповідача в справі № 910/2450/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 про відмову у відстроченні виконання рішення суду та призначено справу до судового розгляду.
На адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно тверджень ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", ПрАТ НЕК «Укренерго» як за змістом поданого клопотання так і в наданих доказах на підтвердження зазначених обставин, жодним чином не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для надання відстрочки його виконання. На думку позивача, скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду. Вважає й те, що ПрАТ НЕК "Укренерго" також не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності підприємства внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, або спрямування фінансових надходжень на відновлення знищеного або пошкодженого майна.
Додатково позивач просить врахувати, що починаючи з 13 червня 2026 року та станом на сьогодні відповідач не здійснює жодних платежів позивачеві по заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку від 30.06.2019 № 0423-04013, яка виникла внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань. Окрім цього, матеріали клопотання не містять жодних доказів на підтвердження можливості виконання рішення суду в даній справі в майбутньому, в разі задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, не надано доказів хоча б часткової сплати заборгованості перед позивачем. ПрАТ НЕК «Укренерго» не надає жодних документальних підтверджень того, що таке фінансове становище поліпшиться найближчим часом, що дасть змогу їм виконати рішення суду в цій справі. Позивач висновується, що клопотання відповідача містить лише доводи та припущення заявника, які жодним належним доказом не підтверджуються.
У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2745/26 від 06.10.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно витягу з протоколу передач судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 06.10.2026 справу № 910/2450/26 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
У судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник апелянта в судовому засіданні 21.10.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 закрито провадження у справі № 910/2450/26 в частині стягнення 488 446 307,48 грн основного боргу. В іншій частині позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" основний борг - 692 624 023,94 грн (шістсот дев`яносто два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі двадцять три грн 94 коп.), інфляційні - 76 139 125,64 грн (сімдесят шість мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч сто двадцять п`ять грн 64 коп.), 3% річних - 30 305 369,82 грн (тридцять мільйонів триста п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять грн 82 коп.) та судовий збір - 546 524, 64 грн (п`ятсот сорок шість тисяч п`ятсот двадцять чотири грн 64 коп.).
Поряд із цим, після прийняття відповідного рішення відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік з дня його прийняття.
Від Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" до місцевого господарського суду надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі.
З огляду на фактичні обставини цієї справи судова колегія зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За статтею 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Рішенням Суду в справі Глоба проти України від 05.07.2012 ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України).
Відповідно до статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).
Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
В основу судової ухвали про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
З огляду на фактичні обставини справи суд апеляційної інстанції вважає вмотивованими висновки суду попередньої інстанції про те, що в даному випадку посилання відповідача на скрутне фінансове становище, а також ускладнення здійснення господарської діяльності учасників ринку електричної енергії у зв`язку з початком бойових дій, не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача, оскільки останній знаходиться з боржником у рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі.
Крім того, при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань за відповідним правочином.
У зв`язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність виняткового випадку, який би свідчив про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку в будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому аргументація про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
З огляду на зазначене, на переконання колегії суддів обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи є висновки місцевого господарського суду про те, що заявником не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення.
В свою чергу, з цих підстав судова колегія критично оцінює аргументи апелянта про допущення судом першої інстанції порушення приписів ст. 331 ГПК України при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Стосовно решти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що наведені апелянтом аргументи були почуті й враховані судом апеляційної інстанції. Натомість, ухвала в межах заявленого предмета апеляційного оскарження є вмотивованою, а місцевим господарським судом достатньо повно зазначено підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом під час її прийняття суттєво порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права, не застосовано до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, а тому суд дійшов до неправильних висновків щодо обставин, які вважав встановленими, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 у справі № 910/2450/26 про відмову у відстроченні виконання рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.
В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів у цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО").
Керуючись ст.ст. 129, 269 п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 281-284, 331 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 про відмову у відстроченні виконання рішення суду в справі № 910/2450/26 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 в справі № 910/2450/26 про відмову у відстроченні виконання рішення суду - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО".
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.11.2026.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua