Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №927/770/25
Суддя: Алданова С.О.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2026 р. Справа № 927/770/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025
у справі № 927/770/25 (суддя Кузьменко Т.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТАГРО"
до Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Чернігівської області з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТАГРО" (далі - позивач; ТОВ "ПЛАНТАГРО"; Товариство) до Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО" (надалі - відповідач; ФГ "ПІВНІЧ АГРО"; Фермерське господарство; апелянт; скаржник) про стягнення 2 375 336,19 грн заборгованості відповідно до договору поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 та договору поставки № 07/06/2021-2_Н від 07.06.2021, з яких: 678 467,73 грн - сума основної заборгованості, 376 651,79 грн - інфляційне збільшення, 199 479,92 грн - 10% річних, 648 760,41 грн - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 471 976,34 грн - 36% річних за користування товарним кредитом.
Крім того, позивач просив зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного богу в розмірі 678 467,73 грн, починаючи з 24.07.2025 до виконання рішення суду за формулою: (СОБх3хКДП) : КДР : 100 = сума процентів, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році. Стягнути вказану суму нарахованих відсотків з ФГ "Північ Агро" на користь ТОВ "ПЛАНТАГРО" до моменту виконання рішення суду.
Вимоги позивача обґрунтовувались неналежним виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасної сплати вартості отриманого товару за договором поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 та договором поставки № 07/06/2021-2_Н від 07.06.2021, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 927/770/25.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (в подальшому - третя особа; Національне агентство).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ "ПІВНІЧ АГРО" на користь ТОВ "ПЛАНТАГРО" основний борг - 647 248,76 грн, пеню - 61 540,39 грн, 10% річних - 189 516,60 грн, інфляційні нарахування - 352 266,86 грн, 36% річних - 458 633,23 грн, судовий збір - 27 157,17 грн. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025 у справі № 927/770/25, здійснювати нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 24.07.2025 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 647 248,76 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість. У решті позову відмовлено.
За висновками місцевого господарського суду, відповідачем не виконано зобов`язання за договором щодо поставки товару в строки та в обумовленій кількості за період серпень - листопад 2024 року, встановлені умовами договору. Таким чином, відповідачем порушено негрошове зобов`язання. Згідно з розрахунком суду, розмір нарахованої неустойки в вигляді штрафу в розмірі 0,1% від вартості товару, строк поставки якого порушено, становить 2 023 008,09 грн. Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення виконання зобов`язань відповідачем.
Також суд першої інстанції зазначив, що наявними у справі доказами підтверджений факт, що 22.08.2024 при прийманні партії товару в кількості 22,802 тонн була виявлена невідповідність якісних показників товару вимогам пункту 2.1 договору та ДСТУ 3057-95, у зв`язку з чим покупець відмовився від його прийняття. Неякісна партія товару була замінена постачальником, що відповідачем не заперечується. Водночас, в обґрунтування заперечення проти позову, відповідач вказував, що він не погоджується з тим, що зазначена партія товару не відповідала встановленим нормам, оскільки ця невідповідність позивачем не підтверджена належним чином, а саме: не надано належних результатів досліджень акредитованої лабораторії які б засвідчували дані обставини, або висновки відповідних експертів чи установ. Відповідно до пункту 2.2 договору аналізи товару на відповідність якісним характеристикам, зазначеним у пункті 2.1 договору, проводяться лабораторією АТ "Укртатнафта". У матеріалах справи наявна довідка № 21 якості від 22.08.2024 лабораторії АТ "Укртатнафта" про невідповідність метанолу вимогам СТП 01.04.08:2024 за показниками по пп. 1, 2, 4. Таким чином, за висновками суду, в погоджений між сторонами спосіб позивачем доведено поставку 22,802 тонн метанолу неналежної якості. Місцевий господарський суд підкреслив, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, а саме: акт розпломбування автоцистерни з метанолом від 22.08.2024; лист № 37/05-144 від 22.08.2024 позивача; довідку № 21 якості від 22.08.2024 лабораторії АТ "Укртатнафта"; відсутність будь-яких письмових заперечень відповідача щодо заміни товару, - суд дійшов висновку, що обставини поставки неякісного товару в кількості 22,802 тонн метанолу, є доведеними. За розрахунком позивача, не спростованим відповідачем, вартість поставленої неякісної продукції становить 942 815,04 грн, відповідно сума штрафу становить 94 281,50 грн (942 815,04 грн х 10%). Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 94 281,50 грн штрафу за поставку товару неналежної якості є обґрунтованою.
Окремо суд 1-ої інстанції виснувався про те, що наданий відповідачем висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 23.10.2024 № 531/03.23 не є належним доказом існування обставин непереборної сили згідно умов договору та чинного законодавства. Крім того висновок не відображає причинно-наслідкового зв`язку між викладеними у висновку обставинами та неможливістю виконання умов договору, містить суперечливі висновки. У висновку зазначено, що несвоєчасне виконання договору не пов`язане з недбалістю або відсутністю турботи з боку відповідача. Проте, у висновку також йдеться про те, що на запланований період поставки припадали свята та відповідні обмеження на території Польщі. Суд зауважив, що відповідач, який провадить оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, міг, мав змогу і повинен був з розумною обачністю врахувати щорічні обмеження, загальнонаціональні свята та вихідні дні. Водночас щодо стихійного лиха чи страйків, ні пояснення відповідача ні зміст Висновку не містіть ні доказів, ні їх оцінки, що мало місце дійсне перешкоджання руху транспорту відповідача (його перевізників/постачальників).
В частині клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд 1-ої інстанції вказав, що під час розгляду даної справи не встановлено невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором, які потягли за собою подальше невиконання обов`язків відповідачем. При цьому, суд звернув увагу відповідача, що в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФГ "ПІВНІЧ АГРО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025 в частині задоволених вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи, не доведено обставини справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Апелянт зазначає про відсутність в додатках до позовної заяви доказів, які підтверджують будь-які поважні причини пропущення процесуального строку на звернення до суду з позовом, а тому вважає, що такий строк пропущено позивачем.
Також скаржник вказує, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, оскільки орієнтовна вартість товару перераховується (коригується) позивачем станом на дату, що передує даті саме фактичної оплати товару (незалежно від того, чи своєчасно, чи ні була здійснена ця оплата) з урахуванням курсу долара США/Євро до гривні, а тому втрати позивача від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, зокрема і в разі порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орієнтовної вартості товару, відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Окремо відповідач підкреслив, що судом І-ої інстанції не було враховано, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)», в Україні було введено низку COVID-них мораторіїв, відповідно до яких протягом періоду з 01.03.2020, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не нараховується пеня та штрафні санкції, а нарахована пеня та штрафу підлягають списанню. Крім того, Господарський суд Чернігівської області охопив період нарахування пені більше ніж один рік.
Додатково апелянтом звертається увага, що за наслідками вирішення спору суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру пені на 90%, у зв`язку з чим стягненню підлягає пеня в сумі 61 540,39 грн. При цьому, в цій справі, вирішуючи питання зменшення пені, суд першої інстанції не в повному обсязі оцінив аргументи і докази відповідача та не врахував, що з листопада 2022 року відносно відповідача порушено кримінальне провадження, майно та корпоративні права Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО" було передано в управління до АРМА у 2023 році. Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань відкрито кримінальне провадження, яке 18.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100140000110. Господарському суду Чернігівської області було надано ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 03.02.2023 у справі № 712/1017/23 та від 02.03.2023 в справі № 712/2072/23, якими арештовано майно, корпоративні права та статутний капітал відповідача і передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління вказаним майном, корпоративними правами та статутним капіталом. Поряд з цим, як зазначалось у позовній заяві, сума боргу відповідно до договору поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 та договору поставки № 07/06/2021-2_Н від 07.06.2021 становить 678 467,73 грн, сума нарахованих штрафних санкцій та пені 1 696 868,46 грн, тобто сума штрафних санкцій та пені майже в три рази більше ніж сума боргу. Відтак, на думку скаржника, зменшенню підлягають й інші нарахування (відсотки річних, відсотки за користування чужими грошовими коштами, інфляційні нарахування) на 90%, і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін, які знаходяться в рівних несприятливих економічних умовах.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025, апеляційна скарга в справі № 927/770/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Демидова А.М.
У зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/404/26 від 05.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 справу № 927/770/25 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025 у справі № 927/770/25. Розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "ПІВНІЧ АГРО" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2025 у справі № 927/770/25 призначено на 11.05.2026.
До апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно аргументів Товариства, станом на дату подання позову трирічний строк об`єктивно не сплив, тому доводи апелянта є помилковими як з правової, так і з математичної точки зору. Таким чином, позивач звернувся до суду в межах установленого законом строку позовної давності, а тому підстави для її застосування відсутні.
Позивач зазначає й те, що відповідачем не надано сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, не доведено прямого причинно-наслідкового зв`язку між бойовими діями та неможливістю виконання саме грошового зобов`язання, а здійснення численних платежів у відповідний період спростовує доводи про повну неможливість виконання.
Товариством акцентується також на тому, що ним правомірно здійснено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Позивач також звертає увагу, що згідно з п. 6.8. договору поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 та договору поставки № 07/06/2021-2_Н від 07.06.2021, в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених п. 3.2 та п. 3.3 цього договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% (десять відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені). Тому, позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 10% річних.
Окремо Товариство наголосило, що нарахування 36% річних не є санкцією у сенсі ст. 625 ЦК України, а є іншою юридичною підставою - платою за користування чужими коштами у вигляді товарного кредиту, що відповідає сукупності фактичних та правових умов спору.
Позивачем вказується й те, що санкції (пеня, 10% річних, 36% річних за товарний кредит) є договірними та узгодженими сторонами добровільно і такими, що відповідають ст.ст. 549, 551, 625, 694 ЦК України. Тоді як сам по собі значний розмір санкцій не є підставою для їх зменшення.
Підсумовуючи наведене Товариством зазначається, що фактичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за відповідними договорами підтверджується бухгалтерськими документами та накладними, що додаються до матеріалів справи, а також відсутністю сплати належної суми. Крім того, відповідач не заперечує факт поставки товару, не спростовує підписані видаткові накладні, не спростовує часткову оплату та не оспорює договір переведення боргу. Отже, факт існування заборгованості підтверджений належними доказами. Окрім цього, 22.10.2022 між Фермерським господарством, ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА» та Товариством було укладено договір № 12/10/2022-ПБ про переведення боргу, яким відповідач передав частину своїх зобов`язань новому боржнику, а нова сторона (ТОВ «АГРОФІРМА «КЛАДЬКІВКА») взяла на себе виконання зобов`язання за сумою 1 200 000,00 грн, що прямо підтверджує визнання відповідачем наявності боргу. Тобто, визнання боргу та укладення договору про переведення боргу виключає можливість визнання відповідачем своєї заборгованості «відсутньою».
До суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить долучити до справи нові докази, а саме акт звірки від 28.03.2024.
Також Фермерським господарством подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.
Від позивача до апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.
Розгляд справи відкладався та в судових засіданнях оголошувалась перерва.
Представник апелянта в судовому засіданні 19.10.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити.
В судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що права АРМА в цій справі не зачіпаються.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 11.08.2026 в електронний кабінет останнього. Поряд із цим, в попередніх судових засіданнях представник позивача надавав пояснення щодо суті спору.
У судовому засіданні судом апеляційної інстанції оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголошення його в судовому засіданні 28.10.2026.
В судове засідання 28.10.2026 з`явились представники сторін.
Апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Щодо клопотань відповідача про долучення нових доказів та призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У силу приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яке ще не вчинена.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 906/72/16.
За ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах строку, встановленого в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 про відкриття апеляційного провадження у цій справі, а саме до 17.03.2026 (з урахуванням вихідних днів), відповідач не звертався до Північного апеляційного господарського суду із заявою про продовження строку для подання клопотань.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року по справі № 910/14489/20 зазначено, що частинами першою та другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у господарських відносинах, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З урахуванням викладеного, клопотання відповідача про долучення нових доказів та призначення судової експертизи, які подано після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі, залишається судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні 19.10.2026 пояснення представників учасників справи щодо суті спору, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАНТАГРО" (далі - Постачальник) та Фермерським господарством "ПІВНІЧ АГРО" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР (скорочено - Договір 1).
Відповідно до умов Договору 1:
п. 1.1. В порядку та на умовах цього договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару;
п. 1.2. Найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною;
п. 2.1. Ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро) зазначаються у Додатках до цього Договору;
п. 2.2. Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору;
п. 2.3. Загальна вартість товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними з урахуванням п. 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна;
п. 3.1. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та у строки зазначені цим договором та Додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору;
п. 3.2. Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі (графа "закриття/ASK") на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" Сторони використовують дані, розміщені на вебсайті: http/minfin.com/ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - "Джерело курсу іноземних валют");
п. 3.5. В тому разі коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, курс іноземної валюти, зазначений з дотриманням умов п. 3.2 договору є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної. Сторони для визначення вартості товару застосовують формулу: С=А1/А2*В, де С - вартість Товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару за відповідними видатковими накладними; А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно з умовами Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно з умовами Договору;
п. 3.6. Товар, що був отриманий Покупцем в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання;
п. 6.2. Покупець за несвоєчасну оплату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;
п. 6.8. У разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов`язань, передбачених пунктами 3.2, 3.3 цього Договору, Покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки;
п. 6.9. Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України продовжується до 3 років;
п. 9.2. Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Якщо жодна із Сторін не заявить про розірвання договору за місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.
Між сторонами складено та підписано:
1) Додаток № 2-ззр від 06.09.2021, відповідно до якого сторони обумовили, що поставці підлягають Товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості: Променад к.с. (20л) в кількості 640,000 л на загальну суму 154 913,28 грн (з ПДВ).
Відповідно до п. 3 Додатку № 2 оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 Договору поставки у наступному порядку: 100% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2021.
Відповідно до п. 4 Додатку № 2 у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, Покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.
Відповідно до п. 3.2 Договору 1 Сторонами погоджено: "Джерело курсу іноземних валют": "курс Міжбанку".
"Курс Міжбанку" на день підписання даного Додатку складає: 1 дол. США - 26,895 грн.
2) Додаток № 3-ЗЗР від 13.09.2021, відповідно до якого сторони обумовили, що поставці підлягають Товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості: Спінер, 20 л, в кількості 320 л на суму 2080,00 дол. США; Тераунт, р.к. (200л), в кількості 200 л на суму 1300,00 дол. США; Десиканат Юні-КВАТ 200 р.к. (20 л), в кількості 2180 л, на суму 20056,00 дол. США. Загальна сума з ПДВ: 752571,60 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору поставки Сторонами погоджено: "Джерело курсу іноземних валют": "курс Міжбанку".
"Курс Міжбанку" на день підписання даного Додатку складає: 1 дол. США - 26,76 грн.
Відповідно до п. 3 Додатку оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 Договору поставки у наступному порядку: 100% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 18.10.2021.
Відповідно до п. 4 Додатку № 3 у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк понад 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, Покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.
Згідно видаткових накладних № 4457 від 07.09.2021 на суму 154913,28 грн, №4582 від 13.09.2021 на суму 66792,96 грн, № 4656 від 15.09.2021 на суму 644033,04 грн, № 4657 від 15.09.2021 на суму 41745,60 грн позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 907 484,86 грн.
У матеріалах справи наявна податкова накладна № 2866 від 07.06.2021 на суму 23 431,50 грн. Як стверджував позивач, відповідно до цієї податкової накладної позивачем був поставлений відповідачу Товар на виконання Договору 1 (накладна № 2831 від 07.06.2021).
З урахуванням умов Договору 1 та Додатків до нього, строк оплати Товару становить:
- на суму 154 913,28 грн (поставка відповідно до Додатку № 2) - до 15.11.2021;
- на суму 752 571,60 грн (поставка відповідно до Додатку № 3) - до 18.10.2021.
Як зазначав позивач, строк оплати Товару на суму 23 431,50 грн - до 21.06.2021.
12.10.2022 між Фермерським господарством "ПІВНІЧ АГРО" (далі - Первісний Боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" (далі - Новий Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО» (надалі - Кредитор) укладено договір про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ (скорочено - Договір № 12/10/2022-ПБ).
Відповідно до умов Договору № 12/10/2022-ПБ:
п. 1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Боржник переводить частину свого зобов`язання (боргове/грошове зобов`язання) на Нового боржника, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника, як зобов`язану сторону у виконанні такої частини зобов`язання (боргових/грошових зобов`язань) згідно з умовами Договору про переведення боргу № 12/04/2021-ПБ від 12.04.2021 та Договору поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО» та Фермерським господарством "ПІВНІЧ АГРО";
п. 2. У відповідності до умов цього Договору Первісний боржник передає свої зобов`язання, а Новий Боржник приймає таку частину зобов`язання (боргові/грошові зобов`язання) Первісного Боржника за Договором переведення боргу № 12/04/2021-ПБ від 12.04.2021 в сумі 434 086,76 грн, за Договором поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 в сумі 765 913,24 грн з оплати суми основної заборгованості за поставлений Товар, в сумі 1 200 000,00 грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки від 12.10.2022 Новий Боржник перерахував кошти Кредитору, у тому числі за Договором № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 в сумі 752 571,60 грн (призначення платежу: "договір поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР рахунок на оплату покупцю № 3628 від 13.09.2021") та 13 341,64 грн (призначення платежу: "договір поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР рахунок на оплату покупцю № 2185 від 07.06.2021").
За твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням положень п. 3.5 Договору 1 станом на 23.07.2025 становить 526 502,31 грн, враховуючи порушення строків оплати за Товар, отриманий за видатковими накладними № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021.
За порушення строків оплати вартості Товару, отриманого за Договором 1 позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення:
279 290,97 грн інфляційних нарахувань;
137 319,82 грн 10% річних;
443 637,65 грн пені;
471 976,34 грн 36% річних.
07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАНТАГРО» (далі - Постачальник) та Фермерським господарством "ПІВНІЧ АГРО" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № 07/06/2021-2_Н (скорочено - Договір 2).
Відповідно до умов Договору 2:
п. 1.1. В порядку та на умовах цього договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару;
п. 1.2. Найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною;
п. 2.1. Ціна Товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначаються у Додатках до цього Договору;
п. 2.2. Ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Додатку до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору;
п. 2.3. Загальна вартість товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними з урахуванням п. 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна;
п. 3.1. Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та у строки, зазначені цим договором та Додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки без укладення додатків до цього договору;
п. 3.2. Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі (графа "закриття/ASK") на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" Сторони використовують дані, розміщені на вебсайті: http/minfin.com/ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - "Джерело курсу іноземних валют");
п. 3.5. В тому разі коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, курс іноземної валюти, зазначений з дотриманням умов п. 3.2 договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, Сторони для визначення вартості товару застосовують формулу: С=А1/А2*В, де С - вартість Товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару за відповідними видатковими накладними; А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно з умовами Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно з умовами Договору;
п. 3.6. Товар, що був отриманий Покупцем в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання;
п. 6.2. Покупець за несвоєчасну оплату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;
п. 6.8. У разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов`язань, передбачених пунктами 3.2, 3.3 цього Договору, Покупець відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки;
п. 6.9. Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років;
п. 9.2. Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Якщо жодна із Сторін не заявить про розірвання договору за місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.
Відповідно до видаткової накладної № 2833 від 07.06.2021 позивач поставив, а відповідач отримав Товар на загальну суму 151 965,42 грн.
З урахуванням умов п. 3.6 Договору 2 строк оплати Товару - до 21.06.2021.
Відповідач вартість отриманого Товару не сплатив.
Станом на 23.07.2025 заборгованість відповідача по Договору 2 склала 151 965,42 грн.
За порушення строків оплати вартості Товару, отриманого за Договором 2 позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення:
97 360,82 грн інфляційних нарахувань;
62 160,10 грн 10% річних;
205 122,76 грн пені.
З вказаних підстав позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов відповідних правочинів поставки.
У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.
В свою чергу, позивачем подана до місцевого господарського суду відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що позовна заява була подана в межах строку позовної давності, а також те, що у відзиві на позов відповідач не заперечував проти того, що ним було порушено зобов`язання щодо оплати товару по спірним договорам та не спростовує факт наявності боргу.
Від третьої особи до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення, відповідно до яких остання зазначає, що з огляду на те, що зобов`язання за договором поставки № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021 виникли у 2021 році, а передача в управління корпоративних прав фермерського господарства "Північ Агро" до АРМА відбулась у 2023 році, АРМА не є правонаступником жодних прав чи обов`язків власника активів за будь-якими правочинами та перед будь-якими третіми особами.
Подібні за змістом доводи та заперечення наведені апелянтом у апеляційній скарзі та позивачем у відзиві на неї.
З огляду на фактичні обставини справи судовою колегією зазначається таке.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України (норми якого були чинними на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025, який 28.08.2025 введено в дію) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дані норми кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо оплати отриманого товару, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі зобов`язання є його порушенням.
З урахуванням викладених апелянтом вимог про скасування рішення в частині задоволених вимог (в т.ч. основного боргу з урахуванням курсової різниці), стосовно предмета спору в частині стягнення основної заборгованості (суми товару з врахуванням/неврахуванням курсової різниці еквівалента іноземної валюти), колегія суддів зазначає таке.
По Договору 1.
На виконання умов Договору 1 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято, серед іншого, Товар на загальну суму 907 484,86 грн, що підтверджується видатковими накладними № 4457 від 07.09.2021, № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021.
З урахуванням умов п. 3.1 Договору 1 та п. 3 Додатків № 2, № 3 строк оплати Товару в сумі 154 913,28 грн - до 15.11.2021, в сумі 752571,60 грн - до 18.10.2021.
Станом на 18.10.2021 та 15.11.2021 відповідач вартість Товару не сплатив.
За наслідками укладення Договору про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ Новий Боржник 12.10.2022 перерахував в рахунок погашення заборгованості по Договору 1 суму 765 913,24 грн.
За п. 3.7 Договору 1 здійснюючи оплату Товару, Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього Договору та/або Рахунком на оплату, та або видатковою накладною, а також у разі необхідності, за який саме Товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення Покупцем грошових зобов`язань за цим Договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.
Так, позивачем вказану оплату зараховано в рахунок погашення заборгованості за несплату Товару, отриманого відповідно до видаткових накладних № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 в сумі 752 571,60 грн, а також частково в рахунок погашення заборгованості за несплату Товару, отриманого 07.06.2021 на суму 23 431,50 грн за видатковою накладною № 2831, в сумі 13 341,64 грн.
Видаткова накладна № 2831 від 07.06.2021 в матеріалах справи відсутня.
Водночас, судова колегія враховує, що за п. 10 Договору про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ від 12.10.2022 всі домовленості сторін після набрання ним чинності (12.10.2022) втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні його умов.
Згідно наявної у матеріалах справи бухгалтерської довідки від 12.10.2022, складеної Товариством, вбачається зарахування 13 341,64 грн як оплата поставки згідно рахунку від 07.06.2021 (дата поставки за накладною № 2831).
Тим самим, колегією суддів беруться до уваги дані, зазначені в бухгалтерській довідці від 12.10.2022.
Також судова колегія звертає увагу, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У судовому засіданні 08.07.2026 представниками сторін під час надання пояснень не заперечувалось та акцентувалось на обставинах взаємозаліку на суму 13 341,64 грн згідно Договору 1 накладній № 2831 від 07.06.2021 (сума 23 431,50 грн) та Договору про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ від 12.10.2022 (а.с. 247 т. 2).
З цих підстав колегією суддів зазначається про передчасність висновків місцевого господарського суду про: неможливість віднесення позивачем заборгованості за товар, поставлений 07.06.2021 на суму 23 431,50 грн, до заборгованості відповідача за Договором 1, як складової предмета позову; непідтвердження поставки товару на суму 23 431,50 грн на виконання договору № 07/06/2021-1_ЗЗР від 07.06.2021; невіднесення позивачем оплати в сумі 13 341,64 грн в рахунок погашення боргу за Товар відповідно до податкової накладної № 2866 від 07.06.2021; безпідставність вимог про стягнення заборгованості в сумі 10 089,86 грн за несплату вартості Товару по Договору 1; зарахування Новим Боржником оплати в розмірі 13 341,64 грн в рахунок погашення заборгованості за Товар, отриманий відповідачем відповідно до Додатку № 2 та видаткової накладної ВН № 4457 від 07.09.2021 на суму 154 913,28 грн.
Отже, судова колегія виходить з того, що, по-перше, на виконання умов Договору 1 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 930 916,38 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 4457 від 07.09.2021, № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 та бухгалтерською довідкою від 12.10.2022 (по накладній № 2831 від 07.06.2021).
По-друге, станом на 12.10.2022 відповідачем фактично оплачено видаткові накладні: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 на суму 752 571,60 грн, а також частково оплачено Товар за видатковою накладною № 2831 на суму 13 341,64 грн, що в загальній сумі складає - 765 913,24 грн.
У межах вказаного, в частині видаткових накладних: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 на суму 752 571,60 грн, суд апеляційної інстанції зазначає, що за ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вже зазначалось, за п.п. 3.1, 3.2 Договору 1 оплата Товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті покупцем здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні встановленому на Міжбанківській валютній біржі (графа «закриття/ASK») на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі - «курс Міжбанку»). Для визначення «курсу Міжбанку» Сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archiver, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - «Джерело курсу іноземних валют»).
Таким чином, згідно правил п. 3.2 Договору 1 оплата покупцем здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні встановленому на Міжбанківській валютній біржі (графа «закриття/ASK») на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару, тобто 14.11.2021 (додаток № 2 на суму товару 154 913,28 грн) та 17.10.2021 (додаток № 3 на суму товару 752 571,60 грн), оскільки відповідна поставка здійснювалась на умовах відстрочення оплати до 15.11.2021 та 18.10.2021 відповідно.
При цьому, в силу абз. 1 п. 3.5 Договору 1, в тому разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передача векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов п. 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу С = А1/А2 х В, де С - вартість товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару, А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору.
У разі ж, коли на момент проведення розрахунків (на дату здійснення оплати або передачі векселів) курс продажу іноземних валют, визначений у відповідності до умов пункту 3.2 Договору, буде меншим за відповідний курс, використаний на момент оформлення видаткових накладних, Покупець проводить оплату отриманого товару виходячи з курсу продажу іноземних валют, використаного на дату оформлення видаткових накладних (абз. 2 п. 3.5 Договору 1).
Тобто, умови Договору 1 встановлюють як загальні правила оплати (п. 3.2), так і конкретизують умови оплати залежно від (1) дня проведення оплати товару та (2) курсу іноземної валюти по відношенню до курсу, що використовувався на дату оформлення видаткових накладних (п. 3.5).
Як встановлено з додатку № 2 від 06.09.2021, відповідно до п. 3.2 Договору 1 курс іноземних валют складає 26,895 грн (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/05-09-2021/).
Згідно додатку № 3 від 13.09.2021, відповідно до п. 3.2 Договору 1 курс іноземних валют становить 26,76 грн (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/12-09-2021/).
В свою чергу, 15.11.2021 та 18.10.2021 відповідач оплату товару не здійснив.
Фактична оплата товару згідно видаткових накладних № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 на загальну суму 752 571,60 грн була проведена лише 12.10.2022 шляхом взаємозаліку на підставі Договору про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ від 12.10.2022.
Відтак, при визначенні вартості Товару станом на 12.10.2022 слід виходити з курсу продажу долару США до гривні, який був на Міжбанківській валютній біржі (графа «закриття/ASK») на момент закриття торгів у день, що передував даті оплати Товару - 11.10.2022.
Згідно даних «курсу Міжбанку» (адреса посилання: https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/11-10-2022/), курс продажу долару США до гривні становив - 36,9343 грн.
Водночас, при визначенні вартості товару позивач виходив з 36,5686 грн.
У наведеному судова колегія звертає увагу на неможливості суду виходу за межі здійснених позивачем позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), зокрема у випадку покладення останнім в розрахунки позовних вимог меншого показника.
Отже, оскільки 12.10.2022 було здійснено зарахування вимог за Договором 1 по видатковим накладним: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 на суму 752 571,60 грн, а також частково в рахунок погашення заборгованості за несплату Товару, отриманого 07.06.2021 на суму 23 431,50 грн за видатковою накладною № 2831, в сумі 13 341,64 грн, при визначенні вартості Товару станом на 12.10.2022 апеляційний господарський суд виходить з курсу продажу долару США до гривні, в межах 36,5686 грн.
В цьому випадку до застосування підлягає правило, передбачене п. 3.5 Договору 1, за яким у разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передача векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов п. 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу: С = А1/А2 х В, де С - вартість товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару, А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору, зокрема по наведеним вище видатковим накладним: 36,5686 грн / 26,76 грн Х 752 571,60 грн = 1 028 418,90 грн.
При цьому, колегія суддів враховує укладення Договору про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ від 12.10.2022, однак за умовами вказаного правочину новим боржником було прийнято лише частину зобов`язань Фермерського господарства. Умов про відсутність претензій та повну сплату покупцем (первісним боржником) товару за Договором 1 по вказаним накладним відповідний договір не містить.
Відповідно, судовою колегією враховується врегульований Договором 1 порядок визначення грошового еквівалента в іноземній валюті до суми, що підлягає сплаті у гривнях, який встановлюється за відповідною формулою у випадку, зокрема про те, що в разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати (дата зарахування коштів або передача векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов п. 3.2 цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують відповідну формулу.
Тим самим, Товариство не обмежене в реалізації наданого Договором 1 права на стягнення курсової різниці по відношенню до вартості товару на день проведення покупцем його оплати.
Крім того, колегією враховується й те, що за п. 3 Додатку № 3 у разі несвоєчасної оплати, термін дії попередньої оплати може бути продовжено та діє протягом 2 банківських днів після виставлення нового рахунку (або перерахунку).
Втім, до матеріалів справи не надано доказів продовження терміну дії попередньої оплати з відповідним новим рахунком (перерахунком).
Дане вказує про необхідність застосування умов оплати, визначених пунктами 3.2 та 3.5 Договору 1.
Таким чином, з урахуванням проведеного взаємозаліку, несплаченими залишились 275 847,30 грн вартості товару за Договором 1 по Додатку № 3 (1 028 418,90 грн (остаточна ціна товару) - 752 571,60 грн (орієнтовна вартість товару)), що є донарахуванням вартості товару з урахуванням курсової різниці, тобто вартістю несплаченого товару пропорційно курсу відповідної іноземної валюти (у цій справі - долари США) станом на дату, що передувала даті оплати товару за видатковими накладними: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021.
Стосовно видаткової накладної № 4457 від 07.09.2021, то доказів її оплати як станом на 15.11.2021 (п. 3 Додатку № 2), так станом і на момент 23.07.2025 (дата, визначена позивачем згідно розрахунку при зверненні до суду) матеріали справи не містять.
Відтак, визначення заборгованості по ній здійснюється за відповідною формулою.
Зокрема, як вже зазначалось, з Додатку № 2 від 06.09.2021 вбачається, що відповідно до п. 3.2 Договору 1 курс іноземних валют складає 26,895 грн (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/05-09-2021/).
В свою чергу, колегією враховується передбачений Договором 1 порядок визначення грошового еквівалента в іноземній валюті до суми, що підлягає сплаті у гривнях, який визначається за відповідною формулою у випадку, зокрема в разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати (дата зарахування коштів або передача векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов п. 3.2 цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що встановлений на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують відповідну формулу, а саме: С = А1/А2 х В, де С - вартість товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару, А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору.
15.11.2021 відповідач оплату товару не здійснив.
При цьому, за п. 3 Додатку № 2 у разі несвоєчасної оплати, термін дії попередньої оплати може бути продовжено та діє протягом 2 банківських днів після виставлення нового рахунку (або перерахунку).
Водночас, до матеріалів справи не надано доказів продовження терміну дії попередньої оплати з відповідним новим рахунком (перерахунком).
Дане вказує про необхідність застосування умов оплати, визначених пунктами 3.2 та 3.5 Договору 1.
Згідно даних «курсу Міжбанку» (адреса посилання: https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/11-10-2022/), курс продажу долару США до гривні станом на 23.07.2025 становив - 41,8100 грн.
Водночас, при визначенні вартості товару позивач виходив з 41,7653 грн.
У наведеному судова колегія вказує на неможливість суду виходу за межі заявлених позивачем позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), зокрема у випадку покладення останнім в розрахунки позовних вимог меншого показника.
Отже, оскільки станом на 15.11.2022 оплата Товару здійснена не була, суд апеляційної інстанції виходить з курсу продажу долару США до гривні, в межах 41,7653 грн.
В цьому випадку до застосування підлягає правило, передбачене п. 3.5 Договору 1, за яким у разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передача векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов п. 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу: С = А1/А2 х В, де С - вартість товару, що підлягає оплаті; В - вартість неоплаченого Товару, А1 - курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору, зокрема по наведеній вище видатковій накладній: 41,7653 грн / 26,895 грн Х 752 571,60 грн = 240 565,15 грн.
Таким чином, несплаченими є 240 565,15 грн (остаточна ціна товару) вартості товару за Договором 1 по Додатку № 2 (154 913,28 грн (орієнтовна вартість товару) + 92 267,69 грн (донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці)), тобто вартості несплаченого товару пропорційно курсу відповідної іноземної валюти (у цій справі - долари США) станом на 23.07.2025 за видатковою накладною № 4457 від 07.09.2021.
Щодо видаткової накладної № 2831 від 07.06.2021 на суму 23 431,50 грн, то судова колегія звертає увагу, що за п. 3.6 Договору 1 Товар, що був отриманий Покупцем в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
В матеріалах справи відсутній додаток до Договору 1 в частині поставки товару на суму 23 431,50 грн.
Тому, товар підлягав оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
За ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст.ст. 252, 253 ЦК України).
Колегією суддів встановлено, що визначення терміну «банківський день» у Договорі 1 не міститься.
Отже, зазначений у пункті 3.6 Договору 1 строк виконання зобов`язання з оплати - 10 банківських днів застосований у контексті вчинення дій платника з безготівкового переказу коштів на користь отримувача.
Положеннями Постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті" від 16.08.2006 № 320 було передбачено, що банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.
Таким чином, строк оплати товару мав бути здійснений до 22.06.2021 включно, тобто починаючи з 08.06.2021 (наступного дня після отримання товару та з урахуванням вихідних та святкових днів).
Станом на 22.06.2021 товар по Договору 1 відповідачем оплачений не був.
В свою чергу, з огляду на вказане у цій постанові вище, колегією суддів враховується часткова оплата 12.10.2022 накладної № 2831 внаслідок зарахування вимог за Договором про переведення боргу № 12/10/2022-ПБ від 12.10.2022 на суму 13 341,64 грн. Відтак, заборгованість по накладній складає 10 089,86 грн (23 431,50 грн - 13 341,64 грн).
Зважаючи на вказане, заборгованість по Договору 1 станом на 23.07.2025 становить 526 502,31 грн та складається:
1. 275 847,30 грн (донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці) по видатковим накладним: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021;
2. 240 565,15 грн (остаточна ціна товару, включаючи донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці) за видатковою накладною № 4457 від 07.09.2021;
3. 10 089,86 грн неоплачена сума товару за видатковою накладною № 2831.
Тим самим, висновки місцевого господарського суду про існування станом на 12.10.2022 заборгованості за Договором 1 в сумі 495 283,34 грн, у тому числі 219 436,04 грн по Додатку № 2 та 275 847,30 грн по Додатку № 3, з урахуванням при цьому ненаведення розрахунків, що стосуються курсової різниці при визначенні основної заборгованості за товар по Договору 1, є передчасними.
При цьому, в межах доводів апелянта щодо скасування оскаржуваного рішення у задоволеній частині судова колегія приймає до уваги визнані під час цього апеляційного розгляду обставини щодо поставки товару за видатковою накладною № 2831 та її часткової оплати, а тому враховує таке при здійснені перегляду оскаржуваного рішення в частині визначення суми основного боргу по Договору 1.
Відповідно, оскаржуване рішення у цій частині підлягає зміні.
Щодо Договору 2.
За п. 3.6 Договору 2 Товар, що був отриманий Покупцем в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
В матеріалах справи відсутній додаток до Договору 2 в частині поставки Товару на суму 151 965,42 грн.
Тому, товар підлягав оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2, 3.3 цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
За ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст.ст. 252, 253 ЦК України).
Колегією суддів встановлено, що визначення терміну «банківський день» у Договорі 2 не міститься.
Отже, зазначений у пункті 3.6 Договору 2 строк виконання зобов`язання з оплати - 10 банківських днів застосований у контексті вчинення дій платника з безготівкового переказу коштів на користь отримувача.
Положеннями Постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті" від 16.08.2006 № 320 було передбачено, що банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.
На виконання Договору 2 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на суму 151 965,42 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2833 від 07.06.2021.
Таким чином, строк оплати товару мав бути здійснений до 22.06.2021 включно, тобто починаючи з 08.06.2021 (наступного дня після отримання товару та з урахуванням вихідних та святкових днів).
В обумовлений Договором 2 строк відповідач вартість Товару не сплатив.
Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, заборгованість за Договором 2 по видатковій накладній № 2833 становить 151 965,42 грн.
Зазначені висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, є правильними.
Отже, загальна сума заборгованості по Договорам 1 та 2 становить - 678 467,73 грн. Однак не 647 248,76 грн, як помилково вказав суд першої інстанції.
Судовою колегією зазначається, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 216 ГК України (чинного станом на існування спірних правовідносин) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частинами першою, другою статті 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 231 ГК України законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій 2 цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
За сталою практикою господарських судів у частині шостій статті 232 ГК України йдеться про строк нарахування штрафних санкцій та можливість сторонам в укладеному договорі передбачити більш тривалий, ніж визначений цією нормою строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо). У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду 19 червня 2026 року в cправі № 910/22/24.
Пунктом 6.9. Договорів 1 та 2 сторони обумовили, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України не обмежуються строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафної санкції у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.
Згідно висновків суду першої інстанції, при перевірці наданих позивачем розрахунків пені встановлено, що вони виконані арифметично не вірно, відтак сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по Договорами 1 та 2, становить 615 403,89 грн.
Водночас, приймаючи наведені вище висновки щодо розміру основного боргу по договорам, перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, колегія суддів зазначає, що розрахунки пені є арифметично не вірними.
Здійснивши перерахунок пені за видатковими накладними: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021, колегія суддів дійшла висновку, що її сума складає - 224 740,56 грн.
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:
пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення
Період 1 (19/10/2021 - 12/10/2022)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
19.10.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 752 571,60 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 52 днів (прострочення) : 1005218 226,67 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 752 571,60 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004215 587,51 грн.
21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 752 571,60 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 10013354 844,94 грн.
03.06.2022 - 12.10.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 752 571,60 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 132 днів (прострочення) : 100132136 081,44 грн.
Всього штрафних санкцій за період:224 740,56 грн.
Здійснивши перерахунок пені за видатковою накладною № 4457, колегія суддів дійшла висновку, що її сума складає - 198 902,97 грн.
Розрахунок пені здійснюється за формулою:
пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення
Період 1 (16/11/2021 - 23/07/2025)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
16.11.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 24 днів (прострочення) : 100241 731,63 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100423 208,61 грн.
21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 10013311 289,57 грн.
03.06.2022 - 27.07.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 420 днів (прострочення) : 10042089 128,19 грн.
28.07.2023 - 14.09.2023 : 22,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 22,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100499 150,49 грн.
15.09.2023 - 26.10.2023 : 20,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 20,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100427 130,26 грн.
27.10.2023 - 14.12.2023 : 16,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100496 654,90 грн.
15.12.2023 - 31.12.2023 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100172 164,54 грн.
01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100749 396,38 грн.
15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100425 155,31 грн.
26.04.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100495 599,73 грн.
14.06.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 182 днів (прострочення) : 10018220 028,68 грн.
13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 19 днів (прострочення) : 100192 171,33 грн.
01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 23 днів (прострочення) : 100232 635,65 грн.
24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100425 169,43 грн.
07.03.2025 - 23.07.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 154 913,28 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 139 днів (прострочення) : 10013918 288,26 грн.
Всього штрафних санкцій за період:198 902,97 грн.
Здійснивши перерахунок пені за видатковою накладною № 2831, колегія суддів дійшла висновку, що її сума складає - 18 295,62 грн.
Розрахунок пені здійснюється за формулою:
пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення
Період 1 (23/06/2021 - 12/10/2022)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
23.06.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 10030289,13 грн.
23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 10049503,73 грн.
10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 10091993,96 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 10042485,74 грн.
21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 1001331 709,07 грн.
03.06.2022 - 12.10.2022 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 23 451,50 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 132 днів (прострочення) : 1001324 240,55 грн.
Всього штрафних санкцій за період:8 222,16 грн.
Період 2 (13/10/2022 - 23/07/2025)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
13.10.2022 - 27.07.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 288 днів (прострочення) : 1002883 980,66 грн.
28.07.2023 - 14.09.2023 : 22,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 22,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 10049595,99 грн.
15.09.2023 - 26.10.2023 : 20,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 20,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 10042464,41 грн.
27.10.2023 - 14.12.2023 : 16,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 10049433,45 грн.
15.12.2023 - 31.12.2023 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 10017140,98 грн.
01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 10074612,01 грн.
15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 10042335,78 грн.
26.04.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 10049364,72 грн.
14.06.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 182 днів (прострочення) : 1001821 304,51 грн.
13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 19 днів (прострочення) : 10019141,42 грн.
01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 23 днів (прострочення) : 10023171,67 грн.
24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 10042336,70 грн.
07.03.2025 - 23.07.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 10 089,86 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 139 днів (прострочення) : 1001391 191,16 грн.
Всього штрафних санкцій за період:10 073,46 грн.
При цьому, колегія суддів акцентує, що статтею 61 Конституції України передбачено заборону подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
При вирахуванні пені у 2-му періоді позивачем взято за основу дату - 13.06.2022, а базу нарахування 10 089,86 грн.
Однак, по 2-му періоду нарахування мало здійснюватись починаючи з 13.10.2022 (після часткової оплати товару).
Тому, оскільки позивачем здійснено подвійне нарахування пені за період з 21.06.2021 по 13.06.2022 та з 13.06.2022 по 12.10.2022 одночасно як на суму 23 431,50 грн так і на суму 10 089,86 грн, таке вказує на відсутність правових підстав для стягнення зазначеного подвійного нарахування пені на суми боргу за означені періоди.
Здійснивши перерахунок пені за видатковою накладною № 2833, колегія суддів дійшла висновку, що її сума складає - 204 997,86 грн.
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:
Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення
Період 1 (23/06/2021 - 23/07/2025)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
23.06.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 100301 873,55 грн.
23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100493 264,13 грн.
10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100916 440,84 грн.
10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100423 147,56 грн.
21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 10013311 074,74 грн.
03.06.2022 - 27.07.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 420 днів (прострочення) : 10042087 432,16 грн.
28.07.2023 - 14.09.2023 : 22,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 22,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100498 976,37 грн.
15.09.2023 - 26.10.2023 : 20,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 20,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100426 994,57 грн.
27.10.2023 - 14.12.2023 : 16,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100496 528,27 грн.
15.12.2023 - 31.12.2023 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100172 123,35 грн.
01.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 74 днів (прострочення) : 100749 217,57 грн.
15.03.2024 - 25.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 100425 057,21 грн.
26.04.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100495 493,18 грн.
14.06.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 182 днів (прострочення) : 10018219 647,55 грн.
13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 19 днів (прострочення) : 100192 130,01 грн.
01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 23 днів (прострочення) : 100232 585,49 грн.
24.01.2025 - 06.03.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100425 071,07 грн.
07.03.2025 - 23.07.2025 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 151 965,42 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 139 днів (прострочення) : 10013917 940,25 грн.
Всього штрафних санкцій за період:204 997,86 грн.
Отже, загальна сума пені по договором становить - 646 937,01 грн (224 740,56 грн +198 902,97 грн + 18 295,62 грн + 204 997,86 грн).
За вказаного, оскаржуване рішення в частині визначеної до стягнення пені в сумі 615 403,89 грн підлягає зміні.
Щодо доводів скаржника про застосування строку позовної давності.
Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).
Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.
Водночас, під час дії карантину та воєнного стану, законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року в справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, та цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" (дата набрання чинності - 04.09.2025) постановлено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключити.
Отже, у зв`язку із дією в Україні воєнного стану та у період дії пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України строки, визначені статтями 257-259 Цивільного кодексу України продовжувались з 17.03.2022 по 04.09.2025.
Таким чином, станом на момент (28.07.2025) звернення позивача до суду, в Україні діяв воєнний стан.
За пунктом 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Судовою колегією також враховуються правові висновки, викладені об`єднаною палатою Верховного Суду 19 червня 2026 року в cправі № 910/22/24, згідно яких аналіз змісту постанови Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 дає підстави виснувати, що у ній наявний висновок суду щодо застосування положень частини шостої статті 232 ГК України у взаємозв`язку з приписами пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України такого змісту: « 5.55. Верховний Суд, проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців».
Таким чином, з урахуванням всього вищезазначеного, а також того, що позивач 28.07.2025 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості не спливла, і відповідно позивач в межах строків позовної давності звернувся до господарського суду з позовом до відповідача за захистом своїх прав та інтересів.
З наведеного, судова колегія висновується про правильність висновків місцевого господарського суду в зазначених межах.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця включно, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Отже, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Визначаючи розмір заборгованості, зокрема, в частині інфляційних втрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Пунктом 6.8 Договорів передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати Товару чи невиконання зобов`язань, передбачених пунктами 3.2, 3.3 цього Договору, Покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки.
За п. 4 Додатків №№ 2 та 3 до договорів у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36%, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.
За висновками місцевого господарського суду, при перевірці наданих позивачем розрахунків 10% та 36% річних, а також втрат від інфляції встановлено, що вони виконані арифметично не вірно, відтак за розрахунками суду попередньої інстанції стягненню з відповідача на користь позивача по Договорам 1 та 2, підлягають: 10% річних - 189 516,60 грн, інфляційні нарахування - 352 266,86 грн та 36% річних - 458 633,23 грн.
Втім, приймаючи наведені вище висновки щодо розміру основного боргу по договорам, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 10% та 36% річних, а також втрат від інфляції, колегія суддів зазначає, що відповідні розрахунки є арифметично не вірними.
Здійснивши перерахунок 10% та 36% річних за видатковими накладними: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 по Договору 1, колегія суддів дійшла висновку, що їх розмір складає:
щодо 10% річних, передбачених в Договорі 1:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі.
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 19/10/2021 до 12/10/2022 752 571,60 x 10 % x 359 : 365 : 10035974 020,06 грн
стосовно 36% річних, зазначений в Додатку № 3:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі.
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 19/10/2021 до 12/10/2022 752 571,60 x 36 % x 359 : 365 : 100359266 472,20 грн.
Здійснивши перерахунок 10% та 36% річних за видатковою накладною № 4457 від 07.09.2021 по Договору 1, колегія суддів дійшла висновку, що їх розмір становить:
10% річних, зазначений в Договорі 1:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 16/11/2021 до 31/12/2023 154 913,28 x 10 % x 776 : 365 : 10077632 934,99 грн.
з 01/01/2024 до 31/12/2024 154 913,28 x 10 % x 366 : 366 : 10036615 491,33 грн.
з 01/01/2025 до 23/07/2025 154 913,28 x 10 % x 204 : 365 : 1002048 658,17 грн.
Всього 10% річних: 57 084,48 грн;
36% річних, передбачені в Додатку № 2:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 16/11/2021 до 31/12/2023 154 913,28 x 36 % x 776 : 365 : 100776118 565,96 грн.
з 01/01/2024 до 31/12/2024 154 913,28 x 36 % x 366 : 366 : 10036655 768,78 грн.
з 01/01/2025 до 23/07/2025 154 913,28 x 36 % x 204 : 365 : 10020431 169,40 грн.
Всього 36% річних: 205 504,14 грн.
Здійснивши перерахунок 10% річних за видатковою накладною № 2831 від 07.06.2021 по Договору 1, колегія суддів дійшла висновку, що їх розмір складає:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі.
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 23/06/2021 до 12/10/2022 23 451,50 x 10 % x 477 : 365 : 1004773 064,76 грн.
з 13/10/2022 до 31/12/2023 10 089,86 x 10 % x 445 : 365 : 1004451 230,13 грн.
з 01/01/2024 до 31/12/2024 10 089,86 x 10 % x 366 : 366 : 1003661 008,99 грн.
з 01/01/2025 до 23/07/2025 10 089,86 x 10 % x 204 : 365 : 100204563,93 грн.
Всього 10% річних: 5 867,80 грн.
Здійснивши перерахунок 10% річних за видатковою накладною № 2833 від 07.06.2021 по Договору 2, колегія суддів дійшла висновку, що їх розмір складає:
розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Z - відсоток річних, зазначений в договорі.
Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума
з 23/06/2021 до 31/12/2023 151 965,42 x 10 % x 922 : 365 : 10092238 386,88 грн.
з 01/01/2024 до 31/12/2024 151 965,42 x 10 % x 366 : 366 : 10036615 196,54 грн.
з 01/01/2025 до 23/07/2025 151 965,42 x 10 % x 204 : 365 : 1002048 493,41 грн.
Всього 10% річних: 62 076,83 грн.
Крім того, здійснивши перерахунок втрат від інфляції за видатковою накладною № 2831 від 07.06.2021 по Договору 1, колегія суддів дійшла висновку, що її сума становить:
розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення
Період 1 (з 23.06.2021 по 12.10.2022)
IIc (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) = 1.25996023
Інфляційне збільшення:
23 451,50 x 1.25996023 - 23 451,50 = 6 096,46 грн.
Період 2 (13.10.2022 по 23.07.2025)
IIc (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) = 1.29956173
Інфляційне збільшення:
10 089,86 x 1.29956173 - 10 089,86 = 3 022,54 грн.
Всього: 9 119,00 грн.
Здійснивши перерахунок втрат від інфляції за видатковою накладною № 2833 від 07.06.2021 по Договору 2, колегія суддів дійшла висновку, що її сума становить:
розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) = 1.63739610
Інфляційне збільшення:
151 965,42 x 1.63739610 - 151 965,42 = 96 862,17 грн.
Поряд із цим, щодо інфляційних втрат в сумі 176 969,01 грн (за видатковими накладними: № 4582 від 13.09.2021, № 4656 від 15.09.2021, № 4657 від 15.09.2021 по Договору 1), то судова колегія вказує, що відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).
Отже, гривня як національна валюта, вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua