Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №519/1005/25
Суддя: Якимів А. В.
Справа № 519/1005/25
Номер провадження 1-кп/504/426/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , цивільного позивача ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , представника цивільного відповідача ОСОБА_7 розглянувши в залі суду в с-щі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12024161200000634 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миропілля Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця НОМЕР_1 перебуває на посаді начальника контрольно-технічного пункту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової служби призваним по мобілізації та проходячи військову службу на посаді начальника контрольно - технічного пункту 9 дивізіону військової частини НОМЕР_2 , 16.12.2024, близько 05 години 10 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння - 2.11%, не маючи посвідчення водія та достатніх навиків керування легковими автомобілями, керував засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в темний час доби здійснював рух по сухому асфальтованому дорожньому покриттю автодороги M14 сполученням «Одеса - Новоазовськ», яка складалася з двох смуг для руху транспортних засобів у кожному напрямку, рухаючись в бік м. Миколаїв, за межами населеного пункту, зі швидкістю перед зіткненням 59-62км/год, яка перевищувала встановлену максимальну швидкість руху через блок - пост відповідно до дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» 5км/год, чим порушив вимоги п. 1.5, п. 2.3 б), д), п. 2.1 а), п. 2.9 а) та вимоги дорожнього знаку 3.29 «Правила дорожнього руху» України (далі Правила) (введені в дію 01.01.2002 постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001), водій ОСОБА_6 діючи в порушення вимог п.п. 12.2, 12.3 Правил, проявляючи злочину самовпевненість, а саме передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, наближаючись до місця перевірки документів, розташованого на 21 км вказаної автодороги, Одеського району Одеської області, був не уважним, перебуваючи під впливом алкоголю не врахував дорожню обстановку, з урахуванням дорожніх умов, не вибрав безпечну швидкість руху, як наслідок при виникненні перешкоди для руху, яку водій мав об`єктивну можливість виявити, а саме автомобіля «Honda Accord», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , 2003 року народження, який стояв на блок - посту, не переконався у безпеці свого руху, не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди, а павпаки, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, продовжив рух із обраною швидкістю, внаслідок чого, передньою часиною автомобіля «Ford Sierra» здійснив наїзд на задню частину автомобіля «Honda Accord». В результаті зазначеної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля «Ford Sierra» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів тіл правих клубової та сідничної кісток із розповсюдженням лінії перелому на вертлюжну западину, закритий перелом гілки лівої сідничної кістки без зміщення уламків, закритий вивих голівки правої стегнової кістки. Зазначені тілесні ушкодження на підставі п.п. 2.2.2. та 4.6 «Правил встановлення тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 року, належать до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
Допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 б), д), 2.1 а),2.9 а), 12.2, 12.3 та вимоги дорожнього знаку 3.29 «Правил дорожнього руху» України, знаходяться у прямому причино - наслідковому зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, за кваліфікаційними ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину, визнав повністю, не оспорював доказів, що зібрані стороною обвинувачення, а також фактичних обставин кримінального провадження які встановлені судом. Цивільний позов визнав. Обвинувачений надав наступні показання. Обвинувачений вказав, що він 16.12.2024 керував транспортним засобом «Ford», проїжджав пункт перевірки документів, і в`їхав у транспортний, що стояв попереду, швидкості не зменшував. Перед виїздом він разом із товаришем вживав алкогольні напої, обоє випили пляшку горілки та дві літри пива. Під час ДТП обвинувачений поламав свої ребра. Його товариш також із травмами був госпіталізований.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів сторони обвинувачення.
Сторонам було роз`яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості надані сторонами у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 -1 КК України, є доведеною повністю та кваліфікує його дії за вказаною нормою.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.286-1 КК України є нетяжким злочином, який характеризується необережною формою вини.
Наслідком вчиненого кримінального правопорушення є заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, перебування потерпілого тривалий час на лікуванні та довготривалій реабілітації. Також, наслідком вчинення кримінального правопорушення є пошкодження майна цивільного позивача ОСОБА_4 , а саме автомобіля «Honda Accord», що підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження. Також, суд враховує і велику концентрацію алкоголю в організмі обвинуваченого — 2.11%, що суттєво посилює суспільну небезпеку під час керування транспортним засобом.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та добровільне відшкодування збитку потерпілому, який вказав, що жодних претензій до обвинуваченого він не має.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_5 , за місцем служби характеризується позитивно.
Враховується також і досудова доповідь органу пробації, згідно якої орган пробації вказує на те, що ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є низьким, та середній рівень небезпеки для суспільства останнього, що свідчить про можливість його виправлення без позбавлення чи обмеження волі.
Суд враховує думку прокурора, який просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в середніх межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Також, при призначені покарання суд враховує думку потерпілого, якому було завдано тілесні ушкодження, який вказав, що жодних претензій до обвинуваченого не має, не наполягає на тому, щоб обвинувачений відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Таким чином, враховуючи вищевказане суд вважає, що ОСОБА_6 за вчинений ним злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, слід призначити покарання передбачене санкцією вказаної статті, тобто покарання у виді позбавлення волі у середніх межах.
Крім того, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, з огляду те, що останній допустив порушення правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Обвинувачений не довів, що його трудова діяльність пов`язана із керуванням транспортним засобом, на момент постановлення вироку, тому наявна необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами на три роки. При цьому, таке покарання, згідно санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України є обов`язковим.
Призначене судом покарання є адекватним заходом, щодо вчиненого кримінального правопорушення, яке виконає в т.ч. превентивну функцію з попередження аналогічних кримінальних правопорушень.
При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
Зважаючи на те, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем, раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем служби, позитивну досудову доповідь органу пробації, з огляду на безумовну пріоритетність оборони України від ворожої агресії, суд вважає за можливе застосувати дію ст. 58 КК України та замінити основне покарання у виді позбавлення волі покарання у виді службового обмеження, з відрахуванням із заробітку засудженого 20 відсотків його доходу на користь держави.
Щодо цивільного позову.
Цивільний позивач ОСОБА_4 , звернулася до суду із цивільним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд стягнути з НАСК “Оранта” суму страхового відшкодування, внаслідок заподіяння шкоди її майну 157500,00 гривень. Також, цивільний позивач просить стягнути із ОСОБА_6 103249,00 гривень матеріальної шкоди, 2500 гривень франшизи, 3000 гривень витрат понесених із перебуванням її транспортного засобу на спеціальному майданчику, 10000 витрат на правову допомогу, судовий збір та 30000,00 моральної шкоди.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, винуватцем котрої є обвинувачений ОСОБА_6 було пошкоджено майно цивільного позивача, а саме належний їй транспортний засіб - «Honda Accord». Відповідальність ОСОБА_6 застрахована, згідно полісу ОСЦПВНТЗ № 219244558. Страхова сума, згідно полісу, за заподіяння шкоди майну становить 160000,00 гривень. Згідно висновку експерта № 24-29-25833 ринкова вартість автомобіля «Honda Accord» становить 395433,00 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 565301,71 грн. Розмір матеріальних збитків, що завдані цивільному позивачу становить 395433,00 грн. Разом з тим, у цивільного позивача наявна можливість відновити належний їй транспортний засіб за нижчою вартістю — 233000,00 грн., що підтверджується відповідною калькуляцією, яка надана ФОП ОСОБА_10 .
При цьому, згідно висновку експерта № 1799-34-26 додаткової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.07.2026 року, вартість автомобіля «Honda Accord» в пошкодженому стані становить 137684 гривні.
Також, внаслідок ДТП цивільному позивачу завдано шкоду, що пов`язана з необхідністю відшкодування витрат на зберігання її автомобіля на спецмайданчику, на час проведення слідчих дій, та моральну шкоду пов`язану із знищенням її майна.
ОСОБА_6 цивільний позов визнав, проте вказав, що не може одразу здійснити усі виплати цивільному позивачу.
Від цивільного відповідача НАСК “Оранта” відзиву на цивільний позов не надходило. В судовому засіданні представник НАСК “Оранта” цивільний позов в частині вимог до компанії визнала повністю.
Судом встановлено, що 16.12.2024 року за участі транспортного засобу «Honda Accord» відбулася ДТП, винуватцем котрої є ОСОБА_6 , відповідальність котрого була застрахована згідно полісу ОСЦПВНТЗ № 219244558. Страхова сума — 160000,00 гривень за щкоду завдану майну потерпілого.
Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб цивільного позивача, автомобіль марки «Honda Accord».
Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 24-29-25833 ринкова вартість автомобіля «Honda Accord» становить 395433,00 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 565301,71 грн. Розмір матеріальних збитків, що завдані цивільному позивачу становить 395433,00 грн. Таким чином. Відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищує його ринкову вартість.
Згідно висновку № 1799-34-26 додаткової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.07.2026 року, вартість автомобіля «Honda Accord» в пошкодженому стані становить 137684 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Згідно ст. 28 Закону транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Зважаючи на те, що ринкова вартість автомобіля «Honda Accord» становить 395433,00 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 565301,71 грн., тобто є більшою, вказаний транспортний засіб є знищеним.
Як унормовано в ч. 2 ст. 28 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
З цих підстав, суд визначає величину старохової виплат, як різницю між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 395433,00 грн. - 137684 грн. = 257749,00 грн., що перевищує ліміт відповідальності страховика — 160000,00 гривень, а тому відповідна різниця та франшиза 2500,00 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого. Таким чином, позовні вимоги до страховика, а також до обвинуваченого про відшкодування різниці між страховою виплатою та відповідним розміром матеріальної шкоди та франшизи 2500,00 грн. слід задовольнити.
Вимоги, цивільного позивача, щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтовані тим, що така полягає в душевних стражданнях у зв?язку з противоправною поведінкою по відношенню до неї, хвилюванням за своє майно, судовою тяганиною у пошуках захисту свого порушеного права, що призвело до тривалої депресії: душевних страждань та стресу, які вона відчуває та продовжує відчувати до цього часу. Погіршився її загальний стан здоров?я та сон, адже вище зазначені обставини продовжуються протягом тривалого часу. В результаті пригоди її чоловік з яким вона спільно проживає у цивільному шлюбі ОСОБА_8 , який на момент ДТП керував її автомобілем, отримав тілесні ушкодження. Вказана обставина значно вплинула на психоемоційний стан всієї родини, змусивши хвилюватись та відчувати постійну тривогу за стан здоров?я свого чоловіка. Більш того, у зв?язку із спричинення чоловіку тілесних ушкоджень в результаті ДТП, останній змушений був відвідувати лікарні, проходити медичні обстеження та амбулаторне лікування. В результаті пригоди належний їй на праві власності автомобіль марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_6 був пошкоджений. Після пригоди автомобіль був визнаний речовим доказом, в зв?язку з чим на протязі більш 6 місяців вона не могла його відремонтувати та не має можливості користуватись належним майном.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Цивільний позивач ОСОБА_4 визначила розмір моральної шкоди у сумі 30000,00 гривень, проте не надала суду жодних доказів погіршення її стану здоров`я, стресу та депресії, що мали місце внаслідок протиправних дій обвинуваченого. Суду не надано жодного доказу заподіяння члену сім`ї будь- яких фізичних страждань, а так само і доказів родинних відносин з таким членом сім`ї. При цьому сам ОСОБА_8 до суду з позовом не звертався. Разом з тим, судом безсумнівно встановлено, що діями обвинуваченого було пошкоджено транспортний засіб ОСОБА_4 , який остання не могла тривалий час використовувати у своїх потребах, а тому остання очевидно понесла відповідні моральні страждання. Суд враховує, що транспортний засіб був повернутий ОСОБА_4 14.01.2025, тобто через місяць після ДТП, а в судовому засіданні остання вказала, що такий нею ремонтувався. Щодо покликання цивільного позивача про судову тяганину, як підставу виникнення моральних страждань то відповідальність за таку тяганину, якщо вона мала місце через неправомірні дії судових та правоохоронних органів не може покладатися на обвинуваченого. Більше того, саме цивільний позивач неодноразово звертався до суду з клопотаннями, що зумовлювало відкладення судового розгляду, призначення додаткових експертиз повернення до попередніх стадій провадження. Таким чином, з урахуванням критеріїв розумності, добросовісності та справедливості, завдану моральну шкоду цивільному позивачу, суд оцінює у 15000,00 гривень, які слід стягнути з обвинуваченого.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_6 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
На підтвердження понесення процесуальних витрат представник цивільного позивача ОСОБА_5 надала суду: витяг з договору 19.01.2026 року № 01/26/01 (ціна договору, порядок розрахунків не визначено), ордер на надання правової допомоги до договору № 01/26 від 19.01.2026, договір про надання правничої допомоги від 23.06.2025, додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 23.06.2025, акт наданих послуг до договору № 20/25 т 20/26 від 19.09.2026. При цьому, розмір правової допомоги визначений — 22600,00 гривень.
Суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 20 липня 2021 року у справі N 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.
Так, ОСОБА_5 представляла ОСОБА_4 , на підтвердження повноважень надала витяг з договору від 19.01.2026 року № 01/26/01 (ціна договору, порядок розрахунків не визначено), ордер на надання правової допомоги до договору № 01/26 від 19.01.2026.
Отже, ОСОБА_5 брала участь в судових засіданнях в межах договору № 01/26 від 19.01.2026. Разом з тим, інших документів на представництво інтересів суду не надавала.
До заяви, про розподіл процесуальних витрат, з якою ОСОБА_5 звернулась до суду 22.09.2026 року, долучено акт виконаних робіт до договорів 20/25 та 20/26, договір про надання правничої допомоги № 20/25 від 23.06.2025 року та додаткову угоду до цього договору.
У акті виконаних робіт до договорів 20/25 та 20/26 вказано, що ОСОБА_5 надавала правову допомогу ОСОБА_4 на підставі договору № 20/25 від 23.06.2025, та 20/26, який суду не надано взагалі.
Таким чином, суд висновує, що ОСОБА_5 здійснювала представництво інтересів ОСОБА_4 на підставі саме договору № 01/26 від 19.01.2026, на підставі якого видано відповідний ордер, проте акту виконаних робіт, щодо участі в судових засіданнях, на підставі цього договору суду не подала, а тому підстави для стягнення витрат на правову допомогу за участь у судових засіданнях на підставі договору № 20/25 від 23.06.2025 у сумі 5600,00 гривень відсутні. Також є необґрунтованими витрати на додаткове ознайомлення з матеріалами додаткової експертизи в приміщенні суду - 1500, оскільки таке ознайомлення відбулось також на підставі договору № 01/26 від 19.01.2026.
Разом з тим, витрати пов`язані із консультуванням та підготовкою процесуальних документів — 15500 гривень, судовий збір 1211,2 гривень є належно підтвердженими, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого.
Також, не підлягають задоволенню вимоги, щодо покладення обов`язку на обвинуваченого здійснити фінансування витрат за зберігання автомобіля на арештмайданчику, оскільки витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що унормовано ст. 123 КПК України.
Арешт майна – автомобілів «Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіля «Honda Accord», р/н НОМЕР_4 слід скасувати, а вказане майно повернути володілицям, у відповідності до ст. 100 КПК України.
Клопотань про застосування запобіжних заходів не надходило.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.
Згідно ст.58 КК України замінити основне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2 (два) роки службового обмеження для військовослужбовців з відрахуваннями 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА», місцезнаходження 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7 Д, ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 100249,00 гривень матеріальної шкоди, 15000,00 гривень моральної шкоди, а у усього 115249 (сто п`ятнадцять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави 47837 (сорок сім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 03 (три) копійки процесуальних витрат сторони обвинувачення справі за проведення судових експертиз.
Стягнути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 16711 (шістнадцять тисяч сімсот одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок процесуальних витрат.
Арешт майна, автомобілів «Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіля «Honda Accord», р/н НОМЕР_4 , який накладений ухвалою слідчого судді Південного міського суду Одеської області від 19.12.2024 р. Справа № 519/1949/24- скасувати.
Речові докази, зокрема транспортний засіб Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_3 , - повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; автомобіль «Honda Accord», р/н НОМЕР_4 — повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua