Суд: Березівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №511/2854/26
Суддя: Панчишин А. Ю.
Березівський районний суд Одеської області
12.11.2026
Справа № 511/2854/26
Провадження № 2/494/1632/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.11.2026 року Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі – Коваль К.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Березівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 січня 2026 між Товариством та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту ( cretitkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1648-3908.
Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору.
Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
ОСОБА_1 надано наступний одноразовий ідентифікатор А3487 для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13100 грн., строк кредитування 365 днів, знижена % ставка 0,90 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день.
Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Товариства, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору становлять 40321,80 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 13100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 18051,80 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 6550 грн., заборгованість по комісії – 2620 грн.
Відповідач не повернув в повному обсязі кредит Товариству, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
У судове засідання представник позивача не з`явився, до матеріалів справи додав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи в розумінні вимог п.4.ч. 8 ст. 128 ЦПК, що вбачається з конверту, яким була скерована судова повістка.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
На сторінці 23 сканованого пакета документів наданих позивачем вказано ідентифікатор НОМЕР_1 щодо договору, а на сторінці 116 — А2357 щодо ознайомлення з паспортом. Різні коди самі собою не є суперечністю: пункт 3.8 договору передбачає окреме підписання паспорта та оферти. Водночас надруковане позначення коду не відтворює самостійно дані його направлення, отримання й приєднання до конкретного електронного документа. Потрібні первинні електронні відомості відповідної сесії, часу акцепту, каналу доставки та редакції документів.
Пункт 4.10 договору встановлює строк кредитування 365 календарних днів та дату повернення 11 січня 2027 року. Пункт 5.1 відсилає до останніх п`яти платіжних періодів. Додаток 2 на сторінці 44 передбачає перше планове повернення тіла 12 вересня 2026 року — 1 012,80 грн; наступні частини становлять 1 981,07 грн, 2 624,75 грн, З 266,10 грн і 4 215,28 грн. їх сума дорівнює 13 100,00 грн. Тому станом на 2 червня та 27 липня 2026 року плановий строк повернення жодної частини тіла за цим графіком не настав.
На сторінці 124 є вимога від 5 червня 2026 року про сплату 40 321,80 грн протягом 30 днів саме від отримання. Список № 21182-04-146 форми 103 на сторінці 125 має поштовий відбиток 10 червня 2026 року та містить у рядку 7 дані відповідача і відправлення К067192838085. Це є доказом оформлення/відправлення кореспонденції, але не встановлює дати її вручення. Повідомлення про вручення, дані доставки або повернення конкретного листа у цьому пакеті не наведені. Твердження «вимогу проігноровано» не замінює цих доказів. Станом на дату самого розрахунку — 2 червня 2026 року, вимога від 5 червня ще не існувала. Позивач мав окремо довести, що до звернення 27 липня вимога була вручена і спливли 30 днів для виконання. Лише сплив часу від дати відправлення цього не підтверджує. Якщо позивач надасть дані про інший законно погоджений спосіб вручення, їх також необхідно дослідити; відповідач не стверджує, що отримання можливе виключно на папері.
Розрахунок на сторінках 119-123 використовує 0,90 % на день з 12 січня до 12 лютого включно — 32 дні по 117,90 грн, разом 3772,80 грн. Із 13 лютого до 1 червня включно — 109 днів по 131,00 грн за ставкою 1 %, разом 14 279,00 грн. Сума 3772,80 + 14 279,00 дорівнює заявленим 18 051,80 грн. 2 червня окремі проценти не нараховані. Отже, арифметика відтворюєтьєя; заперечення стосуютьєя правомірності складових і строку їх сплати, а не вигаданої арифметичної помилки.
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачає; «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Період спірних 6 550,00 грн повністю припадає на дію воєнного стану. Пункт 18 не ставить звільнення від статті 625 у залежність від укладення договору до 24 лютого 2022 року або до 23 січня 2024 року. Він поширюється на кредит іншого кредитодавця, а не лише банку, та на відповідальність за статтею 625 незалежно від того, встановлено 3 % річних чи інший договірний розмір. Матеріали не свідчать про підстави незастосування цієї норми до відповідача.
Таким чином, 6 550,00 грн підлягають виключенню в повному обсязі. Для цієї частини вимог не потрібне доведення форс-мажору, втрати доходу чи статусу військовослужбовця; звільнення безпосередньо встановлено законом. Натомість ця пільга не списує тіло і звичайні проценти за правомірне користування кредитом. Саме це розмежування забезпечує точність контррозрахунку та не дозволяє підміняти звільнення від відповідальності вигаданим звільненням від будь-яких платежів.
Стаття 8 Закону № 1734-УІІІ включає комісії до загальних витрат за кредитом. Це не означає, що кожна комісія заборонена, і водночас не звільняє кредитодавця від обов`язку пояснити економічну сутність платежу та довести погодження. Пункт 4.3 називає проценти і комісію двома складовими плати за надання та користування. Проте окремої послуги за 20 % детально не визначає. Слід установити, за що саме стягується 2 620,00 грн, чи не дублює платіж власний обов`язок кредитодавця та чи не включає дії, що мають надаватися безоплатно.
Враховуючи наведене представник відповідача просить відмовити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення 40 321,80 грн у повному обсязі з викладених у відзиві підстав.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Встановлено, що 12 січня 2026 року між Товариством та ОСОБА_1 допомогою Веб-сайту (cretitkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1561-8060.
Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору.
Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
ОСОБА_1 надано наступний одноразовий ідентифікатор А3487 для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13100 грн., строк кредитування 365 днів, знижена % ставка 0,90 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту 20 % від суми кредиту.
Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, адресу місця проживання, електронну адресу, номер платіжної картки), які могли бути внесені до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця лише особою, яка ними володіє, а ідентифікацію позичальника здійснено через Систему BankID НБУ. Кредитні кошти перераховано саме на платіжну картку, реквізити якої зазначені в Договорі як особистий електронний платіжний засіб позичальника. Доказів того, що зазначена платіжна картка відповідачу не належить, або того, що його персональні дані були використані іншою особою без його волі, зокрема звернень до правоохоронних органів чи до кредитодавця з цього приводу, відповідачем не надано.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно - телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. Також у постанові від 01.07.2024 у справі № 638/161/22 ВС погодився з тим, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що грошові кошти за спірним договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перераховувалися на платіжну картку позивача, відкриту АТ КБ «ПриватБанк». КЦС ВС погодився із тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Посилання представника відповідача на відсутність кваліфікованого електронного підпису на роздруківці договору не спростовує факту його укладення, оскільки з боку позичальника договір підписано одноразовим ідентифікатором, а волевиявлення кредитодавця підтверджується фактичним наданням кредиту.
Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач обрав бажану суму кредиту, строк кредитування, самостійно вніс номер банківської картки та підтвердив, що ознайомлений з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), які також підписав одноразовим ідентифікатором. Отже, доводи представника відповідача не заслуговують на увагу та спростовуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Товариства, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Водночас ОСОБА_2 не надано виписки з особового рахунку на спростування обставин отримання чи не отримання 12.01.2026 кредиту в сумі 13100 грн, при тому, що останній має безпосередній доступ до свого рахунку і не позбавлений можливості надати таку виписку для спростування розрахунку позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність обставини перерахування кредитних коштів відповідно до умов договору від 12.01.2026, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.02.2023 у справі № 757/22453/20 (провадження № 61-11009св22).
Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.
Пунктом 4.1 договору між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 12.01.2026 встановлено розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 13100 грн, дата надання/видачі кредиту 12.01.2026.
Згідно з п. 4.10 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику, 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 11.01.2027.
Пунктами 4.3, 4.6 визначено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
Згідно п.10.2 договору знижена процентна ставка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
За таких обставин, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_3 про відкриття кредитної лінії від 12.01.2026 №1648-3908.
За розрахунком заборгованості, наданого ТОВ "Укр кредит фінанс" за кредитним договором №1648-3908, заборгованість ОСОБА_1 становить 40321,80 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 13100,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 18051,80 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 6550 грн., заборгованість по комісії – 2620 грн.
За змістом наведеного розрахунку з 12.01.2026 по 12.02.2026 нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою 0,90 %, з 13.02.226 по 01.06.2026 застосовано стандартну процентну ставку 1,00 % що відповідає умовам укладеного кредитного договору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
Комісія за надання кредиту передбачена умовами кредитного договору (п.4.7. договору), який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.
Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено нарахування комісії за надання позики, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту.
Щодо вимог про стягнення процентів в порядку ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Умовами кредитного договору встановлено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500% (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п.8.2 договору).
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Нарахування позивачем процентів в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 6550,00 грн., суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Щодо доводів відповідача щодо відсутності доказів отримання ним вимоги про дострокове погашення договору суд зазначає наступне.
За правилами частини четвертої статті 16 Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 638/13683/15-ц, зокрема, зазначено про те, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
При цьому суд ураховує, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила аналогічне за змістом регулювання, наведене у частині четвертій статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».
До позовної заяви позивач додав докази направлення відповідачу досудової вимоги щодо виконання зобов`язання про дострокове погашення кредиту, зокрема, зі списку рекомендованих листів вбачається направлення на адресу відповідача рекомендованого листа з повідомленням, що спростовує доводи останнього про невиконання позивачем обов`язку щодо направлення досудової вимоги.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 33771,80 грн заборгованості за договором № 1648-3908 від 12 січня 2026 року, з яких: 13100,00 грн – прострочена заборгованості за кредитом, 18051,80 грн. – прострочена заборгованості за нарахованими процентами, 2620 заборгованість по комісії.
Крім того, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі пропорційному до розміру задоволених вимог 33771,80 х 2662.40/40321,80 = 2229,91 грн.
Керуючись ст.ст 12, 81, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд 26 офіс 407 із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 заборгованість в розмірі 33771 (тридцять три тисячі сімсот сімдесят одну) гривню 80 копійок та судовий збір у розмірі 2229 гривень 91 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Панчишин А.Ю.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua