Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №576/2030/26
Суддя: Сапон О. В.
Справа № 576/2030/26
Провадження № 2/576/1027/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Український Платіжний Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Фінансова Компанія «Український Платіжний Центр» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1609324121851 від 03.04.2026 р. у розмірі 19696,50 грн. та 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.04.2026 р. між ТОВ «ФК «Український Платіжний Центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № № 1609324121851. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно ст. ст. 6,7,12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у сумі 5000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності. Згідно умов кредитного договору: строк кредиту - 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту у розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту - 25% від суми наданого кредиту. Відповідач, скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка станом на дату підготовки позовної заяви складає 19696,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4696,50 грн. - заборгованість за процентами, 10000,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки. Проценти нараховувались з 03.04.2026 р. по 27.07.2026 р. включно.
07.09.2026 року ухвалою судді відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 09.09.2026 р. отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відзив на позов не подала.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 03.04.2026 р. між ТОВ ФК «Український Платіжний Центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 1609324121851, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5000,00 грн. на строк 360 днів, стандартна процентна ставка 0,93 % на день, комісія за надання кредиту становить 25 % від суми наданого кредиту (а.с. 7-19).
Вказаний договір було підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором D3372.
При цьому, суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який кредитор мав перерахувати кошти - НОМЕР_1 (розділ 11 договору: реквізити та підписи сторін).
Сторонами погоджено графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у кредит № 1609324121851 від 03.04.2026 р., який також підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором D3372 (а.с. 20).
До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з врахуванням побажань споживача (сума кредиту - 5000,00 грн., строк кредиту), інформація стосовно орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Р7658 (а.с. 22-24).
В матеріалах справи міститься анкета-заява на отримання кредиту відповідача ОСОБА_1 із зазначенням ідентифікаційних даних позичальника, номера телефону, адреса електронної пошти (а.с. 29).
Згідно довідки про направлення одноразового ідентифікатора (SMS-коду) для підписання договору, відповідачу 03.04.2026 р. о 10:41:32 год. на номер телефону НОМЕР_2 для підписання кредитного договору було направлено одноразовий ідентифікатор D3372 (а.с. 27).
Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації та виписки по рахунку вбачається, що на ім`я - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 5000,00 грн. за період з 03.04.2026 по 03.05.2026 р.
Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, в зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість у сумі 21644, 00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5394,00 грн. - заборгованість за відсотками, 10000,00 грн. - заборгованість за пенею, 1250,00 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 33-34).
Із зазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем 17.04.2026 р. частково сплачено заборгованість у сумі 1947,50 грн., а саме: 697,50 грн. - відсотків, 1250,00 грн. - комісії за видачу кредиту.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено статей 549, 611 Цивільного кодексу України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
А відповідно до приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останній. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісний кредитор виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначені договором строки не виконала.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. основного боргу та 4696,50 грн. відсотків є обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.
Так, Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Враховуючи те, що заборгованість за неустойкою у відповідача за кредитним договором № 1609324121851 від 03.04.2026 р. виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 10000,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позову слід відмовити.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 9696,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4696,50 грн.- заборгованість за відсотками.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 49,23% (9696,50х100:19696,50=49,23), то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1310,70 грн. (2662,40х49,23:100=1310,70) судових витрат по оплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Український Платіжний Центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Український Платіжний Центр», розташованого по вул. Верхній Вал, буд. 4-В, під`їзд 1, поверх 2 у м. Києві, код ЄДРПОУ 39898755, заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 9696,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Український Платіжний Центр» 1310,70 грн. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон
Оригінал: reyestr.court.gov.ua