Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №607/9039/26
Суддя: Стельмащук П. Я.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.11.2026 Справа №607/9039/26 Провадження №2/607/4792/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Яворського Андрія Васильовича до ОСОБА_2 , Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно,
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 адвокат Яворський А.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи господарств – колгоспний двір, який складався із чотирьох членів.
Станом на 01.01.1984 у будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , голова двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , зять, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , внук, 1965 р.н.; ОСОБА_1 , внук, 1967 р.н.
Як слідує із військового квитка серії НОМЕР_1 від 16.05.1986, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній 03.06.1988 Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області взятий на облік. 26.03.1991 ОСОБА_1 був знятий з обліку Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області. 23.04.1991 останній знову був взятий на облік Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області. Саме крайня дата є датою реєстрації місця проживання позивача. При цьому, не зважаючи на такі реєстраційні дії, позивач весь час проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Станом на 01.01.1996 у будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , голова двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , зять, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , внук, 1967 р.н.
Із сукупності зазначених вище обставин вбачається, що жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок (дублікат) виданим 24.02.1989 на підставі рішення виконкому Великоглибочецької селищної Ради народних депутатів №3 від 27.01.1989 «Про оформлення права власності на житлові будинки АДРЕСА_2 » належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_3 , а членами були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 до 15.04.1991 не втратив статус члена цього двору, так як не зважаючи на записи про зняття та постановку реєстрації місця проживання, він весь час проживав у цьому домоволодінні.
Право власності в ОСОБА_1 на 1/4 частки від цілого жилого будинку виникло, як у члена колгоспного двору на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, однак погосподарські книги за 1985 - 1995 роки не збереглися.
З метою реєстрації права власності на 1/4 частки від цілого жилого будинку позивач звертався із заявою про державну реєстрацію до державного реєстратор. Проте, у вчиненні реєстраційних дій йому було відмовлено, з підстав відсутності документа, що підтверджує набуття права власності заявника, оскільки в поданому рішенні суду зазначається інша особа замість одного зі співвласників. Зважаючи на те, що позивач позбавлений можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 21.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 28.07.2026 за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача Білецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області.
Ухвалою суду від 22.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 12.11.2026 не з`явився. Представник позивача Яворський А.В. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 12.11.2026 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Представник відповідача Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання 12.11.2026 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника, щодо задоволення позову не заперечив.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.
Згідно із свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 24.02.1989 (дублікат виданий 10.11.2023 Білецькою сільською радою), виданим на підставі рішення виконкому Великоглибочецької селищної Ради народних депутатів №3 від 27.01.1989 «Про оформлення права власності на житлові будинки смт. В. Глибочок», цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , дійсно належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_3 на праві особистої власності.
Станом на 01.01.1984 у будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , голова двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , зять, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , внук, 1965 р.н.; ОСОБА_1 , внук, 1967 р.н. (довідка №462 видана 09.10.2024 Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).
Відповідного до військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 16.05.1986 ОСОБА_1 , останній 03.06.1988 взятий на облік Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, 26.03.1991 знятий з обліку Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, 23.04.1991 взятий на облік Великоглибочецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.
Відповідно до довідки про склад сім`ї №1959 від 21.11.2008 в АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: ОСОБА_3 (заявник), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_1 (внук).
Згідно з витягом з реєстру Білецької сільської територіальної громади №2026/005968605 від 15.04.2026, ОСОБА_1 23.04.1991 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Станом на 01.01.1996 у будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , голова двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , зять, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , внук, 1967 р.н. (довідка №461 видана 09.10.2024 Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).
Відповідно до довідки виданої Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області №23 від 12.01.2024 будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 за наявними даними сільської ради рахується за померлою ОСОБА_3 . Двір за вищевказаною адресою рахувався як колгоспний. Відомості щодо реєстрації осіб у будинковолодінні станом на 01.07.1990 і 15.04.1991 у Велиглибочецькому старостинському окрузі Білецької сільської ради відсутні, оскільки погосподарських книг з 1985 по 1995 роки немає.
01.06.2023 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 . Загальна площа 68,80 кв.м, житлова площа 45,40 кв.м. Рік побудови 1972.
Згідно з інформаційною довідкою №334 виданою 09.04.2026 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Великоглибочецькою селищною радою 24.02.1989 на підставі рішення виконкому №3 від 27.01.1989 та записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим №284.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.10.2024 у справі №607/8965/24, визнано право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , кожного, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення набрало законної сили 19.11.2024.
09.12.2024 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.10.2024 у справі №607/8965/24, зареєстровано право власності на частки житлового будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (1/4 частки) та ОСОБА_1 (1/4 частки) (витяги з Державного реєстру речових прав №407709795, №407709829 від 12.12.2024).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.06.2025 у справі №607/3867/25 за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/16 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за ОСОБА_1 визнано право власності на 3/16 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення набрало законної сили 08.07.2025.
06.11.2025 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.10.2025 у справі №607/3867/25, зареєстровано право власності на частки житлового будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (1/16 частки) та ОСОБА_1 (3/16 частки) (витяги з Державного реєстру речових прав №451765364, №451765489 від 12.11.2025).
ОСОБА_2 на підставі довіреності посвідченої 09.10.2025 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г.М. за номером в реєстрі 2093, звернувся в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на частку житлового будинку по АДРЕСА_2 . Із заявою подано довідку №462 видана 09.10.2024 Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).
Рішенням державного реєстратора Мартиняк А.В. № 80843501 від 15.09.2025, заяву від 11.09.2025 за реєстраційним номером 68833707 залишено без руху у зв`язку із ненаданням заявником документа, що підтверджує набуття ним права власності. В поданому рішенні суду зазначається інша особа замість одного зі співвласників.
Рішенням державного реєстратора Мартиняк А.В. № 82719473 від 02.01.2026, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із не усуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 – 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір – це сімейно–трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст.126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.
Як встановлено вище членами колгоспного двору по АДРЕСА_2 було четверо осіб. Станом на 01.01.1984 у будинку були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_3 , зять ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , внук ОСОБА_2 , внук ОСОБА_1 .
У період з 26.03.1991 по 23.04.1991 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною вище адресою.
23.04.1991 ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Станом на 01.01.1996 за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: голова двору ОСОБА_3 , зять ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , внук ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не мав зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_2 лише близько місяця (26.03.1991 по 23.04.1991) він не може вважатися таким, що втратив право на частку в майні двору, оскільки діючий на той час закон передбачає відсутність участі у веденні спільного господарства двору не менше трьох років підряд.
Тому суд вважає, що ОСОБА_1 належить 1/4 частина житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 як члену колгоспного двору.
Однак, зареєструвати право власності на належну йому, як члену колгоспного двору, частку у праві власності на спірний житловий будинок у державного реєстратора позивач не може, у зв`язку із відсутністю документа про набуття ним права власності на майно.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 557/1209/16-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
У п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30.12.2004) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Згідно з п. 84 постанови документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.09.1992.
Також відповідно до п. 42 вказаного вище Порядку документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.
Системний аналіз зазначених вище положень свідчить про те, що до 05.08.1992 законодавець не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов`язувало виникнення права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами з державною реєстрацією такого права. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняття в експлуатацію об`єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.
Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Технічний паспорт на житловий будинок, засвідчує, що останній побудований у 1987 році, а відтак відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.
Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на 1/4 частку будинку, яка належить йому як члену колгоспного двору.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх прав співвласника, ці права підлягають судовому захисту шляхом визнання за позивачем права власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 68,8 кв.м, житловою площею 45,4 кв.м, а відтак позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_2 , загальною площею 68,80 кв.м, житловою площею 45,40 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання – АДРЕСА_2 .
Відповідач: Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 14029160, місцезнаходження – вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область.
Рішення складено та підписано 12.11.2026.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua