Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №450/6320/25
Суддя: Мельничук І. І.
Справа № 450/6320/25
Провадження № 2/450/1003/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
при секретарі Дикій О. Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цімура Яромир Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в :
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цімура Яромир Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому позивачка просить визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку площею 0,1041 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:0830; визнати за ОСОБА_1 право власності на частки земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:0830; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову покликається на те, що сторони перебувають у шлюбі з 30.12.1996 року, від якого мають двох дітей. Зазначає, що під час шлюбу за зверненням відповідача на його ім`я було безоплатно передано земельну ділянку площею 0,1041 га, на якій подружжя згодом спільними зусиллями та за рахунок сімейних коштів збудувало житловий будинок, у якому проживала вся сім`я. Вказує, що, попри її участь у фінансуванні та організації будівництва, право власності на будинок було оформлено на матір відповідача, яка згодом подарувала його останньому, про що позивачці стало відомо лише у серпні 2025 року. Вважає, що спірний будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а земельна ділянка набула такого правового режиму внаслідок її безоплатної передачі відповідачу в період із 08.02.2011 року до 12.06.2012 року, коли це прямо передбачалося частиною п`ятою статті 61 СК України. У зв`язку з наведеним просить визнати житловий будинок та земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя і визнати за нею право власності на частки кожного з цих об`єктів. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.
20.04.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Сидорак Н. Б. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги в частині визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та його поділу не визнає. Зазначає, що спірний будинок був збудований його батьками у 1996 році на належній матері відповідача земельній ділянці, а згодом, після юридичного виокремлення об`єктів нерухомості, 17.12.2012 року подарований йому за нотаріально посвідченим договором. Вважає будинок своєю особистою приватною власністю, набутим на підставі договору дарування, та заперечує твердження позивачки про її участь у його будівництві й фінансуванні, посилаючись на відсутність належних доказів такого внеску. Водночас позовні вимоги щодо визнання земельної ділянки площею 0,1041 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:0830, спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачкою права власності на її частки визнає, оскільки земельну ділянку було безоплатно передано йому у власність 18.11.2011 року, тобто в період дії частини п`ятої статті 61 СК України, яка відносила таке майно до спільної сумісної власності подружжя.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.10.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цімури Яромира Володимировича про відмову від частини позовних вимог та закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цімура Яромир Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задоволено, прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від частини позовних вимог; закрито провадження у цивільній справі № 450/6320/26 (провадження № 2/450/1003/26) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цімура Яромир Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в частині позовних вимог щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., роз`яснено сторонам, що у зв`язку з закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору; зобов`язано повернути позивачу 50 відсотків судового збору, тобто 7 570,00 гривень.
Учасники справи у підготовче судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого судового засідання, разом з тим, від представника позивача адвоката Цімури Я. В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив задоволити, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій також зазначив, що позов в частині вимог щодо земельної ділянки визнає у повному обсязі, просить задоволити.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, із актового запису про шлюб із веб-порталу електронних послуг «ДІЯ» № 24, складеного Виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 13.12.1996 року, про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 30.12.1996 року.
На підставі заяви (повторної на основі поданої заяви у 1993 р.) від 12.12.2006 року, ОСОБА_2 - голові Сокільницької сільської ради п. Крисі М. І., відповідачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 840133 10.04.2012 року, яким ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Сокільницької сілсьької ради 17 сесії 6 скликання № 212 від 18.11.2011 року, було виділено земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1041 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623686400:01:005:0830.
Договором дарування земельної ділянки від 17.12.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Баллод Г. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1690, ОСОБА_4 (дарувальник) подарувала, а ОСОБА_2 (обдаровуваний) прийняв у дар належну Дарувальнику земельну ділянку площею 0,0343 га, що розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У першому абзаці пункту 2 Договору зазначено, що ця земельна ділянка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого Баллод Г.А., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області 27 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1116, (бланк серії BMX № 611642) та заяви від 16 червня 2011 року, ВРЛ № 444260, реєстровий № 508, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 873590, зареєстрованого 23 січня 2012 року управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області в Поземельній книзі за реєстровим № 462360001005920 (кадастровий номер земельної ділянки 4623686400:01:003:0618). Витяг з Поземельної книги про земельну ділянку № BT-003660030102012, виданий управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 13 грудня 2012 року.
Вказане підтверджується також витягом з державного реєстру правочинів № 12313001 від 17.12.2012 року.
Договором дарування житлового будинку від 17.12.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Баллод Г. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1587, ОСОБА_4 , подарувала, а ОСОБА_2 , прийняв в дар житловий будинок АДРЕСА_3 ; житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0343 га, кадастровий номер якої 4623686400:01:003:0618.
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Договору дарування, цей житловий будинок належить мені, ОСОБА_4 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Сокільницькою сільською радою?Пустомитівського району Львівської області 11 жовтня 2012 року, рішення виконкому № 204 від 26 червня 2012 року, яке зареєстроване в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 11 жовтня 2012 року, реєстраційний номер 37853298. Вказаний житловий будинок згідно з даними, що містяться у витягу № 36642780 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 10 грудня 2012 року за реєстраційним № 37853298, складається з трьох житлових кімнат житловою площею 54,3 кв.м., загальною площею 174,6 кв.м. До житлового будинку відносяться такі господарські будівлі та споруди: вбиральня В, огорожа 2.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 36845214 від 20.12.2012 року, реєстраційний номер 37853298, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вищевказаний будинок 19.12.2012, на підставі Договору дарування від 17.12.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Баллод Г. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1587.
Так, судом встановлено, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 набув у спільну сумісну власність подружжя земельну ділянку площею 0,1041 га, яка розташована: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623686400:01:005:0830, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Стороною відповідача не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно, а навпаки підтверджено її існування, шляхом визнання позову.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України.
Способи та порядок поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначаються статтею 71 СК України і що сутність такого поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі. Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно ч. 2, 3, ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про поділ майна подружжя шляхом визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності за кожним на: 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 0,1041 га, яка розташована: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623686400:01:005:0830, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідають вказаним вище нормам закону, враховуючи визнання позову відповідачем щодо вказаних вимог, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку із визнанням позову відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті, повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, що становить 3 785 грн. 00 коп.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 785 грн. 00 коп., що становить 50 % судового збору.
Керуючись ст. 41, 55 Конституції України, ст. 364 ЦК України, ст. 57, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 158, 200, 223, 280, 282, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цімура Яромир Володимирович, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задоволити.
Визнати земельну ділянку площею 0,1041 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623686400:01:005:0830, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, спільним майном подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на: 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1041 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623686400:01:005:0830, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на: 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1041 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4623686400:01:005:0830, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету судовий збір у сумі 3 785 (три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., що становить 50 % судового збору, який сплачено відповідно до квитанцій № 2725-1705-8720-4161 від 23.12.2025 року та № 2146-5765-5437-6438 від 06.03.2026 року, АТ «ТАСКОМБАНК».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 3 785 (три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua