Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №127/31425/26
Суддя: Воробйов В. В.
Справа № 127/31425/26
Провадження № 2/127/8877/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного закладу «Вінницький ліцей «Індіго» про визнання трудових відносин припиненими, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до приватного закладу «Вінницький ліцей «Індіго» про визнання трудових відносин припиненими, мотивуючи позовну заяву тим, що 31.05.2025 року між сторонами було укладено трудовий договір на невизначений строк шляхом видання відповідачем наказу № 7-к/тр, яким позивача було призначено на посаду вчителя закладу загальної середньої освіти. Через фактичне припинення діяльності відповідача, позивач не здійснює свою трудову діяльність з січня 2026 року. 20.01.2026 року позивач направив відповідачу заяву про розірвання трудового договору (звільнення) від 19.01.2026 року. 10.06.2026 року лист повернуто через його неотримання відповідачем. Дана обставина підтверджує не здійснення діяльності відповідачем та відсутність останнього за місцем реєстрації. По день звернення до суду, а ні наказу про розірвання трудового договору, а ні відповіді від відповідача, позивач не отримав. Наказ про прийняття на роботу позивача, його трудова книжка залишились у відповідача. Через неможливість розірвання трудового договору з відповідачем, зокрема, у формі видання останнім наказу про звільнення, позивач не в змозі реалізувати в повній мірі своє конституційне право на працю, на працевлаштування на повний робочий день та на повну ставку, відповідно, на належну оплату праці. Вказана бездіяльність відповідача порушує права ОСОБА_1 , тому він звернувся до суду з цим позовом та просив визнати припиненим (розірваним) 03.02.2026 року трудовий договір, укладений 31.05.2025 року між ним та Приватним закладом «Вінницький ліцей «Індіго».
Ухвалою суду від 15.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такі відзиви.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом за місцезнаходженням відповідача: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Центральна, буд. 2А, корп.1, оф. 16. Судова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстрі на офіційному порталі ЄДР Міністерства юстиції України вбачається, що приватний заклад «Вінницький ліцей «Індіго» здійснює діяльність у виді, зокрема, загальної середньої освіти, ідентифікаційний код 45760345, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Центральна, буд. 2А, корп.1, оф. 16 (а.с. 5).
З електронної копії трудової книжки ОСОБА_1 , яка розміщена на сайті Пенсійного фонду України, вбачається, що станом на 14.09.2026 року міститься запис від 31.05.2025 року про прийняття на роботу у приватний заклад «Вінницький ліцей «Індіго» на посаду вчителя закладу загальної середньої освіти, на підставі наказу №7-к/тр (а.с. 16).
19.01.2026 року позивачем було надіслано директору Вінницького ліцею «Індіго» заяву з вимогою звільнити його з посади вчителя закладу загальної середньої освіти за власним бажанням з 19.01.2026 року (а.с. 6). Вказана заява повернулась на адресу позивача з відміткою «невірна адреса/адресат відсутній» (а.с. 7).
Отже, факт перебування позивача ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, підтверджено матеріалами справи. При цьому, запису про припинення трудових відносин позивача з ПЗ «Вінницький ліцей «Індіго» у електронній трудовій книжці не міститься, хоча позивач вживав заходів, спрямованих на припинення трудових відносин з відповідачем шляхом направлення заяви про звільнення за власним бажанням.
Отже, реалізувати своє право на припинення трудових відносин у звичайному порядку позивач не зміг з причин, що не залежали від його волі, а саме через неможливість поштової доставки заяви про звільнення за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається (ст. 22 КЗпП України).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» кожна із сторін трудового договору зобов`язана постійно (у тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, зокрема адреси місцезнаходження (місця проживання), адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону тощо. Виконання цього обов`язку забезпечується:
- роботодавцем - шляхом внесення відповідних змін до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- роботодавцем - фізичною особою, яка не є підприємцем, - шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
- працівником - шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу електронної пошти роботодавця, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності у працівника можливості надіслати інформацію засобами поштового зв`язку та/або технічними засобами електронних комунікацій роботодавець може бути повідомлений з використанням засобів телефонного зв`язку шляхом надсилання текстового повідомлення на офіційний номер телефону роботодавця.
При цьому, у разі якщо одна із сторін трудового договору не виконує вимогу, передбачену частиною третьою цієї статті, здійснення іншою стороною трудового договору комунікації за останніми відомими їй адресою місцезнаходження (місця проживання), адресою електронної пошти або номером телефону вважається належним виконанням такою стороною вимоги щодо повідомлення іншої сторони трудового договору.
У разі відсутності поштового зв`язку та/або технічних засобів електронних комунікацій за останніми відомими контактними даними визначена законодавством вимога щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов`язків та/або про припинення/розірвання трудового договору не застосовується.
У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №201/1384/16-ц визнано ефективним і таким, що не суперечить закону спосіб захисту порушеного права шляхом припинення трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Окрім того, у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №377/169/20 викладено висновок, що вимога про припинення трудових відносин за певних обставин є належним способом судового захисту.
Оскільки позивач не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, про що свідчать вчинені ним дії, зокрема направлення 19.01.2026 року відповідачу заяви про звільнення за власним бажанням, яка не була доставлена адресату з причин, що не залежали від волі позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для припинення трудових відносин між сторонами на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 03.02.2026 року (через два тижні від заяви про звільнення) .
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн., тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 3, 21, 24, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 13, 16, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до приватного закладу «Вінницький ліцей «Індіго» про визнання трудових відносин припиненими.
Визнати припиненими з 03 лютого 2026 року трудові відносини між ОСОБА_1 та приватним закладом «Вінницький ліцей «Індіго», у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з приватного закладу «Вінницький ліцей «Індіго» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: приватний заклад «Вінницький ліцей «Індіго», код ЄДРПОУ 45760345, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Центральна, буд. 2А, корп.1, оф. 16.
Повний текст рішення суду складений 11.11.2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua