Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №127/40009/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №127/40009/25

Суддя: Сичук М. М.

Справа № 127/40009/25

Провадження № 2/127/9561/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 листопада 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101095898 від 16 березня 2023 року в розмірі 38 914,00 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту № 101095898, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача на вебсайті кредитодавця, створення особистого кабінету, заповнення заявки та прийняття пропозиції кредитодавця із застосуванням одноразового ідентифікатора. На підтвердження укладення договору позивач посилається на умови кредитного договору та документи щодо його укладення.

Відповідно до пункту 7.1 договору він набирає чинності з моменту укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін виникають із моменту перерахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором, унаслідок чого утворилася заборгованість.

27 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 102-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101095898 від 16 березня 2023 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, загальна сума заборгованості відповідача становить 38 914,00 грн, з яких 9 600,00 грн — прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 28 314,00 грн — прострочена заборгованість за процентами та 1 000,00 грн — комісія за видачу кредиту.

04 грудня 2025 року позивач направив відповідачу вимогу № 22908500/155 про погашення заборгованості, однак, за твердженням позивача, заборгованість не була погашена.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 914,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо надходження коштів у сумі 10 000,00 грн на рахунок банківської картки відповідача.

18 вересня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» направило до суду відповідь, у якій повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Банк також повідомив про зарахування коштів на відповідний рахунок на загальну суму 10 000,00 грн за період із 18 травня 2022 року до 13 січня 2026 року, зазначивши дати операцій: 14 лютого 2023 року, 23 лютого 2023 року, 02 березня 2023 року, 12 березня 2023 року, 16 березня 2023 року та 02 квітня 2023 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився.

Рекомендовані поштові повідомлення про вручення судових повісток, направлених відповідачу за адресою його місця проживання, повернулися до суду з відмітками поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Заяв про розгляд справи за його відсутності, а також будь-яких інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

На підставі ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 16 березня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101095898, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Надані позивачем документи, зокрема кредитний договір № 101095898 від 16 березня 2023 року та анкета-заява на кредит, підтверджують укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження його істотних умов.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 10 000 грн. Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надано строком на 105 днів, починаючи з 16 березня 2023 року, з яких пільговий період становить 15 днів та закінчується 31 березня 2023 року, а поточний період становить 90 днів і закінчується 29 червня 2023 року, що є датою остаточного погашення заборгованості.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 18 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260909/50206-БТ, наданою на запит суду у справі № 127/40009/25.

Зазначеною відповіддю підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , а за відповідним рахунком у період з 18 травня 2022 року до 13 січня 2026 року відображено зарахування коштів на загальну суму 10 000 грн.

Оцінюючи зазначений доказ у сукупності з кредитним договором та іншими матеріалами справи, суд враховує, що пунктом 2.1 кредитного договору передбачено надання кредитних коштів позичальнику безготівково на рахунок із використанням картки, номер якої закінчується цифрами 7995.

Отже, надані матеріали підтверджують укладення між первісним кредитодавцем та відповідачем кредитного договору і надання кредиту в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено, що 27 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т.

Витягом з Реєстру боржників до зазначеного договору підтверджується включення до складу переданих вимог права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101095898 від 16 березня 2023 року.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором у межах переданого права вимоги.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1 000 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Загальна сума процентів за цей період становить 2 250 грн.

Відповідно до пункту 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Загальна сума процентів за цей період становить 27 000 грн.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору нарахування процентів здійснюється з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати завершення строку кредитування з урахуванням можливих пролонгацій. Пунктом 2.2.3 договору передбачено припинення нарахування процентів після спливу строку кредитування.

Отже, умовами договору погоджено диференційовані процентні ставки залежно від періоду користування кредитом: 1,5 % за кожен день протягом пільгового періоду та 3 % за кожен день протягом поточного періоду. Загальна тривалість кредитування становить 105 днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 29 червня 2023 року.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, полягає в тому, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення такого строку права та інтереси кредитодавця захищаються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за наявності передбачених законом підстав, а не шляхом подальшого нарахування договірних процентів за користування кредитом.

У цій справі строк кредитування за договором № 101095898 закінчився 29 червня 2023 року. Тому при визначенні заборгованості за процентами врахуванню підлягають погоджені сторонами ставки та період кредитування, встановлений договором, без нарахування договірних процентів за період після закінчення строку кредитування.

Позивач заявив до стягнення 28 314 грн заборгованості за процентами. З огляду на умови договору щодо ставок 1,5 % та 3 % за кожен день користування кредитом, а також установлену договором тривалість кредитування, розмір процентів підлягає оцінці з урахуванням фактичного залишку кредиту, періодів нарахування та здійснених платежів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на дату розрахунку за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 38 914 грн, з яких 9 600 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 28 314 грн — заборгованість за процентами та 1 000 грн — комісія за надання кредиту.

Відповідач доказів повернення кредиту в повному обсязі, погашення заборгованості за процентами або контррозрахунку заборгованості суду не надав.

За таких обставин суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення 9 600 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 28 314 грн заборгованості за процентами.

Разом із тим позовна вимога про стягнення 1 000 грн комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» договором про споживчий кредит визначаються, зокрема, умови надання кредиту, його вартість та порядок повернення.

Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що умова договору про сплату комісії за обслуговування кредиту не може бути підставою для стягнення відповідної суми, якщо кредитодавець не довів надання споживачу окремої фактичної послуги, за яку передбачена така плата.

У цьому випадку умовами кредитного договору передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 000 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Однак надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною додатковою послугою позичальнику.

Матеріали справи не містять належних доказів надання відповідачу окремої послуги, яка має самостійну споживчу цінність та є відмінною від послуги з надання кредиту.

Саме зазначення суми комісії у кредитному договорі та розрахунку заборгованості не підтверджує правомірності стягнення такої плати.

Тому вимога про стягнення 1 000 грн комісії за надання кредиту є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 37 914 грн, з яких: 9 600 грн — заборгованість за основною сумою кредиту; 28 314 грн — заборгованість за процентами.

У задоволенні вимоги про стягнення 1 000 грн комісії за надання кредиту слід відмовити.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач довів факт виникнення кредитного зобов`язання, перехід до нього права вимоги та наявність заборгованості за основною сумою кредиту і процентами. Відповідач доказів на спростування зазначених обставин суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 38 914 грн.

Судом задоволено майнові вимоги на суму 37 914 грн, що становить приблизно 97,4302 % від заявленої суми.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 360,15 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № Д/10445 від 11 грудня 2025 року та детальний опис наданих послуг.

Згідно з наданими документами представником позивача здійснювалися консультація, аналіз матеріалів кредитної справи, формування правової позиції, підготовка позовної заяви та її подання до суду. Загальна вартість наданих послуг становить 8 000 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 794,42 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101095898 від 16 березня 2023 року в розмірі 37 914 (тридцять сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп., з яких 9600 грн — заборгованість за основною сумою кредиту; 28 314 грн — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн 15 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 794 (сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 42 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Заочне рішення складено 09.11.2026.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua