Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №679/1502/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №679/1502/26

Суддя: Гавриленко О. М.

Провадження № 2-др/679/28/2026

Справа № 679/1502/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30.10.2026 у цивільній справі № 679/1502/26 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 8000,00 грн щомісячно, починаючи з 17 вересня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено.

02.11.2026 через підсистему «Електронний суд» до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла заява позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Волков С. В., про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 6791502/26 частково задоволено позовні вимоги, але не вирішено питання розподілу витрат позивача на правничу допомогу. У позовній заяві представником позивача зазначено, що докази на підтвердження розміру понесених позивачкою судових витрат на оплату професійної правничої допомоги будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що також було заявлено у судовому засіданні 27.10.2026. Позивач понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, але з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог (66,67%), просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

Суд розглядає заяву сторони по справі про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Представником позивача було направлено відповідачу копію заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими документами. При цьому, відповідачем не було подано суду жодних заяв чи клопотань з приводу заяви позивача, зокрема, і клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, суд приходить висновку, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення у зв`язку з тим, що при винесенні рішення суду 30 жовтня 2026 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат – витрат на правничу допомогу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Представник позивача у позові вказав, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суді, становить 10000,00 грн, а остаточний розрахунок витрат на оплату професійної правничої допомоги буде обраховано за результатами судового розгляду на підставі договору про надання правничої допомоги та поданий до суду згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення. Подаючи до суду заяву про ухвалення додаткового рішення зазначає, що позивач поніс витрати з правничої допомоги у розмірі 9000,00 грн, але відповідно до пропорційності задоволених позовних вимог (66,67%) просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано докази понесення витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, які він просить стягнути з відповідача на свою користь надано: ордер; договір про надання правничої допомоги від 14 вересня 2026 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Волков та партнери» в особі адвоката Волкова С. В., у якому зазначено, що одна година роботи адвоката становить 1200,00 грн, але не менше ніж 1200,00 грн за участь в одному судовому засіданні; акт приймання-передачі правничої допомоги від 30.10.2026, який містить у собі детальний опис виконаних робіт з правничої допомоги; квитанції про оплату ОСОБА_1 на рахунок АБ «Волков та партнери» у загальному розмірі 9000,00 грн за послуги правничої допомоги за договором від 14.09.2026, відповідно до яких вартість послуг з правничої допомоги, наданих адвокатом Волковим С. В. позивачу ОСОБА_1 складає 9000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат. За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, дослідивши надані позивачем докази щодо витрат на правничу допомогу, які було подано суду протягом 5 днів після ухвалення рішення, про що було заявлено представником позивача у позові, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом Волковим С. В. послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана позивачу адвокатом Волковим С. В. є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності і співмірності таких витрат, у зв`язку з чим вони підлягають до стягнення з відповідача пропорційно розміру позовних вимог, які задоволено (66,67 %), з огляду на що відшкодуванню позивачу підлягають судові витрати у виді витрат на правничу допомогу, яка була надана адвокатом Волковим С. В., у розмірі 6000,30 грн (9000 х 66,67 / 100).

При цьому, суд враховує, що відповідач не ставив під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, надану позивачу, і не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 30 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст додаткового рішення суду складено 12 листопада 2026.

Суддя О.М. Гавриленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua