Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №671/1473/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Суд: Волочиський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №671/1473/26

Суддя: Никифоров Є. О.

Справа № 671/1473/26

Провадження № 2/671/1198/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 р. м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Никифорова Є. О.,

секретар судового засідання Краснай Л. П.,

за участю: представника позивача Заплітної І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник — адвокат Заплітна Ірина Анатоліївна, звернулася до суду з позовом до Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належне їй майно позивачці. Після смерті спадкодавиці ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Відповідно до довідки Волочиської державної нотаріальної контори від 25 вересня 2024 року №1134/02-14 спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , спадкова справа №430/2006.

До складу спадщини входить земельна ділянка площею 1,0799 га, кадастровий номер 6820985900:05:003:0012, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Полянської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Архівним витягом із протоколу №14 виконавчого комітету Полянської сільської ради Волочиського району від 02 квітня 2003 року підтверджується, що заяву ОСОБА_2 про надання їй у приватну власність земельної ділянки було задоволено, крім того, архівним витягом із рішення №36 п`ятої сесії Полянської сільської ради Волочиського району від 14 квітня 2003 року підтверджується погодження зазначеного рішення виконавчого комітету про виділення земельних ділянок згідно з поданими заявами.

Згідно з архівним витягом із розпорядження голови Волочиської районної державної адміністрації від 28 листопада 2006 року №818/2006-р було затверджено технічну документацію із землеустрою, передбачено виділення земельних ділянок у натурі та видачу державних актів на право власності на землю. У додатку до розпорядження ОСОБА_2 зазначена під номером АДРЕСА_1 як особа, якій передавалася у власність земельна ділянка орієнтовною площею 1,08 га.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер 6820985900:05:003:0012, уточнена площа становить 1,0799 га.

На підтвердження оформлення права власності позивачка також надала поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 6820985900:05:003:0012. У розділі 3 поземельної книги власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 , а документом, який посвідчує право, - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №145914; зазначено також реєстраційний номер 010875000026.

Крім того, наданими державними актами на суміжні земельні ділянки серії ЯГ №145913 та ЯГ №145915 і планами їхніх зовнішніх меж підтверджується розташування між цими ділянками земель ОСОБА_2 . Послідовність номерів державних актів та відомості про суміжні землекористування, на думку позивачки, додатково підтверджують виготовлення державного акта серії ЯГ №145914 саме на ім`я спадкодавиці.

Волочиська державна нотаріальна контора листом від 24 квітня 2026 року повідомила позивачку про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку через відсутність у неї оригіналу правовстановлювального документа та рекомендувала звернутися до суду.

Посилаючись на те, що земельна ділянка була передана спадкодавиці у приватну власність, межі ділянки визначено, земельну ділянку сформовано, державний акт серії ЯГ №145914 виготовлено та внесено до облікових відомостей, однак його оригінал не був вручений спадкодавиці, позивачка просила визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що додані до позовної заяви документи та додатково додані під час розгляду справи документи підтверджують набуття спадкодавцем прав на спірну земельну ділянку. Відповіді Держгеокадастру вказують лише на фактичне не отримання ОСОБА_2 державного акту на руки.

Від Волочиської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла належне їй майно позивачці.

Після смерті спадкодавиці ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Відповідно до довідки Волочиської державної нотаріальної контори від 25 вересня 2024 року №1134/02-14 спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , спадкова справа №430/2006.

Волочиська державна нотаріальна контора листом від 24 квітня 2026 року повідомила позивачку про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку через відсутність у неї оригіналу правовстановлювального документа та рекомендувала звернутися до суду.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів та інших юридичних фактів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За приписами статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності та прийняття спадщини.

Статті 125, 126 ЗК України у редакції, чинній у період оформлення права спадкодавиці, пов`язували виникнення права власності на земельну ділянку з одержанням документа, що посвідчує таке право, та його державною реєстрацією, а право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Разом із тим право власності на земельну ділянку виникає на підставі сукупності правопороджувальних юридичних фактів, зокрема рішення компетентного органу про передачу земельної ділянки у приватну власність, визначення ділянки в натурі, виготовлення землевпорядної документації та оформлення документа, який посвідчує це право. Державний акт є документом, що посвідчує вже оформлене право, а не самостійним об`єктом цивільних прав.

Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету Полянської сільської ради від 02 квітня 2003 року №14 заяву ОСОБА_2 про надання земельної ділянки у приватну власність задоволено, а рішенням п`ятої сесії Полянської сільської ради від 14 квітня 2003 року №36 це рішення погоджено.

Поземельна книга щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820985900:05:003:0012 містить персональні відомості про ОСОБА_2 як власника земельної ділянки, а також відомості про державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №145914 та його реєстраційний номер 010875000026.

Наведений запис є конкретним, містить серію і номер правовстановлювального документа та номер його державної реєстрації. Підстав вважати цей запис випадковим або таким, що стосується іншої особи чи іншої земельної ділянки, матеріали справи не містять.

Відомості поземельної книги узгоджуються з державними актами на суміжні земельні ділянки серії ЯГ №145913 та ЯГ №145915. На планах зовнішніх меж цих ділянок суміжним землевласником зазначено ОСОБА_2 . Послідовність номерів державних актів ЯГ №145913, ЯГ №145914 та ЯГ №145915, разом із відомостями про спільні межі земельних ділянок підтверджує, що державний акт серії ЯГ №145914 був виготовлений саме на земельну ділянку ОСОБА_2 .

Таким чином, наявні докази підтверджують не лише прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність, а й завершення дій з її формування та виготовлення державного акта, якому було присвоєно індивідуальну серію, номер і реєстраційний номер.

Сам по собі факт невручення спадкодавиці паперового оригіналу державного акта не свідчить про відсутність оформленого права власності, оскільки матеріалами справи підтверджено виготовлення та облік такого акта.

Повідомлення органу Держгеокадастру про те, що державний акт ОСОБА_2 не видавався, суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Вказане повідомлення підтверджує відсутність відомостей про вручення спадкодавиці оригіналу акта, однак не спростовує більш конкретних відомостей поземельної книги про виготовлення державного акта серії ЯГ №145914, присвоєння йому реєстраційного номера та зазначення ОСОБА_2 власником конкретної сформованої земельної ділянки.

Розбіжність між орієнтовною площею 1,08 га, зазначеною в архівних документах, і уточненою площею 1,0799 га, внесеною до Державного земельного кадастру, має технічний характер та зумовлена визначенням площі земельної ділянки за результатами проведення землевпорядних робіт. Така розбіжність не свідчить про існування різних земельних ділянок, оскільки їх тотожність підтверджується місцем розташування, цільовим призначенням, відомостями про власника, суміжні землі та матеріалами поземельної книги.

Оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України кожен окремо та в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 1,0799 га, кадастровий номер 6820985900:05:003:0012, для ведення особистого селянського господарства, а державний акт серії ЯГ №145914 був виготовлений як документ, що посвідчував це право, хоча його оригінал і не був вручений їй особисто.

Зазначене право не припинилося зі смертю ОСОБА_2 та увійшло до складу спадщини.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину, а відомостей про інших осіб, які прийняли спадщину та претендують на спірну земельну ділянку, суду не надано.

Неможливість одержання позивачкою свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку через відсутність паперового оригіналу державного акта свідчить про невизнання її права та обґрунтовує застосування судового способу захисту, передбаченого статтею 392 ЦК України.

За встановлених обставин визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом є належним та ефективним способом захисту, який забезпечує реалізацію належного їй спадкового права і не порушує прав інших осіб.

Отже, позов ОСОБА_1 до Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216–1218, 1225, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 81, 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,0799 га, кадастровий номер 6820985900:05:003:0012, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Волочиська міська рада, ЄДРПОУ 04060695, місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, площа Центральна, 1.

Повне рішення виготовлено 12 листопада 2026 року.

Суддя Є. О. Никифоров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua