Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №951/862/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Суд: Козівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №951/862/26

Суддя: Лавренюк О. М.

Справа № 951/862/26

Провадження №2-о/951/60/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Войнарського А.Й. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі заявник) через представника – адвоката Войнарського Андрія Йосифовича звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просила встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , дата заповнення 22.07.1991, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що у зв`язку з досягненням пенсійного віку заявник звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком. Рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових витрат та соціальних послуг ГУПФУ в Чернівецькій області №192250007848 від 15.06.2026 було відмовлено заявнику у призначенні пенсії, оскільки неможливо зарахувати в страховий стаж періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 через невідповідність зазначеній на титульній сторінці трудової книжки дати народження ОСОБА_1 , зокрема замість « ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак у зв`язку з наявністю розбіжностей у зазначенні дати народження у трудовій книжці у заявника виникають перешкоди у визнанні факту належності їй трудової книжки. У заяві також зазначено про неможливість виправлення помилок у трудовій книжці у позасудовому порядку та про необхідність встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки для призначення пенсії за віком, що стало підставою для звернення до суду з цією заявою.

Ухвалою судді від 20.10.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами окремого провадження. Судове засідання призначено на 10.11.2026.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат Войнарський А.Й. вимоги заяви підтримали у повному обсязі, просили заяву задовольнити.

Заявник підтвердила в судовому засіданні, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , дата заповнення 22.07.1991, належить їй, відомості у трудовій книжці зазначені стосовно неї, проте з вини відповідального працівника підприємства допущено описку у зазначенні дати її народження при заповненні трудової книжки.

Представник заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у судове засідання не з`явився, у поданій 04.11.2026 заяві справу просив розглянути без його участі, при вирішенні вимог заяви поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.05.1968, виданого повторно, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городище Козівського району Тернопільської області (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.11.1981 (а.с. 15).

У судовому засіданні досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , титульна сторінка якої містить наступні записи: прізвище, ім`я, по батькові власника трудової книжки: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата заповнення трудової книжки: ІНФОРМАЦІЯ_5 , підпис власника трудової книжки: Штамбурська. Також титульна сторінка трудової книжки містить підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок та відтиск печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка (а.с. 16-19).

Відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 06.04.1999, паспортні дані заявника зазначено: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Городище Козівського району Тернопільської області (а.с. 10-12).

Згідно з карткою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержала відповідний реєстраційний номер облікової картки платника податків (а.с. 9).

З рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових витрат та соціальних послуг ГУПФУ в Чернівецькій області №192250007848 від 15.06.2026 встановлено, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, так як за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дата народження заявниці не відповідає даті народження у паспорті (а.с. 20).

Суд констатує, що дійсно відомості титульної сторінки трудової книжки серії НОМЕР_1 містять певні розбіжності у написанні дати народження заявника у порівнянні з даними її паспорта громадянина України.

Проте судом достеменно встановлено, що мова йде про одну і ту ж особу, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Водночас наявність розбіжностей та неточностей у трудовій книжці заявника впливає на обсяг прав ОСОБА_1 , а саме на зарахування періодів трудової діяльності до стажу та на призначення їй пенсії.

У зв`язку з цим у заявника виникла необхідність звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 22.07.1991.

Відповідно до вимог частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у тому числі, про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови №5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" на підставі пункту 6 статті 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про трудову діяльність особи в електронній формі основним документом, що підтверджує стаж роботи за цей період, є трудова книжка. Для призначення пенсії використовуються дані, наявні в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах) за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку. За відсутності даних у публічних електронних реєстрах та за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (архівними підрозділами підприємств, установ, організацій).

У разі коли ім`я, по батькові (за наявності), прізвище та дата народження, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з даними, зазначеними у паспорті громадянина України або свідоцтві про народження, але при цьому з документів, зокрема наказу про прийняття/звільнення з роботи, свідоцтва про шлюб, свідоцтва/витягу про розірвання шлюбу, можна зробити висновок про приналежність цього документа зазначеній особі, ця приналежність встановлюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики. В інших випадках факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку (пункт 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).

З огляду на зазначене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документу, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що пунктами 2.11, 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Слід зазначити, що порядок ведення трудових книжок станом на дату заповнення трудової книжки заявника (22.07.1991) було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі Інструкція №162), яка містила аналогічні вимоги щодо заповнення трудової книжки.

Так, пунктом 1 Інструкції № 162 визначалося, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки працівників та службовців» (далі Порядок № 656) та цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За змістом пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки, зокрема, вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Згідно з пунктом 2.10 Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкції № 162).

Ураховуючи викладене, суд звертає увагу, що обов`язок щодо належного заповнення трудових книжок покладено на роботодавця, а не на працівника. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Досліджені судом письмові докази не дають підстав для сумнівів у належності заявнику трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 22.07.1991.

Суд наголошує, що метою встановлення факту належності трудової книжки є реалізація заявником права на пенсійне забезпечення.

Встановлення факту, про який просить суд заявник, не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, зокрема, виникнення права на зарахування періоду роботи до трудового стажу для призначення пенсії.

Ураховуючи, що заявник позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 22.07.1991, надані ОСОБА_1 докази є належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви, а вказані у заяві обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, відтак суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 13, 81, 263, 265, 273, 293, 294, 315, 318, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , дата заповнення: 22 липня 1991 року, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, місцезнаходження: 58002, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ: 40329345.

Повне судове рішення складено та підписано 12 листопада 2026 року.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua