Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №299/3201/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №299/3201/26

Суддя: Левко Т. Ю.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3201/26

Номер провадження 2/299/1562/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.11.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадщину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , місцем проживання якого було АДРЕСА_1 . Згідно довідки Виноградівського РБТI № 304 від 02.06.2026р. він був власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Чорнотисівською сільською радою від 07.07.2010 року на підставі рішення виконкому Чорнотисівської сільської ради за №29 від 30.06.2010р. Він був самотнім, оскільки його дружина померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а діти проживають за кордоном. Мав проблеми зі здоров`ям, потребував постійного стороннього догляду і допомоги. Він був хрещеним батьком позивачки. Фактично десь з 2003 року позивачка постійно до самої його смерті вела за ним догляд, отримувала та розпоряджалася його пенсією (разом формували спільний бюджет), за спільні кошти купували продукти, сплачувала комунальні послуги, забезпечувала медикаментами до самої його смерті. Фактично вони проживали разом як одна сім`я. Ще за життя у 2011 році померлий залишив заповіт, яким заповів позивачці житловий будинок в АДРЕСА_2 . Після його смерті спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України прийняла позивачка, так як на момент смерті проживала з спадкодавцем однією сім`єю. За оформленням права власності на спадкове майно позивачка звернулася до приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Вашкеба О.І., оскільки вказаним нотаріусом раніше була відкрита спадкова справа, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці відмовлено по причині відсутності правовстановлюючих документів на майно та рекомендовано звернутися до суду для встановлення права власності в судовому порядку та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду від нього не надходило, відзив на позов не подав.

Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивачка у своїй заяві.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2009.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця - АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Королівської селищної ради за № 180 від 24.03.2026.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина зокрема на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , який належав померлому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Чорнотисівською сільською радою від 07.07.2010 року на підставі рішення виконкому Чорнотисівської сільської ради за №29 від 30.06.2010 р.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Гонтар Л.І. 01.08.2011 р. за реєстровим номером 2234, за яким зокрема належний йому житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 заповів позивачці по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином позивачка є єдиним спадкоємцем за вказаним заповітом.

Заповіт не змінено та не скасовано.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку на спадщину незалежно від змісту заповіту немає, оскільки дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка вважається такою, що прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як на момент смерті спадкодавця проживала з ним однією сім`єю.

Факт проживання позивачки з ОСОБА_3 однією сім`єю підтверджується актом, складеним сусідами спадкодавця – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 15.09.2026, які в письмовій формі підтвердили, що гр.. ОСОБА_1 фактично проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до дня його смерті (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вела з ним догляд, так як останній був особою похилого віку.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Вашкеба О.І., однак отримала відмову у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній та позивачці було рекомендовано звернутися до суду для встановлення права власності в судовому порядку та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, , що стверджується листом приватного нотаріуса за № 30/02-14 від 04.05.2026.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення юридичного факту, має для позивачки юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація права на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , тому суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок та довідки Виноградівського РБТI № 304 від 02.06.2026 р., згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013р. житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Чорнотисівською сільською радою від 07.07.2010p, на підставі рішення виконкому Чорнотисівської сільської ради за №29, від 30.06.2010р. Загальна корисна площа житлового будинку складає: 38,9 м.кв., у тому числі житлова 16,6 м.кв.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, позивачка в порядку спадкування за заповітом успадкувала житловий будинок, який згідно положень закону належать позивачці з часу відкриття спадщини, однак не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачкою на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Встановити факт проживання однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.11.2026.

Головуючий Левко Т. Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua