Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо припинення права оренди
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №619/4439/25
Суддя: Тичкова О. Ю.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Харків
справа № 619/4439/25
провадження № 22-ц/818/1974/26
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Маміної О.В., Яцини В.Б.
сторони справи:
позивач – ОСОБА_1
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Граніт»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2025 року у складі судді Нечипоренко І.М.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договорів оренди землі від 27.10.2011 та від 08.11.2012. Одночасно просив стягнути з відповідача заборгованість за орендну плату за період 2019-2024 за договором оренди від 27.10.2011 у розмірі 33964,78 грн та заборгованість за договором оренди землі від 08.11.2012 у розмірі 35532,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.03.2003 розпорядженням голови Золочівської РДА №86 у приватну власність ОСОБА_3 передано дві земельні ділянки на території Писарівської сільської ради: площею 4,8338 га (кадастровий №6322685000:02:002:0604) та 4,7860 га (кадастровий №6322685000:02:002:0605), право власності підтверджене державними актами серії ХР №084902 і №084903 від 08.09.2004. Між ОСОБА_3 та ПСП «Граніт» укладено договори оренди: від 27.10.2011 ( надалі Договір 1) на ділянку №6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га строком на 25 років, та від 08.11.2012 ( надалі Договір 2) на ділянку № 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га строком на 25 років. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на зазначені ділянки. 10.04.2019 за позивачем зареєстровано право власності на зазначені земельні ділянки, а отже, він як спадкоємець, набув в усіх відносних прав та обов`язків, які належали ОСОБА_3 , в тому числі і на отримання орендної плати.
07 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі за землю за період 2014 - 2018 роки.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі укладений 27.10.2011 року між ОСОБА_3 та ПCП «Граніт» (про оренду земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8338 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, кадастровий номер 6322685000:02:002:0604) зареєстрований 16.11.12 року; Стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства «Граніт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю за період 2014-2015 роки за Договором оренди землі від 27.10.11 року (про оренду земельної ділянки для ведения товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8338 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, кадастровий номер 6322685000:02:002:0604, зареєстрований 16.11.12 року) в сумі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень; Розірвано договір оренди землі укладений 08.11.2012 року між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Граніт» (про оренду земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7860 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, кадастровий номер 6322685000:02:002:0605) зареєстрований 1 6.11.12 року; Стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства «Граніт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю за період 2014-2015 роки за Договором оренди землі від 08.11.12 року (про оренду земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7860 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області, кадастровий номер 6322685000:02:002:0605, зареєстрований 16.11.12 року) в сумі 6840 гривень; Стягнуто із Приватного сільськогосподарського підприємства «Граніт» на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 1 843 гривень 60 копійок.
Постановою Харківського апеляційного суду від «28» січня 2021 року у справі № 622/651/19 апеляційну скаргу ПCП «Граніт» задоволено частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ПCП «Граніт» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Однак відповідач, починаючи з 2019 року, належним чином не виконує взяті на себе договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Заборгованість відповідача за сплати орендної плати: земельної ділянки (кадастровий номер 6322685000:02:002:0604) за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки складає 188693,24 грн. х 3% х 6 років = 33964,78 грн. Земельної ділянки (кадастровий номер 6322685000:02:002:0605) за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки складає 197401,42 грн. х 3% х 6 років = 35 532,25 грн.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Граніт» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди від 27.10.2011 земельної ділянки кадастровий номер 6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га в сумі 3420,00 грн та зі сплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди від 08.11.2012 земельну ділянку кадастровий номер 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га в сумі 3420,00 грн, а всього 6840,00 (шість тисяч вісімсот сорок гривень).
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Граніт» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 119,18 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про розірвання договорів оренди землі. В той час, як відповідачем доведені факти добросовісного виконання обов`язку сплати орендної плати за двома договорами оренди. А саме, шляхом перерахування грошових коштів поштовими переводами позивачу, що виключає винну поведінку орендаря щодо утворення заборгованості та не може бути підставою для розірвання договорів оренди. Водночас, позивачем не спростовані доводи відповідача, що за наданими останнім фіскальними чеками ним були отримані інші платежі, ніж орендна плата за оспорюваними договорами та не надано належних підтверджень на обґрунтування своїх доводів щодо незрозумілості платника та призначення платежу за указаними вище фіскальними чеками. Суд врахував, що відповідач не довів фактів виплати орендної плати за 2022 рік, проте згідно вимог закону невиконання орендарем свого обов`язку щодо виплати орендної плати за один рік не свідчить про систематичну несплату ним орендної плати. Оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено систематичну (два і більше випадків) несплату орендної плати з боку відповідача, то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень закону про істотне порушення умов договору у зв`язку із систематичною несплатою орендних платежів та задоволення позовних вимог про розірвання договору. Оскільки позовна вимога про припинення права оренди є похідної від вимоги про розірвання договору оренди землі, то така вимога також не підлягає задоволенню. Одночасно суд вважав доведеним факт існування заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 рік. Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповно встановив обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок за період 2019–2024 років і, як наслідок їх розірвання. Зазначає, що відповідач не надав жодного доказу фактичного здійснення ним грошових переказів позивачу за договорами оренди Земельних ділянок 1 та 2 за 2019–2024 роки. Суд безпідставно послався відповідь АТ «Укрпошта», оскільки наведена у ній інформація лише підтверджує факт виплати поштових переказів у сумі 8 191,00 грн, відправленого 26.12.2023, – 12.01.2024, та у сумі 10 000,00 грн, відправленого 10.12.2024, – 18.12.2024, а не оплату за договорами оренди земельних ділянок. Надані суду копії бухгалтерських документів про сплату податків як податковим агентом, не підтверджують виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 27 жовтня 2011 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ПСП «Граніт» (орендарем), останній прийняв у строкове (на 25 років) платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га, розташовану на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 25 років. Нормативно-грошова оцінка землі становить 114009 грн. Орендна плата вносить щорічно орендарем у розмір 3420 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції, у зв`язку з виплатою орендної плати в натуральній формі. Орендна плата вноситься у такі строки: з 01 серпня по 31 грудня. (а.с. 96)
Крім того, 08 листопада 2012 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ПСП «Граніт» (орендарем), останній прийняв у строкове (на 25 років) платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га, розташовану на території Писарівської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 25 років. Нормативно-грошова оцінка землі становить 114009,04 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції, у зв`язку з виплатою орендної плати в натуральній формі. Орендна плата вносить щорічно орендарем у розмір 3420 грн. Орендна плата вноситься у такі строки: з 01 серпня по 31 грудня (а.с. 26-27).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .
Таким чином ОСОБА_1 є власником земельних ділянок кадастрові номери 6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га та 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га, що підтверджується даними свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 10.04.2019 №1-275 та №1-276 (а.с. 22–23) та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 24–25).
На підтвердження свого обов`язку за Договорами оренди представник відповідача надала суду фіскальні чеки, на грошові перекази на ім`я позивача в рахунок виплати орендної плати, зокрема, 26.12.2019 в сумі 8191,00 грн; 25.02.2021 в сумі 6942,60 грн; 26.12.2023 – в сумі 8251,00 грн; 10.12.2024 в сумі 10000,00 грн (а.с. 61-62).
На запит адвоката Вишневецької Т.А. листом від 20.10.2025 АТ «Укрпошта» підтвердило факти надіслання ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 грошових переказів за період з 16.10.2023 та отримання ним, а саме: 18.12.2024 в розмірі 10000,00 грн та 12.01.2024, який надісланий був 26.12.2023, в сумі 8191,00 грн. Інформація щодо грошових переказів до 16.10.2023 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня (а.с. зворот 87-88).
Крім того, ПСП «Граніт» як податковим агентом, у 2019 році сплачено податки з доходів платника з РРОКПП 2457500056 (цей номер відповідає ОСОБА_1 ) на суму нарахованого та виплаченого доходу в розмірі 920,25 грн; у 2020 - 1831,41 грн (а.с. 64-65).
За відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми та джерела доходів, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_1 у 2020 році від ПСП «Граніт» отримав 10174,57 грн за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (а.с. 122-125).
В суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 не заперечував, що кошти отримував, але зазначив, що невідомо за що були ці кошти і невідомо від кого, оскільки фіскальні чеки не містять ані призначення платежу, ані платника - ПСП «Граніт» та зазначив, що будь-яких інших договірних відносин з відповідачем не має, крім оспорюваних кредитних договорів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що договір оренди землі від 27 жовтня 2011 року земельної ділянки з кадастровим номером 6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га укладений на 25 років. Нормативно-грошова оцінка землі становить 114009 грн. Орендна плата вноситься щорічно орендарем у розмірі 3420 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції у зв`язку з виплатою орендної плати в натуральній формі (а.с. 96)
Договір оренди землі від 08 листопада 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га укладений на 25 років. Нормативно-грошова оцінка землі становить 114009 грн. Орендна плата вносить щорічно орендарем у розмірі 3420 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції у зв`язку з виплатою орендної плати в натуральній формі (а.с. 26-27)
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 став ОСОБА_1 , а тому є власником земельних ділянок кадастрові номери 6322685000:02:002:0604 площею 4,8338 га та 6322685000:02:002:0605 площею 4,7860 га.
На підтвердження оплати за договорами оренди землі від 27.10.2011 та 08.11.2012 відповідачем надано суду фіскальні чеки на грошові перекази на ім`я позивача в рахунок виплати орендної плати, зокрема, 26.12.2019 в сумі 8191,00 грн; 25.02.2021 в сумі 6942,60 грн; 26.12.2023 – в сумі 8251,00 грн; 10.12.2024 в сумі 10000,00 грн (а.с. 61-62).
На запит адвоката Вишневецької Т.А. листом від 20.10.2025 АТ «Укрпошта» підтвердило факти надіслання ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 грошових переказів за період з 16.10.2023 та отримання ним, а саме: 18.12.2024 в розмірі 10000,00 грн та 12.01.2024, який надісланий був 26.12.2023, в сумі 8191,00 грн. Інформація щодо грошових переказів до 16.10.2023 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня (а.с. зворот 87-88).
Крім того, ПСП «Граніт» як податковим агентом, у 2019 році сплачено податки з доходів платника з РРОКПП 2457500056 (цей номер відповідає ОСОБА_1 ) на суму нарахованого та виплаченого доходу в розмірі 920,25 грн; у 2020 - 1831,41 грн (а.с. 64-65).
За відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми та джерела доходів, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_1 у 2020 році від ПСП «Граніт» отримав 10174,57 грн за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (а.с. 122-125).
Доводи апеляційної скарги про те, що надані відповідачем докази не є належними та допустимими, колегія суддів відхиляє, оскільки вони підтверджують факт направлення та отримання орендодавцем грошових коштів у рахунок сплати орендної плати, а будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за відповідні роки, матеріали справи не містять.
Крім того, позивач в судовому засіданні в першій інстанції не заперечував, що кошти отримував, але зазначив, що невідомо за що були ці кошти і невідомо від кого, оскільки фіскальні чеки не містять ані призначення платежу, ані платника - ПСП «Граніт» та зазначив, що будь-яких інших договірних відносин з відповідачем не має, крім оспорюваних кредитних договорів.
Враховуючи, що договорами оренди земельних ділянок від 27 жовтня 2011 року та від 08 листопада 2012 року не визначено порядок виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати, зокрема не встановлено спосіб її внесення (шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця, поштовим переказом за місцем його проживання чи в інший спосіб), а відповідачем надано належні та допустимі докази сплати орендної плати за 2019, 2021, 2023 та 2024 роки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення орендної плати за зазначені роки.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати орендної плати за 2022 рік. Разом із тим, з урахуванням встановлених у справі обставин та наведених норм матеріального права, сам по собі факт недоведеності сплати орендної плати за один календарний рік не свідчить про систематичне невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати та не може бути підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Оскільки матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем орендної плати за 2019, 2021, 2023 та 2024 роки, а доказів систематичної несплати орендної плати, тобто її невнесення два і більше разів, позивачем не надано, підстави для висновку про наявність систематичного порушення відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок відсутні.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог і доводи апеляційних скарг не є підставою для скасування даного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ІІПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
В.Б. Яцина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua