Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №395/211/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №395/211/26

Суддя: Дьомич Л. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2026 року м. Кропивницький

справа № 395/211/26

провадження № 22-ц/4809/1643/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді – Єгорова С. М., Карпенко О. Л.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року (суддя Забуранний Р.А.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 2221728 від 31.03.2020 року у розмірі 32800,00 грн; судові витрати; витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2221728 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.5.4 договору).

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідачка не виконала свої зобов`язання – не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором.

26.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2221728 від 31.03.2020 року (докази додаються).

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на 30.01.2026 року заборгованість Відповідачки перед Позивачем становить 32 800,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 10 000,00 грн; заборгованість за процентами – 22 800,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2221728 від 31.03.2020 року у розмірі 10 380, 00 грн та судовий збір у розмірі 842,55 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 532,00 грн.

Суд першої інстанції, мотивуючи прийняте рішення зазначив, що відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом лише за 30 днів. Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем пролонгації строку кредиту, а не про часткове погашення кредиту без пролонгації. Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.4. договору.

При цьому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача, як це передбачено договором, зокрема, п. 4.5, а тому ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.4. договору. Тобто з 31.03.2020 року по 29.04.2020 року.

У зв`язку з цим місцевий суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у даній справі, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу. Стягнути на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що пунктом 4.2., 4.3. Договору передбачається, що Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно пункту 4.5 Договору - у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відтак, у період 31.03.2020 року по 27.04.2020 року за користування кредитом нараховувались відсотки за зниженою процентною ставкою, що відповідає умовам кредитного договору та передбачено п. 1.5.1 Договору. 27.04.2020 року Позичальником був здійснений платіж у розмірі 2660,00 грн., а отже, було ініційовано продовження строку кредитування. Згідно умов пункту 4.3. та пункту 1.5.2. Договору, після акцентування Товариством пролонгації, за користування кредитними коштами почала нараховувати стандартна процентна ставка (період з 27.04.2020 року по 27.05.2020 року).

Отже, наведені обставини свідчать про те, що Відповідачка, здійснивши 27.04.2020 року платіж у розмірі 2660,00 грн., фактично реалізувала передбачене договором право на пролонгацію кредиту, чим погодилась із продовженням строку кредитування. Згідно з п. 3.1., нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”. Оскільки, Відповідач не виконала взяте на себе зобов`язання за кредитним договором, то відповідно з 27.05.2020 року нарахування відсотків здійснювалось відповідно до 1.5.2. Кредитного договору № 2221728 від 31.03.2020 року, який передбачає, що у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення застосовується стандартна процента ставка у розмірі 1,90 %

Враховуючи загальну суму сплати заборгованості за Договором сума нарахованих процентів дорівнює 22 800,00 грн, що відповідає умовам кредитного договору укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

На переконання позивача, нарахування відсотків є таким, що повністю відповідає умовам укладеного договору, а доводи, викладені рішенні суду першої інстанції щодо неправомірності такого нарахування, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і положеннях договору. Отже, часткове задоволення судом першої інстанції позовних вимог є необґрунтованим.

Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу

У поданому до суду апеляційної інстанції відзиві, представник відповідачки – адвокат Жеребенко О.В., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що матеріали справи не містять доказів вчинення позичальницею дій, необхідних для ініціювання пролонгації строку кредитування відповідно до розділу 4 Договору. Позивач продовжив 30 денний строк укладеного кредитного договору, мотивуючи тим, що 27.04.2020 відповідачкою була здійснена оплата в розмірі 2660 грн., тоді як Відповідачка категоричного заперечує, що нею взагалі здійснювалася така оплата.

Вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив і з`ясував, що з наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідачка вчинила певну сукупність і послідовність дій, спрямовану на пролонгацію відповідного договору, як і, відповідно, відсутнє підтвердження пролонгації договори зі сторони Позивача, а тому доводи ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування є помилковими.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

29 червня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду в системі «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга позивача на вказане рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 30 червня 2026 року витребувано із Новомиргородського районного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи № 395/211/26, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року у даній справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ухвалою апеляційного суду від 29 липня 2026 року закінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

31.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2221728 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 10000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.5.4 договору).

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

26.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2221728 від 31.03.2020 року.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на 30.01.2026 року заборгованість Відповідачки перед Позивачем становить 32 800,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 10 000,00 грн; заборгованість за процентами – 22 800,00 грн.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону відповідає не у повній мірі.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, місцевим судом не поставлено під сумнів доводи позивача щодо укладення відповідачкою Кредитного договору, отримання від Кредитодавця кредитних коштів за цим договором.

Колегія суддів у цілому погоджується з висновком суду про укладення договору та факту правонаступництва, однак не погоджується з розміром стягнутих з відповідачки відсотків з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції визнав недоведеним факт ініціювання відповідачкою пролонгації строку кредитного договору, та вважав відсутніми докази відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача, як це передбачено договором, зокрема, п. 4.5.

Проте, такий висновок суперечить фактичним обставинам цієї справи та є помилковим з огляду на таке.

Укладення кредитного договору, отримання позичальником кредитних коштів і перехід права вимоги до позивача підтверджені належними і допустимими доказами та не оспорювалися ОСОБА_1 .

У згаданому вище кредитному договорі визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів, строк його дії та пролонгація строку кредиту.

Згідно п. 1.5 Договору тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснити таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1 – 4.6 цього договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 ст. 1048 ЦК України. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою 347 % річних; за стандартною ставкою 695,40% річних.

Із наведеного слідує, що між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 1.4. Договору, а саме 30 календарних днів, протягом якого товариство має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 1.5.1 та 1.5.2 договору. Умовами цього договору сторони визначили умови пролонгації договору у відповідності до п.п. 4.1 – 4.6.

За умовами п.п. 4.2, 4.3 Договору визначено, що Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно пункту 4.5 Договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) заборгованість відповідачки станом на 30.01.2026 року перед позивачем становить 32800 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 10000 грн.; заборгованість за процентами – 22800 грн.

Також, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2221728 від 31.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 27.04.2020 здійснила оплату за договором в сумі 2660,00 грн., здійснивши дії, передбаченні п. 4.3 Договору, для пролонгації строку кредиту. Надалі платежі на погашення заборгованості не здійснювалися.

Отже 27.04.2020 року ОСОБА_1 частково погасила заборгованість за процентами, чим згідно Розділу 4 Договору, здійснила пролонгацію кредитного договору на строк надання кредиту 30 днів. Відповідно до чого новою датою погашення кредитної заборгованості стало 27.05.2020 року.

Після чого відповідно до пп.1.5.2 з 28.05.2020 року, до загальної суми заборгованості нараховувались проценти за стандартною процентною ставкою (1,90% в день) у період прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, а саме до 25.08.2020 року включно.

З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось в період 31.03.2020 року по 27.04.2020 року за зниженою процентною ставкою 0,95% в день, відповідно п.п. 1.5.1 договору і становить 95 грн в день, в період з 28.04.2020 року по 25.08.2020 року проценти за користування кредитом нараховувались за ставкою 1,90% в день відповідно до п. 1.5.2 договору, що відповідає умовам кредитного договору і становить 190,00 грн. в день, тому колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за відсотками у заявленому розмірі.

Оскільки відповідачка не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, кредитор, відповідно до умов договору з 27.05.2020 року здійснив нарахування відсотків відповідно до 1.5.2. Кредитного договору № 2221728 від 31.03.2020 року, який передбачає, що у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення застосовується стандартна процента ставка у розмірі 1,90 %, що повністю відповідає умовам укладеного договору.

Тому мотиви, викладені рішенні суду першої інстанції щодо неправомірності такого нарахування, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і положеннях договору.

Вищенаведеним спростовуються доводи сторони відповідачки про те, що матеріали справи не містять доказів вчинення нею дій, необхідних для ініціювання пролонгації строку кредитування відповідно до розділу 4 Договору, а також факт здійснення нею оплати в розмірі 2660 грн. Будь-яких доказів (відомостей) на підтвердження таких доводів матеріали справи не містять.

Також суд, наголошує на тому, що доводи відповідачки щодо неналежності доданих розрахунків заборгованості, як доказів наявності заборгованості не можуть бути враховані, адже, належних та допустимих доказів, які спростовують інформацію викладену у розрахунках заборгованості відповідачкою не подано.

Підписуючи цей договір відповідачка підтвердила, що перед його укладенням їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в частинах першій та другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті, а також що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на вебсайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися, про що йдеться в пункті 9.8 Договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачкою договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Тому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення усієї заборгованості за процентами.

З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення процентів необхідно скасувати та увалити нове рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за процентами у розмірі 22 800,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору та за подання апеляційної скарги 3993,60 грн, а всього відповідно 6656 грн.

Позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено у повному обсязі, а тому із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 6656 грн.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у позові зазначив понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, копію акту № 1 від 26.01.2026 року про надання послуг; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість.

Про неспівмірність витрат на правничу допомогу, відповідачка не заявляла.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм матеріального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи в частині стягнення процентів, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в цій частині та задоволення цих вимог. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В АЛ И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» – задовольнити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №2221728 від 31.03.2020 року у загальному розмірі 32 800,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 22 800,00 грн – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 6 656,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуючий суддя Л.М. Дьомич

Судді С.М. Єгорова

О.Л. Карпенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua