Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №933/937/26
Суддя: Стародуб О. Г.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2878/26 Справа № 933/937/26 Суддя у 1-й інстанції - Попович І.А. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Глушко О.О. на постанову судді Олексадрівського районного суду Донецької області від 22 вересня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови, 06.07.2026 року, о 09 год. 40 хв., у с. Петрівка Перша по вул. Зарічній, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi L200, н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проведено зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат огляду 1,17 ‰, тест № 1425, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Крім того, 06.07.2026 року, близько 10 год., знаходячись на території, що підсудна Олександрівському районному суду Донецької області, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у нетверезому стані, в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження.
В апеляційній скарзі захисник Глушко О.О. просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Вважає, що судом не повно з`ясовані обставини справи, а викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на порушення порядку і процедури огляду. Зазначає про нероз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав, у тому числі і права на проведення огляду у закладі охорони здоров`я. Наголошує, що огляд ОСОБА_1 проведено за допомогою приладу «Драгер 6810», у якого сплинув 6-місячний термін калібрування. Ставить під сумнів результати огляду ОСОБА_1 . Звертає увагу на місця та час складання протоколів та неможливість перебування ОСОБА_1 у двох різних місцях одночасно. Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості, у зв`язку з виконанням яких обов`язків військової служби молодший сержант ОСОБА_1 перебував у АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 та його захисник Глушко О.О. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, захисником подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та виконання обов`язків військової служби у нетверезому стані, в умовах особливого періоду (воєнного стану).
Так, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Зважаючи на приписи ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування , Збройних Сил України , інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій,а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Скасування особливого періоду буде здійснено окремим указом Президента України "Про демобілізацію".
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Факт скоєння адміністративнихо правопорушень та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711865 від 06.07.2026 року, згідно якого 06.07.2026 року о 09:40:00 у с. Петрівка Перша по вул. Зарічній, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi L200, н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проведено зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, результат 1,17 ‰, тест № 1425, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп`яніння – 1,17 ‰, із яким ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його особистим підписом.
Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6810», тест № 1425 від 06.07.2026 року, з якої вбачається, що 06 липня 2026 року о 09:55 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 1,17 ‰, та яка містить підпис тестуємої особи.
Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, та зафіксовано результат огляду 1,17‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 457 від 06.07.2026 року, згідно якого 06.07.2026 року, близько 10:00 год. у АДРЕСА_2 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у нетверезому стані, в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.07.2026 року № 555 та роздруківки до нього, згідно яких у присутності двох свідків було проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду становить 0,993 ‰.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно яких 06.07.2026 року, близько 10:00 години, на території тимчасової дислокації підрозділу в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) був виявлений ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, який виконував обов`язки військової служби у нетверезому стані, в умовах особливого періоду (воєнного стану). ОСОБА_1 було доставлено до ВСП ТВК селища Олександрівка, де з його згоди проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого становив 0,993‰.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протоколи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженими на те особами з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в них відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Отже підстави для визнання протоколів недопустимими доказами у суду відсутні.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
На відеозапису зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810 та зафіксовано результат огляду 1,17 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
З оглянутого судом відеозапису встановлено, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (який набрав чинності 01.01.2016 року), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації. Крім цього, згідно Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого Постановою КМУ від 02.10.2013 №753, реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення наразі не ведеться.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, в тому числі і прилад «Drager Alcotest 6810» можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та перевірки після ремонту.
З оглянутого відеозапису вбачається, що перед початком огляду ОСОБА_1 пред`явлено сертифікат про повірку приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», який чинний до 05.08.2026 року. Огляд ОСОБА_1 проведено 06.07.2026 року, тобто в межах строку дії вказаного свідоцтва.
Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги захисника про проведення огляду за допомогою приладу «Драгер 6810», у якого сплинув 6-місячний термін калібрування на увагу не заслуговують.
Виказані захисником сумніви щодо достовірності результатів огляду, так як прилад «Drager Alkotest 6810» показав результат 1,17 ‰, а прилад АлкоФор 505 показав 0,993‰, апеляційний суд не приймає, оскільки огляд проведено приладами, які на момент огляду є чинними.
Крім того, огляд ОСОБА_1 приладом АлкоФор здійснено через більш ніж через годину, і зниження показника вмісту алкоголю у видихуваному повітрі свідчить про його тверезіння.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про нероз`яснення ОСОБА_1 права на проходження огляду у медичному закладі, оскільки останній погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно з пунктом 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Не приймає апеляційний суд до уваги доводи захисника про місце та час складання протоколів, оскільки військовослужбовець ОСОБА_1 був виявлений у нетверезому стані після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та передачі транспортного засобу тверезому водію, після чого був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження огляду.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Глушко О.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Олексадрівського районного суду Донецької області від 22 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua