Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №727/9080/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №727/9080/26

Суддя: Бойко М. Є.

Справа № 727/9080/26

Провадження № 2/727/4661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю:

секретаря судових засідань Івончі Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 532037-КС-001 про надання кредиту від 31.03.2025 року у розмірі 25 470,00 грн. та сплаченого позивачем за подання позову до суду судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування таких вимог позивач посилається на наступне.

31.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 532037-КС-001 про надання кредиту шляхом його підписання відповідачкою за допомогою телекомунікаційної системи одноразовим ідентифікатором UA-4280, відповідно до якого позивач зобов`язався надати їй кредит у розмірі 9000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальниця - повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування ними у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

20.06.2025 року, між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 532037-КС-001, підписану в порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору, а саме: визначити термін дії останнього до 02.01.2026 року

ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання виконало та надало позичальниці грошові кошти в обумовленому договором розмірі шляхом їх перерахування на її банківську картку, проте відповідачка, у порушення взятих на себе зобов`язань, належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 25 470,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 8 530,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 540,60 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 1 399,40 грн. У добровільному порядку ОСОБА_1 цей борг не сплачує, в зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить його вимоги повністю задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 липня 2026 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 вересня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про стягнення заборгованості за кредитом задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 532037-КС-001 про надання кредиту від 31.03.2025 року в розмірі 24 070,60 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 530,00 грн; заборгованості по відсоткам – 15 540,60 грн.. Також цим рішенням з відповідачки стягнуто судовий збір в розмірі 2516, 23 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 жовтня 2026 року задоволено заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Василець М.С. про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2026 року по справі №727/9080/26 та скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2026 року .

20.10.2026 року представник відповідачки – адвокат Василець М.С. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес позика» з наступних підстав.

Позивачем безпідставно нараховано до сплати відповідачкою 1 399,40 грн на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Отже, позивач неправомірно зарахував 3 100,60 грн, сплачених відповідачкою, на погашення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, тоді як вказані кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування ним.

Також представник відповідачки у відзиві на позов вказує, що позивач зарахував 1 800,00 грн. здійснених відповідачкою платежів на погашення комісії, правові підстави для стягнення якої відсутні, оскільки укладеним сторонами кредитним договором не визначено, за надання яких саме послуг або вчинення яких конкретних дій на користь відповідача позивачем встановлено таку комісію.

Враховуючи вищевикладене, адвокат Василець М.С. вважає, що позивачем неправильно визначено розмір заборгованості відповідачки, фактичний розмір якої, на її думку, становить 19 170,00 грн., натомість ТОВ «Бізнес позика» до стягнення заявлено 25 470,00 грн.

26.10.2026 року представник позивача – ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив на позов, в якій зазначила, що на виконання кредитного догвору відповідачка сплатила всього 10 541,70 грн, чим вчинила конклюдентні дії, які свідчать про визнання нею факту укладення кредитного договору та правомірності вимог щодо стягнення з неї заборгованості. Щодо нарахування процентів за користування кредитом зазначила, що відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку, а також можливість застосування зниженої та стандартної процентних ставок залежно від належного виконання позичальником графіка платежів. Зокрема, у разі порушення строків та порядку внесення чергових платежів понад сім днів кредитодавець має право здійснювати подальше нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, при цьому сторони також погодили порядок нарахування процентів на фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту. Крім того, відповідно до положень додаткової угоди № 1, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, набрала чинності з моменту її підписання сторонами та передбачала продовження строків виконання зобов`язань позичальниці за договором за умови виконання останньою визначених нею умов, сторони погодили зміну умов кредитування, зокрема встановили процентну ставку в розмірі 0,45 % за кожен день користування кредитом на залишок суми кредиту, а також новий графік платежів. Збільшення загальної вартості кредиту зумовлене неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема недотриманням погодженого графіка платежів, внаслідок чого відбулося збільшення періоду користування неповернутою сумою кредиту та, відповідно, розміру нарахованих процентів. Заперечуючи щодо доводів відповідачки щодо неправомірності нарахування комісії за надання кредиту, представник позивача вказала, що пунктом 2.5 кредитного договору прямо передбачено обов`язок позичальника сплатити одноразову фіксовану комісію за видачу кредиту в розмірі 1 800,00 грн., яка є саме платою за надання кредитних коштів, а не комісією за обслуговування кредиту чи надання додаткових або супутніх послуг.

26.10.2026 року представник відповідачки – адвокат Василець М.С. подала до суду заперечення на відповідь позивача на відзив на позов, у яких зазначила, що відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, однак не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості та правомірністю включення до неї окремих нарахувань, зокрема сум, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України та комісії за надання кредиту в розмірі 1 800,00 грн., вважаючи, що сплачені ОСОБА_3 добровільно кошти в сумі 10 541,70 грн. повинні бути зараховані як часткове погашення основної заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Вказала також, що надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не окремою послугою, за яку може стягуватися додаткова плата у вигляді комісії. Разом з тим, умовами договору не визначено, за надання яких саме послуг або вчинення яких конкретних дій на користь відповідачки передбачено сплату цієї комісії, а позивач не надав доказів фактичного надання таких послуг.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, письмово просили його проводити без їх участі.

За таких обставин, на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судове засідання проводилось за відсутності сторін та не фіксувалось звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертастатті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою було укладено договір № 532037-КС-001 про надання кредиту шляхом його підписання відповідачкою за допомогою телекомунікаційної системи одноразовим ідентифікатором UA-4280.

Ці обставини відповідачкою та її представником не заперечуються та ними визнані. Підписанням договору № 532037-КС-001 від 31.03.2025 року та Паспорту споживчого кредиту без будь-яких застережень відповідачка підтвердила, що вона обізнана та погоджується з усіма умовами такого договору.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів «Таскомбанк» 31.03.2025 року, на платіжну карту № НОМЕР_1 було здійснено переказ грошових коштів відповідно до кредитного договору №532037-КС-001 від 31.03.2025 у сумі 9000.00 грн. номер транзакції 12359bc5-0e47-11f0-b90e-000c29d57ed2_2.

З відповіді АТ "Універсал Банк" вбачається, що карту № НОМЕР_1 в банку емеітовано на ім?я ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.2.1. -2.5. Договору від 31.03.2025 року кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 (Дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип Кредиту: кредит. Строк, на який надається Кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 1 800,00 грн.

20.06.2025 року, між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору № 532037-КС-001та викласти його в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 02.01.2026 р.»

Відповідно до вказаної Додаткової угоди № 1 кредитодавець та позичальник підтверджують, що на момент її укладення заборгованість Позичальника за Договором№ 532037-КС-001 становить 12 539,10 грн та складається з: суми кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, що становить 8 530,00 грн.; суми нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом, що становить 2 132,50 грн.; суми нарахованих пені/штрафів/інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань за Договором, що становить 1 876, 60 грн. Підписанням цієї Додаткової угоди Сторони домовились щодо реструктуризації зобов`язань Позичальника за Договором на наступних умовах: позичальник зобов`язується до кінця доби дати укладення цієї Додаткової угоди сплатити Кредитодавцю платіж у розмірі 1 850,00 грн, який буде зарахований на погашення заборгованості за Договором. Кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 197 днів. Незалежно від того, які процентні ставки застосовувалися за користування Кредитом до укладення цієї Додаткової угоди, з дати її укладення нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,45% в день на залишок суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з наступного дня після укладення цієї Додаткової угоди до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачки за кредитом, станом на 03.06.2026 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором № 532037-КС-001 від 31.03.2025 року у розмірі 25 470,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 8 530,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 540,60 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 1 399,40 грн.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Крім передбачених договором відсотків, позивачем також нараховано відсотки у розмірі 1 399,40 грн. на підставі ст.625 ЦК України, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 1 399,40 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 31.03.2025 року по 02.01.2026 року відповідачкою сплачено 3 100, 60 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Отже, розмір заборгованості за процентами за період з 31.03.2025 року по 02.01.2026 року з урахуванням здійснених відповідачкою платежів у розмірі 3 100, 60 грн., які неправомірно були зараховані позивачем на сплату процентів на підставі ст. 625 ЦК України, становить: 15 540,60 грн. – 3 100, 60 грн.= 12 440 грн.

Таким чином, у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.5 Договору комісія за видачу кредиту дорівнює 1 800, 00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Виходячи з викладеного, оскільки сторонами укладеного договору № 532037-КС-001 від 31.03.2025 року погоджено істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та комісію за надання кредиту у фіксованому розмірі 1 800 грн., крім того, відомості про зазначену комісію також містяться у паспорті споживчого кредиту, з яким відповідачка ознайомилася до укладення договору, доводи представника відповідачки про неправомірність дій позивача щодо нарахування комісії суд до уваги не бере як неспроможні.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку заборгованість не сплатила, з останньої слід стягнути на користь позивача ТОВ "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором № 532037-КС-001 про надання кредиту в загальному її розмірі 20 970, 00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту – 8 530,00 грн; заборогованості за відсотками – 12 440 грн. , задовольнивши таким чином позовні вимоги частково.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення позову, що становить 82, 33 % від заявленої позивачем суми, з відповідачки на користь позивача слід стягнути на відшкодування цих витрат 2191, 95 грн. ( 2662,40 грн. х 82, 33 %).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 532037-КС-001 про надання кредиту від 31.03.2025 року у розмірі 20 970, 00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 530,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 12 440 грн., та судовий збір в розмірі 2191, 95 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бойко М.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua