Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №686/18297/26
Суддя: Бурка С. В.
Справа № 686/18297/26
Провадження № 1-кп/686/2043/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026243000001169 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого закрійником у ТОВ «Стіма», учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що мисливський ніж загального призначення, виготовлений промисловим способом, відноситься до речей, які вилучені з цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження з холодною зброєю, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КабінетуМіністрівУкраїни № 576 від 12.10.1992 р., Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., у червні 2022 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) в м.Краматорськ Донецької області придбав у неспеціалізованому магазині (точної назви та адреси в ході досудового розслідування не встановлено) мисливський ніж загального призначення, що є різновидом холодної зброї колючої дії виготовлений промисловим способом, який з місця придбання перевіз до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав цей мисливський ніж загального призначення до 26 травня 2026 року. В подальшому, 26 травня 2026, близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та утримуючи мисливський ніж загального призначення, який є холодною зброєю колючої дії, виготовленою промисловим способом, незаконно переніс його зі вказаної адреси власного проживання до зупинки громадського транспорту «Педакадемія», що по вул.Проскурівського Підпілля в м.Хмельницькому, де продовжив вказаний мисливський ніж умисно, незаконно, носити при собі до моменту вилучення - 26 травня 2026 року, близько 20 год. 30 хв. Так, під час проведення огляду місця події - прибудинкової території поблизу під`їзду будинку АДРЕСА_2 , о 22 год. 42 хв. 26 травня 2026 року ОСОБА_4 добровільно видав ніж, який є холодною зброєю, зокрема, мисливським ножем загального призначення, що є різновидом холодної зброї колючої дії, виготовлений промисловим способом, який ОСОБА_4 умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу, носив при собі.
За носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.263 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в червні 2022 року він дійсно у м.Краматорськ Донецької області в неспеціалізованому магазині, для того, щоб носити при собі, придбав мисливський ніж, за ціною до 800 грн., який він перевіз до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав цей мисливський ніж на шафі, інколи брав його на рибалку, при цьому розумів, що цей ніж відноситься до холодної зброї, оскільки різницю між ножем кухонним та мисливським ножем ОСОБА_4 теж добре знає, як і те, що придбаний ним мисливський ніж носити не можна. Разом з тим, близько 20 год. 00 хв. 26.05.2026 р. ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп`яніння та ображеним на невідомих осіб, які через вікно до нього нецензурно висловились і яких ОСОБА_4 хотів полякати, тому він вийшов з означеним мисливським ножем на вулицю, до розташованої поруч з його будинком зупинки громадського транспорту «Педакадемія», де невідомі особи його затримали та викликали працівників поліції, яким ОСОБА_4 у подальшому видав мисливський ніж, який він без передбаченого законом дозволу носив до моменту вилучення 26.05.2026 р. Жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, ОСОБА_4 не оспорює, жалкує про скоєне, критично оцінив свої протиправні дії, яких у майбутньому вчиняти не буде.
Вказані обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає ОСОБА_4 осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа виного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин, спрямований на порушення громадської безпеки, який визначається середнім ступенем небезпечності для суспільства, проте ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що пом`якшує йому покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка позитивно характеризується, офіційно працевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вперше вчинив нетяжкий злочин, від якого негативні наслідки для життя і здоров`я людей не настали.
Суд ураховує також позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , до належної процесуальної поведінки якого сторона обвинувачення претензій не мала.
Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.01.2024 р. у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримають його в подальшому від вчинення нових кримінальних правопорушень. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
Санкція ч.2 ст.263 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційного нагляду на строк від двох до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного та його майнового стану, обставин, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, позиції прокурора щодо наявності таких обставин, а також обставини, яка покарання обтяжує, висновку органу пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, а також щодо того, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Таке покарання, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке просили призначити прокурор та обвинувачений, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для призначення обвинуваченому більш суворого виду покарання, з передбачених ч.2 ст.263 КК України, у виді громадських робіт, пробаційного нагляду, обмеження волі або позбавлення волі, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та положення ст.ст. 56, 59-1, 61, 63, 65 КК України, суд не вбачає.
При цьому, суд також враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речові докази: мисливський ніж загального призначення (який у сейф-пакеті №5788634, згідно з квитанцією №4456 від 10.06.2026 р. (а.с.46), переданий до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області) слід знищити; металеву телескопічну дубинку (яка в сейф-пакеті №4138990, згідно з квитанцією №1389 від 18.06.2026 р. (а.с.47), передана до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області) - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
Надані прокурором документи слід зберігати у матеріалах справи.
Необхідність в арешті майна, накладеному ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. (справа №686/16251/26) на вищевказані речові докази (предмети, схожі на ніж і металеву телескопічну дубинку), відпала, тому, на підставі ст.174 КПК України, цей арешт слід скасувати.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта становлять 3850 грн. 88 коп. і, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368 - 371, 374 - 376, 394, 395, 532 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Речові докази:
- мисливський ніж загального призначення (квитанція №4456 від 10.06.2026 р.) – знищити;
- металеву телескопічну дубинку (квитанція №1389 від 18.06.2026 р.) – повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
Документи, надані прокурором, зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3850 грн. 88 коп. процесуальних витрат.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. (справа №686/16251/26) на вищевказані речові докази, - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua