Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 18 серпня 2026 р.
Справа: №607/9329/26
Суддя: Якімець Т. І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.08.2026 Справа №607/9329/26 Провадження №2-о/607/309/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді – Якімця Т.І.,
присяжних: Горохівського О.А.,
Зелінського В.М.,
за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,
за участю:
представника заявниці, адвоката – Колодія А.С.
під час розгляду в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колодій Артем Сергійович, заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою та
У С Т А Н О В И В :
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
27 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Колодій А.С. – звернувся до суду, заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , з заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій висловлено прохання: 1) оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Тернопіль, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) днем смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – с. Затишок, Шахівської сільської громади, Покровського району, Донецької області.
В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 – адвокат Колодій А.С. – зазначив, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України та брав безпосередню участь у бойових діях із захисту України.
Згідно зі сповіщенням командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2025 року № 1494/4/7961 солдат ОСОБА_2 05 жовтня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Затишок Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 листопада
2025 року № 631нод, 05 жовтня 2025 року на позиції «Козак» військовослужбовцями було виявлено тіла чотирьох осіб у військовій формі Збройних Сил України, серед яких впізнано ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_3 . Обставини їх виявлення свідчать про ймовірну загибель під час бойового зіткнення з військовослужбовцями російської федерації. Евакуація тіл була неможливою через інтенсивні бойові дії та загрозу для особового складу.
Зазначені обставини підтверджуються рапортом командира батальйону від 05 жовтня
2025 року, витягом із журналу бойових дій, а також поясненнями військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які повідомили, що особисто впізнали ОСОБА_2 серед загиблих військовослужбовців.
За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001731 від 20 жовтня 2025 року за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Обставини його зникнення також підтверджуються відомостями Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та відповідями уповноважених державних органів.
На думку представника заявниці, наведені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Затишок Покровського району Донецької області. Оголошення його померлим необхідне заявниці для державної реєстрації смерті, отримання свідоцтва про смерть та оформлення передбачених законодавством соціальних гарантій і виплат членам сім`ї загиблого військовослужбовця.
2. Стислий зміст заперечень на заяву
2.1. Від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що відповідно до наказу № 376 на території Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області з 27 травня 2025 року ведуться активні бойові дії, дата завершення яких не визначена.
У поясненнях вказано, що обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 під час бойових дій підтверджуються матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , командування якої володіє відповідною інформацією. Також представник Міністерства оборони України вказав, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для оформлення одноразової грошової допомоги та спадщини, водночас Міністерство оборони України повідомило, що ОСОБА_2 не проходив військової служби безпосередньо у цьому органі, у зв`язку з чим воно не володіє інформацією щодо нього.
2.2. Від заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що солдат ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військових частинах НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях із захисту України, зокрема на території Сумської, Харківської та Донецької областей.
Згідно зі сповіщенням командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2025 року № 1494/4/7961, солдат ОСОБА_2 05 жовтня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Затишок Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 листопада
2025 року № 631нод, 05 жовтня 2025 року на позиції «Козак» військовослужбовцями було виявлено тіла чотирьох осіб у військовій формі Збройних Сил України, серед яких впізнано ОСОБА_2 та молодшого сержанта ОСОБА_3 . Зазначені обставини можуть свідчити про їх загибель під час бойового зіткнення з військовослужбовцями російської федерації. Утім, провести детальний огляд місцевості та евакуацію тіл було неможливо через інтенсивні бойові дії та загрозу для особового складу.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 у своїх поясненнях послалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22), відповідно до якої шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України
(далі – ЦК України), для оголошення фізичної особи померлою внаслідок воєнних дій має обчислюватися з дня закінчення активних бойових дій на території її ймовірної загибелі, а не з дати ймовірної смерті. Такий підхід зумовлений неможливістю достовірного встановлення обставин зникнення особи в умовах триваючих бойових дій
2.3. Заінтересована особа – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – своїм правом на надання пояснень, що передбачене Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня
2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі за вказаною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.
Судом витребувано докази щодо обставин зникнення безвісти ОСОБА_2 та відомостей про нього у Тернопільської міської ради, Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області, військової частини НОМЕР_1 , Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління державної податкової служби у Тернопільській області, Державної прикордонної служби України, регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області, Консультаційного центру Західного регіону Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об`єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Колодій А.С. – заяву підтримав у повному обсязі, з мотивів наведених у ній та просив її задовольнити.
Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснив, що з ОСОБА_2 познайомився у Куп`янському районі Харківської області та знає його з 2023 року. У 2025 році їх разом передислокували на Покровський напрямок у Покровському районі Донецької області. ОСОБА_2 одним із перших у складі групи військовослужбовців висунувся в напрямку с. Затишок, після чого зв`язок із ним було втрачено. Згодом групу військовослужбовців «Хижак», до складу якої входив ОСОБА_4 , направили для пошуку військовослужбовців, які перестали виходити на зв`язок. Прибувши на позицію, свідок побачив загиблих військовослужбовців, серед яких упізнав ОСОБА_2 . За словами свідка, загибель військовослужбовця скоріш за все настала внаслідок атаки безпілотного літального апарата (БпЛА). Свідок припустив, що причиною смерті ОСОБА_2 могла стати значна крововтрата внаслідок отриманих поранень. Військовослужбовці намагалися евакуювати тіла загиблих, однак через атаку російських військових та поранення, отримане самим свідком, здійснити евакуацію не вдалося.
Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялися належним чином, проте Міністерства оборони України у поясненнях просили розгляд справи проводити у їх відсутності.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника заявниці, покази свідка, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано паспорт громадянина України, серія НОМЕР_4 , присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 . ОСОБА_1 зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади від 20 жовтня 2025 року № 2025/015411661 (а.с. 8, 9).
21 січня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_6 , актовий запис за № 46 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого вказані: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_7 , актовий запис № 1784 (а.с. 9 зворотна сторона), що також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 29 травня 2026 року № 00058701328 (а.с. 64–67).
ОСОБА_2 було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (а.с. 9 зворотна сторона,
10 зворотна сторона).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_9 , актовий запис № 38 (а.с. 167).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 29 травня 2026 року № 00058701933, ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , який розірвано рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 03 червня 2019 року, справа № 599/1024/19 (а.с. 68–70).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 20 червня 2025 року № 171/нст солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 червня 2025 року № 82-РС на посаду стрільця стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , з 20 червня 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення – зі сніданку 21 червня 2025 року. З 20 червня 2025 року він прийняв посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом
2 820 грн відповідно до 5 тарифного розряду (а.с. 13, зворотна сторона).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 липня 2025 року № 211 солдата ОСОБА_2 , який 30 липня 2025 року прибув у район виконання завдань ( АДРЕСА_2 ), призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 липня 2025 року № 100-РС на посаду водія 2 стрілецького відділення 1 стрілецького
взводу 9 стрілецької роти НОМЕР_10 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що з 30 липня 2025 року прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 14).
Згідно зі сповіщенням командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2025 року № 1494/4/7961, адресованим цивільній дружині ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_2 , який
15 квітня 2025 року був прийнятий на військову службу та проходив її на посаді водія 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 8 стрілецької роти НОМЕР_10 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , 05 жовтня 2025 року зник безвісти під час участі в бойових діях поблизу населеного пункту Затишок Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області (а.с. 14, зворотна сторона).
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 листопада 2025 року
№ 631нод, 05 жовтня 2025 року штурмова група у складі молодшого сержанта ОСОБА_12 та солдата ОСОБА_13 повідомила засобами радіозв`язку про виявлення на позиції «Козак» тіл чотирьох осіб у військовій формі Збройних Сил України, серед яких впізнано молодшого сержанта ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_2 . Обставини виявлення та зовнішній вигляд тіл свідчили про можливу загибель зазначених військовослужбовців під час бойового зіткнення з військовослужбовцями збройних сил російської федерації при виконанні бойового завдання відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_11 від 26 вересня
2025 року № 4862/ОКП/1059/дск та командира НОМЕР_10 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року № 1494/1497/325дск. Провести детальний огляд місця події та евакуацію тіл було неможливо через інтенсивне застосування противником розвідувальних і ударних безпілотних комплексів, загрозу життю особового складу та необхідність залучення додаткових сил і узгодження дій із суміжними підрозділами. На час видання наказу тіла залишалися на спостережному пості « ІНФОРМАЦІЯ_6 » поблизу населеного пункту Затишок Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області. Наказом молодшого сержанта ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_2 визначено вважати зниклими безвісти за особливих обставин внаслідок дій противника 05 жовтня 2025 року під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини та безпосередньої участі в бойових діях
(а.с. 15–16, 139–142).
Вказані обставини також підтверджено рапортом командира НОМЕР_10 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_14 від 05 жовтня 2025 року за № 12328/р та витягом з журналу бойових дій НОМЕР_10 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 № 208дск том 3 від 01 жовтня 2025 року (а.с.16 зворотна сторона – 18).
Відповідно до протоколу добровільного опитування особи від 07 січня 2026 року, в ході надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 – адвокатом Колодієм А.С. – опитаний свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який на момент безвісного зникнення ОСОБА_2 перебував на посаді командира третього стрілецького відділення третього стрілецького взводу восьмої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , повністю підтвердив обставини, зазначені у витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районні ведення бойових дій молодшого сержанта ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_2 » від 02 листопада
2025 року № 631нод, а також зазначив, що особисто 05 жовтня 2025 року прибув на позицію « ОСОБА_15 », де виконував бойове завдання ОСОБА_2 , та виявив його тіло без ознак життя, а тому повністю підтверджує загибель в ході виконання бойового завдання по захисту Батьківщини солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з останнім він перебував в дружніх відносинах і з легкістю опізнав його тіло (а.с. 22, 23, 150, 151).
Аналогічні свідчення надав опитаний в ході надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 – адвокату Колодію А.С. – свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , житель м. Тернопіль, який на момент безвісного зникнення ОСОБА_2 перебував на посаді командира третього стрілецького взводу восьмої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить протокол добровільного опитування особи від 10 січня 2026 року (а.с. 25).
05 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Колодій А.С. звернувся з адвокатськими запитами до військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі – ТОМ ТЦК та СП). У відповідях військової частини НОМЕР_1 від 21 та 22 грудня 2025 року № 1494/11/12133 та
№ 1494/2/12174 підтверджено, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Затишок Покровського району Донецької області. За фактом його зникнення видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02 листопада 2025 року № 631нод. Службове розслідування не проводилося. До відповідей долучено копії військових документів, зокрема наказів, витягів із журналу бойових дій, рапортів та сповіщень (а.с. 12, 13). Згідно з відповіддю ТОМ ТЦК та СП від 13 грудня 2025 року № 8711
ОСОБА_2 15 квітня 2025 року добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 , якою безпосередньо був призваний на військову службу. Сповіщення про його зникнення безвісти від 08 жовтня 2025 року № 16/7887 вручено цивільній дружині ОСОБА_11 (а.с. 10, зворотна сторона – 11).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 12 грудня 2025 року № 1494/252/убд ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України в періоди з 01 по 17 липня, з 20 липня по 27 серпня та з 26 вересня по 05 жовтня 2025 року на території Сумської, Харківської та Донецької областей (а.с. 14).
Крім того, представник заявниці звертався із запитами до правоохоронних органів, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, органів з питань розшуку осіб, зниклих безвісти, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів ДРАЦС, а також Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Товариства Червоного Хреста України.
Згідно з відповіддю Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 15 грудня 2025 року № 174496-2025 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 05 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Затишок Покровського району Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001731 від 20 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. До відповіді долучено витяг з ЄРДР та анкету особи, зниклої безвісти за особливих обставин, від 28 жовтня 2025 року № 20251028_12 (а.с. 27–28, 157–158).
Відповідно до листів Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених при Службі безпеки України від 11 грудня 2025 року, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України та ДП «Український національний центр розбудови миру» від 10 грудня 2025 року, інформація про місцеперебування ОСОБА_2 , зокрема його можливе перебування в полоні, у зазначених органів відсутня (а.с. 29, зворотна
сторона, 32–35, 184–187).
Як убачається з відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29 травня 2026 року № 19.5.1/41008-26-Вих, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 05 жовтня 2025 року по 29 травня 2026 року в базі даних не виявлено (а.с. 61).
Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11 червня 2026 року № 12884/6/19-00-12-01-03 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо джерел і сум нарахованих доходів, податку та військового збору ОСОБА_2 за період із жовтня 2025 року по квітень 2026 року (а.с. 125, 126).
Як убачається з відповіді Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 червня 2026 року № 87042-2026, стосовно ОСОБА_2 заведена ОРС категорії «Розшук» від 21 жовтня 2025 року на підставі заяви ОСОБА_1 , яка є матір`ю безвісти зниклого ОСОБА_2 ; при здійсненні оперативно-розшукових заходів, будь-якої інформації щодо можливого місця знаходження зниклого не отримано (а.с. 192).
У відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
від 02 липня 2026 року № 222/Кш/14164 зазначено, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_2 , відомості про перебування в полоні держави-агресора відсутні (а.с. 194).
Як вказано у відповіді Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований
з 08 грудня 2021 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 . Не має зареєстрованого нерухомого майна у м. Тернополі та відсутні відомості про будь-яке нерухоме майно (а.с. 196).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).
За приписами частин першої – третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
2.2. Особливим різновидом цивільного судочинства є окреме провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294
ЦПК України).
За приписами пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (стаття 305 ЦПК України). У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (стаття 306 ЦПК України).
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 роз`яснено, що суду слід звернути увагу на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Суд встановив, що у межах цієї цивільної справи у заявниці виникла юридична необхідність у оголошенні померлим її сина – ОСОБА_2 – ураховуючи ту обставину, що він пропав безвісти за особливих обставин, а саме у зв`язку з воєнними діями.
2.3. Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8). Конституційний Суд України виснував, що верховенство права – це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи; справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005; речення перше, абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).
Конституційний Суд України також зазначав, що зі змісту статті 8 Основного Закону України, заснованих на її приписах юридичних позицій Конституційного Суду України, а також міжнародних актів, у яких викладено розуміння юридичної визначеності, убачається, що принцип верховенства права вимагає від законодавця встановлювати чітке, зрозуміле, однозначне, прогнозоване правове регулювання суспільних відносин для забезпечення стабільного правового становища людини, не допускати довільної відмови від взятих державою на себе зобов`язань, гарантувати належний захист правомірних (легітимних) очікувань особи (абзац дев`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 вересня 2023 року № 7-р(І)/2023).
Особливої ваги принцип правової визначеності набуває у ситуаціях, пов`язаних з оголошенням фізичної особи померлою, оскільки непевність юридичного статусу особи, про яку тривалий час немає відомостей, а її зникнення відбулося за особливих обставин, що дають обґрунтовані підстави вважати її померлою, породжує юридичну невизначеність для інших суб`єктів цивільних правовідносин, права та законні інтереси яких тісно пов`язані зі зниклою особою. Водночас принцип правової визначеності перебуватиме під загрозою у випадку передчасного, немотивованого й безпідставного оголошення фізичної особи померлою, адже поява такої особи спричинить низку складно прогнозованих наслідків юридичного характеру як для особи, яку у судовому порядку було оголошено померлою, так і для інших осіб, які набули певні права особи, оголошеної померлою.
2.4. Інститут оголошення фізичної особи померлою головним чином унормовано
статтями 46 – 48 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною другою цієї статті ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина третя статті 46 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність (пункти 38 – 40 постанова від 11 грудня
2024 року, справа № 755/11021/22).
У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге); відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні; приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким
(пункти 45, 49, 50).
Таким чином, шестимісячний темпоральний проміжок для оголошення у судовому порядку фізичної особи померлою слід визначати беручи за основу момент закінчення воєнних дій або збройного конфлікту.
2.5. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»
від 12 травня 2015 року № 389-VIII).
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про оборону» від 6 грудня 1991 року
№ 1932-XII воєнні дії – організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій – визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII збройний конфлікт – збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).
2.6. Як було зазначено, визначення темпорального проміжку для оголошення у судовому порядку фізичної особи померлою необхідно здійснювати з урахуванням закінчення воєнних дій або збройного конфлікту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22) щодо цього зазначила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України (пункт 78). Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48
ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи (пункт 80). Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість (пункт 81). Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Наказ № 309) (пункт 82). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;
(2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території (пункт 83). Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (пункт 84).
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові наголосила, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій – правовій визначеності (пункт 85). Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси (пункт 92). Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди (пункт 94). Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України
(пункт 95).
2.7. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Заявниця звернулася до суду із заявою про оголошення померлим свого сина,
ОСОБА_2 й днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – с. Затишок, Шахівської сільської громади, Покровського району, Донецької області.
Суд зауважує, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376
(далі – Перелік).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 05 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Затишок Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області, який належить до територій активних бойових дій.
Відповідно до Переліку (у редакції наказу від 26 травня 2026 року № 987), село Затишок Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області
(код КАТОТТГ UA14160270190016215) віднесено до територій активних бойових дій із 07 травня 2025 року. При цьому дата завершення активних бойових дій на зазначеній території у Переліку не визначена.
Суд зауважує, що відомостей про завершення активних бойових дій на зазначеній території суду не надано та під час розгляду справи не встановлено.
З урахуванням положень частини другої статті 46 ЦК України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного в постанові від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22) шестимісячний строк, після спливу якого допускається оголошення фізичної особи померлою за обставин, пов`язаних із воєнними діями, обчислюється від дня закінчення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі особи.
Оскільки завершення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 не встановлено, передбачені частиною другою статті 46 ЦК України часові передумови для оголошення його померлим на момент розгляду справи відсутні.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 05 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Затишок Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області, зокрема інформація військовослужбовців про виявлення та впізнання його тіла, покази свідка, дають обґрунтовані підстави припускати його загибель внаслідок воєнних дій.
Водночас зазначена територія віднесена до територій активних бойових дій, відомості про завершення яких відсутні.
Оскільки завершення активних бойових дій на зазначеній території не встановлено, суд дійшов висновку, що передбачений частиною другою статті 46 ЦК України строк не сплив, а тому, незважаючи на наявність обставин, які дають підстави припускати загибель ОСОБА_2 , заява про оголошення його померлим є передчасною та задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.
Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76–78, 141, 244, 258–268, 273, 293, 306, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колодій Артем Сергійович, заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявницю в межах нею понесених.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
6. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 серпня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 41346948, адреса місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, 8, м. Тернопіль.
Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, адреса місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ.
Військова частина А7033, код ЄДРПОУ: 26622785, адреса місцезнаходження: вул. Галицька, 1, м. Тернопіль.
Головуючий суддя Присяжні: Т. І. Якімець О.А. Горохівський В.М. Зелінський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua