Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №703/2459/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №703/2459/26

Суддя: Волосовський В. В.

Справа № 703/2459/26

2/703/1937/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «СОНАТІ» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року розмірі 147931 грн. 19 коп. з підстав невиконання його умов, а також просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 липня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014-RO-82-58064598, відповідно до умов якого відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 50382,46 грн.

Позивач зауважує, що свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

В свою чергу, відповідач зі своєї сторони не виконав умови кредитного договору, а саме не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 147931 грн. 19 коп., з яких: 49103 грн. 45 коп. – заборгованість за тілом кредиту та 98827 грн. 74 коп. – заборгованість за відсотками.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір про відступлення права вимоги №114/2-31-F.

У подальшому 13.06.2024 між ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «ФК «Сонаті» укладено договір про відступлення права вимоги №13-06/24, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором №014-RO-82-58064598 від 28 липня 2020 року.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив жодної оплати після відступлення права вимоги і не надав доказів оплати, відповідно сума заборгованості не змінилась. Згідно облікової політики ТОВ «СОНАТІ», позивач після відступлення права вимоги, не нараховував відсотки та комісії по кредитному договору.

Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «СОНАТІ», яке набуло право вимоги за ним, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 147931 грн. 19 коп., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу – для надання відповіді на відзив. Окрім того, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Райфайзен Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме належним чином засвідчений розрахунок заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року, укладеним між АТ КБ «Райфайзен Банк» та ОСОБА_1 та належним чином засвідчену копію виписки по особовим рахункам за вищезазначеним кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за адресою його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції. Відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подав, клопотань від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача, викладеною в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що 28 липня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-58064598, відповідно до якого АТ «Райфайзен Банк Аваль» надало відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок відповідача в розмірі 50 382,46 грн. та на умовах встановлених кредитним договором, строком на 48 місяців, тобто до 28.07.2024 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, компенсацію неустойки та інші платежі в розмірах, в строки та на умовах, встановлених таким кредитним договором (а.с.17-26).

Відповідно п.1.1 Договору банк відкриває поточний рахунок «Для виплат» № НОМЕР_1 у гривні на ім`я Клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил за Тарифів Банку.

Згідно п.1.2 Договору в залежності від операційної моделі Банку, надання кредиту може здійснюватись в один із наступних способів:

а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у п.1.1 Договору. Клієнт доручає банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку у визначеній підпунктом 1.2.1.1. підпункту 1.2.1. пункту 1.2 Заяви-Договору сумі на картковий рахунок за реквізитами емітованої до нього платіжної картки НОМЕР_2 .

б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок з наступним відображенням операції надання кредиту на картковий рахунок через поточний рахунок в дату надання кредиту або на наступний операційний день.

Для контролю за станом та рухом коштів по картковому рахунку Клієнта підключається до Послуги «Мобільний банк», яка передбачає направлення Клієнту SMS - повідомлень про стан карткового рахунку та проведені операції на номер мобільного телефону Клієнта НОМЕР_3 .

Згідно п.1.2.1. Договору мета Кредиту - Кредит надається з метою:

1.2.1.1. придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 49 400,00 гривень;

1.2.1.2. оплати Клієнтом страхового платежу в розмірі 982,46 гривні на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», ліцензія серії АВ №483242 від 05.10.2009 р. (далі - Страховик), страховим посередником якого виступає Банк.

Відповідно до п.1.2.2. Договору строк Кредиту - 48 місяців з 28.07.2020 (Дата надання Кредиту) по 28.07.2024 (Дата повного погашення Кредиту).

Відповідно до п.1.2.3 Договору проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована і становить: на період з 28.07.2020 по 28.09.2020 (включно) розмір процентної ставки за Кредитом складає 23,00% річних. Процентна ставка за Кредитом застосовується в розмірі 52,90% річних, без укладання додаткової заяви до цієї Заяви-Договору.

Згідно п.1.2.4 Договору дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 28 числа кожного календарного місяця згідно Графіка.

Відповідно до п.1.2.5 Договору дата та сума переказу коштів з КР на Поточний рахунок - з метою виконання грошових зобов?язань за Кредитом, Клієнт доручає Банку здійснювати 23 числа кожного місяця Договірне списання коштів з КР на Поточний рахунок в сумі 2 541,51 гривень, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно Графіку.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 .

Також відповідач підписав електронним підписом Графік платежів, який є Додатком 1 до укладеного між сторонами кредитного договору та паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою».

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 50382,46 грн за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року та розмір заборгованості відповідача за цим договором підтверджується наданими на виконання ухвали суду від 24 червня 2026 року АТ «Райффайзен Банк» випискою про рух коштів від дати підписання договору 28.07.2020 року по дату відступлення прав вимоги по рахунках позичальника ОСОБА_1 , а також розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Зі змісту кредитного договору №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року вбачається, що при його укладенні позичальником було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса місця фактичного проживання, номер мобільного, та електронна адреса. Кредитний договір №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року підписаний позичальником за допомогою електронно-цифрового підпису – одноразового ідентифікатора.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

09 квітня 2020 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с. 27-33).

Позивач посилається на цей договір як на правову підставу переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Разом із тим сам факт укладення договору між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» не дозволяє безумовно встановити, що предметом його виконання була саме вимога до ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року.

Для підтвердження цієї обставини необхідним є дослідження документів, які відповідно до умов договору визначають конкретний склад переданих грошових вимог. Проте позивачем не надано суду реєстру переданих прав вимоги, акта приймання-передачі прав вимоги або іншого документа, який би містив відомості, що дозволяють індивідуалізувати саме вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року та підтвердити її передачу ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Суд при цьому не виходить із того, що відсутність акта приймання-передачі сама по собі автоматично свідчить про непереходження права вимоги. Однак за відсутності акта або іншого документа, який відповідно до умов договору підтверджує фактичну передачу конкретних вимог, суд повинен мати інші належні докази, що дозволяють достовірно встановити склад переданих прав. Таких доказів щодо відповідача суду не надано. Крім того, позивачем не подано документів, які б дозволяли встановити виконання сторонами договору №114/2.31-F у частині передачі саме спірної вимоги, у тому числі документів щодо її фактичної передачі та, за наявності відповідної договірної умови, оплати вартості переданих прав.

Таким чином, матеріали справи не дають суду можливості достовірно встановити, що після укладення договору №114/2.31-F ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло саме право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року.

Щодо переходу права вимоги від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ТОВ «СОНАТІ». Так, 13 червня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» було укладено договір відступлення права вимоги №13-06/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с. 34-43).

На підтвердження укладення договору відступлення права вимоги №13-06/24 від 13 червня 2024 року позивачем надано копію платіжної інструкції №1024 від 25.06.2024 на суму 330 000,00 грн. та витяг з реєстру боржників, згідно якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 147 931 грн. 19 коп (а.с. 44-45).

За змістом позовної заяви саме цей договір є підставою для переходу відповідної вимоги від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ТОВ «СОНАТІ». Разом із тим, договір про відступлення права вимоги №13-06/24 від 13 червня 2024 року не може бути оцінений відокремлено від попереднього договору про відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09 квітня 2020 року.

Відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор набуває лише ті права, які належали первісному кредитору на момент переходу.

Отже, для встановлення набуття ТОВ «СОНАТІ» права вимоги до відповідача необхідно було встановити, що таким правом на момент укладення договору №13-06/24 від 13 червня 2024 року володіло ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Як зазначено вище, належних доказів переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» від первісного кредитора позивачем не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви.

Суд зауважує, що при розгляді кредитних спорів суд зобов`язаний перевірити:

1) чи доведений факт отримання відповідачем як позичальником кредитних коштів відповідно до умов договору, наявність первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиторів та їх можливого погашення;

2) чи містять матеріали справи належний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви;

3) який саме порядок та які умови відступлення клієнтом факторові свого права вимоги до боржників передбачено договором факторингу (наприклад витяг з договору, де зазначено який порядок та умови відступлення права вимоги);

4) чи існувало на момент переходу прав за кредитним договором на підставі договору факторингу, у банку, а потім і у цесіонарія право вимоги до відповідача, саме у тому обсязі та на умовах, які зазначені у реєстрі заборгованостей боржників, в тому числі щодо сум початкового тіла кредиту, початкового проценту, пені і чи перейшло право вимоги заборгованості за якою не настав строк платежу на час укладення договору факторингу.

Однак позивач не надав суду документів (доказів), які надають можливість суду у повному обсязі встановити ці обставини, а саме, матеріали справи не містять належний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де було б зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви. Окрім того не надано доказів того чи перейшло право вимоги заборгованості від первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та в подальшому, відповідно, до позивача.

При цьому, стороною позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України не повідомлялось суд про неможливість надання доказів, які підтверджують вищевказані обставини та факти, та необхідність надання додаткового строку для їх надання чи витребування їх у третіх осіб.

Суд з метою сприяння позивачу у здійсненні його процесуальних прав своєю ухвалою від 24 червня 2026 року витребував від АТ «Райффайзен Банк» докази, які просив витребувати позивач. Клопотань про витребування інших доказів позивач не заявляв.

З огляду на вказане, докази, які не було подано представником позивача до суду першої інстанції, щодо вищевказаних обставин, які суд визнав недоведеними, не можуть бути подані до суду апеляційної інстанції, а у разі їх подання не підлягатимуть прийняттю, відповідно до ч. 8 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України.

Неприйнятність безпідставного прийняття в апеляційній інстанції нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, засвідчено у висновках Верховного Суду (постанови від 12.03.2020 року у справі № 738/172/17, від 10.04.2019 року в справі № 145/474/17, від 05.12.2018 року в справі №346/5603/17, від 03.05.2018 року в справі № 404/251/17).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Зважаючи на вказане, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та наявність права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-58064598 від 28.07.2020 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, з відповідача не підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ», місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, будинок 8, квартира 127, ЄДРПОУ: 43518172.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Головуючий: В. В. Волосовський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua