Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №446/109/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №446/109/26

Суддя: Ляшко О. П.

Справа № 446/109/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ляшко О. П.

секретар судового засідання Новосад І.В.

Справа № 446/109/26

учасники справи:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»

представник позивача Усенко Михайло Ігорович;

відповідач: ОСОБА_1 ;

представник відповідача Шеремета Петро Петрович;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8467908 від 19.11.2023 в розмірі 26 325 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19.11.2023 року між Публічним акціонерним товариством «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8467908, відповідно до умов якого Відповідачу було надано споживчий кредит, а Відповідач зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами, згідно з умовами цього Договору.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору

У порушення положень договору, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором, а саме станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 26325,00, що складається із: заборгованості за тілом кредиту – 7200 грн; заборгованості за відсотками – 18405 грн. та заборгованості за комісією – 720,00 грн.

26.03.2024 року ПАТ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №104-МЛ, згідно якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Мілоан» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8467908 від 19.11.2023 року

Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, це і зумовило звернення позивача до суду із вимогою про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 22.01.2026 справу прийнято до провадження, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання.

17.02.2026 представник відповідача – Шеремета П.П. подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача, посилаючись на те, що висунуті вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи. Вказує, що позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування щодо сплати відсотків в сумі 20314,00 грн, вимог позивача не підтверджені матеріалами справи, незаконні та не можуть бути такими, що підлягають до задоволення.

12.05.2026 – представник позивача – ОСОБА_2 надав суду додаткові пояснення в яких вказав, що19.11.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 8467908 від 19.11.2023 р. на суму 7200 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, тобто до 03.03.2024 р. року, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку Відповідача. ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 8467908 від 19.11.2023 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 8467908 від 19.11.2023 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Відтак, ОСОБА_1 здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір № 8467908 від 19.11.2023 року. ОСОБА_1 передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.

Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан", приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо, тобто, підписання ОСОБА_1 договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Отже, Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується і Позивачем.

Пояснює, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону ОСОБА_1 , відповідно до якого було здійснено вхід на сайт Мілоана за допомогою логіна та пароля, договір між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, даний Кредитний договір відповідає внутрішній волі ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що позивачем не подано доказів надання грошових коштів на увагу не заслуговують, оскільки на підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення № 115612606 від 19.11.2023 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 7200.00 коп. У дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, який збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 Договору. Натомість ОСОБА_1 , який заперечує отримання цих коштів, на підтвердження своїх доводів доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у Договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, не надав. Відповідач був не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких, відповідно до законодавства. Крім того, відповідач з моменту укладення Договору з приводу невиконання ТОВ «Мілоан» взятих на себе зобов`язань, зокрема не отриманням протягом 3 робочих днів з моменту укладення Договору відправленої товариством суми кредиту на її картковий рахунок, як це передбачено п. 7.1 Договору, до ТОВ «Мілоан» не звертався, а протилежного суду не доведено. Отже, як вбачається з наявних у справі письмових доказів Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитом у строк встановлений згідно умов кредитного договору № 8467908 від 19.11.2023 року.

Також надав детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якого видно, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає: 7200,00 (тіло кредиту) + 720,00 (комісія) + 18405,00 (всього нараховано відсотків за користування кредитними коштами) = 26325,00 грн (грн) - загальна сума заборгованості за Договором про споживчий кредит №8467908 від 19.11.2023 року. Вказує, що наведені положення законодавства та практика їх застосування свідчать про те, що дії Позивача з нарахування процентів за користування кредитом є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, тому просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак надіслав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, вказав, що позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача – ОСОБА_3 також в судове засідання не прибув, однак через канцелярію суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносин.

Як видно з матеріалів справи 19.11.2023 року між Публічним акціонерним товариством «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8467908, згідно з умовами якого відповідач отримав 7200 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів.

Згідно п. 7.1. Кредитного договору № 8467908 від 19.11.2023 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті.

На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система Кредитодавця здійснила реєстрацію Відповідача, створила обліковий запис та Особистий кабінет.

Відповідач в Особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів Кредитодавець здійснив верифікацію доданої Відповідачем банківської карти.

Електронна ідентифікація Відповідача здійснилась при вході в Особистий кабінет, шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту Відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

Для отримання кредитних коштів Відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит Відповідачу, Товариство надіслало в Особистий кабінет Відповідача проєкт Кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт).

Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала Відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код Відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит.

Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору розміщена в його Особистому кабінеті. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Встановлено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 26.03.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 104-МЛ від 26.03.2024.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 8467908 від 19.11.2023 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Відтак через невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем сума його заборгованості становить 26325 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 7200 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 18405 грн. 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 720 грн.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 , позивачем було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23457137/2278 від 29.12.2025, однак жодних дій на сплату заборгованості відповідач не вчинив.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання, параграфом 2 Глави 71 "Кредит".

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України – договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що відповідачу було надано кредит, однак він свої зобов`язання перед позивачем не виконує і не сплачує кошти згідно умов договору, через що у нього наявна заборгованість у сумі 26325,00 грн.

Оцінюючи доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених у справі обставин і наданих позивачем доказів.

Зокрема, твердження відповідача про недоведеність факту отримання кредитних коштів та безпідставність нарахування процентів спростовуються матеріалами справи, а саме: кредитним договором № 8467908 від 19.11.2023 року, укладеним в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, платіжним дорученням про перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 7 200 грн, договором факторингу та детальним розрахунком заборгованості. Наведені докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, перехід до позивача права вимоги за відповідним зобов`язанням, а також невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредиту, правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами, не подано власного контррозрахунку заборгованості, а також доказів належного виконання зобов`язань шляхом повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас саме по собі заперечення відповідачем заявлених позовних вимог без належного документального підтвердження таких заперечень не спростовує доказів, наданих позивачем, та не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 720 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц зазначено, що надання грошових коштів за кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця, а виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту саме по собі не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає окремій оплаті позичальником, оскільки така дія становить виконання кредитодавцем свого основного договірного обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 201/4087/17, від 15 січня 2020 року у справі № 363/940/16-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 302/946/17, від 03 листопада 2021 року у справі № 757/40852/17, від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц та від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, сама лише наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії не є безумовною підставою для її стягнення. Позивачем не доведено, що комісія у розмірі 720 грн є платою за окрему, самостійну та фактично надану відповідачу послугу, а не платою за дії кредитодавця, які становлять виконання його власного обов`язку за кредитним договором.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 720 грн є необґрунтованою, а відповідна умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемною. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині слід відмовити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором № 8467908 від 19.11.2023 року в частині неповернутого тіла кредиту та несплачених процентів за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а його заперечення не спростовують установлених судом обставин та доказів, наданих позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 200 грн та заборгованість за процентами в розмірі 18 405 грн, а всього 25 605 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 720 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України суд може зменшити розмір таких витрат за клопотанням іншої сторони у разі недотримання вимог щодо їх співмірності.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу взагалі, оскільки такі витрати пов`язані з розглядом даної справи, а факт надання правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Водночас, враховуючи характер та складність справи, ціну позову, обсяг виконаної представником позивача роботи, а також заперечення представника відповідача, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 8 000,00 грн завищеним та таким, що не відповідає критеріям співмірності та розумності.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги. У задоволенні решти вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, а саме судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 25605,00 грн., то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2356,02 грн

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 8467908 від 19.11.2023 в розмірі 25605,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2356,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя О.П. Ляшко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua