Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №362/5965/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №362/5965/26

Суддя: Попович О. В.

справа № 362/5965/26

провадження № 2/362/5767/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради про припинення заборони на житловий будинок.

Суд установив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) через представника – адвоката Крившу Л.П. звернулась до суду з позовом до Васильківської міської ради (далі також відповідач), у якому просить зняти (припинити) заборону з жилого будинку АДРЕСА_1 що належить їй на праві власності, зареєстровану 10 вересня 2004 року Васильківською районною державною нотаріальною конторою Київської області на підставі повідомлення б/н від 25 липня 1975 року АТП 09036.

В обґрунтування позову зазначає, що накладений арешт перешкоджає їй вільно володіти та розпоряджатися належним майном, позивач звернулася із даним позовом до суду.

Ухвалою від 29 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить при розгляді справи ухвалити рішення на принципах верховенства права. З змістом відзиву на позовну заяву відкрите акціонерне товариство «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство», що було правонаступником АТП 09036, рішенням Господарського суду Київської області у справі № 218/11б-2001 р. визнано банкрутом і ліквідоване без правонаступництва. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 26 грудня 2005 року ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство» (код ЄДРПОУ 05538744) припинено.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що копією договору дарування будинку від 17 грудня 1996 року, зареєстрованим за №4602.

Вказаний будинок належав дарувальнику – батьку позивача на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Васильківською державною нотаріальною конторою 19 травня 1975 року, зареєстрованого в Фастівському бюро технічної інвентаризації в книгу №3, р.5070.

На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу будинку, рішенням Васильківської міської ради від 17 липня 1997 року №194 земельна ділянка, на якій розташований будинок, пл. 0,100 та. з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, передана у приватну власність позивачу з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 3210700000:10:007:0004, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №459352/1894 .

Маючи намір розпорядитися своїм майном позивачу стало відомо, що на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено арешт.

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №383422189 від 18 червня 2024 року вбачається, що за адресою будинок АДРЕСА_1 , наявне обтяження: заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 1295479; зареєстровано: 10 вересня 2004 року за №1295479 реєстратором: Васильківська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення, б/н 25 липня 1975, не вказано, АTП №09036; власник: ОСОБА_2 ; архівний номер: 4499797KIEV477, архівна дата: 04 липня 2002; дата виникнення 14 липня 1975 року № реєстра: 17.

З архівної довідки КУ «Васильківський міський трудовий архів» Васильківської міської ради Київської області від 21 жовтня 2024 року № 243/04-01-м вбачається, що у документах архівного фонду ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство», яке ліквідоване, є відомості про реорганізацію підприємства, а саме: 1957 року організована автошкола, як структурний підрозділ Києво-Св?ятошинської АТК (наказ облавтотресту №16 від 12 січня 1957 року та наказ по Києво-Св?ятошинській АТК №11 від 17 січня 1957 року); наказом по Київському Облавтотресту №15 від 18 квітня 1957 року автоколона була перетворена на Васильківську автотранспортну контору; у травні 1966 року Васильківська АТК перейменована в Васильківське автотранспортне підприємство 09036; у зв`язку з реорганізацією Київського обласного управління автотранспорту з 01 січня 1983 року автопідприємство 09036 реорганізоване в Васильківське автотранспортне підприємство 31013 і передано в Київське обласне управління пасажирського автотранспорту; 22 липня 1986 року в зв?язку з реорганізацією, АТП 31013 перейменовано та присвоєно новий індекс – 13208; наказом по регіональному відділенню фонду державного майна України по Київській області №7/61-8П від 10 листопада 1995 року Васильківське підприємство 13208 перетворене на ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство».

Крім того, листом на адвокатський запит КУ «Васильківський міський трудовий архів» Васильківської міської ради Київської області повідомило, що згідно акту прийому-передачі №2 від 06 квітня 2011 року до Комунальної установи «Васильківський міський трудовий архів» Васильківської міської ради на тривале зберігання були передані документи з кадрових питань (особового складу) та відомості про нарахування заробітної плати працівників ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство», яке визнане банкрутом і закрите рішенням господарського суду Київської області (Справа № 218/116-2001 р.) Зі слів головного бухгалтера автопідприємства ОСОБА_3 , яка передавала документи на тривале зберігання до трудового архіву та ліквідовувала ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство стало відомо, що боржників по позиці перед автопідприємством, в тому числі і прізвище водія ОСОБА_2 , не виявлено.

Керівник Васильківського міського трудового архіву повідомила, що з 01 січня 1983 року ВАТ автопідприємство 09036 реорганізоване в Васильківське автотранспортне підприємство 31013 і передано в Київське обласне управління пасажирського автотранспорту. 22 липня 1986 року в зв?язку з реорганізацією АТП 31031 перейменоване та присвоєно новий індекс - 1328. 10 листопада 1995 року Васильківське підприємство 1328 перетворене на ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство». В 2001 році ВАТ «Васильківське пасажирське автотранспортне підприємство» рішенням Господарського суду Київської області (справа №218/116-2001) визнане банкрутом і закрите.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені статтею 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частинами другою, п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Звертаючись із даним позовом, позивач зазначає, що через наявність арешту позбавлений можливості розпорядитися належним йому майном.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку й оскільки позивач в інший спосіб, окрім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд дійшов висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту.

Керуючись статті 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов.

Зняти (припинити) заборону з жилого будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , зареєстровану 10 вересня 2004 року Васильківською районною державною нотаріальною конторою Київської області на підставі повідомлення б/н від 25 липня 1975 року АТП 09036.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення: 11 листопада 2026 року.

Суддя О.В. Попович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua