Суд: Баришівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №355/2164/26
Суддя: Цирулевська М. В.
Справа № 355/2164/26
Провадження № 3/355/676/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року селище Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання та місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
31 серпня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
Судові засідання у даній справі призначені (відкладені) на 01.09.2026, 01.10.2026, 03.11.2026. Були здійснені виклики (направлення поштою судових повісток) ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та ОСОБА_2 , як потерпілої особи.
У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , та потерпіла ОСОБА_2 з`явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення про події, які сталися 18.08.2026. Свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що 18.08.2026 близько 15 години приїхала з м. Березань до власного будинку в с. Хмельовик, де побачила, що на городі її невістка ОСОБА_2 копає картоплю. З невісткою не перебуває у приязних відносинах через смерть сина. ОСОБА_1 зробила зауваження невістці, що та копає не свою картоплю на не своєму городі. Просила приєднати до матеріалів справи довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, де саме вона зазначена власником житлового приміщення по АДРЕСА_1 та витяг з реєстру Березанської міської територіальної громади про те, що потерпіла ОСОБА_2 знята з реєстрації за означеною адресою 31.07.2026.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 18.08.2026 вирішила накопати картоплю на городі у свекрухи ОСОБА_1 . Близько 15 години з`явилась свекруха та почала її ображати, вигонити з городу. Фізичну силу свекруха не застосовувала, проте образила її тим, що вказала, що картопля не її, хоча потерпіла ту картоплю садила. Образившись на вказане, прийняла рішення викликати працівників поліції.
Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, суддя зазначає та виснує таке.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978302 від 18.08.2025, складеного інспектором СРПП ВП№1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Дигутіс О. А., 18.08.2026 о 15:30 год, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила сімейне насилля психологічного характеру по відношенню до невістки ОСОБА_2 , а саме висловлювала погрози фізичною розправою, висловлювалася грубою нецензурною лайкою (а.с. 1).
За означеними обставинами діяння, вчинені ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) вчинення домашнього насильства – це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Тобто, обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Відтак, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Водночас, самі лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, до адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:
1) рапорт заступника начальника СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Ігора Проданова від 18.08.2026, за змістом якого вбачається, що здійснено перевірку за матеріалами, зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №9028 (а.с. 2);
2) електронний рапорт за ЄО №9028 від 18.08.2026 (а.с. 3);
3) протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.08.2026, складений інспектором РПП ВП № 1 Броварського РУП старшим лейтенантом поліції Олександром Левченком (а.с. 4-5);
4)копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6);
5)копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданим Дніпровським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 25.11.2015 на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 7).
6) пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 18.08.2026 інспектором СПД №1 ВП № 1 Броварського РУП капітаном поліції Дігутіс О А. за якими вона пояснила, що останнім часом проживає за адресою АДРЕСА_2 . Інколи приїзджає в с. Хмельовик, де проживає по АДРЕСА_1 , та де мешкала її невістка ОСОБА_2 , дружина її покійного сина. 18.08.2026 приблизно о 15 год 30 хв приїхала в с. Хмельовик, та побачила що ОСОБА_2 викопує картоплю на її городі, з приводу чого висловилась в її адресу у грубій формі, а також погрожувала фізичною розправою лише словесно. Після чого викликали працівників поліції (а.с. 8).
7) пояснення потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 18.08.2026 інспектором з РПП ВП № 1 Броварського РУП старшим лейтенантом поліції Олександром Левченком, за якими вона пояснила, що 18.08.2026 приблизно о 12 годині копала картоплю на городі своєї свекрухи ОСОБА_1 , яка вийшла на город та почала на неї кричати і ображати нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_1 почала кидатися у бійку та знову ображати її, подряпала обличчя. Прийняла рішення викликати працівників поліції (а.с. 9).
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй діянь адміністративний матеріал не містить.
Дослідивши в судових засіданнях всі означені докази, суд зазначає та виснує таке.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Відповідно до диспозиції статті 173-2 КУпАП орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення конкретно зазначати, в чому саме полягало домашнє насильство, його вид, вияв насильства: погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо, що є обов`язковим.
Як вже зазначав суд, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978302, 18.08.2026 о 15:30 год, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насилля психологічного характеру по відношенню до невістки ОСОБА_2 , а саме висловлювала погрози фізичною розправою, висловлювалася грубою нецензурною лайкою.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як домашнє насильство психологічного характеру.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978302 від 18.08.2026 не конкретизовано, в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна, хоча обов`язковість вказівки про це в протоколі прямо випливає з диспозиції статті 173-2 КУпАП.
Разом з тим, події 18.08.2026, обставини яких були встановлені у судовому засіданні, та викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюються диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Фактично об`єктивна сторона правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978302 від 18.08.2026 не розкрита/відсутня.
Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа, повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікти та непорозуміння між особами, спричинені майновими чи побутовими питаннями, свідчать про розбіжності в їхніх поглядах на певні життєві аспекти, проте самі по собі не є доказом вчинення домашнього насильства.
Сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом у справі в розумінні ст.251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом.
Для домашнього насильства має бути виражена, безсумнівна жертва і такий же виражений, безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, що є не домашнім насильством, а конфліктом.
Суд доходить до глибокого переконання, що між колишньою свекрухою ОСОБА_1 та колишньою невісткою ОСОБА_2 виникло непорозуміння, внаслідок чого вони емоційно сприймають одна одну.
Враховуючи обставини справи, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки неприязних відносин із колишньою невісткою ОСОБА_2 .
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення. При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення нею домашнього насильства психологічного характеру, а також докази завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Подія сталася на території домоволодіння, власником якого є саме ОСОБА_1 .
Водночас, конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Це ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Щоб подолати конфліктну ситуацію, слід знайти першопричину її зародження, визначити сфери, обставини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та реалізувати його.
Врегульовувати конфліктні ситуації в родині в порядку норм КУпАП не є компетенцією суду, оскільки не кожен конфлікт є домашнім насильством.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua