Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №275/491/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Суд: Брусилівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №275/491/26

Суддя: Данилюк О. С.

Справа № 275/491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

за участю секретаря с/з Марієвської Н.А.,

представника позивача адвоката Чайковської Р.А., представника відповідача адвоката Нестеренка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області 13.12.2023 року (справа № 275/1519/23). Вказала, що від шлюб вони з відповідачем мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Зазначила, що судовим наказом Брусилівського районного суду Житомирської області від 10.11.2023 року (справа № 275/1523/23) з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 08.11.2023 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно. У зв`язку з тим, що судовий наказ відповідачем не виконується, виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, яка станом на 17.03.2026 року складає 68 350, 59 грн. При цьому сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом за період з листопада 2023 року по лютий 2026 року становить 279 525, 01 грн. Оскільки законом передбачено стягнення з боржника суми неустойки за прострочення сплати аліментів, але не більше 100% заборгованості, просила стягнути з відповідача загальну суму пені за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 68 350, 59 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.05 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , за змістом якого відповідач позовні вимоги позивачки не визнав, зазначивши наступне. Так, вказав, що до подання заяви про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів утримував власну дитину добровільно. При цьому вважає, що розмір заборгованості за аліментами, який долучений до позовної заяви, не відповідає його доходу, оскільки розрахований з врахуванням розміру доходу для працівників цієї місцевості. При цьому він в періоди з 01.11.2023 по 01.10.2024, а також у квітні 2026 року мав офіційну заробітну плату, що не було враховано державним виконавцем та спотворило кінцеву суму заборгованості. Також вважає, що сама заборгованість за аліментами також виникла з вини виконавця, оскільки гадав, що аліменти відраховуються з його зарплати. Крім того, зазначив, що з довідки про заборгованість вбачається, що навіть будучи безробітним, він практично всі місяці сплачував певну суму аліментів по мірі доходу. При цьому вказав, що на даний час поступив на навчання до Національного університету біоресурсів і природокористування України, являється студентом з 01.09.2026 року та фактично знаходиться на утриманні власних батьків. Вважає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, при цьому стягнення з нього пені у сумі, про яку просить позивачка, поставить його на межу бідності. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а якщо суд прийде до висновку щодо необхідності стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів, просив зменшити розмір пені з врахуванням його пояснень щодо причин її виникнення.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Чайковська Р.А. пред`явлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, вимоги якої просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Нестеренко М.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши подані ними письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 13.12.2023 року (справа № 275/1519/23) (а.с. 10-13).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с. 14-15).

Судовим наказом Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2023 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти в розмірі частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 01.11.2023 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-18).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 74075256 держаного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заборгованість ОСОБА_2 станом на 17.03.2026 року становить 68 350, 59 грн. (а.с. 19).

При цьому розмір пені через існування заборгованості відповідача зі сплати аліментів на утримання дружини згідно розрахунку позивачки, розробленого на підставі ст. 196 СК України, за період з листопада 2023 року по лютий 2026 року становить 279 525, 01 грн. (а.с. 20).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 працював до жовтня 2024 року, а також у квітні 2026 року та отримував заробітну плату (а.с. 66-67).

З 01.09.2026 року ОСОБА_2 є студентом денної форми навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України (а.с. 65).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною другою статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 СК України).

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Згідно зі статтею 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається,виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

За змістом частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частин третьої, восьмої та дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить, зокрема, вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення змісту статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначив, що положення Цивільного кодексу України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату аліментів, посилалась на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, виготовлений державним виконавцем.

Втім, як випливає з зазначеного розрахунку, виконавцем не враховано, що протягом листопада 2023 року - жовтня 2024 року відповідач працював, тож аліменти за цей період мали б розраховуватись, виходячи з розміру заробітної плати відповідача. Отже, такий розрахунок суд вважає недостовірним та таким, що не відповідає встановленим судом обставинам.

Разом з тим, суд не може погодитись з доводами представника відповідача щодо відсутності провини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини за судовим рішенням.

При цьому суд враховує, що відповідач, працюючи та отримуючи дохід, який згідно наданих його представником довідок форми ОК-5 та ОК-7, перевищував той, який брався державним виконавцем для розрахунку розміру аліментів, а також точно знаючи розмір частки від доходів, яку він мав сплачувати як аліменти на утримання власної дитини, фактично сплачував значно меншу суму, а у деякі місяці взагалі аліменти не платив.

Втім, приймаючи до уваги, що відповідач все ж таки частково сплачував аліменти, навіть не працюючи, зважаючи на те, що на даний час він навчається на денній формі навчання, а отже, не матиме можливості працювати повний робочий день, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки, яку просить стягнути позивачка, стягнувши з відповідача пеню у розмірі 34 000 грн., частково задовольнивши таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 .

На підставі ст.ст. 180, 195,196 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2023 року по 01.02.2026 року в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

СУДДЯ О.С. Данилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua