Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №522/2051/23
Суддя: Ярема Х. С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026
Справа № 522/2051/23
Провадження № 2/522/71/26
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді – Ярема Х.С.,
розглянув справу
за позовом Одеської міської ради
до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне партнерство», 5) Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
третя особа без самостійних вимог - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Двір»
про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним акту, скасування свідоцтва, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним акту приймання-передачі, скасування рішення державного реєстратора, звільнення самовільно зайнятої ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.
ВСТАНОВИВ:
1.30.01.2023 Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Інноваційне партнерство», Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСББ «Наш Двір».
2.Позивач просить:
- визнати недійсними прилюдні торги за результатами яких ОСОБА_3 придбала нежиле приміщення (гараж) на АДРЕСА_1 .
- визнати недійсним акт державного виконавця про проведені прилюдні торги від 06.02.1013.
- визнати недійсним свідоцтво про придбання ОСОБА_3 нерухомого майна (гаражу) з прилюдних торгів №488 від 28.03.2013, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В.
- скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1222822 від 28.03.2013.
- визнати недійсним п. 3 рішення установчих зборів учасників ТОВ «Інноваційне партнерство», оформлене протоколом №1 від 21.11.2018, яким вирішено створити статутний капітал за рахунок внеску ОСОБА_3 у вигляді нежилого приміщення - гаражу ( АДРЕСА_1 ).
- визнати недійсним акт приймання - передачі внеску до статутного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство» від 27.11.2018, за яким ОСОБА_3 передала, а ТОВ «Інноваційне партнерство» прийняло внесок до статутного капіталу Товариства у вигляді нерухомого майна — нежитлового приміщення (гаражу).
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Морозової О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2018 №44530986, яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення (гараж) АДРЕСА_1 за ТОВ «Інноваційне партнерство».
- зобов`язати ОСОБА_1 та ТОВ «Інноваційне партнерство» за власних рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва нежитлового приміщення гаражу, ( АДРЕСА_1 , загальною площею 57,3 кв.м).
3.06.03.2023 відкрито загальне позовне провадження.
4.08.06.2023 третя особа подала пояснення.
5.17.08.2023 відповідач - Перший Приморський ВДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) подав відзив.
6.06.12.2023 відповідач - ТОВ «Інноваційне партнерство» подав відзив.
7.06.12.2023 відповідач - ОСОБА_1 подав заяву про застосування позовної давності.
8.07.02.2024 відповідач - ТОВ «Інноваційне партнерство» подав відзив.
9.07.03.2024 позивач подав відповідь на відзив ТОВ «Інноваційне партнерство».
10.11.03.2024 третя особа подала письмові пояснення на відзив ТОВ «Інноваційне партнерство».
11.14.03.2024 замінено неналежного відповідача Перший Приморський ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) на належного - Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
12.16.10.2024 закрито підготовче провадження.
13.11.08.2025 позивач подав додаткові письмові пояснення.
14.Позивач пояснює, що Одеська міська рада є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 , як землі комунальної власності. На цій земельній ділянці, за цією ж адресою знаходиться житловий будинок, управління яким здійснює ОСББ «Наш Двір». До багатоквартирного будинку належало нежитлове приміщення (господарська будівля), значить в технічному паспорті.
В 1995 році ОСОБА_4 дозволено використовувати господарські споруди у дворі будинку АДРЕСА_1 під гараж. Однак ОСОБА_1 самовільно без дозвільних документів провела реконструкцію цієї господарської споруди під двоповерхове приміщення гаражу площею 96,1 кв.м. Право власності на цей гараж було визнано за ОСОБА_1 рішеннями суду від 10.03.2005 та від 23.02.2006. Однак ці судові рішення були скасовані апеляційним судом 21.12.2006. Однак під час того як ці рішення переглядались апеляцією, ОСОБА_1 06.05.2006 продала це приміщення ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (згодом визнаний недійсним ухвалою апеляційного суду від 21.12.2006).
В подальшому рішенням третейського суду від 25.12.2009 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість. І 29.10.2010 ОСОБА_2 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 06.05.2006 зареєструвала своє право власності на нежитлове приміщення (гараж) в АДРЕСА_1 , площею 55,8 кв.м. На підставі рішення третейського суду 06.02.2013 були проведені прилюдні торги, за результатом яких це нежитлове приміщення придбала ОСОБА_3 , яка 28.03.2021 отримала свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , площею 57,3 кв.м.
Потім в 2018 році ОСОБА_3 створила ТОВ «Інноваційне партнерство» і передала, як внесок до статутного фонду зазначений гараж. Так, 11.12.2018 державний реєстратор провів реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за ТОВ «Інноваційне партнерство».
Оскільки ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку комунальної власності, яка не була відведена для цієї мети, без документів, які б надавали право на проведення будівельних робіт, земельна ділянка підлягає звільненню шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва. Крім того, право власності ОСОБА_1 не набула нат гараж, отже, усі подальші правочини щодо відчуження цього гаражу не свідчать про законність набуття права власності на об`єкт, що є самочинним, та об`єкт, що не належав відчужувачу.
15.Відповідач Приморський ВДВС м. Одеси ПМРУ МЮУ (м. Одеса) проти позову заперечує. На виконання виконавчого листа №6-4/10, виданого 08.04.2010 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу 95 767,20 грн., державним виконавцем за інформацією з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено наявність у боржника ОСОБА_2 нерухомого майна – нежитлового приміщення гаражу в АДРЕСА_1 , площею 55,8 кв.м. На майно виконавцем було накладено арешт. Оскаржувані прилюдні торги не проводились, оскільки згідно чинного на той час законодавства, прилюдні торги проводяться їх організатором, в даному випадку ПП «НИВА ВШ».
16.Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечує. Просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки Одеська міська рада ще з 2006 року була обізнана про існування спірного гаражу в перебудованому стані, а з 2012 року була обізнана про проведення прилюдних торгів та їх результатів, які оспорювала у суді в одному провадженні з вимогами ОСББ «Наш двір» про право на користування земельною ділянкою.
17.Відповідач ТОВ «Інноваційне партнерство» проти позову заперечує. До справи не залучені належні відповідачі (продавець та організатор торгів) щодо вимог про визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними. Позивач не має права їх оспорювати, оскільки не є їх стороною та не є заінтересованою особою, права якої порушені, оскільки вже є рішення суду, яким скасовано запис про реєстрацію права власності на гараж площею 55,8 кв.м., а гараж, площею 57,3 кв.м. є іншим нерухомим майном, єдиним власником якого була ОСОБА_2 до проведення прилюдних торгів та право власності якої не було скасоване. З моменту придбання спірного гаражу ТОВ «Інноваційне партнерство» є платником земельного податку та податку на нерухоме майно, а тому твердження позивача про незаконне володіння відповідачем земельною ділянкою є безпідставним.
18.Третя особа ОСББ «Наш Двір» позов підтримує. ОСББ не може користуватись земельною ділянкою для обслуговування багатоквартирного будинку через наявність самочинного будівництва (гаражу) на прибудинковій території за цією адресою.
Судом встановлено такі обставини справи.
19.Земельна ділянка в АДРЕСА_1 є землею комунальної власності, власник - Одеська міська рада.
20.На підставі розпорядження міського голови від 25.11.2003 №1452-01р «Про передачу жилих будинків на баланс об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків», КП «ДЄЗ «Фонтанське» доручено передати з балансу жилі будинки на АДРЕСА_1 , на баланс ОСББ «Наш двір».
21.В техпаспорті на будинок з господарськими (допоміжними) будівлями АДРЕСА_1 значиться господарська споруда у дворі будинку (гараж).
22.Рішенням міжвідомчої комісії Приморської райради народних депутатів від 13.09.1995 № 382, з метою покращення житлово-побутових умов ОСОБА_4 дозволено використовувати господарські споруди у дворі будинку АДРЕСА_1 , під гараж.
23.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2005 (справа № 2-4965) визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж площею 23,6 кв.м., в АДРЕСА_1 .
24.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2006 (справа№ 2-1991) визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення – гараж, площею 96,1 кв.м., АДРЕСА_1 . В рішенні суду зазначено, що на час визнання за ОСОБА_1 права власності на цей гараж, його загальна площа складала 23,6 кв.м. Під час експлуатації гаражу ОСОБА_1 здійснила його реконструкцію та збільшила площу до 26,6 кв.м., побудувала над ним надбудову з балконом площею 29 кв.м. та терасу площею 40,5 кв.м., в результаті чого утворилося нежиле приміщення загальною площею 96,1 кв.м.
25.06.05.2006 на підставі нотаріально посвідченого договору ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила належне ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 23.02.2006 (справа№ 2-1991) нежиле приміщення-гараж на АДРЕСА_1 , загальною площею 96,1 кв.м.
26.Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.12.2006 (справа №22ц-5983/06) за апеляційною скаргою прокурора м. Одеси, ОСББ «Наш двір» скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси 10.03.2005 (справа № 2-4965), а справу направлено на новий розгляд.
27.Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.12.2006 (справа №22ц-6229/06) за апеляційною скаргою прокурора м. Одеси, ОСББ «Наш двір» скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2006 (справа№ 2-1991) та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2006, а справу направлено на новий розгляд.
28.Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2007 (справа 2-3500/07) об`єднано в одне провадження справу № 2-3500/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права власності та справу №2-3499/07 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності. Ухвалою суду від 21.02.2007 (справа №2-3500/07) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності залишено без розгляду.
29.Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2007 (справа № 2-3899) визнано мирову угоду в цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якої в рахунок погашення грошової заборгованості 125 000 гривень за договором позики ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_7 приймає у власність нерухоме майно – нежиле приміщення-гараж площею 96,1 кв.м., АДРЕСА_1 . В ухвалі зазначено, що ОСОБА_2 є власником майна на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 06.05.2006.
30.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2007 (справа № 2-4669/07) позов ОСББ «Наш двір» задоволено та визнано договір купівлі-продажу гаражу від 06.05.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним. Визнано за ОСББ «Наш двір» право власності на нежитлове приміщення-гараж, площею 27 кв.м., АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 відновити нежитлове приміщення-гараж в колишніх розмірах до реконструкції площею 27 кв.м. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06.03.2008 це рішення від 29.10.2007 залишено без змін.
31.Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.07.2008 (справа №22ц-2910/08) скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2007 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
32.Ухвалою Верховного Суду України від 17.11.2008 (справа № 6-9708/св08) за касаційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2007 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06.03.2008, справу направлено на новий розгляд.
33.Рішенням Третейського суду при Асоціації «Південноукраїнська Спілка Юристів, Адвокатів та Правозахисників України» від 25.12.2009 (справа №Ц-1936/09) позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість у сумі 95 767,2 грн. На виконання вищезазначеного рішення третейського суду Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, в рамках якого 06.02.2013 проведені прилюдні торги, за результатом яких об`єкт нерухомості придбала ОСОБА_3 28.03.2013 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. видав свідоцтво про право власності ОСОБА_3 нежитлового приміщення (гаражу) АДРЕСА_1 , загальною площею 57,3 кв.м.
34.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 (справа № 2-1316/11) позов ОСББ «Наш двір» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу гаражу від 06.05.2006 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано за ОСББ «Наш двір» право власності на гараж, площею 27 кв.м. Зобов`язано ОСОБА_1 відновити нежитлове приміщення-гараж в колишніх розмірах до реконструкції площею 27 кв.м. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.12.2011 (справа №22ц-6781/11) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 в частині про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, визнання права власності на нежитлове приміщення в колишніх розмірах, зобов`язання його звільнити, усунути перешкоди в користуванні. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.03.2012 у справі № 6-1927св12 рішення апеляційного суду Одеської області від 08.12.2011 залишено без змін.
35.Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.04.2014 № IV 142141010467 «Реконструкція нежитлового приміщення під індивідуальний житловий будинок без зміни геометричних розмірів АДРЕСА_1 », замовником якого є ОСОБА_3 , загальна площа об`єкта складає 57,3 кв.м., житлова площа 23 кв.м.
36.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 (справа № 1522/21119/13-ц) за позовом Одеської міської ради визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 06.05.2006, за яким ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила гараж, площею 96,1 кв.м. (належний ОСОБА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеса від 23.02.2006), скасовано запис про його реєстрацію, скасовано запис у Державному реєстрі речових прав від 29.10.2012 за ОСОБА_2 , визнано за Одеською міською радою право власності на нежиле приміщення-гаражу, загальною площею 55,8 кв.м., АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15.07.2014 (справа провадження № 22-ц/785/6675/14) рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2014 залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2014 (справа № 6-32907св14) рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.07.2014 та ухвалу апеляційного суду від 15.07.2014 скасовано, оскільки площа самовільно захопленого та реконструйованого спірного гаражу 55,8 кв.м. Після цього ОСОБА_1 продовжила реконструкцію в результаті чого його площа складає 96,1 кв.м.
37.Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 (справа № 815/3434/16) за позовом ОСББ «Наш двір» скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.04.2014, замовником якого є ОСОБА_3 , скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.04.2014 на житловий будинок, АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2014 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 . Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (справа № 815/3434/16) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 (справа № 815/3434/16) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 скасовано, провадження у справі закрито.
38.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.05.2018 (справа №522/21119/12) за позовом Одеської міської ради визнано недійсними прилюдні торги, які відбулись 06.02.2013, на підставі яких ОСОБА_3 купила нежиле приміщення, площею 57,3 кв.м., скасовано свідоцтво від 28.03.2013 №488, за яким ОСОБА_3 належить на праві власності гараж, АДРЕСА_1 , площею 57,3 кв.м., скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на гараж загальною площею 57,3 кв.м. Постановою апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018 (справа №22-ц/785/5926/18) рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.05.2018 залишено без змін. Проте постановою Верховного суду від 16.09.2020 (справа № 1522/21119/12) скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08.05.2018 та постанову апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено. В постанові суд зазначив, що нежитлове приміщення - гараж АДРЕСА_1 , споруджено ОСОБА_8 самовільно, без відповідних документів, шляхом здійснення добудови другого поверху і тераси на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Нежитлове приміщення-гараж є самочинно збудованим об`єктом, реєстрація права власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення не спростовує, що це приміщення є самочинним будівництвом, Одеська міська рада не є власником об`єкта самочинного будівництва, а є власником земельної ділянки, на якій вого збудоване, тому вимоги про витребування цього об`єкта нерухомості на підставі ст. 388 ЦК України є безпідставними, а спір про визнання недійсними прилюдних торгів не може бути вирішено без участі продавця спірного об`єкта нерухомості (яким є Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), як сторони у справі (з урахуванням того, що організатор торгів ПП «Нива В.Ш.» припинив свою діяльність).
39.В той період, коли розглядалась справа № 1522/21119/12 було створено ТОВ «Інноваційне партнерство», а саме 26.11.2018, засновник ОСОБА_3 , частка в статутному фонді - 99,7032%. На підставі акту приймання-передачі від 27.11.2018 внеску до статутного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство» ОСОБА_3 передала, а ТОВ прийняло внесок у вигляді нерухомого майна, яке оцінено засновником в 95 000 грн, а саме нежиле приміщення-гараж в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Висновки суду.
40.Щодо визнання спірного об`єкту самочинним будівництвом .
41.Позивач вважає, що об`єкт є самочинно побудованим, оскільки рішення про передачу у власність або користування земельної ділянки АДРЕСА_1 не приймалось. Крім того, не можна передати право власності на об`єкт, право власності на який законно не набув сам відчужувач.
42.Відповідач - ТОВ «Інноваційне партнерство», який є останнім власником гаражу, право власності відчужувач набув законно, це право не скасовано, отже, передано до статутного фонду законно. Гараж станом на 2003 рік не передавався будинку і не значиться як господарська споруда.
43.Оцінюючи доводи сторін, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
44.Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю.
45.Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради подтвердив, що рішення про передачу у власність або користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 чи ТОВ «Інноваційне партнерство», земельної ділянки АДРЕСА_1 Одеською міською радою не приймалось.
46.В 2003 році за розпорядження міського голови КП «ДЄЗ «Фонтанське» доручено передати з балансу житлові будинки на вул. Уютна, 5, м. Одеса на баланс ОСББ «Наш двір».
47.Отже, на земельній ділянці, яка має адресу АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з господарськими спорудами (техпаспорт виготовлено в 2022 році).
48.Далі з матеріалів справи видно, що вперше рішенням міжвідомчої комісії Приморської райради народних депутатів від 13.09.1995 № 382 саме ОСОБА_4 дозволено використовувати господарські споруди у дворі будинку АДРЕСА_1 , під гараж.
49.Після цього рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2005 (справа № 2-4965) уже за ОСОБА_1 визнано право власності на гараж площею 23,6 кв.м., в АДРЕСА_1 . Та рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2006 (справа№ 2-1991) визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення – гараж, площею 96,1 кв.м., АДРЕСА_1 . В рішенні суду зазначено, що на час визнання за ОСОБА_1 права власності на цей гараж, його загальна площа складала 23,6 кв.м. Під час експлуатації гаражу ОСОБА_1 здійснила його реконструкцію та збільшила площу до 26,6 кв.м., побудувала над ним надбудову з балконом площею 29 кв.м. та терасу площею 40,5 кв.м., в результаті чого утворилося нежиле приміщення загальною площею 96,1 кв.м.
50.Проте рішення суду від 10.03.2005 та від 23.02.2006, якими за ОСОБА_1 визнано право власності на гараж було скасовано лише в 2006, 2007 роках, а в подальшому позов ОСОБА_8 після скасування залишено без розгляду, тому що вона уже встигла продати цей об`єкт. В цей проміжок часу, тобто до скасування рішень за якими ОСОБА_8 набула право власності, вона встигла, а саме 06.05.2006 на підставі нотаріально посвідченого договору продати ОСОБА_2 нежиле приміщення-гараж на АДРЕСА_1 , загальною площею 96,1 кв.м. В цьому договору власне і вказано підстави набуття права власності ОСОБА_8 ці рішення суду.
51.Далі 28.03.2013 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. видав свідоцтво про право власності ОСОБА_3 нежитлового приміщення (гаражу) АДРЕСА_1 , загальною площею 57,3 кв.м., яке придбано на прилюдних торгах 06.02.2013.
52.В той період з 2018 по 2020 роки (справа №522/21119/12), коли Одеська міська рада оскаржувала право власності ОСОБА_3 на гараж, ОСОБА_3 в 2018 році робить внесок до статутного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство» у вигляді нерухомого майна гараж в АДРЕСА_1 .
53.Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
54.Отже, як вбачається немає, внаслідок скасування, рішення суду за якими вперше за ОСОБА_9 було визнано право власності на гараж в АДРЕСА_1 .
55.Преюдиційні факти — це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі (Верховний Суд, справа №234/16272/15-ц).
56.Так, постановою Верховного суду від 16.09.2020 (справа № 1522/21119/12), де скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08.05.2018 та постанову апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено. В постанові касаційний суд зазначив, що нежитлове приміщення - гараж АДРЕСА_1 , споруджено ОСОБА_8 самовільно, без відповідних документів, шляхом здійснення добудови другого поверху і тераси на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Нежитлове приміщення-гараж є самочинно збудованим об`єктом, реєстрація права власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення не спростовує, що це приміщення є самочинним будівництвом. Отже, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 у розумінні положень статті 376 ЦК України є самочинним об`єктом нерухомості і може бути легалізоване лише у порядку, визначеному вказаною статтею.
57.Відтак суд вважає уже встановленими обставини щодо визнання нежитлового приміщення - гаражу на АДРЕСА_1 , що не потребує переоцінки чи встановлення.
58.Права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 №916/1174/22).
59.Оскільки позивач є власником земельної ділянки, рішення про надання в користування особам, що значились як власника спірного об`єкту не приймав, об`єкт є самочинним, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання останнього власника - ТОВ «Інноваційне партнерство» за рахунок власних коштів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва нежитлового приміщення гаражу.
60.Підстав для покладення цього обовязку на ОСОБА_8 немає, оскільки останнім набувачем є саме ТОВ «Інноваційне партнерство», а не ОСОБА_8 .
61.Щодо визнання недійсними прилюдних торгів, акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, свідоцтва права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
62.Електронні торги з реалізації майна можуть бути визнані недійсними, якщо на момент їх проведення майно не належало боржнику у виконавчому провадженні. При цьому вимоги про визнання недійсними акту про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежними способами захисту, оскільки ці документи лише засвідчують факт проведення торгів і не породжують самостійних прав (постанова Верховного Суду від 26.08.2025 №761/14995/22).
63.Судовим рішенням про знесення об`єкта нерухомості суд вирішує подальшу юридичну долю самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості). Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації. Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). У випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно збудованого майна буде вирішена у встановленому законом порядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
64.ПП « ОСОБА_10 » як організатор публічних торгів у 2013 році, припинило свою діяльність, як юридична особа.
65. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набула ні право власності на нежитлове приміщення, ні речові права на земельну ділянку, а реєстрація права власності на самочинний об`єкт нерухомості здійснено на підставі скасованого рішення суду. Таким чином, сам акт державного виконавця про проведені прилюдні торги від 06.02.2013, затверджений Першим Приморським ВДВС, лише засвідчує факт проведення торгів і не породжує самостійних прав.
66.Відтак задоволенню підлягають позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів, проведені 06.02.2013, за результатами яких ОСОБА_3 купила нежиле приміщення (гараж) та рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. від 28.03.2013 № 1222822 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 .
67.Щодо визнання недійсним пункту рішення установчих зборів учасників ТОВ «Інноваційне партнерство», оформлене протоколом, яким створено статутний капітал за рахунок гаражу, визнання недійсним акту приймання - передачі внеску до статутного капіталу, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
68.Визнання недійсним акту приймання-передачі внеску до статутного капіталу можливе в судовому порядку, якщо такий акт має ознаки правочину або є частиною комплексу юридичних дій, що суперечать вимогам законодавства (постанова ВП ВС від 18.12.2024 №916/379/23 (12-22гс24).
69.Після прилюдних торгів, ОСОБА_3 створила ТОВ «Інноваційне партнерство», а саме 26.11.2018, засновник ОСОБА_3 , частка в статутному фонді - 99,7032%. На підставі акту приймання-передачі від 27.11.2018 внеску до статутного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство» ОСОБА_3 передала, а ТОВ прийняло внесок у вигляді нерухомого майна, яке оцінено засновником в 95 000 грн, а саме нежиле приміщення-гараж в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
70.Так, підставами виникнення права власності у ТОВ «Інноваційне партнерство» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є: - акт приймання - передачі внеску до уставного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство», серія та номер: б/н від 27.11.2018; - протокол установчих зборів учасників ТОВ «Інноваційне партнерство» від 21.11.2018 № 1.
71.Оскільки первісна державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на самочинно збудований об`єкт скасована, то державна реєстрація за ОСОБА_3 теж є незаконною, що виключає наявність підстав для проведення державної реєстрації права власності у встановленому законом порядку за ОСОБА_3 та ТОВ «Інноваційне партнерство».
72.Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
73.Оскільки ОСОБА_3 не набуто у встановленому законодавством порядку права власності на самочинний об`єкт нерухомості, то, відповідно, вона не мала права ним розпоряджатися будь-яким чином, в тому числі передавати вказане майно в уставний капітал ТОВ «Інноваційне партнерство».
74.У зв`язку із тим, що право власності не набувалось у встановленому законом порядку, всі наступні (похідні) цивільно-правові угоди щодо такого майна мають бути скасовані у судовому порядку (постанова Верховного Суду від 05.12.2018 №910/16039/16).
75.Відтак визнання та підтвердження державою набуття особою права власності на самочинно збудоване майно є неприпустимим, оскільки прямо суперечить положенням законодавства та порушує права Одеської міської ради як власника самовільно зайнятої земельної ділянки.
76.Самочинне будівництво не є об`єктом цивільного права та, відповідно, не може бути предметом договорів.
77.Крім цього, у постанові від 22.03.2018 у справі № 235/4376/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила,, що позовні вимоги звернуті до юридичної особи-відповідача та його засновників з метою захисту права власності позивача на майно, яке, на його думку, незаконно ввійшло до статутного капіталу юридичної особи- відповідача, безпідставно ним використовувалося, а засновники останнього створили перешкоди в управлінні позивачем і у реалізації ним права власності.
78.Так, Одеська міська рада не є учасником ТОВ «Інноваційне партнерство», однак має право на звернення із вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оскільки таким рішенням порушується право комунальної власності на земельну ділянку територіальної громади м. Одеси.
79.Наявність чинного рішення загальних зборів та акту приймання - передачі є правочином, що перешкоджає у реалізації Одеською міською радою права власності на земельну ділянку. Тому відповідне рішення загальних зборів та акт приймання - передачі підлягають визнанню недійсними.
80.Оскільки пункт 3 Протоколу № 1 установчих зборів учасників ТОВ «Інноваційне партнерство» про створення статутного капіталу за рахунок внеску ОСОБА_3 у вигляді нерухомого майна, та укладений на підставі цього рішення акт приймання - передачі внеску до статутного капіталу ТОВ «Інноваційне партнерство» від 27.11.2018 не є законними підставами для реєстрації права власності на об`єкт, для повного відновлення порушених прав позивача скасуванню підлягає також і рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Морозової О.С. від 11.12.2018 року, індексний номер: 44530986.
81.Щодо застосування позовної давності.
82.Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
83.Згідно з ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
84.Відповідач ОСОБА_1 просить застосувати до позовних вимог позовну давність, оскільки Одеська міська рада ще з 2006 року була обізнана про існування спірного гаражу в перебудованому стані, а з 2012 року була обізнана про проведення спірних прилюдних торгів та їх результатів, які оскаржувала в суді в одному провадженні з вимогами ОСББ «Наш двір» про право на користування земельною ділянкою.
85.За змістом ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
86.Верховний Суд в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 вказав, що з датою набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, що набрав чинності 02.04.2020, перебіг строку позовної давності зупинено.
87.Поновлено перебіг строку позовної давності лише з 04.09.2025. Оскільки судові справи з приводу предмету даного позову фактично закінчилися лише постановою від 16.09.2020 Верховного Суду у справі № 1522/21119/12, підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.
88.Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Одеської міської ради – задовольнити частково.
Визнати недійсними прилюдні торги, проведені Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 06.02.2013, за результатами яких ОСОБА_3 купила нежиле приміщення (гараж), АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 3 кв.м.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І.В. від 28.03.2013 № 1222822 про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення (гараж), АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним пункт 3 рішення установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне партнерство», оформлене протоколом № 1 від 21.11.2018, яким вирішено створити статутний капітал товариства за рахунок внеску ОСОБА_3 у вигляді нерухомого майна, - гаражу, АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним акт приймання - передачі від 27.11.2018 внеску у вигляді нерухомого майна, - гаражу, АДРЕСА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне партнерство».
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2018 № 44530986, яким зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне партнерство» на нежитлове приміщення (гараж), АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне партнерство» (код ЄДРПОУ: 42648873) за власних рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - нежитлового приміщення (гаражу), загальною площею 57,3 кв.м., що на АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відповідачів на користь Одеської міської ради судовий збір 17 446 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.11.2026.
Суддя Ярема Х.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua