Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №742/3731/25
Суддя: Коротка А. О.
Провадження № 2/742/196/26
Єдиний унікальний № 742/3731/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі судового засідання Бурмаці Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні впорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», представник позивача – Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3843883 від 30.10.2021 у розмірі 20631,00 грн, а також просив стягнути понесені судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачкою умов вказаного кредитного договору.
Відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, але не надала відзиву на позовну заяву у строк, передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.
30.10.2021 між ТОВ «Мілоан» - первісний кредитор, та ОСОБА_1 – позичальник, був укладений договір про споживчий кредит №3843883, за яким товариство надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмір 4600,00 грн, строком на 30 днів до 29.11.2021, за користування яким клієнт сплачує товариству проценту ставку у розмірі за користування кредитом – 1725,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісію за надання кредиту 506,00грн, що надається одноразово за ставкою 5% від суми кредиту за договором, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту, шляхом безготівкового переказу на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 (а.п.15-19), що також підтверджується копією графіку платежів за договором про споживчий кредит №3843883 від 30.10.2021 (а.п.20), копією паспорту споживчого кредиту (а.п.20-21), копією анкети-заяви на отримання кредиту №3843883 від 30.10.2021 (а.п.14-15), копією платіжного доручення №59941000 від 30.10.2021 на суму 4600,00 грн (а.п.22), копією правил надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.п.7-14).
Кредитний договір був укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами.
Приймаючи умови кредитного договору, відповідачка також підтвердила, що умови договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана їй кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №80-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 (а.п.24-28), що також підтверджується копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 (а.п.29) та витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022 (а.п.28).
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №80-МЛ від 09.02.2022, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20631,00 грн, з яких: 4600,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 15525,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 506,00 грн – заборгованість за комісією (а.п.28)
Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про споживчий кредит №3843883 від 30.10.2021 у розмірі 20631,00 грн, з яких: 4600,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 15525,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 506,00 грн – заборгованість за комісією.
Проте, як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» від 27.10.2026 (а.п.54), на ім`я ОСОБА_1 банківською установою не емітувалася платіжна картка № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим банк не має можливості підтвердити успішність транзакції від 30.10.2021 року на суму 4600,00 грн, здійсненої на зазначену банківську картку, встановити факт зарахування коштів за цією транзакцією на відповідний рахунок її власника, а також перевірити факт проведення верифікації особи, якій належить вказана платіжна картка, оскільки здійснення такої перевірки потребує зазначення повного номера картки.
У зв`язку з викладеним, з метою з`ясування обставин фактичного перерахування грошових коштів та встановлення належності банківської картки, на яку, за твердженням Позивача, було здійснено переказ коштів, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулося до суду з клопотанням про витребування у ТОВ ФК «Елаєнс» інформації щодо повного номера банківської картки, емітованої на ім`я ОСОБА_1 , на яку було здійснено транзакцію №59941000 на суму 4600,00 грн, із зазначенням маскованого номера картки НОМЕР_1 , а також оригіналу або належним чином засвідченої копії первинного бухгалтерського документа, який підтверджує фактичне перерахування зазначених грошових коштів позичальнику, водночас станом на дату ухвалення рішення відповідь від ТОВ ФК «Елаєнс» на зазначений запит суду не надходила, а витребувані відомості та документи до матеріалів справи не надані.
Відповідно достатті 509 ЦК Україниміж сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з частини першоїстатті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першоїстатті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.626,628 ЦК України).
Відповідно до норм частини першоїстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Згідно з абзацом 2 частини другоїстатті 639 ЦК Українидоговір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного Кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня2021року у справі № 524/5556/19,від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частиною третьоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, платіжний інструмент це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно з положеннями ст. 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд звертає увагу, що в кредитному договорі № 3843883 від 30.10.2021 реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу, на який мали бути перераховані кредитні кошти в сумі 4600,00 грн, зазначено як №444111XXXXXX6942. Водночас, як встановлено судом на підставі відповіді АТ «Універсал Банк» від 27.10.2026, на ім`я відповідачки ОСОБА_1 зазначена платіжна картка не емітувалася, у зв`язку з чим Банк не має можливості підтвердити успішність транзакції від 30.10.2021 на суму 4600,00 грн, факт зарахування коштів на рахунок власника такої картки та провести перевірку належності відповідного платіжного засобу відповідачці.
З метою усунення зазначених сумнівів та встановлення фактичних обставин перерахування кредитних коштів позивачем було ініційовано витребування у ТОВ ФК «Елаєнс» інформації щодо повного номера банківської картки, на яку було здійснено транзакцію №59941000 на суму 4600,00 грн, а також первинного бухгалтерського документа, який підтверджував би фактичне перерахування коштів позичальнику, однак станом на час розгляду справи відповідь від зазначеної фінансової установи не надійшла, а витребувані документи до матеріалів справи не надані.
За таких обставин матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що грошові кошти в сумі 4600,00 грн були фактично перераховані саме відповідачці ОСОБА_1 та надійшли в її розпорядження, при цьому зазначення у кредитному договорі маскованого номера платіжної картки та наявність інформації про проведення відповідної транзакції самі по собі не підтверджують факту зарахування коштів на рахунок відповідачки.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт фактичного надання відповідачці кредитних коштів за кредитним договором №3843883 від 30.10.2021, що унеможливлює встановлення виникнення у неї обов`язку з повернення саме тих коштів, стягнення яких є предметом спору.
У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Такі правові висновки про застосування статей1046,1047 ЦК Українивикладені у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13 (на яку послався суд апеляційної інстанції), від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц, від 14 квітня 2020 року у справі №628/3909/15 та від 21 липня 2021 року у справі №758/2418/17.
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.
При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15-ц.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що позивач не довів належними та достатніми доказами обставину отримання відповідачем коштів за кредитним договором №3843883 від 30.10.2021, а навпаки матеріали справи містять докази, що відповідачка коштів не отримувала по зазначеному договору, вказаний кредитний договір є неукладеним, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі наведеного та ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронну комерцію»,ст.205, 207, 512-514, 516, 525-527, 530, 599, 549, 610, 611, 625, 638, 640-641, 644, 1049-1050, 1054, 1077-1078, 1082 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 15, 81, 76, 81-83, 89, 106, 133, 137, 141, 175, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ – 35234236, юридична адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м.Львів, 79018), представник позивача – Усенко Михайло Ігорович (юридична адреса: вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м.Львів, 79018), до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судов ого рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.11.2026.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Анна КОРОТКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua