Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №742/5220/26
Суддя: Коваленко А. В.
Провадження № 2/742/3438/26
Єдиний унікальний № 742/5220/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судового засідання Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
17.09.2026 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 113639 від 19.06.2024 року в розмірі 16 822,80 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем укладено кредитний договір №113639, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 гривень шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок.
23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №113639 від 19.06.2024 року до боржника ОСОБА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість у загальному розмірі 16 822,80 гривень, з яких 4 000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 3 860,80 гривень – заборгованість за процентами, 1 000 гривень – заборгованість за комісіями та 7 962 гривні – заборгованість за пенею.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 18 вересня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год. 00 хв. 11 листопада 2026 року.
ІІІ.Позиції сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка належним чином повідомлена про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явилася.
Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 113639, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4 000 гривень строком на 90 днів, тобто до 16.09.2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,22 % на день від суми кредиту (445,3 % річних). Крім того, договором передбачено сплату комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту в розмірі 25 % від суми кредиту, що становить 1 000 гривень(а.с.25-а.с.27 зворот).
Відповідно до довідки б/н виданої ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп», товариство підтвердило, що ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір №113639 від 19.06.2024 ідентифікована ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп», акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL6664, дата відправки: 19.06.2024, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор 380931886967(а.с.16).
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», у рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-153 від 20.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер транзакції НОМЕР_1 ; платник ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп»; 19.06.2024 на рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» перераховано грошові кошти в сумі 4000 гривень. Призначення переказу - видача кредиту №113639 (а.с.23).
Згідно з розрахунком, наданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 113639 від 19.06.2024 року становить 16 822 гривні 80 копійок, з яких: 4 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3 860 гривень 80 копійок - заборгованість за процентами, 1 000 гривень - заборгованість за комісією, 7 962 гривні - заборгованість за пенею (а.с.13).
23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №113639 від 19.06.2024 року до боржника ОСОБА_1 (а.с.17-а.с.18).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 113639 від 19.06.2024 року із зазначенням заборгованості в розмірі 16 822 гривні 80 копійок(а.с.12).
Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.09.2026 року № 20.1.0.0.077-2, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , до якої відкрито рахунок IBAN НОМЕР_5 . Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надіслав виписку за вказаним рахунком за період з 19.06.2024 року по 19.06.2024 року, з якої вбачається факт зарахування коштів у розмірі 4 000 гривень (а.с.42-а.с.43).
V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що 19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 113639, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 4 000 гривень строком на 90 днів, тобто до 16.09.2024 року.
Кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_4 , що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.09.2026 року та випискою за відповідним рахунком за 19.06.2024 року, з якої вбачається факт зарахування коштів у розмірі 4 000 гривень.
23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 113639 від 19.06.2024 року до ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідачка має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000 гривень та за процентами за користування кредитом у розмірі 3 860 гривень 80 копійок.
Оскільки факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується банківською випискою, право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача, а доказів повернення кредиту та сплати нарахованих процентів суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог у цій частині.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000 гривень та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 3 860 гривень 80 копійок.
Щодо вимог про стягнення комісії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Отже, нарахованя комісії позивачем, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісію у розмірі 1000 гривень.
Щодо стягнення пені.
Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 7962 гривень пені.
Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ ., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки у сумі 7962 гривень, не підлягають задоволенню.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів, перехід до позивача права вимоги за кредитним договором, а також невиконання відповідачкою зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 113639 від 19.06.2024 року в розмірі 8 860 гривень 80 копійок, яка складається із 4 000 гривень заборгованості за тілом кредиту та 3 860 гривень 80 копійок заборгованості за процентами за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 52,67 %, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 1 402 гривні 32 копійки в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору під час подання позовної заяви до суду.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги №42649746/01 від 01 червня 2026 року(а.с.20 - а.с.21 ); додаткова угоди №113639 від 29 червня 2026 року до договору №42649746 від 01 червня 2026 року про надання правової допомоги, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за даним позовом, погоджено надання правових послуг на загальну суму 6000 тисяч гривень(а.с.22, а.с.14).
Судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акту про надання юридичної допомоги становить 6 000 гривень.
З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 52,67 %, а саме 3 160 гривень 28 копійок (6 000 грн ? 52,67 %).
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, місто Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, заборгованість за кредитним договором №113639 від 19.06.2024 року в розмірі 8 860 (вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 80 копійок, з яких: 4 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 3 860 гривень 80 копійок - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, місто Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, 1 402 (одну тисячу чотириста дві) гривні 32 копійки в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору під час подання позовної заяви до суду, та 3 160 (три тисячі сто шістдесят) гривень 28 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, місто Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Оригінал: reyestr.court.gov.ua