Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №580/3809/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №580/3809/24

Суддя: Берназюк Я.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 580/3809/24

адміністративне провадження № К/990/43098/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/3809/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Безименної Н.В. та Кузьмишиної О.М.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з проведення ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 року перерахунку пенсії у порядку пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року №1381 (далі - постанова КМУ №1381) без обчислення збільшення основного розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168) та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) відповідно та з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду в справі №580/2806/23 від 11 серпня 2023 року;

- визнати протиправними та скасувати протоколи/розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 від 14 лютого 2024 року підстава перерахунку: рішення суду №580/2806/23 від 11 серпня 2023 року та від 27 березня 2024 року підстава перерахунку: рішення суду в частині збільшення основного розміру пенсії (25%) без урахування в 2023 та в 2024 роках на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до пункту 1 постанови КМУ №1381 з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/2806/23 від 11 серпня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 2-ї групи внаслідок війни з 01 березня 2023 року і з 01 березня 2024 року пенсії та обчислити її відповідно до пункту 1 постанови КМУ №1381 (в редакції постанови КМУ №118) з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії в 2022 році - у розмірі 1,14 (пункт 1 постанови КМУ №118), в 2023 році - у розмірі 1,197 (пункт 1 постанови КМУ №168) та в 2024 році - у розмірі 1,0796 (пункт 1 постанови КМУ №185) з урахуванням її збільшення на 25% (з врахуванням сум індексації під час подальшого перерахунку пенсії) та без обмеження сумою 1500 грн, встановленого абзацом другим пункту 10 постанови КМУ №168 та пункту 3 постанови КМУ №185 з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/2806/23 від 11 серпня 2023 року;

- звернути до негайного виконання стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 різницю між належними до виплати та фактично виплаченими сумами пенсії у зв`язку зі збільшенням пенсії на 25 відсотків в березні-грудні 2023 року та січні-лютому 2024 року (12 місяців) в сумі 14809 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн 08 коп., яка виникла внаслідок бездіяльності управління з належного виконання приписів постанови КМУ №1381 (із змінами) з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/2806/23 від 11 серпня 2023 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у десятиденний строк після вступу рішення в законну силу подати звіт до суду про його виконання.

2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року провадження у справі закрито.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

4. Постановою Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №580/3809/24 зазначені ухвалу суду першої інстанції від 06 грудня 2024 року та постанову суду апеляційної інстанції від 22 січня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. За наслідками продовження розгляду рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позов задоволено частково.

6. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обчислення збільшення пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови КМУ №1381 на 25 відсотків з основного розміру пенсії без урахування індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з обмеженням максимального розміру пенсії.

7. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року з урахуванням її збільшення на 25 відсотків відповідно до постанови КМУ №1381 з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум і виплатою різниці між належною до виплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.

8. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

10. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування протоколів/розпоряджень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 14 лютого 2024 року та 27 березня 2024 року, а також у частині відмови у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

11. Визнано протиправними та скасовано протоколи/розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 14 лютого 2024 року та 27 березня 2024 року в частині визначення збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків відповідно до пункту 1 постанови КМУ №1381 без урахування індексації пенсії.

12. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №580/3809/24 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом тридцяти календарних днів з дня набрання постановою законної сили подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року з урахуванням цієї постанови.

13. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року залишено без змін.

14. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що протоколи/розпорядження підлягали скасуванню у частині неправильного обчислення підвищення пенсії, а в пенсійному спорі за письмовою заявою позивача існували підстави для встановлення судового контролю. Водночас суд не встановив належними доказами заявлену до стягнення суму 14809,08 грн, остаточний розмір якої має бути визначений за результатами перерахунку пенсії.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

15. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

16. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено положення частини другої статті 37 та статті 39 КАС України у зв`язку з розглядом справи неповноважним складом суду, що, на його переконання, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

17. Скаржник зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, ухваленою у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю., Грибана І.О. та Кузьмишиної О.М., було залишено без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про закриття провадження у цій справі.

18. Постановою Верховного Суду від 14 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

19. Скаржник звертає увагу на те, що після розгляду справи судом першої інстанції по суті та ухвалення рішення від 17 липня 2025 року під час подальшого апеляційного перегляду цієї самої справи до складу колегії Шостого апеляційного адміністративного суду, яка прийняла оскаржувану постанову від 31 серпня 2026 року, знову входила суддя Кузьмишина О.М.

20. На переконання ОСОБА_1 , повторна участь судді Кузьмишиної О.М. у розгляді цієї самої адміністративної справи після скасування Верховним Судом постанови апеляційного суду від 22 січня 2025 року, ухваленої за її участі, суперечить частині другій статті 37 КАС України.

21. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 37 КАС України, викладених, зокрема, у постановах від 22 січня 2025 року у справі №560/156/23 та від 29 травня 2025 року у справі №440/589/23.

22. ОСОБА_1 вказує, що у зазначених постановах Верховний Суд сформував висновки щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді тієї самої адміністративної справи після скасування судом касаційної інстанції постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, ухваленої за участю такого судді.

23. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник стверджує, що участь судді Кузьмишиної О.М. у складі колегії суддів, яка ухвалила постанову від 31 серпня 2026 року, свідчить про розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

24. У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції положень частини четвертої статті 9, статей 210 та 227 КАС України. На обґрунтування цих доводів скаржник вказує, що 31 серпня 2026 року, безпосередньо в день ухвалення оскаржуваної постанови, відбувся повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого до складу колегії увійшла суддя Безименна Н.В. За твердженням скаржника, з огляду на тривалість апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження така зміна складу суду потребує перевірки на предмет дотримання принципу безпосереднього дослідження доказів та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

25. Також скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції залишилось невирішеним його клопотання про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області помісячного розрахунку пенсії за спірний період із зазначенням складових та алгоритму її нарахування. На його думку, такі докази мали значення для перевірки заявленого ним розміру недоотриманої пенсії, а неможливість їх самостійного подання була зумовлена перебуванням відповідних первинних документів у володінні відповідача.

26. У цій частині ОСОБА_1 посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08 листопада 2023 року у справі №140/1322/22, щодо можливості суду апеляційної інстанції встановлювати нові обставини на підставі нових доказів, які мають значення для справи та які особа з поважних причин не мала можливості подати до суду першої інстанції. Скаржник вважає, що невитребування та недослідження таких доказів призвело до неповного встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення вимоги про стягнення конкретно визначеної суми недоплаченої пенсії.

27. У касаційній скарзі, з урахуванням поданих доповнень, ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року та направити справу №580/3809/24 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому, повноважному складі суду.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

28. 20 вересня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга.

29. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи №580/3809/24 та надано десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

30. Електронну копію ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2026 року доставлено в електронний кабінет ОСОБА_1 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 07 жовтня 2026 року о 06:24, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного документа.

31. Електронну копію ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2026 року доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 07 жовтня 2026 року о 06:26, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного документа.

32. 19 жовтня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №580/3809/24.

33. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2026 року закінчено підготовчі дії і призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 листопада 2026 року.

34. Клопотань від учасників справи до початку розгляду касаційної скарги заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

35. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи

36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

37. Відповідно до частини другої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

38. За правилами частини другої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

39. Згідно з частиною першою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

40. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, заяви №29458/04 та №29465/04, пункт 24) наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» охоплює дотримання судом правил, які регулюють його діяльність. Цей висновок надалі підтверджено Великою палатою Європейського суду з прав людини у рішенні від 01 грудня 2020 року у справі «Гудмундур Андрі Астрадссон проти Ісландії» (Guрmundur Andri Бstrбрsson v. Iceland, заява №26374/18, пункт 213), зокрема щодо необхідності дотримання правил формування складу суду.

41. У практиці Суду Європейського Союзу також наголошується на значенні законного складу суду для забезпечення незалежного та безстороннього судочинства. Зокрема, у рішенні від 16 липня 2026 року у справі Gekus (C?748/23, ECLI:EU:C:2026:594) Суд ЄС, застосовуючи абзац другий частини першої статті 19 Договору про Європейський Союз у світлі статті 47 Хартії основних прав Європейського Союзу, розглянув правові наслідки порушень, пов`язаних із формуванням складу суду. Хоча наведене рішення стосується обставин призначення суддів і не регулює повторної участі судді після скасування попереднього судового рішення, воно підтверджує значення дотримання встановлених законом вимог до складу суду як гарантії ефективного судового захисту.

42. Подібний висновок щодо застосування частини другої статті 37 КАС України викладено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2025 року у справі №440/589/23. У цій справі Суд встановив, що повторна участь судді апеляційного суду після скасування постанови, ухваленої за її участі, свідчить про розгляд справи неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

43. Наведені висновки Верховного Суду стосуються застосування тієї самої процесуальної норми до подібних правовідносин, у яких після касаційного скасування постанови апеляційного суду суддя, що брав участь у її ухваленні, повторно здійснював апеляційний перегляд цієї самої справи. Різниця у матеріально-правовому предметі спорів не впливає на застосування частини другої статті 37 КАС України.

44. У справі, яка переглядається, з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року вбачається, що суддя Кузьмишина О.М. входила до складу колегії апеляційного суду, яка залишила без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року про закриття провадження у справі №580/3809/24.

45. Постановою Верховного Суду від 14 травня 2025 року скасовано ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

46. Після ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 17 липня 2025 року справу в апеляційному порядку переглянула колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі Вівдиченко Т.Р., Безименної Н.В. та Кузьмишиної О.М., яка постановою від 31 серпня 2026 року частково задовольнила апеляційну скаргу позивача.

47. Таким чином, суддя Кузьмишина О.М. повторно брала участь в апеляційному розгляді цієї справи, незважаючи на те, що попередню постанову апеляційного суду від 22 січня 2025 року, ухвалену за її участю, було скасовано Верховним Судом. Це суперечить вимогам частини другої статті 37 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

48. Той факт, що постановою Верховного Суду від 14 травня 2025 року справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а оскаржувану постанову ухвалено за наслідками апеляційного перегляду наступного рішення суду першої інстанції, не змінює наведеного висновку, оскільки закон передбачає заборону повторної участі судді у новому розгляді цієї самої справи після скасування постанови апеляційного суду.

49. У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 січня 2025 року у справі №560/156/23, зазначено, що вжите у частині другій статті 37 КАС України формулювання «у новому її розгляді» передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи у будь-якому новому її розгляді, як у разі скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, так і з направленням справи для продовження розгляду.

50. Аналогічне значення дотримання вимог щодо законного складу суду простежується у практиці Суду Європейського Союзу. У рішенні від 04 вересня 2025 року у справі AW «T» (C?225/22, ECLI:EU:C:2025:649) Суд ЄС, тлумачачи другий абзац частини першої статті 19 Договору про Європейський Союз у світлі статті 47 Хартії основних прав Європейського Союзу, наголосив на необхідності забезпечення дієвих правових наслідків недотримання вимог до незалежного, безстороннього та встановленого законом суду. Хоча зазначене рішення стосується застосування принципу верховенства права ЄС і не визначає процесуальних наслідків повторної участі судді в адміністративній справі в Україні, воно підтверджує загальноєвропейське значення гарантій належного складу суду.

51. Суд також враховує, що Європейська соціальна хартія (переглянута), ратифікована Україною Законом від 14 вересня 2006 року №137-V, закріплює міжнародні стандарти захисту соціальних прав, зокрема прав осіб з інвалідністю відповідно до прийнятих Україною положень статті 15. З огляду на те, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, належний судовий розгляд спору щодо його пенсійного забезпечення має особливе значення для ефективності судового захисту.

52. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

53. Оскільки постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року ухвалено за участю судді, щодо якої діяло обмеження, передбачене частиною другою статті 37 КАС України, справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Встановлене порушення є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної постанови незалежно від оцінки правильності висновків суду апеляційної інстанції щодо суті пенсійного спору.

54. За таких обставин доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції частини другої статті 37 та статті 39 КАС України знайшли своє підтвердження. Оскільки розгляд справи неповноважним складом суду відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, колегія суддів не вбачає необхідності в наданні оцінки іншим доводам касаційної скарги, зокрема щодо порушення порядку автоматизованого розподілу справи, зміни складу суду, недотримання строків апеляційного розгляду, невитребування та недослідження доказів, а також неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 листопада 2023 року у справі №140/1322/22, оскільки їх перевірка не вплине на результат касаційного перегляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

56. Враховуючи те, що порушення частини другої статті 37 КАС України допущене судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 31 серпня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, зазначену постанову скасувати, а справу №580/3809/24 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі №580/3809/24 скасувати.

Справу №580/3809/24 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua