Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №760/23343/24
Суддя: Плахотнюк К. Г.
Справа № 760/23343/24
Провадження № 2/752/2771/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Нікітенко А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
у вересні 2024 року ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 42 512,19 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позов обґрунтовується тим, що 09.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 5511567, за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 8 950,00 грн.
Відповідно до умов Кредитного договору строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 %.
Договір про надання споживчого кредиту № 5511567 від 09.02.2022 року підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису.
Позикодавцем умови зобов`язання щодо надання грошових коштів у борг виконані повністю, проте позичальник грошові кошти не повернув, проценти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В подальшому, внаслідок укладення Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, право вимоги за зазначеним вище Договором перейшло до позивача ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна».
Відповідач має заборгованість за Договором № 5511567 від 09.02.2022 року в розмірі 42 512,19 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 8 950,00 грн, нараховані проценти первісним кредитором - 22 875,59 грн, нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів 10 686,60 грн.
На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 06.03.2025 року, після передачі вказаної справи за підсудністю із Солом`янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 175-176).
Ухвалою від 24.06.2025 року витребувано від АТ «Райффайзен Банк» інформацію, що містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 .
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5511567 про надання споживчого кредиту.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С211848.
Пунктом 1.3. вказаного Договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 8 950,00 грн.
Згідно з п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.
За змістом п. 1.5. вказаного Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
1.5.2. знижена процентна ставка 1,791 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 24.02.2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.1. цього Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
У паспорті споживчого кредиту визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.
Факт переказу 09.02.2022 року 8 950,00 грн на картку № НОМЕР_1 підтверджується листом АТ «ПУМБ» № КНО-20.4/104 від 27.09.2023 року.
Також з інформації АТ «Райффайзен Банк» від 26.11.2025 року № 81-15-9/15091-БТ, що надійшла на виконання ухвали суду від 24.06.2025 року вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , а згідно з випискою за 09.02.2022 року, сформованою 26.11.2025 року, вбачається надходження на рахунок 09.02.2022 року суми коштів у розмірі 8 950,00 грн (безготівкове зарахування).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за Кредитним договором № 5511567 від 09.02.2022 року, ОСОБА_1 за цим Договором має заборгованість у розмірі 31 825,59 грн, яка складається з тіла кредиту - 8 950,00 грн та заборгованості за процентами 23 785,59 грн (нараховані з 01.05.2022 по 22.10.2022 року).
25.09.2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) уклали Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
25.09.2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників від 25.09.2023 року (додаток 1 до Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року) ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5511567 заборгованості в розмірі 31 825,59 грн, яка складається з тіла кредиту - 8 950,00 грн та заборгованості за процентами 22 875,59 грн.
Згідно з платіжними інструкціями від 29.09.2023 року № № 1079, 1080, 1081, 1082, 1083 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 400 000,00 грн, 373 409,78 грн, 400 000,00 грн, 400 000,00 грн, 200 000,00 грн як оплату за Договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за Кредитним договором № 5511567 від 09.02.2022 року ОСОБА_1 за цим Договором має заборгованість у розмірі 42 512,19 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 8 950,00 грн, нараховані проценти первісним кредитором - 22 875,59 грн, і нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів 10 686,60 грн.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 16.12.2020 року в справі №561/77/19.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
У відповідності із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі ст. 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Отже, судом з`ясовано, що відповідач отримав кредит і в подальшому розпорядився позиченими коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів і сплати процентів не виконав, кредитні кошти та обумовлені проценти за користування ними не повернув.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2 422,40 грн і судових витрат у розмірі 10 000,00 грн, які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2024 року між адвокатом Городніщевою Є.О. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір про надання правової допомоги № 26/08-2024.
Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами погоджено вартість послуг, всього 10 000,00 грн із затратою часу, всього 10 год, з них 1 год - 1 000,00 грн - підготовка до судових засідань і участь у судових засіданнях.
Оскільки, представник позивача участь у судових засіданнях не брала, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Городніщевою Є.О. правничої допомоги відповідно до Акта на суму 9 000,00 грн.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 року в справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року в справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року в справі № 909/116/19, від 18.11.2021 року в справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 24.10.2019 року в справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами в справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмета позову із затратою часу в загальному 9 год, отже вартість послуг є очевидно завищеною, тому наявні підстави для часткового їх задоволення в сумі 4 000,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» необхідно стягнути 4 000,00 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість в розмірі 42 512,19 грн (сорок дві тисячі п`ятсот дванадцять гривень 19 копійок), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) і витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя К.Г. Плахотнюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua