Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №567/1142/26
Суддя: Гладишева Х.В.
Справа № 567/1142/26
Номер провадження 2/570/2878/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
24.07.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС") до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1617-8939 від 26.10.2025 року в розмірі 46 527,51 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 18 470,51 грн — заборгованість за відсотками, 10 126,42 грн — заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, та судові витрати.
Короткий зміст заяв по суті справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26.10.2025 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року.
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 6 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту.
Крім того, згідно Додаткової угоди №1 від 05.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 2 500,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 310 днів.
Згідно Додаткової угоди №2 від 07.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 312 днів.
Згідно Додаткової угоди №3 від 23.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 9 500,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 389 днів.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору та додаткових угод до нього. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу.
Так, станом на 05.05.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 46 527,51 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 18 470,51 грн — заборгованість за відсотками, 10 126,42 грн — заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07.10.2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
26.10.2025 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1617-8939, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 6 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту — 21.08.2026 року, базовий період 14 днів; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту.
Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А1061, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку передбаченому цим договором.
Згідно п.4.1. договору, розмір кредиту становить: 6 000,00 грн.
За змістом п.4.2 договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Згідно п.4.3 договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована. У відповідності до п.4.4 договору, базовий період складає 14 календарних дні.
Згідно п.4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1.00 % за кожен день користування кредитом.
Згідно п.4.7 Договору, комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту.
Пунктом 4.10 договору передбачений строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 21.08.2026 року.
Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 26.10.2025 року у розмірі 6 000,00 грн відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК "Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати за Вих.№405792-1698249496-06052026 від 06.05.2026 року із зазначенням призначення платежу "Видача кредитних коштів за договором 1617-8939, 2025-10-26 Легкий В.О. ІПН НОМЕР_1 ".
Крім того, згідно Додаткової угоди №1 від 05.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 2 500,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 310 днів.
Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 05.11.2025 року у розмірі 2 500,00 грн відповідно до умов Кредитного договору та Додаткової угоди до нього, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК "Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати за Вих.№405607-1704029669-06052026 від 06.05.2026 року, із зазначенням призначення платежу "Видача кредитних коштів за договором 1617-8939, 2025-11-05 Легкий В.О. ІПН НОМЕР_1 ".
Згідно Додаткової угоди №2 від 07.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 3 000,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 312 днів.
Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 07.11.2025 року у розмірі 3 000,00 грн відповідно до умов Кредитного договору та Додаткової угоди до нього, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК "Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати за Вих.№411589-1705023314-07052026 від 07.05.2026 року, із зазначенням призначення платежу "Видача кредитних коштів за договором 1617-8939, 2025-11-07 Легкий В.О. ІПН НОМЕР_1 ".
Згідно Додаткової угоди №3 від 23.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1617-8939 від 26.10.2025 року, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 9 500,00 грн на аналогічних до договору умовах, строк кредитування за Договором становить 389 днів.
Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 23.01.2026 року у розмірі 9 500,00 грн відповідно до умов Кредитного договору та Додаткової угоди до нього, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК "Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати за Вих.№402625-1745665279-06052026 від 06.05.2026 року, із зазначенням призначення платежу "Видача кредитних коштів за договором 1617-8939, 2026-01-23 Легкий В.О. ІПН НОМЕР_1 ".
Таким чином, встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за електронним кредитним договором №1617-8939 від 26.10.2025 року та додаткових угод до нього.
В порушення умов кредитного договору та додаткових угод до нього, відповідач свої зобов`язання за таким договором та додатковими угодами до нього належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем в погашення заборгованості було погашено заборгованість на суму 11 804,20 грн, частина яких була зарахована на погашення заборгованості по відсотках, тіла кредиту та 1 200,00 грн погашення комісії.
Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 05.05.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 46 527,51 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 18 470,51 грн — заборгованість за відсотками, 10 126,42 грн — заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
Доказів повного погашення вищевказаної заборгованості за кредитним договором відповідач ані суду ані позивачу не надав.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (статті 530 ЦК України).
Згідно зі статями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу приписів частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір та додаткові угоди до нього між позивачем та відповідачем не були би укладені, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі 127/33824/19.
Встановлено, що відповідачем здійснені дії, які свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.
Відповідно до приписів статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.
Згідно розрахунку заборгованості за договором та додаткових угод до нього станом на 05.05.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 46 527,51 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 18 470,51 грн — заборгованість за відсотками, 10 126,42 грн — заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
Так, згідно наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 17 930,58 грн та відсотків в розмірі 18 470,51 грн, з якою погоджується й суд.
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем в погашення заборгованості було сплачено 11 804,20 грн, частина яких була зарахована на погашення заборгованості по відсотках, тілу кредиту та 1 200,00 грн погашення комісії.
Так, положення кредитного договору №1617-8939 від 26.10.2025 року про сплату позичальником на користь фінансової установи комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту, що становить 1 200,00 грн, на переконання суду, суперечать положенням ч. 1, ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину, оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником. Така позиція недноразово підтверджувалася у постановах Верховного суду.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зараховану позивачем суму в погашення комісії в розмірі 1 200,00 грн, в якості погашення заборгованості відповідачем, з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» та практики Верховного суду, слід зарахувати в погашення відповідачем відсотків за кредитним договором №1617-8939 від 26.10.2025 року.
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за відсотками в розмірі 17 270,51 грн.
Що стосується стягнення з відповідача відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України, розмір яких становить 10 126,42 грн, суддя зазначає наступне.
Так, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Так, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що 24.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на підставі якого п 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Про споживче кредитування викладено в новій редакції, а саме: у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
Так, одночасно також відбулось виключення п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.
Отже, чинна норма Закону Про споживче кредитування, яка також діяла на дату укладання Договору з Відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому Позивач має всі підстави для нарахування та витребування з Відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.
Суд не погоджується з такими доводами представника позивача з огляду на наступне.
Так, за змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
З системного аналізу як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акту (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача процентів, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 10 126,42 грн, які мають бути списані кредитодавцем (позикодавцем) без стягнення із відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідачем, усупереч положенням ст.ст.12, 81 ЦПК України, не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань чи спростування позовних вимог, як і не надано контррозрахунку заборгованості за кредитним договором, а відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 35 201,09 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 17 270,51 грн — заборгованість за відсотками.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 2 014,27 грн. (2 662,40 грн.*35 201,09 грн./46 527,51 грн.); в іншій частині сплачений судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.1, 3, 203-207, 509, 526-527, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633-634, 638, 639, 1048-1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 7-13, 15, 17-19, 23, 76-82, 89, 92, 95, 128, 141, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 267, 268, 272-279, 284, 288-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1617-8939 від 26.10.2025 року та додаткових угод до нього в розмірі 35 201,09 грн, з яких: 17 930,58 грн — заборгованість за тілом кредиту, 17 270,51 грн — заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі становить 2 014,27 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ);
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гладишева Х.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua