Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №363/2547/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №363/2547/26

Суддя: Рукас О. В.

"10" листопада 2026 р. Справа № 363/2547/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю Рукас О.В.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632233 від 04.04.2026 року вбачається, що 04.04.2026 року о 20 год. 35 хв. в м. Вишгород по вул. Набережна, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, порушення мови, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортний засобом, від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні будучи повідомленим про права та обов`язки, ОСОБА_1 зазначив, що 04.04.2026 року він дійсно керував транспортним засобом автомобілем Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 та після 20 години у м. Вишгород на вул. Набережна, 2 відбулася дорожньо – транспортна пригода за участі його автомобіля та автомобіля Mitsubishi під керуванням водія ОСОБА_2 . Оскільки водій ОСОБА_2 різко загальмував, він не встиг зупинити свій автомобіль та скоїв зіткнення. Після ДТП він вийшов зі свого автомобіля та підійшов до автомобіля ОСОБА_2 . В цей час між ними відбулася сварка, оскільки ОСОБА_2 звинувачував його в тому, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, порушив ПДР та вимагав відшкодування. ОСОБА_1 зауважив, що в стані алкогольного сп`яніння він не перебував та алкогольні напої не вживав. Коли на місце події приїхали працівники поліції, то він вимагав складання протоколу про вчинення ДТП, однак працівники поліції порадили йому домовитися з потерпілим. Оскільки він не погодився із запропонованим, у знак протесту, він сів на лавку та став чекати коли працівники поліції складуть матеріали по ДТП. Через деякий час до нього підійшли 2-3 працівника поліції та стали питати чому він сидить на лавці, погрожували відвести до відділку поліції. Потім працівники поліції обступили його з усіх сторін, світили ліхтариком в очі та чинили психологічний тиск, стверджуючи що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тому потрібно їхати на медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що якби він поїхав на медичне освідування у лікарню, то це була б провокація, і тест би показав і стан алкогольного сп`яніння, і можливо стан наркотичного сп`яніння. Зазначив, що Вишгородську ЦРЛ він вважає зацікавленою стороною та такою, що не дала б об`єктивного дослідження. Повідомив, що на місці події огляд на стан алкогольного сп`яніння він також не проходив. Вказав, що його дії не були відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки це була пересторога та він знаходився під тиском працівників поліції, дії яких він вважає неправомірними. Разом з тим, зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції він нікуди не звертався. Працівники поліції звинувачували його у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння, однак які ознаки стану сп`яніння встановлені у нього поліцією, йому не відомо.

Відповідаючи на запитання суду зазначив, що Вишгородським районним судом Київської області було розглянуто справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, де він визнав себе винним.

Провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП не визнав, вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому прохав провадження по справі закрити.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Володарський В.Л. не погодившись з висунутим ОСОБА_1 обвинуваченням подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, та в судовому засіданні ствердив, що у протоколі зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, однак на відео працівників поліції, долученого до матеріалів справи, не видно жодних ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , ані нестійкої ходи, ані порушення мови, тільки емоційне спілкування ОСОБА_1 , ані тремтіння пальців рук, ані почервоніння очей. Вважав, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 відсутні, тому вимоги працівників поліції про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставними та незаконними. Повідомив, що у протоколі про адміністративне правопорушення та на відео наданого працівниками поліції різниться час, тому зазначене не відповідає дійсності. Крім того, з відео не вбачається прямої відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому вважав, що до протоколу внесені неправдиві відомості. Наполягав на закритті провадження по справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на свої письмові заперечення.

У судове засідання неодноразово викликалися працівники поліції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, які складали відносно ОСОБА_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме – сержант поліції Сопіженко А.М. та старший сержант поліції ОСОБА_4 . Разом з тим працівники поліції до суду не прибули, про причини неявки суду не повідомили.

Учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового розгляду за відсутності працівників поліції.

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_2 , будучи повідомленим про права та обов`язки, приведений до присяги свідка, суду повідомив, що 04.04.2026 року у вечірній час він їхав на автомобілі Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_2 з с. Хотянівка Вишгородського району в напрямку м. Київ. Проїжджаючи Київську ГЕС у м. Вишгород він помітив на дорозі автомобіль марки Тouareg, який «виляв» по дорозі. Цей автомобіль він обігнав, оскільки він створював аварійну обстановку на дорозі. Доїхавши до світлофора на перехресті вулиць Набережної та Шолуденка у м. Вишгород він зупинився на червоне світло. В цей час він помітив як позаду на великій швидкості до нього наближається автомобіль Тouareg та попередив родину, які також сиділи в автомобілі, що зараз можу відбутися ДТП. І дійсно відбувся удав в задній бампер його автомобіля. Тілесні ушкодження ніхто не отримав, однак його неповнолітня дитина, яка сиділа на задньому сидінні автомобіля сильно злякалася. Далі вийшов водій автомобіля Тouareg - ОСОБА_1 , який був на його думку у стані сильного алкогольного сп`яніння, оскільки від нього відчувався різкий запах алкоголю. На місце події були викликані працівники поліції. Через деякий час, прибувши на місце події працівники стали складати матеріали щодо ДТП, та в процесі спілкування у ОСОБА_1 були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння. Він особисто бачив та чув, як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він мав ознаки сп`яніння (хитка хода, невпевнено стояв на ногах, запах алкоголю з порожнини рота), однак останній постійно ухилявся, та уходив від працівників поліції. ОСОБА_1 поводився агресивно та неадекватно.

Відповідаючи на запитання суду свідок ОСОБА_2 ствердив, що в його присутності працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння або за допомогою приладу Драгер, або в медичному закладі, однак останній категорично відмовлявся, заперечуючи той факт що він керував автомобілем. У подальшому ОСОБА_1 було відсторонено від керування автомобілем, а транспортний засіб Тouareg прибрав з дороги прибувший на місце події евакуатор, якого викликали працівники поліції.

Також в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_5 , яка будучи повідомленою про права та обов`язки, приведеною до присяги свідка, суду показала, що 04.04.2026 року у вечірній час, вона разом з чоловіком ОСОБА_2 та сином їхали на автомобілі Mitsubishi з дачі, що розташована у сел. Хотянівка Вишгородського району в напрямку м. Києва. За кермом автомобіля перебував її чоловік ОСОБА_2 . Зупинившись на червоне світло світлоформа у м. Вишгород на перехресті вулиць Набережна та Шолуденка, її чоловік ОСОБА_2 повідомив, що зараз в них в`їде інший автомобіль, після чого одразу відбувся удар автомобіля Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 в їх автомобіль. Зазначений автомобіль Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , вона помітила ще раніше, коли вони проїжджали дамбу ГЕС, оскільки він відхилявся від траєкторії руху та пересікав суцільну лінію. Після ДТП її чоловік та водій автомобіля Фольксваген вийшли з автомобілів та почали спілкуватися. Коли вона вийшла з машини та підійшла до них, то відчула сильний запах алкоголю від ОСОБА_1 , який невпевнено стояв на ногах та хитався. В цей час вона особисто викликала працівників поліції. По прибуттю працівники поліції почали опитувати учасників події, та встановили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, внаслідок чого останньому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але ОСОБА_1 цього не бажав, всіляко ухилявся, тікав від працівників поліції та казав що він не керував автомобілем. ОСОБА_5 повідомила, що вона особисто чула, як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовлявся. Працівники поліції пропонували пройти огляд і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 також відмовився. Оскільки ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, працівниками поліції було викликано другий наряд поліції. ОСОБА_1 дійсно категорично відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці події так і в медичному закладі, нібито насміхаючись над працівниками поліції. В подальшому працівники поліції викликали евакуатор та відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Також в судовому засіданні судом було досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції. Час початку відео 21 год. 17 хв. На відео ОСОБА_2 повідомляє про те, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівник поліції зазначає, що водій автомобіля Фольксваген ухиляється від надання даних про себе та документів. Інший працівник поліції каже, що водій ОСОБА_6 з кимось говорить по телефону, консультується, йому радять нічого не казати та документи працівникам поліції не давати. На 21 год. 36 хв. відеозапису ОСОБА_2 впізнає особу ОСОБА_1 , як водія автомобіля Фольксваген, який вчинив ДТП. Працівники поліції проводять встановлення особи ОСОБА_1 , у відповідь на що останній запитує у працівників поліції хто вони такі. Поліцейські відповідають, що вже три рази представилися йому. Працівник поліції пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі. У подальшому працівник поліції ще раз представляється, як ОСОБА_7 та ще раз пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці пригоди або в медичному закладі. З відео вбачається, що ОСОБА_1 сперечається з працівниками поліції, не надає конкретних відповідей щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тоді працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 , що якщо останній не надасть конкретної відповіді щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, його дії будуть розцінені, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Поліцейський повідомляє, що ОСОБА_1 може надати свої пояснення та ще раз пропонує останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці пригоди за допомогою приладу Драгер або у відповідному медичному закладі, та ще раз роз`яснює ОСОБА_1 , що якщо він не дасть конкретної відповіді, то така поведінка буде розцінена, як відмова від проходження огляду та стан алкогольного сп`яніння. В цей час ОСОБА_1 не надає відповіді на вимогу поліцейського та продовжує суперечку. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що розцінює його поведінку як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та інформує про складення відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП. Повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю та тремор пальців рук. Також працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що його транспортний засіб буде поміщено на штраф-майданчик. Поліцейський роз`яснює право підпису протоколу та надання пояснень, разом з тим запитує у ОСОБА_1 чи буде він надавати пояснення і підписувати протокол. ОСОБА_1 ухиляється від відповіді та каже що сидить на лавочці. Поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, схеми ДТП та надання пояснень, ухилився від надання відповіді на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. З відеозапису видно, як працівник поліції складає протокол та інші документи. Потім працівник поліції йде до ОСОБА_1 , віддає технічний паспорт на автомобіль, повідомляє про складання протоколів за ст. 124 та ст. 130 КУпАП, а також повідомляє про евакуацію автомобіля на штраф майданчик. Запитує чи буде ОСОБА_1 підписувати протоколи за ст. 124, 130 КУпАП, на що останній відповіді не дає та продовжує розмовляти по телефону.

Заслухавши учасників судового провадження, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи про адміністративне

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Частина 2 ст. 251 КУпАП наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення можливе лише у випадку, коли належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, безпосередньо дослідженими судом, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП передбачений порядок проведення огляду особи на стан сп`яніння. Так, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані зокрема алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан зокрема наркотичного сп`яніння, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан наркотичного сп`яніння, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані а сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, пояснення свідків, протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, для вирішення питання про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення в частині відмови від проходження огляду необхідно встановити факт керування транспортним засобом, наявність у поліцейського передбачених законом підстав для пропозиції пройти огляд та факт відмови особи від проходження такого огляду.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 04.04.2026 року о 20 год. 35 хв. у м. Вишгород по вул. Набережна, 2, підтверджений матеріалами справи та додаткового доведення у межах розгляду даної справи не потребує, оскільки постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05.05.2026 року у справі № 363/2407/26, яка набрала законної сили 18.05.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.04.2026 року. При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав себе винуватцем ДТП та підтвердив, що саме він 04.04.2026 року о 20 год. 35 хв. керував автомобілем Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 у м. Вишгород по вул. Набережна, 2.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення такого огляду передбачає, що водії, щодо яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають огляду на стан сп`яніння. При цьому у разі відмови водія від проведення огляду поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що після прибуття працівників поліції на місце ДТП щодо водія ОСОБА_1 виникли обґрунтовані підстави для перевірки його на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівниками поліції були виявлені ознаки, які вони розцінили як ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, почервоніння очей та тремтіння пальців рук. Зазначені ознаки прямо відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, в направленні на огляд водія транспортного засобу, в акті огляду та повідомлялися ОСОБА_1 безпосередньо під час спілкування з ним. Зазначені обставини також були підтверджені свідками в судовому засіданні.

При цьому з відеозапису з нагрудної камери вбачається послідовна та однозначна поведінка працівника поліції: останній неодноразово представляється ОСОБА_1 , роз`яснює йому необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, пропонує пройти огляд на місці події за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» або пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а також роз`яснює наслідки ненадання відповіді на таку пропозицію.

Зокрема, працівник поліції декілька разів пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння одним із двох передбачених способів: на місці за допомогою приладу «Drager» або у медичному закладі. При цьому поліцейський прямо повідомляє, що ненадання конкретної відповіді буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не погоджується на проведення огляду, не проходить його ані за допомогою спеціального технічного засобу, ані у закладі охорони здоров`я, конкретної згоди на проведення огляду не висловлює та продовжує сперечатися з працівниками поліції. Після цього працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що така поведінка розцінюється, як ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та інформує про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з відеозапису вбачається не одноразова або формальна пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а неодноразове надання ОСОБА_1 реальної можливості виконати вимогу п. 2.5 ПДР України та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку.

При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від огляду, а лише «перебував під тиском» та вважав проходження медичного огляду провокацією, не спростовують встановлених обставин.

Навпаки, із його власних пояснень убачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння він фактично не проходив. Він прямо повідомив суду, що на місці огляд не проходив, а до медичного закладу їхати відмовився, оскільки вважав Вишгородську ЦРЛ зацікавленою стороною та побоювався результатів такого огляду.

Отже, мотиви, за яких ОСОБА_1 не погодився на проходження огляду, не змінюють юридичної оцінки його поведінки. Вирішальним у даному випадку є не мотив відмови, а встановлений факт невиконання водієм законної вимоги працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, також не спростовує складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Саме для встановлення наявності або відсутності стану сп`яніння законодавством і передбачена процедура огляду. Особа, яка вважає себе тверезою, має можливість підтвердити це шляхом проходження запропонованого огляду.

Суд також зауважує, що доводи сторони захисту про відсутність на відеозаписі таких ознак, як нестійка хода, порушення мови, почервоніння очей чи тремтіння пальців рук, не можуть бути самостійною підставою для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення. Суд у даній справі не встановлює факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння за результатами огляду, оскільки такий огляд ним не був пройдений. Предметом оцінки є законність вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та поведінка водія у відповідь на цю вимогу.

При цьому суд бере до уваги, що працівник поліції безпосередньо під час спілкування з водієм ОСОБА_1 повідомив йому про виявлені ознаки сп`яніння, зокрема про різкий запах алкоголю та тремтіння пальців, після чого неодноразово запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений як про підставу для проведення огляду, так і про можливі наслідки його відмови.

Доводи захисника про те, що у протоколі зазначено більше ознак сп`яніння, ніж можна побачити на відеозаписі, також не спростовують факту відмови від проходження огляду. Відеозапис підтверджує сам процес спілкування між поліцейськими та водієм ОСОБА_1 , неодноразові пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та відсутність згоди останнього на його проходження. Водночас оцінка окремих фізіологічних ознак особи на відеозаписі не може замінити огляд, який ОСОБА_1 мав можливість пройти, але не пройшов.

Посилання захисту на різницю в часі між протоколом та відеозаписом також не спростовує факту вчинення правопорушення. Сам по собі часовий розрив між зазначеним у протоколі часом події та часом, який відображається на нагрудній камері, за умови наявності безперервно встановлюваної послідовності подій не свідчить про недостовірність відеозапису або протоколу. Із дослідженого відеозапису чітко встановлюється послідовність: встановлення особи ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд, повторне роз`яснення способів його проведення, попередження про наслідки ненадання відповіді, подальше невиконання вимоги працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та повідомлення про складання протоколу за ст. 130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу і доводи захисту про зацікавленість учасника ДТП ОСОБА_2 у результатах справи. Свідок ОСОБА_2 не є єдиним джерелом доказів у даній справі. Його показання про можливий стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, зокрема з протоколом та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Безпосередньо факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується насамперед відеозаписом, на якому зафіксовано поведінку самого ОСОБА_1 та неодноразові пропозиції працівника поліції пройти такий огляд.

Не підтверджені належними доказами і твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції чинили на нього незаконний психологічний тиск, погрожували йому та змушували погодитися з позицією іншого учасника ДТП. При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції він нікуди не звертався.

Наведені обставини оцінюються судом також у контексті того, що поліцейський не вимагав від ОСОБА_1 визнати факт перебування у стані сп`яніння, а пропонував пройти об`єктивну процедуру перевірки його стану. Причому ОСОБА_1 було запропоновано два передбачені процедурою варіанти - пройти огляд на місці події за допомогою спеціального технічного засобу або пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Отже, водій ОСОБА_1 мав об`єктивну та реальну можливість спростувати висловлену працівниками поліції підозру щодо перебування його у стані алкогольного сп`яніння, шляхом проходження огляду, однак свідомо такою можливістю не скористався.

Суд також враховує, що законодавство передбачає проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а результати такого огляду мають встановлювати наявність або відсутність стану сп`яніння. Проведення огляду у закладі охорони здоров`я є саме способом забезпечення об`єктивності перевірки стану водія, а не доказом наперед визначеного результату.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про побоювання щодо можливого позитивного результату медичного огляду, недовіру до медичного закладу або переконання в тому, що проходження огляду могло бути «провокацією», не створювали для нього законних підстав не виконувати вимогу поліцейського. За наявності сумнівів щодо результатів огляду законодавством передбачена можливість проведення огляду у закладі охорони здоров`я, а тому водій не вправі самостійно замінювати встановлену законом процедуру перевірки власними припущеннями щодо її можливого результату.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою для встановлення того, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, за наявності у працівників поліції передбачених законом підстав запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, після неодноразового роз`яснення такої вимоги та способів проведення огляду, фактично ухилився від його проходження та не пройшов огляд ані на місці події за допомогою спеціального технічного засобу, ані у закладі охорони здоров`я.

Така поведінка за своїм змістом відповідає об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, показами допитаних в судовому засіданні свідків та іншими матеріалами справи. При цьому відеозапис безпосередньо підтверджує ключову для даної справи обставину - відсутність згоди водія ОСОБА_1 на проходження запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння та його подальше ухилення від його проведення.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника розцінює як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не дають підстав для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У кінцевому підсумку вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632233 від 04.04.2026 року;

- наявним у матеріалах справи відеозаписом, що записаний у файл «export-9pmx1» на диск, з якого судом встановлено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку;

- актом огляду на стан сп`яніння, який є Додатком 2 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.10 розділу ІІ) де зафіксовано виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 04.04.2026 року, в якому зафіксовано підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, ознаки алкогольного сп`яніння, а також відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в спеціальному медичному закладі;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 680859 від 04.04.2026 року складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та схемою місця ДТП від 04.04.2026 року;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 04.04.2026 року, який в підтверджує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- копією посвідчення водія ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , з якого вбачається право керування транспортними засобами;

- витягом з ІПС «Армор».

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова ОСОБА_1 , як особи, яка здійснювала керування транспортним засобом, від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Внаслідок цього, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35, 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.В. Рукас

Оригінал: reyestr.court.gov.ua