Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: рішень про звільнення судді з посади
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №990/274/26
Суддя: Рибачук А.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2026 року
м. Київ
справа №990/274/26
адміністративне провадження № П/990/274/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Шарапи В.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу №990/274/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення,-
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.07.2026 до Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 02.06.2026 №1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
2. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., Бучик А.Ю., Кравчук В.М.
3. Розпорядженням т.в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.07.2026 №837/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі службової записки від 08.07.2026 №25846/26.
4. Протоколом повторного розподілу справи від 08.07.2026 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П., Стеценко С.Г., Шарапа В.М.
5. 24.08.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у цій справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі п`яти суддів.
6. 02.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив ВРП, в якому відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_1 . Указом Президента України від 13.05.2009 № 317/2009 призначена на посаду судді Київського районного суду міста Одеси строком на п`ять років, Указом Президента України від 29.12.2017 року № 444/2017 призначена на посаду судді цього суду.
14.06.2023 та 26.06.2023 до ВРП надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_2 на дії судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1
05.08.2021 набрав чинності Закон України від 14.07.2021 № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1635-IX), зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Рішенням ВРП від 05.08.2021 № 1809/0/15-21 зупинено з 05.08.2021 розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
19.10.2023 введено в дію Закон України від 09.08.2023 № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі - Закон № 3304-IX).
Рішенням ВРП від 19.10.2023 № 997/0/15-23 із 01.11.2023 відновлено розподіл між членами ВРП скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону №1402-VIII, та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких рішенням Вищої ради правосуддя від 05.08.2021 № 1809/0/15-21 зупинено.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 29.11.2023 та протоколу передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 30.11.2023 дисциплінарні скарги ОСОБА_2 передані для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати ВРП Ковбій О.В. (доповідач), яка відповідно до пункту 23-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII) тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » вирішено притягнути суддю Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Розглядаючи дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , відкриту за скаргами ОСОБА_2 , Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що суддя здійснювала позапроцесуальне спілкування з учасником судової справи, яка перебувала в її провадженні, діючи в його інтересах та з метою отримання неправомірної вигоди, що порушило стандарти безсторонності суду й етичні норми поведінки судді, створило уявлення в можливості вплинути на ухвалення судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що викликає обґрунтовані сумніви в її неупередженості і призвело до підриву авторитету судової влади.
З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата ВРП, враховуючи характер та зміст істотного дисциплінарного проступку, який допустила суддя ОСОБА_1 , зважаючи на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, ступінь її вини дійшла висновку, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону №1402-VIII, статті 50 Закону №1798-VIII.
11.03.2025 до ВРП надійшло подання Другої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » було оскаржене ОСОБА_1 в порядку і строки, визначені статтею 51 Закону № 1798-VIII, до ВРП, яка за результатами розгляду зазначеної скарги рішенням від 19.05.2026 № 935/0/15-26 рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.02.2025 № 340/2дп/15-25 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності скасувала частково та ухвалила нове рішення, яким виклала мотивувальну частину зазначеного рішення в редакції свого рішення.
Рішення ВРП від 19.05.2026 № 935/0/15-26 було обґрунтоване тим, що Друга Дисциплінарна палата ВРП правильно кваліфікувала дії судді ОСОБА_1 як істотний дисциплінарний проступок і обґрунтовано вказала на те, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення судді з посади в цій ситуації є таким, що відповідає вчиненому суддею дисциплінарному проступку. Разом з тим ВРП вказала на наявність нових обставин, які додатково підтверджують правильність висновків Дисциплінарної палати ВРП (зокрема, обставини встановлені у вироку Вищого антикорупційного суду від 06.03.2026 у справі №991/5786/23), у зв`язку з чим рішення від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 необхідно змінити в частині його мотивів.
Скаргу на рішення ВРП від 19.05.2026 № 935/0/15-26 в порядку частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до Великої Палати Верховного Суду позивачка не подавала.
На засіданні ВРП 02.06.2024 було розглянуто зазначені матеріали та ухвалено рішення від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», яким позивачку було звільнено з посади судді Київського районного суду міста Одеси. При цьому у зазначеному рішенні вказано, що у цьому випадку не вирішується питання про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а реалізується повноваження ВРП щодо вирішення питання про звільнення судді на підставі рішення, ухваленого уповноваженим органом - Дисциплінарною палатою ВРП.
Вважаючи рішення ВРП від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оспорюване у цій справі рішення ВРП від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, і підлягає скасуванню, оскільки в ньому не містяться мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків про її звільнення.
Позивачка зазначає, що в спірному рішенні не визначено критеріїв, за якими її поведінку кваліфіковано як «грубе» порушення, не наведено причинно-наслідкового зв`язку між установленими обставинами та необхідністю застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення, а також не надано оцінки її доводам, характеристиці з місця роботи та можливості застосування альтернативних заходів реагування; крім того, на думку позивачки, ВРП передчасно поклала в основу висновків обставини кримінального провадження, щодо яких відсутній обвинувальний вирок, чим порушила принцип презумпції невинуватості, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 62 Конституції України.
9. Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву, з посиланням на положення Конституції України, Закону № 1798-VIII та Закону № 1402-VIII, вказує на те, що, ухвалюючи оспорюване рішення, ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, оскільки воно прийняте повноважним складом ВРП, підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені та у ньому містяться посилання на визначені законом підстави звільнення з посади судді ОСОБА_1 та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Відповідач наголошує на тому, що доводи позивачки щодо неналежного обґрунтування грубості проступку, його несумісності зі статусом судді, незавершеності кримінального провадження та неврахування позитивної характеристики стосуються оцінки обставин дисциплінарного проступку, яка була здійснена в межах дисциплінарного провадження, і не свідчать про відсутність законних підстав чи мотивів для звільнення.
IV. ВИСНОВКИ СУДУ
10. Оцінивши обставини справи, підтверджені доказами, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
13. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
14. Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
15. Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої).
16. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
17. Статтею 108 Закону № 1402-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Закону № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
18. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
19. Частиною восьмою статті 109 Закону № 1402-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі: 1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 2) порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.
20. Відповідно до частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: 1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; 2) суддя вчинив дисциплінарний проступок, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження чи догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення; 3) установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім`ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім`ї, законність джерел яких підтверджена; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім`ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди; 4) суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 5) суддя не виконав вимоги рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, ухваленого на підставі пункту 4 частини першої цієї статті, або за результатами кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, суддя не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді; 6) суддя умисно не подав декларацію доброчесності чи декларацію родинних зв`язків у встановлені строки або умисно задекларував недостовірні (в тому числі неповні) твердження у декларації доброчесності; 7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
21. Статтею 115 Закону № 1402-VIII передбачено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).
22. Статтею 112 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
23. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон №1798-VIII, статтею 1 якого передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
24. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII).
25. Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
26. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону №1798-VIII).
27. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
28. При цьому, за загальним правилом, визначеним частиною першою статті 35 Закону №1798-VIII, рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
29. Частиною другою статті 35 Закону № 1798-VIII визначено, що порядок та підстави оскарження рішення ВРП визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень ВРП визначаються цим Законом.
30. Статтею 56 Закону № 1798-VIII врегульовано питання звільнення судді з посади за особливими обставинами, відповідно до частини першої якої питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
31. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді (частина третя статті 56 Закону № 1798-VIII).
32. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що оскарженню, зокрема, у судовому порядку підлягають ті рішення ВРП, які прийняті за результатами подання її Дисциплінарної палати про звільнення судді.
33. Частиною шостою статті 56 Закону № 1798-VIII визначено, що за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
34. Оспорюваним у цій справі рішенням від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 ВРП на підставі рішення її Другої дисциплінарної палати від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , яке було змінене рішенням ВРП від 19.05.2026 № 935/0/15-26, звільнила ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
35. Підстави оскарження рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України визначені частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII, відповідно до якої таке рішення ВРП може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
36. Спірне в цій справі рішення ВРП позивачка оскаржує з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 57 Закону №1798-VIII, у зв`язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
37. Так, підставою для звільнення позивачки з посади судді слугувало рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 », яким остання вирішила притягнути суддю Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
38. Підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали висновки Другої Дисциплінарної палати ВРП про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
39. Як було зазначено вище частиною третьою статті 56 Закону № 1798-VIII визначено, що питання про звільнення судді згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді) ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
40. При цьому, встановлення обставин, з якими законодавець пов`язує звільнення судді з посади у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками відбувається в процедурі здійснення Дисциплінарною палатою ВРП дисциплінарного провадження щодо судді, за результатом якого відповідна Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
41. Колегія суддів зазначає, що процедура оскарження рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чітко регламентована положеннями Закону №1798-VIII, згідно з якими скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП (частина третя статті 51 Закону № 1798-VIII) як органу, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
42. При цьому, Верховний Суд завертає увагу на те, що ВРП та її дисциплінарні органи (палати) при вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є «квазісудом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
43. У свою чергу рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, по суті таке рішення є кадровим (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 9901/187/19, від 25.06.2020 у справі № 9901/103/19, від 06.04.2023 у справі № 990/86/22).
44. Тобто, ухвалюючи оспорюване у цій справі рішення, ВРП не вирішувала питання про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а реалізовувала повноваження щодо вирішення питання про звільнення судді на підставі рішення, ухваленого уповноваженим органом - Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
45. Підставою для ухвалення вказаного рішення слугували встановлені Другою Дисциплінарною палатою ВРП обставини вчинення ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку, який полягав у здійсненні позапроцесуального спілкування з учасником судової справи, що перебувала в її провадженні, яке здійснювалось в його інтересах та з метою отримання позивачкою неправомірної вигоди, що, як зазначила Друга Дисциплінарна палати ВРП, порушило стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, створило уявлення про можливість впливу на ухвалення судового рішення у позапроцесуальний спосіб, викликало обґрунтовані сумніви у її неупередженості та призвело до підриву авторитету правосуддя. З огляду на характер і зміст допущеного дисциплінарного проступку, його наслідки та ступінь вини судді Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку.
46. Рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 № 340/2дп/15-25 було оскаржене ОСОБА_1 до ВРП, яка за результатами розгляду скарги рішенням від 19.05.2026 № 935/0/15-26 у цілому погодилася з висновками її Другої Дисциплінарної палати щодо наявності в діях судді істотного дисциплінарного проступку та відповідності застосованого дисциплінарного стягнення його характеру і наслідкам, водночас скасувала зазначене рішення в частині мотивів та ухвалила в цій частині нове рішення, обґрунтувавши необхідність зміни його мотивувальної частини встановленням нових обставин, зокрема підтверджених вироком Вищого антикорупційного суду від 06.03.2026 у справі № 991/5786/23, які, на думку ВРП, додатково підтверджують правильність висновків Другої Дисциплінарної палати щодо вчинення ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.
47. При цьому, рішення ВРП від 19.05.2026 № 935/0/15-26 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 до Великої Палати Верховного Суду в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 266 КАС України, не оскаржувалося.
48. Колегія суддів наголошує, що оскаржуване у цій справі рішення ВРП про звільнення судді не є рішенням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а ухвалене на виконання рішення компетентного дисциплінарного органу про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади. Відтак, з огляду на визначені частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII межі оскарження рішення ВРП про звільнення судді, у межах цієї справи суд не здійснює повторної оцінки обставин вчинення дисциплінарного проступку та пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення, які були предметом розгляду в дисциплінарному провадженні.
49. Оскаржуваним у цій справі рішенням ВРП реалізувала рішення Другої дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 », яким накладено на позивачку дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді, а тому рішення відповідача від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим обставини вчиненого нею проступку не підлягають оцінці в рамках розгляду цієї справи.
50. За таких обставин, доводи позивачки щодо відсутності в оскаржуваному рішенні обґрунтувань наявності в її діях складу проступку, передбаченого пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки обставини вчинення позивачкою проступку були встановлені рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 26.02.2025 №340/2дп/15-25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » та підтвердженні рішенням ВРП від 19.05.2026 № 935/0/15-26 «Про скасування частково рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2025 року №340/2дп/15-25 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення», правом на оскарження якого в установленому КАС України порядку позивачка не скористалась.
52. З урахуванням наведеного вище Верховний Суд доходить висновку, що оспорюване у цій справі рішення ВРП від 02.06.2026 № 1070/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» містить конкретну підставу звільнення позивачки, визначену Конституцією України, та є вмотивованим. Інших підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII, судом не встановлено, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ВРП є правомірним, обґрунтованим та ухваленим із дотриманням вимог статті 19 Конституції України і критеріїв, визначених статтею 2 КАС України, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 266, 295 КАС України, Верховний Суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа
Оригінал: reyestr.court.gov.ua