Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: прокуратури
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №140/14721/25
Суддя: Обрізко Ігор Михайлович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/14721/25 пров. № А/857/28166/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року, прийняте суддею Каленюк Ж.В. м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центральної експертно -кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач 1) та Центральної експертно -кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК, Комісія, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №3 про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження;
- зобов`язання Мін`юст виключити з Державного реєстру атестованих судових експертів запис про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження згідно з рішенням ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №3.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 відмовлено в позові.
Суд звернув увагу на те, що скарга та доповнення до неї містили достатні відомості, визначені пунктом 5 Порядку №1224/5 та у цьому разі відсутні підстави, визначені у пункті 7 Порядку №1224/5, за яких подання за результатами попереднього розгляду скарги не вноситься. Судом з досліджених документів не встановлено порушень Порядку №1224/5 з боку ДП ЦЕКК під час дисциплінарного провадження.
Відмовляючи в позові суд також виходив з того, що експерту заборонено вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права, а якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або потребує правової оцінки, експерт зобов`язаний відмовитися від відповіді на нього.
Зміст дослідницької і заключної частин висновку вказує на те, що експертом зроблено висновок про фактичну відсутність господарських операцій на підставі того, що вони не відображені у зведених регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності ТОВ «Традєкс» - замовника експертизи. Однак бухгалтерський облік фіксує лише інформацію про операцію. Висновки про реальність/нереальність господарських операцій не входять до предмета судово-економічної експертизи.
Суд погодився з висновком ДП ЦЕКК, що ОСОБА_1 вийшла за межі своїх повноважень, оскільки надала оцінку відповідності операцій нормативним вимогам у правовому розумінні. Встановлення факту відображення операцій у бухгалтерському обліку та податковому обліках (документальна обґрунтованість оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг…) не може мати оцінки з боку експерта через правову кваліфікацію «реальний рух активів», «нормативно не обґрунтовуються», про що вказано в дослідницькій та заключній частинах висновку експерта.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що судом прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та не було враховано всіх обставин справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції фактично погодився із дискреційним розсудом дисциплінарного органу, не перевіривши: чи відповідала скарга вимогам закону як юридична підстава відкриття провадження; чи було доведено саме дисциплінарний проступок, а не лише незгоду окремої особи зі змістом експертного висновку; чи не відбулося втручання державного органу у сферу професійного експертного судження; чи відповідає оскаржуване рішення критеріям обґрунтованості, пропорційності, юридичної визначеності та належної мотивації.
На переконання апелянта, скарга ОСОБА_2 , що стала підставою для подання Департаменту експертного забезпечення правосуддя та подальшого відкриття дисциплінарного провадження, не містила належного підтвердження того, що ОСОБА_2 є суб`єктом, який належить до кола осіб, визначених Порядком №1224/5, та того, яке саме його право, свободу чи законний інтерес було порушено діями судового експерта
Звертає увагу на те, що експертиза проводилась на підставі договору із ТОВ «Традєкс», замовником експертного дослідження виступала юридична особа, судовий експерт здійснював дослідження документів бухгалтерського та господарського характеру і жодних процесуальних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виникало.
Більше того, сам факт подальшого використання третіми особами висновку експерта у будь-яких інших спорах не створює для судового експерта стану дисциплінарної підзвітності перед будь-якою особою, яка вважає такий висновок для себе невигідним.
Вважає апелянт, що скарга ОСОБА_2 була побудована не на захисті порушеного права, а на незгоді із висновками експертного дослідження та на прагненні поставити під сумнів доказ, який використовується у суміжних спорах.
Скаржниця вказує про те, що попередній розсуд посадової особи Мін`юсту не усуває обов`язку адміністративного суду перевірити: чи були наявні всі визначені законом юридичні факти для відкриття дисциплінарного провадження; чи не відбулося відкриття провадження за зверненням неналежного суб`єкта; чи не було порушено принцип правової визначеності щодо самого механізму дисциплінарного переслідування. Суд цього не зробив.
ОСОБА_1 підкреслює, що для притягнення судового експерта до відповідальності, як мало місце, необхідним є беззаперечне встановлення, що експерт вирішував питання, які об`єктивно не входять до його експертної спеціальності, або надавав висновки з питань права. Натомість у даному випадку ні ЦЕКК, ні суд не встановили, яке саме конкретне питання було юридичним питанням; яке саме формулювання висновку виходить за межі спеціальності 11.1, 11.2, 11.3; чому аналіз бухгалтерського відображення господарських операцій не входить до компетенції судового експерта-економіста.
Вважає також, що суд першої інстанції підмінив функцію судового контролю самостійною оцінкою експертного висновку, що виходить за межі предмета даної справи.
Незгода зі змістом висновку експерта, на переконання позивача, повинна перевірятися у межах відповідних судових проваджень, а не шляхом дисциплінарного покарання. Недопустимим є ототожнення професійного експертного судження з вирішенням питань права.
Апелянт наголошує, що посилання експерта на нормативні акти не означає надання висновку з питань права. У цій справі відсутній доказ умисного чи очевидного виходу за межі спеціальності. Дисциплінарна відповідальність не може ґрунтуватися лише на припущенні або на альтернативному баченні того, як мав бути сформульований висновок. Вона можлива лише за умови, коли наявне очевидне, однозначне та доведене порушення.
Звертає увагу суду позивач на те, що констатація експертом відсутності відображення «фактів» в обліку є професійним висновком. Експерт не стверджував, що операцій не було в фізичному сенсі. Висновок полягав у тому, що ці операції не були відображені як факти у системі бухгалтерського обліку (облікових регістрах, фінансовій та податковій звітності), як того вимагає законодавство. Це є основним завданням експерта – економіста, встановити відповідність між документально зафіксованими операціями та їх відображенням в обліку.
Просить скасувати рішення та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мін`юст та ОСОБА_2 у відзивах наводять аргументи, подібні мотивації судового рішення, де погоджуються із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Відтак, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 є атестованим судовим експертом за спеціальностями: 11.1 -дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій, що підтверджується свідоцтвами №515-23/Д, №516-23/Д, 299-22/Д (а.с.15-16 том 1).
29 лютого 2024 у Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від ТОВ «Традєкс» в особі директора Нестерука В.Ю. надійшла заява від 28 лютого 2024 №28/02-1 про проведення судової економічної експертизи разом з копія документів: договору поставки від 20 вересня 2019 №20-09, договору поставки від 28 грудня 2021 №28-12-21 ФД, договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 та бухгалтерських документів (а.с.109-111 том 1).
Проведення експертизи доручено ОСОБА_1 , старшому судовому експерту відділу економічних та товарознавчих досліджень.
22 березня 2024 Андрощук О.П. за результатами проведення судової економічної експертизи склала висновок експерта від 22 березня 2024 №946-Е (а.с.28-73 том 1).
01 жовтня 2025 до ЦЕКК надійшла скарга адвоката Карапетяна А.Р. як представника ОСОБА_2 на дії судового експерта Андрощук О.П., яка виготовила висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22 березня 2024 №946-Е (а.с.17-27 том 1). Скаржник просив відкрити дисциплінарне провадження та притягнути експерта до дисциплінарної відповідальності у зв`язку порушеннями при складанні висновку нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз (Закону №4038-XII, Інструкції №5/3, вимог розділу ІІІ «Економічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 №53/5). При цьому скаржник покликався на надання експертом в дослідницькій та резолютивній частинах висновку відповідей, які виходять за межі своєї компетенції, у тому числі питань права (щодо реального руху активів - питання 1, 3); наявна невідповідність наданих відповідей поставленим питанням: встановлення, в якому періоді фактично вчинялася господарська операція (питання 4); встановлення, чи відображено факт отримання послуг в регістрах бухгалтерського обліку.
Скаржник стверджував, що судовий експерт без належного обґрунтування та повноважень поставив під сумнів юридичну силу документів, роблячи висновки правового характеру без застереження про те, що підтвердження реальності здійснення господарських операцій виходить за межі компетенції судового експерта; експерт надав правову оцінку відповідності документів статті 44 Податкового кодексу (ПК) України та чи їх можна вважати первинними документами; дослідницька частина висновку не містить опису процесу дослідження, натомість описуються та аналізуються норми цивільного, податкового законодавства, що виходить за межі повноважень експерта та належить до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю, компетенції суду; експерт використав процесуальні документи з різних судових справ (Господарського суду Рівненської області), які не були надані судовому експерту за змістом заяви керівника ТОВ «Традєкс» від 28 лютого 2024 №28/02-1, при тому що судовому експерту заборонено самостійно збирати матеріали для дослідження. Наведене, на думку скаржника, свідчить про наявність у діях експерта дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 частини третьої статті 14 Закону №4038-XII. У скарзі також повідомлялося, що ОСОБА_2 є одним із учасників та був керівником ТОВ «Традєкс» на час описаних у висновку подій, а підготовлений експертом висновок використовується нинішнім директором товариства ОСОБА_3 та учасником товариства ОСОБА_4 у різних судових провадженнях з аргументацією про незаконність дій ОСОБА_2 , у яких останній та ТОВ «Традєкс» є учасниками цих справ. Крім того, в провадження Бюро економічної безпеки України перебуває кримінальна справа, порушення якої відбулося за заявою ОСОБА_5 з висновком експерта від 22 березня 2024 №946-Е. У скарзі надано пояснення щодо джерела отримання ОСОБА_2 висновку експерта від 22 березня 2024 №946-Е – на платформі «Електронний суд» 26 березня 2024 разом з додатковими поясненнями ОСОБА_3 у справі №918/822/23(918/871/23), в якій ОСОБА_2 є позивачем.
08 жовтня 2025 директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. внесла подання про розгляд на засіданні ДП ЦЕКК звернення адвоката Карапетяна А.Р. в інтересах ОСОБА_2 від 25 вересня 2025 (вх. від 01 жовтня 2025 №17099-1-33-25), від 29 вересня 2025 (вх. від 01 жовтня 2025 №170996-33-25) (а.с.206 том 1).
Згідно з протоколом засідання ДП ЦЕКК від 15 жовтня 2025 №5 за результатами розгляду подання та доданих до нього документів вирішено відкрити дисциплінарне провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 (а.с.214-215 том 1).
За результатами розгляду скарги 29 жовтня 2025 ДП ЦЕКК прийняла рішення про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (а.с.216-221 том 1).
Не погодившись з вказаним рішенням ДП ЦЕКК позивачка звернулася до суду.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 (далі як і раніше – Закон №4038-XII).
За змістом статті 14 Закону №4038-XII судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.
Дисциплінарним проступком є:
1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;
2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;
3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;
4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;
5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;
6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;
7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;
8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;
9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;
10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;
11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;
12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Щодо прийнятності скарги адвоката Карапетяна А.Р., який діє в інтересах ОСОБА_2 , з приводу розгляду питання дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з можливими порушеннями вимог нормативно-правових актів під час складання висновку експерта від 22 березня 2024 №946-Е за результатами проведення судової економічної експертизи, суд зауважує наступне.
Процедуру розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі — НДУСЕ) та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за дисциплінарні проступки у сфері судово-експертної діяльності, визначені частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу» визначає Порядок розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів, затверджений наказом Міністерства юстиції України 06 травня 2025 № 1224/5 (далі як і раніше – Порядок № 1224/5).
Як регламентовано пунктом 4 цього Порядку, підставою для розгляду ЦЕКК питання щодо відкриття дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності (далі - структурний підрозділ Мін`юсту). Подання готується за результатами попереднього розгляду скарг осіб, які є/ були учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, та звертаються з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу зі скаргою на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою статті 14 Закону №4038-XII. Попередній розгляд скарги та документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, здійснюється на предмет їх відповідності вимогам, визначеним пунктами 5, 6 цього Порядку. До подання додаються наявні документи, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку. Подання вноситься на розгляд ЦЕКК не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних документів.
Вимоги до скарги установлені пунктом 5 Порядку №1224/5. Скарга на дії (бездіяльність) судового експерта має містити:
- повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, яка подає скаргу, її місце проживання (перебування) (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
- відомості про те, що особа, яка або від імені якої подається скарга, є/була учасником справи або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта;
- відомості про те, які права, свободи чи законний інтерес особи порушено діями (бездіяльністю) судового експерта;
- власне ім`я та прізвище судового експерта, дії (бездіяльність) якого оскаржуються;
- викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу»;
- дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;
- інформацію про те, що дані, про які йдеться у скарзі, отримані та надані без порушення чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у скарзі, стосуються дисциплінарного проступку судового експерта, наявність якого підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.
Пунктом 7 Порядку №1224/5 передбачено, що подання за результатами попереднього розгляду скарги не вноситься, зокрема, якщо: скарга не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку.
Аналіз наведених вище норм, на переконання апеляційного суду свідчить про те, що заявником скарги на дії (бездіяльність) судового експерта можуть бути не лише особи, які є/ були учасниками справи, або кримінального провадження, але й є чи були учасниками інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, та звертаються з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу.
Суд першої інстанції виходив із того, що у скарзі повідомлялося те, що ОСОБА_2 є одним із учасників ТОВ «Традєкс» та був його керівником на момент подій, описаних у висновку; в серпні 2023 одноосібним рішенням одного з учасників товариства (Лисак В.) директором товариства був призначений Нестерук В.Ю., який звернувся із заявою про проведення експертизи (проведена ОСОБА_1 ); висновок експертизи подається Нестеруком В.Ю. та Лисаком В. в різних судових провадженнях для аргументації про незаконність дій ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «Традєкс». На підтвердження сказаного до скарги було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копії апеляційної скарги від 18 жовтня 2024 у справі №918/822/23, додаткових пояснень від 26 березня 2024 у справі цій же справі та від 26 березня 2024, копію заяви від 28 жовтня 2024, ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 у справі №761/12210/25 (з Єдиного державного реєстру судових рішень) (а.с.120-174 том 1).
Суд попередньої інстанції правильно зауважив, що сам висновок експерта від 22 березня 2024 №946-Е не містить інформації про те, що експертиза проводиться у конкретній судовій справі (її номер).
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ОСОБА_2 (скаржник) дійсно є одним із учасників ТОВ «Традєкс» та з історії змін реєстраційної інформації видно, що він був керівником товариства з 21 травня 2019 по 18 серпня 2023 (а.с.137-138 том 1), тобто у період вчинення господарських операцій ТОВ «Традєкс», щодо яких проводилася судова економічна експертиза документів.
З процесуальних документів, долучених до скарги, видно, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала на розгляді справа №918/822/23 (за заявою СГ ТОВ «Дубенська аграрна компанія» про банкрутство ТОВ «Традєкс») (а.с.142-149, 156-162 том 1), у якій ТОВ «Традєкс» подано указаний висновок експерта, та справа №918/822/23(918/871/22) (за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ТОВ «Традєкс», треті особи ОСОБА_7 , приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В. про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування рішень про державну реєстрацію щодо виконавчого органу ТОВ «Традєкс»), у якій ОСОБА_2 є позивачем, на що вказують додаткові пояснення у справі представника ТОВ «Традєкс» Нестерука В.Ю., у яких з посиланням на висновок експерта за результатами судової економічної експертизи від 22 березня 2024 №946-Е ОСОБА_2 звинувачується в діях, вчинених усупереч інтересам ТОВ «Традєкс» (а.с.150-155 том 1).
Судова колегія визнає слушними міркування про те, що ОСОБА_2 , як учасник ТОВ «Традекс», який перебуває у корпоративних правовідносинах, які охоплюють його майнові та корпоративні права, а також законні інтереси, пов`язані з участю в управлінні товариством. Водночас висновок експерта, в якому містяться твердження щодо неправомірності дій ОСОБА_2 як керівника товариства, використовується у судових та кримінальних провадженнях як доказ на підтвердження нібито незаконності його дій. За таких обставин зазначений висновок безпосередньо впливає не лише на процесуальне становище ОСОБА_2 у відповідних справах, а й на його ділову репутацію, особисті немайнові права, корпоративні інтереси та правовий статус як учасника і керівника товариства.
У даному випадку доводи скаржника не зводяться до оцінки доцільності висновків експерта, а стосуються процесуальної неправомірності його дій. Скаржник вказав і підтвердив використання висновку у судових провадженнях, а також у кримінальному провадженні. Водночас на етапі розгляду питання щодо відкриття дисциплінарного провадження не надається оцінка, чи дійсно права та інтереси скаржника є порушеними (що не є завданням ДП ЦЕКК), а лише здійснюється попередня перевірка скарги на предмет відповідності вимогам, визначеним пунктами 5, 6 Порядку №1224/5, тобто, зазначення відповідної інформації та дотримання інших вимог при оформленні скарги.
Отже скарга та доповнення до неї містили достатні відомості, визначені пунктом 5 Порядку №1224/5, та у цьому разі відсутні підстави, визначені у пункті 7 Порядку №1224/5, за яких подання за результатами попереднього розгляду скарги не вноситься.
Відтак подання від 08 жовтня 2025 №1731-6.1/22/25 (а.с.206 том 1) за результатам попереднього розгляду скарги є підставою відповідно до пункту 8 Порядку №1224/5 для відкриття дисциплінарного провадження.
З протоколу засідання ДП ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №3 вбачається, що під час розгляду цього питання була присутня ОСОБА_1 ; членами ДП ЦЕКК розглянуті документи, у тому числі письмові пояснення експерта (а.с.207-211 том 2), а також заслухано її під час розгляду питання дисциплінарної відповідальності.
Судом з досліджених документів не встановлено порушень Порядку №1224/5 з боку ДП ЦЕКК під час дисциплінарного провадження: рішенням від 15 жовтня 2025 №5 відкрито дисциплінарне провадження (протокол засідання від 15 жовтня 2025 №5) (а.с.214-215 том 1), а на засіданні ДП ЦЕКК розглянуто питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (протокол від 29 жовтня 2025 №3) та позов не містить доводів про порушення установленої процедури розгляду цього питання ( ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення, запрошено на засіданні, на якому позивач надавала також усні пояснення).
За змістом рішення 29 жовтня 2025 №3 (а.с.216-218 том 1) Комісією досліджено доводи скарги про можливі порушення експертом вимог пунктів 2.2, 2.3, 4.13 Інструкції №53/5, які, на думку заявника, свідчать про вчинення судовим експертом дисциплінарних проступків, визначених пунктом 1 (самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи), пунктом 5 (вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права) частини третьої статті 14 Закону №4038-XII.
За результатами обговорення питання, ураховуючи доводи експерта та додані документи, члени ДП ЦЕКК встановили, що у дослідницькій частині висновку експертом фактично надано правову оцінку реальності господарських операцій, зокрема зроблено висновки щодо «реального» руху активів та «фактичного» здійснення господарських операцій. При проведенні експертизи експерт вийшла за межі компетенції експерта-економіста, надавши правову оцінку реальності здійснення господарських операцій, що не належить до її повноважень. Експерт зробила висновок про фактичну відсутність господарських операцій з постачання обладнання на підставі того, що вони не відображені у зведених регістрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Таким чином, експерт встановила нереальність господарських операцій та фактичне їх нездійснення, тобто здійснила аналіз правової природи операцій, що виходить за межі компетенції експерта-економіста, визначених пунктом 1.1 глави 1 розділу III Рекомендацій. Дисциплінарна палата також зауважила, що у питаннях №5 та №6 йшлося лише про встановлення факту відображення операцій у бухгалтерському обліку, а не про їх реальність чи правову кваліфікацію. Надання експертом висновку про те, що «операції фактично не відбулися», не було предметом поставленого питання та не відноситься до компетенції судового експерта-економіста.
У зв`язку з викладеним члени ДП ЦЕКК дійшли висновку про порушення експертом вимог пункту 2.3 Інструкції №53/5: експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.
Члени ДП ЦЕКК також встановили, що під час проведення дослідження алгоритм і методи, передбачені Методикою проведення судових експертиз від 03 жовтня 2010 «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, 2003, реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз - 11.0.08 (далі – Методика проведення судових експертиз), не були дотримані. Зокрема, не застосовано методи документальної перевірки та зіставлення, необхідні для вирішення питань щодо бухгалтерського відображення господарських операцій, а застосування експертом методу економічного аналізу при вирішенні поставлених питань не є доцільним, оскільки дане дослідження не передбачало проведення оцінки фінансово-господарського стану товариства або визначення економічних показників діяльності товариства. Таким чином, висновки експерта сформульовані без належного методичного обґрунтування. Вказані обставини можуть впливати на сприйняття результатів проведених досліджень.
Надаючи оцінку рішенню ДП ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №5 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення, місцевий суд зазначив, що підставою для накладення стягнення стало встановлення виключно факту дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 14 Закону №4038-XII: вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права, та рішення не містить висновку про встановлення у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини третьої статті 14 Закону №4038-XII.
З спірного рішення вбачається, що дії позивача перевірялися на предмет дотримання затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 №53/5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі – Рекомендації), які прийняті відповідно до статей 7, 8 Закону №4038-XII з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції №53/5 одним із основних видів експертиз є, зокрема, економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (підпункт 1.2.3).
За приписами пунктів 2.2, 2.3 розділу ІІ Інструкції №53/5 на експерта покладаються обов`язки повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта. Експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.
З наведеного слідує, що експерту заборонено вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права, а якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або потребує правової оцінки, експерт зобов`язаний відмовитися від відповіді на нього.
Згідно з пунктами 4.13, 4.14 розділу IV Інструкції №53/5 у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.
Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.
За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, указуються причини, з яких ці питання не можуть бути вирішені.
Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.
У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.
У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.
На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.
За результатами проведення судової економічної експертизи позивач склала висновок експерта від 22 березня 2024 №946-Е (а.с.28-73 том 1), згідно із заключною частиною якого на поставлені за заявою ТОВ «Традєкс» питання (а.с.109-111 том 1) надано відповіді на такі питання замовника:
1. Чи підтверджується за даними бухгалтерського обліку боржника в результаті укладення договору поставки обладнання від 20 вересня 2019 №20-09 між ТОВ «ВДМ- Груп» та ТОВ «Традєкс» реальний рух?
Дослідженням поданих документів господарські операції щодо придбання обладнання (оприбуткування на баланс ТОВ «Традєкс»), яке вплинуло на реальний рух активів в результаті укладення договору поставки обладнання від 20 вересня 2019 №20-09, за даними бухгалтерського обліку боржника ТОВ «Традєкс» документально не підтверджуються. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по першому та другому питаннях.
2. Чи відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Традєкс» в 2019 оприбуткування (постановку на баланс) придбаного згідно з договором поставки від 20 вересня 2019 №20-09 обладнання?
Дослідженням поданих документів господарські операції з придбання обладнання згідно з умовами договору поставки обладнання від 20 вересня 2019 №20-09 в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТОВ «Традєкс» (примітках до звітності) не відображені, документально не підтверджуються та нормативно не обґрунтовуються. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по першому та другому питаннях.
3. Чи за даними бухгалтерського обліку боржника в результаті укладення договору поставки від 28 грудня 2021 №28-12-21ФД між СГТОВ «Дубенська аграрна компанія» та ТОВ «Традєкс», підписання видаткових накладних від 16 червня 2023 №304 та від 07 липня 2023 №305 відбувся реальний рух активів?
Дослідженням поданих документів за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності боржника ТОВ «Традєкс» реальний рух активів згідно з підписаними видатковою накладною від 16 червня 2023 №304 та видатковою накладною від 07 липня 2023 №305 в результаті укладення договору поставки від 28 грудня 2021 №28-12-21ФД між СГ ТОВ «Дубенська аграрна компанія» та ТОВ «Традєкс» господарськими операціями з придбання товару (кукурудзи 3 класу) не відображено та документально не підтверджується. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по третьому та четвертому питаннях.
4. Чи відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Традєкс» в період, коли вчинялась господарська операція, оприбуткування (постановка на баланс) придбаного згідно з договором поставки від 28 грудня 2021 №28-12-21ФД, а саме видаткових накладних від 16 червня 2023 №304 та від 07 липня 2023 №305, товару (кукурудзи)?
Дослідженням поданих документів господарські операції щодо оприбуткування (постановка на баланс) ТОВ «Традєкс» товару (кукурудзи 3 класу) згідно з видатковою накладною №304 та видатковою накладною від 07 липня 2023 №305 відповідно до договору поставки від 28 грудня 2021 №28-12-21ФД бухгалтерськими документами первинного обліку не підтверджуються, в фінансовій та податковій звітності ТОВ «Традєкс» (примітках до звітності) не відображені та нормативно не обґрунтовуються. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по третьому та четвертому питаннях.
5. Чи обґрунтовується документально відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Традєкс» факт отримання від ОСОБА_8 послуг, що є предметом договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021?
Дослідженням поданих документів господарські операції щодо фактичного отримання від ОСОБА_8 послуг, передбачених умовами договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021, первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Традєкс» не підтверджуються, в поданих на дослідження облікових регістрах та фінансовій звітності ТОВ «Традєкс» не відображені та нормативно не обґрунтовуються. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по п`ятому та шостому питаннях.
6. Чи відображено факт отримання від ОСОБА_8 послуг, що є предметом договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021, в період з 13 вересня 2021 по 31 грудня 2023 в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Традєкс», в т.ч. у відповідних формах податкової звітності?
Дослідженням поданих документів господарські операції щодо фактичного отримання ТОВ «Традєкс» послуг, що є предметом договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021, в період з 13 вересня 2021 по 31 грудня 2021 та з 01 січня 2022 по 31 грудня 2022 від фізичної особи ОСОБА_8 документами бухгалтерського обліку та податкової звітності (у т.ч. у відповідних формах податкової звітності) ТОВ «Традєкс» не підтверджуються. Обґрунтування наведено у дослідницькій частині по п`ятому та шостому питаннях.
Колегія суддів зауважує, що за загальним правилом, у межах судово-економічної експертизи здійснюється арифметична, реквізитна та нормативна перевірка наданих на дослідження документів, вивчається відповідність кількісних і сумових характеристик первинних документів записам в облікових регістрах.
Зміст дослідницької і заключної частин висновку вказує на те, що експертом зроблено висновок про фактичну відсутність господарських операцій на підставі того, що вони не відображені у зведених регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності ТОВ «Традєкс» - замовника експертизи. Однак бухгалтерський облік фіксує лише інформацію про операцію. Висновки про реальність/нереальність господарських операцій не входять до предмета судово-економічної експертизи.
Водночас лише суд може встановити реальність руху активів та фактичність здійснення господарських операцій, тобто надати правову оцінку обставинам, а також правильності застосування відповідної норми права.
Встановлення факту відображення операцій у бухгалтерському обліку та податковому обліках не може мати оцінки з боку експерта через правову кваліфікацію «реальний рух активів», «фактичність», «нормативно не обґрунтовуються».
Варто наголосити, що для встановлення обставини виходу експерта за межі спеціальних знань достатнім є встановлення того, що експерт надає судження, які потребують правової оцінки та юридичної кваліфікації обставин.
Так пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІІ Рекомендацій встановлено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення: документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами.
Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є визначення документальної обґрунтованості розрахунків з дебіторами і кредиторами (пункт 2.1 глави 1 розділу ІІІ Рекомендацій).
Методика проведення судових експертиз роз`яснює, що предмет судово-економічної експертизи - це встановлювані на підставі застосування спеціальних знань у галузі економіки фактичні дані (обставини) справи про відображену в документах інформацію щодо економічної діяльності (господарських операцій, фінансового стану, бухгалтерського та податкового обліку тощо) суб`єктів економічних відносин з метою вирішення завдань, поставлених органом (особою), який призначив експертизу (залучив експерта), або в порядку експертної ініціативи.
При розгляді документів бухгалтерського і податкового обліку та звітності як об`єктів судово-економічної експертизи експерт вивчає їх з наукової точки зору і робить висновки, які не повинні виходити поза межі його спеціальних знань: вказує на неправильність оформлення документів, наявність чи відсутність обов`язкових реквізитів, арифметичні помилки, невідповідність даних обліку і звітності.
Методикою проведення судових експертиз передбачено застосування експертами – економістами спеціальних методів дослідження: документальної перевірки та зіставлення.
Документальна перевірка включає в себе: перевірку наданих на дослідження документів за формою та змістом, а саме, встановлення правильності заповнення реквізитів документів; вивчення змісту відображених в документах операцій; арифметичну перевірку, що полягає у встановленні правильності арифметичних підрахунків, виведених підсумків у первинної документації; нормативну перевірку, що встановлювала відповідність відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку вимогам чинних законодавчих та нормативних актів.
Метод документальної перевірки застосовується у комплексі з методом зіставлення документів, який полягає у порівнянні даних, що містяться у різних документах, для встановлення тотожностей відповідних показників чи розходжень (протиріч) між ними.
У цьому разі суд погоджується з висновком ДП ЦЕКК, що ОСОБА_1 вийшла за межі своїх повноважень, оскільки надала оцінку відповідності операцій нормативним вимогам у правовому розумінні. Встановлення факту відображення операцій у бухгалтерському обліку та податковому обліках (документальна обґрунтованість оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг…) не може мати оцінки з боку експерта через правову кваліфікацію «реальний рух активів», «нормативно не обґрунтовуються», про що вказано в дослідницькій та заключній частинах висновку експерта.
Колегія суддів відхиляє доводи про неможливість надання оцінки змісту експертного висновку, оскільки сам по собі аналіз змісту висновку не є тотожним перевірці його правильності в процесуальному сенсі (у відповідному судовому провадженні, як доказ у такому). Оскільки ознаки дисциплінарного проступку можуть випливати безпосередньо зі змісту експертного висновку, п.5 Порядку №1224/5 прямо вимагає зазначення відповідних його фрагментів та додання копії висновку. Отже, встановлення того, чи виходив експерт за межі спеціальних знань або надавав висновки з питань, що не належать до його компетенції, об`єктивно передбачає аналіз змісту висновку та співвіднесення викладених у ньому положень із межами відповідної експертної спеціальності. У зв`язку з цим звернення ЦЕКК до змісту висновку було процесуально необхідним елементом перевірки наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку, а не ревізією правильності, повноти чи обґрунтованості експертного дослідження як такого.
У рішенні ДП ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №3 є зауваження стосовно необґрунтованого застосування методу економічного аналізу, про застосування якого вказано в дослідницькій частині висновку, замість застосування методів документальної перевірки та зіставлення. Відповідно до Методики проведення судових експертиз метод економічного аналізу застосовується при аналізі системи аналітичних показників діяльності підприємств та дає можливість вирішувати експертами-економістами питання фінансового планування грошових потоків, ефективності використання власного капіталу, оцінки фінансового стану підприємства.
Суд не заперечує, що експерт самостійно визначає спосіб проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)), оскільки це належить до його компетенції, однак їх вибір має відповідати завданню судово-економічної експертизи.
Між тим рішенням ДП ЦЕКК від 29 жовтня 2025 №3 ОСОБА_1 притягнута до відповідальності не за застосування недоцільних методів дослідження, а за вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права – пункт 5 частини третьої статті 14 Закону №4038-XII, тобто у цьому випадку у зв`язку з оцінкою реальності господарських операцій – «реального» руху активів та «фактичного» здійснення господарських операцій. Оцінка «фактичності» господарської операції та її «нормативної обґрунтованості» є правовими питаннями та виходить за межі судово-економічної експертизи.
Приймаючи таке рішення, ДП ЦЕКК провела аналіз як скарги та доданих документів, так і письмових пояснень експерта, надавши оцінку діям на предмет дотримання Інструкції №53/5 та Методики проведення судових експертиз.
Щодо доводів апелянта про законодавче визначення господарської операції як «факти», суд враховує, що у висновку термін «факт» використовується не лише як технічна облікова категорія, а в контексті заперечення самого існування господарських операцій у реальності та їх фактичного здійснення. Саме таке змістове навантаження виходить за межі бухгалтерського аналізу та фактично набуває характеру висновку щодо наявності або відсутності юридично значимих обставин.
Крім того, питання, поставлені перед експертом, стосувалися виключно встановлення факту відображення операцій у бухгалтерському обліку, а не оцінки їх реальності чи фактичного здійснення. Висновки про те, що господарські операції «фактично не відбулися», виходять за межі предмета судово-економічної експертизи та компетенції експерта-економіста
Також на переконання суду, як видно з тексту рішення від 29 жовтня 2025 №3, обираючи вид стягнення, ДП ЦЕКК виходила з того, що допущені експертом порушення, їх характер, свідчать про недбалість експерта, а також врахувала досвід роботи експерта, відсутність дисциплінарних стягнень, як того вимагає частина п`ята статті 14 Закону №4038-XII.
Відтак застосовуючи до позивача за вчинення дисциплінарного проступку, склад якого знайшов своє підтвердження, найменш суворий вид дисциплінарного стягнення, передбачений законодавством, ДП ЦЕКК дотрималася принципу пропорційності.
Суд першої інстанції підставно наголосив, що предметом скарги є не процесуальна оцінка висновку як доказу, а дотримання експертом вимог статті 12 Закону №4038-XII та Інструкції №53/5. Дисциплінарна відповідальність накладається не за «позицію» експерта, а за процесуальні порушення, як-от вихід за межі компетенції.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком про те, що притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності не може вважатися втручанням у його незалежність.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а, відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати стягненню не підлягають виходячи з суті прийнятого судового рішення та вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року у справі № 140/14721/25, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяІ. М. Обрізко
суддіЛ. П. Іщук
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua