Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №362/5368/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №362/5368/25

Суддя: Мартинцова І. О.

Справа № 362/5368/25

Провадження № 2/362/906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 2149228 від 18.07.2021 року у розмірі 6256,00 грн, з яких: 2000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4256,00 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 2149228 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства (www.credit7.ua) та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання договору первісний кредитор перерахував на платіжну картку відповідача кредитні кошти в сумі 2000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у вищезазначеному розмірі.

24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, за яким первісний кредитор відступив позивачу право вимоги, зокрема, за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Позивач направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості, яку залишено без виконання. Після набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював.

Процесуальні дії:

16.07.2025 року позовна заява надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана головуючій судді Мартинцовій І.О.

Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2025 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання та вручена відповідачу особисто 04.09.2026.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі та про право подати відзив, однак цим правом не скористався. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України). Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір № 2149228 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство зобов`язалося надати Клієнту кредит у сумі 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 Договору).

Згідно з довідкою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про ідентифікацію акцепт договору позичальником здійснено шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором X139, який направлено 18.07.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений у позовній заяві як номер телефону відповідача. Додаток № 1 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, далі - Графік платежів) містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором X139 18.07.2021 року о 15:27:05.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк кредиту становить 22 дні. Згідно з Графіком платежів датою повернення кредиту є 09.08.2021 року.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, а також у межах нового строку кредиту у разі пролонгації чи автопролонгації (п. 1.4.1 Договору). Знижена процентна ставка становить 1,43 % в день та застосовується, якщо Клієнт у межах строку кредиту або протягом трьох календарних днів після його закінчення здійснить повне погашення заборгованості або продовжить строк кредиту (п. 1.4.2 Договору). Графіком платежів сторони погодили, що у разі невиконання умов для отримання зниженої процентної ставки сума процентів за користування кредитом за 22 дні складе 836,00 грн, а загальна вартість кредиту - 2836,00 грн.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок продовження строку користування кредитом. Згідно з п.п. 4.2.1, 4.2.2 Договору у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом і Клієнт не продовжив строк кредиту за власною ініціативою, застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту на 15 календарних днів; підписуючи Договір, Клієнт дає згоду на його автопролонгацію. За користування кредитом у період автопролонгації проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою, а знижка, надана в рамках програми лояльності, анулюється (п. 4.2.3 Договору). Загальна кількість автопролонгацій обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів; якщо у разі чергової автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом перевищить 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати процентів є таким, що настав (п. 4.2.5 Договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 Договору). Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 року № 21117-0403 18.07.2021 року о 15:28:14 на платіжну картку НОМЕР_3 успішно перераховано кошти в сумі 2000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 98320959).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 23.12.2021 року, відповідач платежів на погашення заборгованості не здійснював. Загальний розмір нарахованих процентів становить 4256,00 грн, після 07.11.2021 року проценти не нараховувалися.

24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Фактор) укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, і Фактор замінює Клієнта як первісного кредитора у кредитних договорах (п.п. 1.1, 1.2 Договору факторингу). На підтвердження оплати за договором факторингу позивачем надано платіжні інструкції від 24.12.2021 року № 1696 та від 28.12.2021 року № 453 з призначенням платежу «оплата за відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами по договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 р.».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2149228 від 18.07.2021 року у загальній сумі 6256,00 грн, з яких: 2000,00 грн - залишок за тілом кредиту, 4256,00 грн - залишок за відсотками.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 2149228, складеною ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», станом на 04.12.2024 року заборгованість відповідача становить 6256,00 грн, з яких: 2000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4256,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; нарахування процентів, пені, штрафів ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало. Доказів погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

10.01.2022 року позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, у якій повідомив про відступлення права вимоги та вимагав сплатити заборгованість у сумі 6256,00 грн.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно зі статтею 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до положень статей 1077, 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінка суду.

Матеріалами справи підтверджено укладення кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 2000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої зазначені в договорі, а також перехід права грошової вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача на підставі договору факторингу.

Відповідач кредит у встановлений договором строк не повернув, доказів погашення заборгованості не надав. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів у сумі 4256,00 грн суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України. Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Строк кредиту за договором № 2149228 становив 22 дні і сплинув 09.08.2021 року, що визначено як п. 1.3 Договору, так і погодженим сторонами Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору). Доказів продовження строку кредиту за ініціативою відповідача в порядку, передбаченому п. 4.1 Договору (шляхом сплати нарахованих процентів та укладення додаткового договору), матеріали справи не містять.

Посилання позивача на автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгацію) за п. 4.2 Договору суд до уваги не бере. Автопролонгація за умовами договору застосовується саме у разі неповернення позичальником кредиту у встановлений строк і не залежить від його волевиявлення, тобто за своєю суттю є не погодженою сторонами зміною строку кредитування, а механізмом подальшого нарахування процентів за стандартною ставкою за період прострочення виконання грошового зобов`язання. Таке нарахування фактично є платою за прострочення, яка після спливу строку кредитування не може стягуватися у вигляді процентів за користування кредитом, оскільки права та інтереси кредитодавця в цей період забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України.

Отже, після 09.08.2021 року у кредитодавця припинилося право на нарахування процентів за користування кредитом.

Оскільки відповідач у межах строку кредиту заборгованість не погасив, умови для застосування зниженої процентної ставки (п. 1.4.2 Договору) виконані не були, а тому проценти за 22 дні користування кредитом обчислюються за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день, що становить 836,00 грн (2000,00 грн ? 1,90 % ? 22 дні) і відповідає розміру процентів, визначеному сторонами в Графіку платежів.

Таким чином, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню частково - у сумі 836,00 грн, нарахованих у межах строку кредиту. У стягненні процентів у сумі 3420,00 грн, нарахованих за період автопролонгації, слід відмовити.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2149228 від 18.07.2021 року у сумі 2836,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000,00 грн та процентів, нарахованих у межах строку кредиту (22 дні), у розмірі 836,00 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 45,33 % (2836,00 грн / 6256,00 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1098,13 грн (2422,40 грн ? 2836,00 грн / 6256,00 грн).

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500,00 грн, однак вимоги про їх стягнення у прохальній частині позовної заяви не заявив, а доказів фактичного надання адвокатом правничої допомоги та її оплати (акта виконаних робіт, детального опису наданих послуг, платіжних документів) до суду не подав. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, а тому підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76-82, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 2149228 від 18.07.2021 року у сумі 2836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 00 копійок, з яких 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 836,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1098 (одна тисяча дев`яносто вісім) гривень 13 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 10.11.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua