Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №380/7613/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №380/7613/25

Суддя: Курилець Андрій Романович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/7613/25 пров. № А/857/5067/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 380/7613/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя в 1-й інстанції Гавдик З.В.,

час ухвалення рішення 12 січня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 12 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025, згідно діючого на той час законодавства.

В іншій частині позову відмовлено.

20.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення у порядку судового контролю, передбаченого статтями 381-1, 382-1 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у задоволені заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29.12.2025 у справі №380/7613/25, відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про пзадоволення його клопотання.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що після повторного подання заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідач повідомив, що за результатами розгляду заяви, протоколом від 19.12.2025 № 82 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: 1. Пакет документів наданий заявником не відповідає п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Не доведений факт багатодітного батька. Відповідач під час повторного розгляду його заяви 17.12.2025 року, до якої було долучено копію судового рішення та всі підтвердні документи, фактично проігнорував правову позицію суду та повторно ухвалив ідентичне за змістом рішення, знову зазначивши підставу відмови — «не доведений факт багатодітного батька».

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України:

2. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

3. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем розглянуто заяву позивача та за результатами її розгляду прийнято інше рішення по суті заяви, що є виконанням судового рішення. Водночас, рішенням суду не містить зобов`язань щодо прийняття відповідачем конкретного рішення – про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Таким чином, незгода позивача з прийнятим відповідачем рішенням свідчить про виникнення між сторонами нового спору, відмінного від того, що розглядався у межах справи №380/7613/25.

Відтак, у разі незгоди з таким рішенням позивач має право на застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів шляхом подання позову про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 380/7613/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua