Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №380/19413/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №380/19413/25

Суддя: Сало Павло Ігорович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/19413/25 пров. № А/857/28219/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСала П. І.,

суддів:Димарчук Т.М.,

Москаля Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (суддя Сидор Н.Т.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.2026 в адміністративній справі № 380/19413/25, яке набрало законної сили 26.02.2026, частково задовольнив позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для здійснення перерахунку основного розміру пенсії.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

09.04.2026 позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що у позовній заяві він просив зобов`язати відповідача підготувати та подати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення з розміром окладу за посадою та окладом за військовим званням, обчисленими виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023. Водночас через відсутність в судовому рішенні вказівки на конкретний розмір прожиткового мінімуму, з якого має бути визначений основі та додаткові види грошового забезпечення, відповідач відмовляється видавати позивачу таку оновлену довідку.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 вирішено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України встановити спосіб виконання рішення суду від 24.11.2025 у справі № 380/19413/25.

Зобов`зано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо видачі оновленої довідки.

Наголошує, що у період з 01.03.2018 по 01.01.2023 Міністерству оборони України виділялись асигнування, які забезпечували виплату посадових окладів та окладів за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762, 00 грн, та протягом цього періоду відповідно до прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на перше число поточних років не перераховувались. Отже, за відсутності події підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця Збройних Сил України за рахунок використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, відсутні підстави для оформлення позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на цю дату.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.05.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_3 з призначенням справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Здійснюючи апеляційний перегляд, суд апеляційної скарги доходить висновку, що при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не встановлено.

Так,

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України).

За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути ухвалене судом в тому числі з метою усунення його неповноти щодо визначення конкретного та ефективного процесуального механізму реалізації захищеного судом права.

Підставою звернення ОСОБА_1 до суду у цій справі була протиправність, на його думку, відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у відповідності до ст.ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з розміром окладу за посадою та окладу за військовим звання, розрахованих до прожиткового мінімуму за 2023 рік, і з обов`язковим зазначенням відомостей про розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії станом на 01.01.2023.

Розглянувши справу, суд дійшов висновку про обґрунтованість таких вимог позивача та виснував, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 Постанови № 704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відтак, у рішенні від 24.11.2025 суд вказав, що у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для проведення з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії.

Отже, судовим рішенням від 24.11.2025 у справі № 380/19413/25 судом вирішено питання про право, а саме підтверджено право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Втім, у резолютивний частині рішенні від 24.11.2025 не визначено належного способу виконання судового рішення, зокрема не зазначено механізму обчислення посадового окладу та окладу за військовим звання у оновленій довідці шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Колегія суддів враховує, що положення пункту 3 частини першої статті 252 КАС України у системному зв`язку з принципом верховенства права та обов`язковості судового рішення дозволяють дійти висновку, що судове рішення, яке вирішує питання про право, але не містить чіткого механізму (способу) його реалізації, є дефектним з точки зору ефективності правового захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не може бути декларативним або ілюзорним. Воно включає в себе не лише право ініціювати судовий процес та отримати рішення, а й право на те, щоб це рішення було реально та безперешкодно виконано.

У своїх рішеннях (зокрема, у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії") Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на судовий захист стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося бездієвим на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок та ускладнень.

Відсутність у резолютивній частині рішення суду конкретного, зрозумілого та чітко визначеного способу його виконання фактично нівелює саму суть права на звернення до суду, перетворюючи судове рішення на формальний документ, позбавлений практичного значення. У такому випадку позивач, як особа на користь якої ухвалено рішення, залишається у стані правової невизначеності, оскільки невизначеним залишається конкретний спосіб відновлення його порушених прав та інтересів.

За таких обставин, з метою усунення неповноти судового рішення та забезпечення його реального, практичного виконання, виникає об`єктивна необхідність у застосуванні механізму, передбаченого статтею 252 КАС України, шляхом ухвалення додаткового судового рішення та визначення чіткого способу його виконання (або його конкретизації).

Відтак колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в ситуації, яка склалась з виконанням рішення суду у цій справі, та з метою забезпечення належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили, необхідним є встановлення способу його виконання шляхом уточнення величини, з якої підлягають обчисленню складові оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

Водночас доводи апеляційної скарги фактично зводяться до заперечення позову по суті заявлених позовних вимог, що виходить за межі предмета апеляційного оскарження, який стосується не основного рішення суду від 24.11.2025, а додаткового - від 16.04.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведені вище мотиви, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 380/19413/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачП. І. Сало

суддіТ. М. Димарчук

Р. М. Москаль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua